21 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/362/25
Господарський суд Чернігівської області, в складі судді Романенко А.В., за участю секретаря судового засідання Мігди Р.Ю., в відкритому судовому засіданні, розглянув матеріали справи
за позовом: Чернігівської окружної прокуратури в інтересах держави,
вул. Шевченка, 1, м. Чернігів, 14000;
до відповідача: Чернігівської міської ради, вул. Магістратська, 7, м. Чернігів, 14000;
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Фонду комунального майна Чернігівської міської ради, вул. Мстиславська, 8, м. Чернігів, 14000;
предмет спору: про зобов'язання вчинити реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна
за участю повноважних представників сторін:
від прокуратури: Бабич Є.А. - прокурор відділу;
від відповідача: Мурзенок К.В. - представник, діє в порядку самопредставництва юридичної особи згідно з витягом з ЄДРПОУ;
від третьої особи: не прибув.
16.04.2025, Чернігівською окружною прокуратурою, в інтересах держави поданий позов до Чернігівської міської ради з проханням зобов'язати вчинити дії з державної реєстрації права власності на житлове приміщення (гуртожиток), що знаходиться за адресою: пр-т. Перемоги, 205, у м. Чернігові, загальною площею 3509,6 кв. м., вартістю 76575622,89 грн.
В обґрунтування заявлених вимог прокурор зазначив, що: рішенням виконавчого комітету Чернігівської міської ради № 279 від 16.07.2020 “Про передачу частини гуртожитку по проспекту Перемоги, 205» затверджений акт від 25.06.2020 про передачу в комунальну власність територіальної громади м. Чернігова гуртожитку, розташованого по проспекту Перемоги, 205 у м. Чернігові, натомість, Радою до цього часу жодні дії з реєстрації цього об'єкту не вчинені, право комунальної власності в установленому законом порядку не оформлене, що може зумовити його незаконне вибуття з власності територіальної громади міста Чернігова.
В силу частини 3 статті 182 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) ухилення від реєстрації права на нерухомість може бути оскаржене до суду.
Суд прийняв дану позовну заяву до розгляду, відкрив провадження в справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання в справі призначив на 14.05.2025; залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фонд комунального майна Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 14227121); установив учасникам справи процесуальні строки для подачі письмових заяв по суті спору, в порядку статей 165 - 168, 178, 179, 184 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), про що постановив ухвалу від 21.04.2025.
Відповідач, у належний строк, подав відзив на позов, яким проти задоволення позову заперечив. Клопотав закрити провадження в справі, відповідно до п. 1 частини 1 статті 231 ГПК України, оскільки спір не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Третя особа, в належний строк, скористалась правом на подачу письмових пояснень по суті спору.
14.05.2025, у підготовче засідання прибули повноважні представники відповідача, третьої особи та прокурор.
У підготовчому засіданні прокурор наголосив, що даний спір виник відносно речового права територіальної громади на об'єкт нерухомості, відтак, є приватно-правовим та підлягає вирішенню за правилами господарського судочинства.
Суд оголосив перерву в судовому засіданні до 21.06.2025.
Після закінчення оголошеної перерви в судове засідання прибули повноважні представник відповідача та прокурор.
Суд розглянув матеріали справи, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження в справі, з огляду на наступне.
Статтями 5, 7 та 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Право на доступ до правосуддя є одним з основоположних прав людини. Його визначено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поняття «суд, встановлений законом» стосується не лише правової основи існування суду, але й дотримання ним норм, які регулюють його діяльність (пункт 24 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України», заяви № 29458/04 та № 29465/04).
Доступом до правосуддя за стандартами ЄСПЛ вважають здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Також у розумінні частини 1 статті 6 Конвенції право кожного на судовий розгляд справи означає право кожної особи на звернення до суду та право на те, що її справа буде розглянута і вирішена належним судом, тобто судом, установленим законом.
Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя в формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів.
Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до його відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.
Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наводила критерії розмежування судової юрисдикції.
Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка у законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 127/21764/17, від 23.03.2021 у справі 367/4695/20).
Водночас, частиною 2 статті 4 ГПК України унормовано, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 6 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи в спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи в визначених законом випадках, зокрема: справи в спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи в спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Суд установив, що спір у даній справі виник між прокуратурою та Чернігівською міською радою, в зв'язку з невиконання, на думку прокурора, Радою обов'язку щодо оформлення права комунальної власності на об'єкт нерухомого майна (частину гуртожитку), що може призвести до його незаконного вибуття з комунальної власності.
