Справа № 387/493/25
Номер провадження по справі 2-а/387/14/25
12 травня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
з секретарем судового засідання Косюг І.В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін у залі суду матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 з вимогами до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про: визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4261770 від 13.03.2025, винесеної інспектором відділення поліції №2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Кравчуком Максимом Андрійовичем відносно ОСОБА_1 за порушення п. 31.4.3 ПДР, ч. 1 ст. 121 КУпАП; закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав на те, що 13.03.2025 о 14:30 інспектором ВП №2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Кравчуком М.А. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №4261770 відносно ОСОБА_1 за керування 13.03.2025 о 14:01 в селищі Добровеличківка по вул. Незалежності, 119, транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER НОМЕР_1 з непрацюючими стоп сигналами, чим порушено п. 31.4.3 ПДР. Цією постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.121 КУпАП., накладено штраф в розмірі 340 грн.
З даною постановою позивач не згоден, вважає її протиправною, за наступних підстав.
З інкриінованим правопорушенням позивач не погодився на місці зупинки і розгляду справи, і по даному факту надав інспектору відповідні пояснення, що перед виїздом з дому і початком участі в дрожньому русі, він перевірив справність даного транспортного засобу, і всі світлові прилади, в тому числі і зовнішні світлові придали сигналів гальмування, були у справному технічному стані. Позивач пояснював поліцейському, що через незадовільний стан доріг, були виведені з робочого стану світлові прилади сигналів гальмування авто в цей день. Крім цього, при поліцейських позивач приступив до встановлення і усунення причин неправності, але поліцейський не врахував пояснення позивача, не звернув уваги на усунення виявленої неспраності на місці зупинки, і виніс постанову.
На погляд позивача, такий упереджений і поверхневий спосіб вирішення поліцейським справ про адміністративне правопорушення, неврахування ним всіх обставин справи, ігнорування факту відсутності вини позивача у виникненні несправності авто, призвів до винесення протиправної постанови.
За доводами позивача, несправність сигналів гальмування не відноситься до технічної несправності, за наявності якої законом забороняється експлуатація транспотрних засобів, а також не підпадає під дію п. 31.4.3 ПДР України, на який зроблено посилання у постанові, відповідно ця несправність не підпадає під дію ч. 1 ст. 121 КУпАП.
В оскаржуваній постанові не конкретизовано, яку саме норму ПДР порушив позивач, а обставини зазначені у постанові, не відповідають переліку несправностей транспортного засобу, керування якого за їх наявності є забороненим.
Крім того позивач зауажує, що ПДР не містять поняття «стоп сигналу», на несправність яких вказано в оскаржуваній постанові.
Позивач вказує, що орієнтовно о 13:21 зовнішні пралади освітлення, якими подаються сигнали гальмування, на авто були в робочому стані, доказом чого може бути запис з камер системи відеоспостереження в селищі Добровеличківка за місцем розташування автобусної зупинки по вул. Незалежності в центрі селища Добровеличківка.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 вказану позовну заяву розподілено судді Солоненко Т.В..
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 31.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін. Зобов'язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області в термін до 21.04.2025 подати до суду належним чином завірену копію матеріалів про адміністративне правопорушення складених відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП. Одночасно судом, за клопотанням позивача, витребувано з Добровеличківської селищної ради Новоукраїнського району Кіровоградської області відеозапис з камер відеоспостереження, розташованих на вулиці Незалежності в селищі Добровеличківка за місцем знаходження автобусної зупинки, у період з 13:15 години до 13:30 годин 13 березня 2025 року.
04.04.2025, через підсистему ЄСІТС "Електронний суд", до суду надійшов відзив на позовну заяву за підписом представника відповідача Компанієць О.В.
08.04.2025, на виконання ухвали суду від 31.03.2025, від Добровеличківської селищної ради надійшов лист №01-21/255/5 від 08.04.2025 до якого долучено DVD диск з відеозаписом з камер відеоспостереження у період з 13:20 до 13:25 13.03.2025.
