30 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 522/17/21
провадження № 61-11508св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача Литвиненко І. В.,
суддів Грушицького А. І., Карпенко С. О., Петрова Є. В., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент»,
відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Бліц 2011», ОСОБА_3 ,
треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хома Анна Сергіївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ластівка Вікторія Миколаївна,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на постанову Одеського апеляційного суду від 31 травня 2023 року у складі колегії суддів: Сегеди С. М.,
Громіка Р. Д., Дришлюка А. І. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Бліц 2011», ОСОБА_3 , треті особи: приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хома Анна Сергіївна, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Ластівка Вікторія Миколаївна, про поновлення запису про іпотеку, визнання договору купівлі-продажу недійсним, скасування рішення та записів про державну реєстрацію права власності,
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (далі - ТОВ «Брайт Інвестмент») звернулось до суду із позовом в якому просило:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30700265 від 29 липня 2016 року, запис про припинення іпотеки (реєстраційний номер іпотеки 15651153 (спеціальний розділ)), внесений 29 липня 2016 року на підставі рішення: 30700265 та скасувати в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 30701099 від 29 липня 2016 року, запис про припинення обтяження (реєстраційний номер обтяження 15651969 (спеціальний розділ) внесений 29 липня 2016 року на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року у справі № 1522/19205/14 щодо квартири
АДРЕСА_1 номер РНОНМ НОМЕР_1 ;
- поновити в Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі іпотечного договору, серія та номер: реєстровий № 9948, виданий 16 липня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В. В., реєстраційний номер іпотеки 5310467 (реєстраційний номер іпотеки 15651153 (спеціальний розділ) та поновити в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження, реєстраційний номер обтяження 5310451 реєстраційний номер обтяження 15651969 (спеціальний розділ), підстава обтяження іпотечний договір, серія та номер: реєстровий № 9948, виданий 16 липня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В. В. щодо квартири АДРЕСА_1 номер РНОНМ НОМЕР_1 ;
- визнати недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна ОСОБА_2 , серія та номер: 973, виданого
29 липня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу
Хомою А. С. та скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15737760 про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30708263 від 29 липня 2016 року;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 06 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Бліц 2011» РНОНМ НОМЕР_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хомою А. С., зареєстрований в реєстрі за № 1330 та скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис № 16251144 про проведену державну реєстрацію права власності за ТОВ «Бліц 2011» на квартиру АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31260129 від 06 вересня 2016 року;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 24 січня 2017 року, укладений між ТОВ «Бліц 2011» та ОСОБА_1 РНОНМ НОМЕР_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ластівкою В. М., зареєстрований в реєстрі за №46 та припинити за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1;
- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис № 18689205 про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1, на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33547362 від 24 січня 2017 року.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначав, що 05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів від 22 травня 2020 року № UA-EA-2020-05-12-000017-b між ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі - «ФК «Дніпрофінансгруп») був укладений договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги.
За умовами цього договору ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) від 16 липня 2007 року № ОД07/01/2007/840-К/114, укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра», у тому числі за договорами забезпечення, зокрема, іпотечним договором від 16 липня 2007 року.
18 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» уклали договір № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги. За умовами якого ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором від 16 липня 2007 року № ОД07/01/2007/840-К/114 укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра», у тому числі за договорами забезпечення.
З інформаційної довідки позивач дізнався, що запис про іпотеку припинено та припинено запис про обтяження на підставі рішення Приморського районного суду
м. Одеси від 18 липня 2014 року у справі № 1522/19205/14.
Також позивачу стало відомо, що рішення від 18 липня 2014 року Приморського районного суду м. Одеси у справі № 1522/19205/14 підроблене.
27 листопада 2020 року постановою СУ ГУНП в Одеської області ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було визнано потерпілим в кримінальному провадженні
№ 12015160480004266.
Під час ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, позивач довідався, що група осіб розробила план, направлений на незаконне привласнення нерухомого майна, що є предметом іпотеки.