У той же час, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, право комунальної власності на житлове приміщення (гуртожиток), за адресою: пр-т. Перемоги, 205, у м. Чернігові, загальною площею 3509,6 кв. м., ніким не оспорюється та не є предметом спору.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2018 у справі № 927/26/18, залишеного без змін за результатами його апеляційного та касаційного переглядів (постанова Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2019 та постанова Верховного Суду від 05.11.2019), задоволений частково позов заступника прокурора Чернігівської області в інтересах держави в особі позивачів 1 та 2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернігівській області та Чернігівської міської ради до відповідача, Житлово-комунального підприємства Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва; зобов'язано Житлово-комунальне підприємство Чернігівської обласної корпорації агропромислового будівництва передати за актом приймання-передачі в комунальну власність територіальної громади міста Чернігова в особі Чернігівської міської ради 1/2 гуртожитку державного житлового фонду, розташованого у місті Чернігові по проспекту Перемоги, 205, а саме приміщення підвалу: №№2-4, № 2-5, 2-6, 2-11, 2-12, 2-13, 2-14, 2-15, 2-20; першого поверху: №№ 1; 2,4,5,6,7,10а,11,12,13,14,14а,14б, 15а, 16,17,18,18а, III, IV, XIV,XV, XVI,XVII (9), XXI; другого поверху: №№ XXII (53), XXIII (54), XXIV, XXV(23), XXVI, XXVII, XXIX, XXX, XXXI (37), XXXII, XXXIII (38), XXXIV, XXXV, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46-1, 46-2, 46-3, 48, 49; третього поверху: № № XXXVI, XXXVII, XXXVIII, XXXIX, ХХХХ, ХХХХ1, ХХХХІ1, ХХХХІІІ, ХХХХІV, ХХХХV, ХХХХVІ, ХХХХVІІ, ХХХХVІІІ, ХХХХІХ, L, 50, 51, 52, 53-1, 53-3, 53-4, 55, 56-1, 57-2, 57-3, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66-1, 66-3, 66-4, 68-1, 68-3, 68-4, 70, 71, 72, 73-1, 73-3, 73-4, 75 разом з зовнішніми та внутрішніми мережами електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення.
Рішення Господарського суду Чернігівської області від 29.03.2018 у справі № 927/26/18 набуло законної сили 01.04.2019.
З наведеного слідує, що спір про речове право Чернігівської міської ради на об'єкт нерухомого майна (частину гуртожитку) вже був вирішений в межах господарської справи № 927/26/18.
Натомість, підставою позову в справі № 927/362/25 (предметом якої є вимоги про зобов'язання вчинити реєстраційні дії) є невиконання, на думку прокурора, Радою обов'язків, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування», щодо оформлення та реєстрації права власності на об'єкт комунальної власності.
Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Публічно-правовий спір - спір, у якому:
- хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій;
- або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг;
- або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Мотивуючи вимоги, заявлені в межах справи № 927/362/25, прокурор зазначає про бездіяльність органу місцевого самоврядування при здійсненні ним владних управлінських функцій, що за висновком суду, свідчить про те, що цей спір належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він є публічно-правовим і виник у правовідносинах щодо реалізації органом місцевого самоврядування публічно-владних управлінських функцій.
Правова позиція про те, що такий спір належить розглядати саме в порядку адміністративного судочинства, наведена в постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі № 160/14756/23 (обставини якої є подібними), що в силу частини 4 статті 236 ГПК України, мають бути враховані судом першої інстанції.
Враховуючи, що правовідносини в даній справі виникли між органами прокуратури та місцевого самоврядування щодо зобов'язання вчинити дії з державної реєстрації права власності на комунальне майно, що не містить спору про речове право на таке майно, у той час як спір виник з реалізації органом місцевого самоврядування публічно-владних управлінських функцій, підлягає вирішенню саме за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 1 частини 1 статті 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження в справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
За таких обставин, суд дійшов висновку про закриття провадження в справі на підставі п. 1 частини 1 статті 231 ГПК України.
На виконання приписів частини 2 статті 231 ГПК України суд роз'яснює, що такий спір підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження в справі (крім випадків, якщо провадження в справі закрите у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом).
Приймаючи до уваги відсутність відповідного клопотання платника, судом наразі не вирішується питання щодо повернення судового збору з бюджету.
Керуючись статтями п. 6 частини 1 статті 20, п. 1 частини 1 статті 231, статтями 233 - 235 ГПК України, господарський суд
Закрити провадження в справі № 927/362/25 за позовом Чернігівської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114) в інтересах держави до Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 34339125), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду комунального майна Чернігівської міської ради (код ЄДРПОУ 14227121), про зобов'язання вчинити реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення оголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її оголошення, в порядку статей 256, 257 ГПК України.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до приписів частин 5-8 статті 6 та частин 5, 6 статті 242 ГПК України, пунктів 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://cn.arbitr.gov.ua/sud5028/.
Суддя А.В. Романенко