08.04.2025, ВП №2 (с-ще Добровеличківка) Новоукраїнського РВП НУНП в Кіровоградській області, листом № 30584-2025 від 07.04.2025, через канцелярію суду, подано диск з відео, як доказ вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 22.04.2025 розгляд справи відкладено на 12.05.2025. При цьому судом роз'яснено відповідачу, що копія відзиву та долучених до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.
З урахуванням вимог ст.ст.257-263 КАС України, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; особи, які беруть участь у справі, не викликались.
Враховуючи положення ст.9 КАС України якими в адміністративному судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав.
Станом на 12.05.2025 відповідачем не надано доказів направлення відзиву позивачу у справі, тому, виходячи з приписів статтей 162, 175 КАС України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 1 ст. 7 КАС України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступні фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.
Судом встановлено, що 13.03.2025 поліцейським відділення поліції № 2 (с-ще Добровеличківка) Новукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Кравчуком М.А. була винесена постанова серії ЕНА № 4261770 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00 гривень за вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КУпАП.
Відповідно до вказаної постанови, 13.03.2025 о 14:01 в селищі Добровеличківка по вул. Незалежності, 119, ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER НОМЕР_1 з непрацюючими стоп сигналами, чим порушив п. 31.4.3 ПДР -керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнано з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся до суду.
Спір між позивачем та відповідачем виник з приводу того, що позивач вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху протиправною, та процесуальними порушеннями при розгляді справи про адміністративне правопорушення та ухваленні постанови про накладення адміністративного стягнення.
Статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ст. 68 Конституції України, кожен зобов'язаний неухильно додержуватисяКонституції Українита законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннямиЗаконів України «Про Національну поліцію», «;Про дорожній рух»,Правилами дорожнього рухуУкраїни (далі -ПДР), а також нормамиКодексу України про адміністративні правопорушення(далі - КУпАП).
Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Відповідно дост. 2 КАС України,завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо) неупереджено);добросовісно; розсудливо;з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно дост. 245 КУпАП,завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема і про порушення правил дорожнього руху, передбачені ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).
Згідно п.п. 31.4.3 ПДР України, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, а саме: зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Статтею 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Як вбачається з оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕНА № 4261770 від 13.03.2025, винесеної поліцейським відділення поліції № 2 (с-ще Добровеличківка) Новукраїнського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області Кравчуком М.А., 13.03.2025 о 14:01 в селищі Добровеличківка по вул. Незалежності, 119, ОСОБА_1 керував транспортним засобом VOLKSWAGEN TRANSPORTER НОМЕР_1 з непрацюючими стоп сигналами, чим порушив п. 31.4.3 ПДР -керування водієм транспортним засобом, що має несправності зовнішніх світлових приладів (темної пори доби), з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, переобладнано з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП, за що до нього застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 340,00 гривень.
Згідно ч. 1ст. 121 КУпАП, керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності, зокрема, за ч. 1 ст. 121 КУпАП, є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами і встановлюється шляхом повного, всебічного та об'єктивного з'ясування компетентним суб'єктом владних повноважень всіх обставин справи, а також причин та умов, що сприяли його вчиненню.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, встановлюються на підставі доказів.
Разом з тим, відповідно доп. 31.4.3 ПДР, затверджених постановою КМ України № 1306 від 10.10.2001 р., забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам, зокрема, зовнішні світлові прилади:
а) кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу;
б) порушено регулювання фар;
в) не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла;
г) на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі і лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу;
ґ) на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.
Згідно вимог п. 31.5 ПДР, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Відповідно до вимогп. 31.6 ПДР, забороняється подальший рух транспортних засобів, у яких:
а) робоча гальмова система чи рульове керування не дають змоги водієві зупинити транспортний засіб або здійснити маневр під час руху з мінімальною швидкістю;
б) у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості не горять лампи фар чи задніх габаритних ліхтарів;
в) під час дощу або снігопаду не працює склоочисник з боку розміщення керма;
г) зіпсований тягово-зчіпний пристрій автопоїзда.
Отже, виявлена несправність стоп-сигналів автомобіля у світлу пору доби не віднесена приписами п. 31.6 ПДР до переліку випадків, коли подальший рух несправних транспортних засобів взагалі заборонено.