Позивач зазначив, що оскільки за умовами договору №GL48N718070_blank_04
від 18 грудня 2020 року, укладеному між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» про відступлення прав вимоги новий кредитор (позивач) набув усі права кредитора за основними договорами, то незважаючи на діючий іпотечний договір
від 16 липня 2007 року, укладений між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра», вказане відчуження без згоди іпотекодержателя та перереєстрація права власності на підставі підробленого рішення суду, унеможливлює стягнення з боржника грошових коштів шляхом звернення стягнення на майно.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Приморський районний суд м. Одеси рішенням від 19 січня 2022 року під головуванням судді Свяченої Ю. Б. позовні вимоги ТОВ «Брайт Інвестмент» задовольнив.
Скасував рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30700265 від 29 липня 2016 року, запис про припинення іпотеки (реєстраційний номер іпотеки 15651153 (спеціальний розділ)), внесений 29 липня 2016 року на підставі рішення: 30700265 та скасував у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 30701099 від 29 липня 2016 року, запис про припинення обтяження (реєстраційний номер обтяження 15651969 (спеціальний розділ)), внесений 29 липня 2016 року на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року у справі № 1522/19205/14 щодо квартири
АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1.
Поновив у Державному реєстрі іпотек запис про іпотеку, яка виникла на підставі іпотечного договору, серія та номер: реєстровий № 9948, виданий 16 липня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В. В., реєстраційний номер іпотеки 5310467 (реєстраційний номер іпотеки 15651153 (спеціальний розділ)) та поновив у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження, реєстраційний номер обтяження 5310451 реєстраційний номер обтяження 15651969 (спеціальний розділ), підстава обтяження - іпотечний договір, серія та номер: реєстровий № 9948, виданий 16 липня 2007 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Гашовою В. В. щодо квартири АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1.
Визнав недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна ОСОБА_2 , серія та номер: 973, видане 29 липня 2016 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хомою А. С. та скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 15737760 про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 30708263 від 29 липня 2016 року.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу від 06 вересня 2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Бліц 2011» квартири АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хомою А. С., зареєстрований в реєстрі за № 1330 та скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності запис № 16251144 про проведену державну реєстрацію права власності за ТОВ «Бліц 2011» на квартиру АДРЕСА_1 РНОНМ НОМЕР_1 , проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31260129 від 06 вересня 2016 року.
Визнав недійсним договір купівлі-продажу квартири
АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1, від 24 січня 2017 року, укладений між ТОВ «Бліц 2011» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ластівкою В. М., зареєстрований в реєстрі за № 46 та припинив за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1.
Скасував у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 18689205 про проведену державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1 , РНОНМ НОМЕР_1 на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 33547362 від 24 січня 2017 року.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок підроблення рішення від 18 липня 2014 року у справі № 1522/19205/14 іпотечне обтяження на спірну квартиру припинилося, право власності неодноразово перейшло від одного відповідача до іншого, а тому право позивача, який на підставі договору про відступлення права вимоги набув прав іпотекодержателя підлягає захисту.
Одеський апеляційний суд постановою від 31 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив. Рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 19 січня 2022 року скасував. У задоволенні позовних вимог ТОВ «Брайт Інвестмент» відмовив.
Приймаючи оскаржену постанову суд апеляційної інстанції виходив з того, що укладений 18 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» договір про відступлення прав вимоги, у тому числі щодо договорів іпотеки і застави не був нотаріально посвідчений і зареєстрований в установленому законом порядку, а тому ТОВ «Брайт Інвестмент» не набуло права іпотекодержателя спірної квартири, власником якої на цей час є відповідач ОСОБА_1 , отже ТОВ «Брайт Інвестмент» є неналежним позивачем у цій справі.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги
У серпні 2023 року представник ТОВ «Брайт Інвестмент» адвокат Подорожній А. С.. подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Одеського апеляційного суду від 31 травня 2023 року в якій просить оскаржену постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.
Представник заявника вказує, що суди не врахували правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 03 червня 2020 року у справі № 363/4852/17,
від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, від 12 березня 2019 року у справі
№ 911/3594/17, від 05 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19, від 24 червня
2020 року у справі № 904/9896/17, від 07 травня 2019 року у справі № 926/3371/17,
від 23 січня 2020 року у справі № 916/2558/18, від 18 квітня 2019 року у справі
№ 15/5009/1800/11, від 05 травня 2020 року у справі № 161/6253/15-ц, від 26 травня 2021 року у справі № 727/2525/20, від 05 липня 2018 року у справі № 922/2878/17,
від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18, від 18 квітня 2018 року у справі
№ 439/212/14-ц, від 18 липня 2018 року у справі № 750/2728/16-ц, від 04 липня
2018 року у справі № 462/4611/13-ц, від 11 листопада 2020 року у справі
№ 910/9305/19, від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17, від 27 січня
2020 року у справі № 761/26815/17.
Крім того зауважує, що суд апеляційної інстанції не врахував, що зміна власника іпотечного майна та припинення іпотеки було здійснено на підставі підроблених документів з метою ухилення від відповідальності за кредитним договором. У позивача, як у нового кредитора, до якого перейшло право вимоги за кредитним договором, наявний охоронюваний законом інтерес, який був порушений в результаті протиправних дій відповідачів.
Додатково зазначає, що на час укладення договору про відступлення права вимоги, оригінал іпотечного договору був вилучений та перебуває у матеріалах кримінального провадження, а тому за відсутності оригіналу нотаріально посвідченого іпотечного договору у сторін була відсутня можливість укласти нотаріально посвідчений договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому у листопаді 2023 року до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Семенова Н. С. у задоволенні касаційної скарги просила відмовити, посилаючись на необґрунтованість її аргументів.
Вказує, що суд апеляційної інстанції правильно вважав, що виникнення у нового кредитора права іпотекодержателя за договором іпотеки може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину, а також державної реєстрації прав на нерухоме майно.
На момент укладення договору про відступлення прав вимоги чинним законодавством було передбачене право сторони договору отримати його дублікат.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 13 вересня 2023 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував справу із Приморського районного суду м. Одеси.
04 жовтня 2023 року цивільна справа № 522/17/21 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 08 січня 2025 року справу призначив до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження колегією в складі п'яти суддів.
Фактичні обставини справи, з'ясовані судами
05 серпня 2020 року відповідно до результатів відкритих торгів, оформлених протоколом електронних торгів № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22 травня 2020 року ПАТ КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» уклали договір № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги. За умовами цього договору ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо)
від 16 липня 2007 року № ОД07/01/2007/840-К/114 укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра», у тому числі за договорами забезпечення, зокрема, іпотечним договором від 16 липня 2007 року, предметом іпотеки є квартира
АДРЕСА_1 .
Апеляційний суд встановив, що 18 грудня 2020 року ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» уклали договір № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги. За умовами цього договору ТОВ «Брайт Інвестмент» набуло право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів зокрема за кредитним договором (з додатками, додатковими угодами, договорами про внесення змін та доповнень тощо) № ОД07/01/2007/840-К/114 від 16 липня 2007 року укладеним між ОСОБА_3 та ВАТ КБ «Надра», у тому числі за договорами забезпечення. Цей договір не був нотаріально посвідчений і зареєстрований в установленому законом порядку (а. с. 52-55, том 1).
З інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна суди встановили, що запис про іпотеку припинено та припинено запис про обтяження на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року у справі № 1522/19205/14.
Із обставин, встановлених Київським районним судом м. Одеси у справі
№ 520/5198/16-к, вбачається, що рішення Приморського районного суду м. Одеси
від 18 липня 2014 року у справі № 1522/19205/14 підроблене. Згідно відповіді Приморського районного суду м. Одеси від 01 лютого 2019 року, у відповідності до відомостей автоматизованої системи Д-3 документообігу суду, обліково-статистична картка за справою № 1522/19205/14 не реєструвалася.
Крім того, з Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що у провадженні СУ ГУНП в Одеської області перебували матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за
№ 12015160480004266 від 20 серпня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 146, частиною другою статті 187, частиною четвертою статті 189, частиною третьою статті 190, частиною четвертою статті 190, частиною п'ятою статті 27, частиною першою статті 205-1, частиною другою статті 209, частиною другою статті 28, частиною четвертою статті 358, частиною третьою статті 358, частиною третьою статті 365-2 КК України. Зазначене кримінальне провадження наразі перебуває на розгляді Приморського районного суду м. Одеси.
27 листопада 2020 року постановою СУ ГУНП в Одеської області ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було визнано потерпілим в цьому кримінальному провадженні.
З наданих до суду копій матеріалів кримінального провадження вбачається, що групою осіб було розроблено план спрямований на незаконне привласнення нерухомого майна, що є предметом іпотеки. З цією метою було підроблене рішення Приморського районного суду м. Одеси від 18 липня 2014 року у справі
№ 1522/19205/14. В подальшому, на підставі підробленого рішення суду, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хома А. С. прийняла рішення про припинення заборони відчуження майна (іпотечного обтяження), а саме квартири
АДРЕСА_1 .
Після чого із використанням підроблених документів, у тому числі паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_2 - ОСОБА_4 надав нотаріусу документи з метою посвідчення від імені ОСОБА_2 свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, внаслідок чого незаконно отримав право власності на вищевказану квартиру. Для цього був наданий протокол проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна від 27 листопада 2009 року № 1622364-1/1, що є предметом іпотеки та акт державного виконавця про реалізацію предмета іпотеки від 15 грудня 2009 року.
На підставі підроблених документів, приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Хома А. С. 29 липня 2016 року прийняла рішення про видачу та посвідчення свідоцтва про придбання нерухомого майна на аукціоні з реалізації заставленого майна, зареєстрованого в реєстрі за № 973, згідно якого
ОСОБА_2 нібито на аукціоні з реалізації заставленого майна придбав квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
В подальшому, 06 вересня 2016 року ОСОБА_2 та ТОВ «Бліц 2011» уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Хомою А. С., зареєстрований в реєстрі за № 1330 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 06 вересня 2016 року.
24 січня 2017 року ТОВ «Бліц 2011» та ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Ластівкою В. М., зареєстрований в реєстрі за № 46 та зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24 січня 2017 року.
Апеляційний суд встановив, що договір іпотеки, який був укладений 16 липня
2007 року між ВАТ КБ «Надра» і ОСОБА_3 , був нотаріально посвідченим, як того вимагає стаття 24 Закону України «Про іпотеку» (а. с. 131-134, том 1).
Договір від 05 серпня 2020 року № GL48N718070_blank_04, укладений між ВАТ КБ «Надра» і ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», у тому числі щодо договорів іпотеки і застави, не був нотаріально посвідчений та не зареєстрований в установленому законом порядку (а. с. 59-63, том 1).
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише у межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини третьої статті 24 Закону України «Про іпотеку» правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.
Тобто відомості про відступлення прав іпотекодержателя підлягають державній реєстрації; внесення таких відомостей і є зміною речового права - права іпотеки. До проведення державної реєстрації відповідне право не виникає, а його перехід не відбувається.
У розумінні наведених положень законодавства державна реєстрація відступлення права вимоги, яка відбувається шляхом здійснення зміни іпотекодержателя за таким предметом іпотеки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, є обов'язковою, а такій реєстрації передує обов'язкова реєстрація самого права іпотеки за первісним іпотекодержателем.
Згідно із частиною другою статті 3 Закону України «Про іпотеку», взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з моменту державної реєстрації іпотеки відповідно до закону.
Водночас за змістом частини другої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, момент виникнення права вимоги за іпотечним договором чинне законодавство пов'язує з фактом державної реєстрації іпотеки в порядку, визначеному законодавством.
Тому виникнення прав у нового іпотекодержателя за договором іпотеки може відбуватися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Наведене відповідає висновкам викладеним у постановах Верховного Суду від 04 жовтня 2021 року № 915/1067/20, від 26 лютого 2020 року у справі
№ 751/2322/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 569/16312/17-ц, від 27 серпня 2019 року у справі № 911/2392/17, від 12 жовтня 2020 року у справі № 15/148-10/4045.
Апеляційний суд встановив, що укладений 18 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» договір № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги, у тому числі щодо договорів іпотеки і застави не був нотаріально посвідчений і зареєстрований в установленому законом порядку
(а. с. 52-55, том 1).
За змістом статті 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним, а за змістом статті 236 ЦК України нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення.
Таким чином, встанивши вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ «Брайт Інвестмент» не набуло права іпотекодержателя квартири АДРЕСА_1 , власником якої на цей час є відповідач ОСОБА_1 , а тому ТОВ «Брайт Інвестмент» є неналежним позивачем у цій справі.
Колегія суддів додатково зазначає, що тлумачення частини першої статті 220 ЦК України, з урахуванням принципу розумності, свідчить, що вимога про нотаріальне посвідчення має прямо бути передбачена в тій чи іншій нормі закону, а не слідувати із розширеного її тлумачення і мати імпліцитний характер. Тобто людина розумна і обачна внаслідок аналізу відповідної норми має усвідомлювати існування очевидного обов'язку вчинити відповідний договір в письмовій формі з нотаріальним посвідченням, недотримання якого призводить автоматично (ipso iure) до нікчемності (див. постанову Верховного Суду від 10 листопада 2023 року у справі
№ 755/12702/22 (провадження № 61-11920св23)).
Касаційний суд зауважує, що вимога про нотаріальне посвідчення має прямо бути передбачена в тій чи іншій імперативній нормі закону і тільки в тому разі можна вести мову про застосування частини першої статті 220 ЦК України. Тобто, як нікчемний може бути кваліфікований лише договір, для якого імперативною нормою закону визначено обов'язковість вчинення відповідного договору в письмовій формі з нотаріальним посвідченням.
Аргументи касаційної скарги про те, що суди не врахували правових позицій Верховного Суду, викладених у постановах від 03 червня 2020 року у справі
№ 363/4852/17, від 24 січня 2020 року у справі № 910/10987/18, від 12 березня
2019 року у справі № 911/3594/17, від 05 жовтня 2021 року у справі № 910/18647/19, від 24 червня 2020 року у справі № 904/9896/17, від 07 травня 2019 року у справі
№ 926/3371/17, від 23 січня 2020 року у справі № 916/2558/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 15/5009/1800/11, від 05 травня 2020 року у справі № 161/6253/15-ц,
від 26 травня 2021 року у справі № 727/2525/20, від 05 липня 2018 року у справі
№ 922/2878/17, від 07 жовтня 2020 року у справі № 755/17944/18, від 18 квітня
2018 року у справі № 439/212/14-ц, від 18 липня 2018 року у справі № 750/2728/16-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 462/4611/13-ц, від 11 листопада 2020 року у справі № 910/9305/19, від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17, від 27 січня
2020 року у справі № 761/26815/17 колегія суддів відхиляє, оскільки за обставинами справи, яка є предметом касаційного перегляду суд апеляційної інстанції встановив, що до ТОВ «Брайт Інвестмент» від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» не перейшло право вимоги за договором іпотеки, а тому фактичні обставини у наведених представником заявника справах відмінні від цієї справи.
Щодо доводу касаційної скарги про те, що на час укладення договору про відступлення права вимоги, оригінал іпотечного договору був вилучений та перебуває у матеріалах кримінального провадження, а тому за відсутності оригіналу нотаріально посвідченого іпотечного договору у сторін була відсутня можливість укласти нотаріально посвідчений договір про відступлення прав вимоги за договором іпотеки колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частин першої, восьмої та дев'ятої статті 53 Закону України «Про нотаріат» у разі втрати або зіпсування документа, посвідченого або виданого нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування за письмовою заявою осіб, за дорученням яких або щодо яких вчинялася нотаріальна дія, нотаріусом чи посадовою особою органу місцевого самоврядування видається дублікат втраченого або зіпсованого документа. Дублікат документа повинен містити весь текст посвідченого або виданого документа, оригінал якого вважається таким, що втратив чинність. На дублікаті документа робиться відмітка про те, що він має силу оригіналу, і вчиняється посвідчувальний напис. Крім того, про видачу дубліката нотаріус робить відмітку на примірнику документа, який зберігається у справах державної нотаріальної контори, державного нотаріального архіву чи приватного нотаріуса.
Таким чином, оскільки договір іпотеки від 16 липня 2017 року, який укладався між ПАТ КБ «Надра» і ОСОБА_3 був нотаріально посвідченим, ПАТ КБ «Надра» на час укладення договору про відступлення права вимоги від 05 серпня 2020 року
№ GL48N718070_blank не було позбавлене можливості отримати дублікат договору іпотеки.
Разом із тим колегія суддів зазначає, що відсутність у первинного кредитора нотаріально посвідченого примірника іпотечного договору, право вимоги за яким переходить до нового кредитора не звільняє сторін такого договору від імперативного обов'язку дотримання форми договору, передбаченої статтею 24 Закону України «Про іпотеку».
Інші доводи касаційної скарги спростовуються встановленими апеляційним судом фактами і обставинами, а також змістом правильно застосованих до спірних правовідносин норм матеріального закону.
Висновок за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.
Керуючись статтями 406, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного суду від 31 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач І. В. Литвиненко
Судді: А. І. Грушицький
С. О. Карпенко
Є. В. Петров
І. М. Фаловська