В силу приписів п. 9.3 ПДР, у разі відсутності або несправності сигналів гальмування такий сигнал подається лівою або правою рукою, піднятою вгору.
Звідси, за наявності несправності заднього стоп-сигналу не забороняється експлуатація такого транспортного засобу. Водночас, водій повинен вжити заходів для її усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог п. п. 9.9 і 9.11 цих Правил.
В судовому засіданні встановлено, що позивач керував транспортним засобом, в якому не працювали стоп-сигнали, та вказана несправність не забороняла рух автомобіля взагалі (п. 31.6 ПДР).
Також відповідач не надав доказів умисної та тривалої експлуатації несправного автомобіля зі сторони ОСОБА_1 , який не вживав заходів для усунення цих несправностей. На відеозаписі з камер відеоспостереження в селищі Добровеличківка за 13.03.2025, наданому Добровеличківською селищною радою, вбачається, що автомобіль VOLKSWAGEN TRANSPORTER НОМЕР_1 о 13:21 рухався по вул. Незалежності в селищі Добровеличківка зі справними стоп-сигналами. У постанові ж про адміністративне правопорушення серія ЕНА №4261770 від 13.03.2025, правопорушення зафіксовано о 14:03.
З наведеного слідує, що менш ніж за одну годину до зупинки працівниками поліції автомобіля VOLKSWAGEN TRANSPORTER НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , стоп-сигнали зазначеного трансопртного засобу були справні.
Окрім цього, відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Спірна постанова серії ЕНА № 4261770 від 13.03.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Зокрема, в складеній постанові поліцейський помилково покликався на порушення позивачем правил п. 31.4.3 ПДР, тобто, неправильно кваліфікував допущене позивачем порушення ПДР, що вплинуло на правильність визначення складу адміністративного правопорушення, наявного в діях ОСОБА_1 .
Із сукупності наведених обставин слідує, що в діях позивача відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1ст. 121 КУпАП, оскільки поліцейський помилково кваліфікував керування автомобілем із несправними стоп-сигналами як порушення правил п. 31.4.3 ПДР, не врахував приписи п. п. 31.5,31.6 ПДР, а також можливість руху транспортного засобу до місця стоянки або ремонту із дотриманням запобіжних заходів згідно п. п. 9.9 і 9.11 цих Правил.
На підставі наведеного, відповідачем неправомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч. 1ст. 121 КУпАП та помилково накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно до вимогст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободна суд покладається обов'язок відповідно здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суд, згідно ч. 2 ст. 6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Зокрема, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Згідно з положеннями статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1 та 2 статті 72 КАС України визначено, щодоказами в адміністративному судочинстві є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Саме відповідач зобов'язаний довести правомірність винесеної ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог ПДР, за що передбачена відповідальність Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відтак, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки принцип презумпції винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів, посилаючись на належні та допустимі докази (ч. 2 ст. 77 КАС України). Відповідач не надав таких доказів і неправомірно притягнув позивача до адміністративної відповідальності та наклав на нього штраф за ч. 1 ст. 121 КУпАП, що є прямим порушенням принципу законності, встановленого ст. 7 КУпАП.
Згідно п. 1ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Оскільки не встановлено обставин, які б свідчили про склад адміністративного правопорушення, вчиненого позивачем, провадження у справі про це правопорушення підлягає закриттю.
Разом з тим, позивачем ставиться вимога про визнання постанови постанову про накладення адміністративного стягнення серія ЕНА №4261770 протиправною.
За приписами ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Вказана норма Закону містить вичерпний перелік дій, які може вчинити суд при винесенні рішення і не передбачає визнання постанови протиправною, що виключає правові підстави для задоволення зазначеної вимоги позивача.
Враховуючи вищенаведене, позов підлягає до часткового задоволення.
Частиною третьою статті 139 КАС України передбачено,що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог, позивачу підлягає до відшкодування судовий збір в розмірі 302,80 грн, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 139, 243, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕНА №4261770 від 13.03.2025, винесену інспектором відділення поліції №2 (смт. Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Кравчуком Максимом Андрійовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністаритвної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, та провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 302 (триста дві) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення .
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (вул. Віктора Чміленка, буд. 41, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ 40108709).
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО