Справа № 212/9906/24
2/212/340/25
22 травня 2025 року м. Кривий Ріг
Покровського районного суду міста Кривого Рогу у складі:
суддя - Ведяшкіна Ю.В.
секретар судового засідання - Розинько К.А.
у цивільній справі № 212/9906/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою.
В судовому засіданні брали участь:
за участю представника позивача - Павленко В.В.
07.10.2024 року адвокат Павленко В.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за розпискою від 22.05.2024 року у загальній сумі 67 819,53 грн., що складається із: суми боргу - 36 197 грн., інфляційних витрат - 217, 18 грн., штрафних санкцій - 31 405, 35 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 4 100 грн. в якості морального відшкодування, а також судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 211,20 грн. та судові витрати по сплаті професійної правничої допомоги у розмірі 15000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Peugeot 3008, днз НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 . 22.05.2024 року о 15:20 годин на перехресті вулиць Мистецька та Степана Тільги в м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область між його автомобілем Peugeot 3008, днз НОМЕР_1 та автомобілем Peugeot 308, днз НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 сталася ДТП, внаслідок якої обидва автомобілі отримали механічні пошкодження.
Після вказаної ДТП відповідач прихав не викликати поліцейських, оскільки у нього був відсутній Поліс обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності, у зв'язку з чим відповідачем була власноручно написана розписка, за якою він визнав свою вину у вчиненні ДТП. За умовами вказаної розписки відповідач в рахунок відшкодування матеріальної шкоди відразу передав 20 000,00 грн., та у разі недостатності вказаної суми коштів для відновлювального ремонту, відповідач зобов'язався сплатити визначену суму.
Крім того, за умовами розписки, у разі невиконання її умов протягом 30 днів з дня відправлення платіжної вимоги відповідач зобов'язаний був сплачувати пеню в розмірі 1% за кожен день прострочення виплати грошових коштів.
Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу, належного позивачу складає 56 197,00 грн. про що відповідач був повідомлений шляхом направлена на його адресу платіжної вимога, однак свої зобов'язання відповідач ОСОБА_2 не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
Також позивач зазначає, що внаслідок зазначеної ДТП йому була завдана моральна шкода, яка виразилась в негативних емоціях та стресі внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, відновлення якого тривало понад одного місяця, що змусило змінювати звичайний розклад його життя, завдало йому незручності у повсякденному житті, призвело до додаткових емоційних навантажень та необхідності витрачати додатковий час та зусилля з метою відновлення порушених прав та відшкодування завданих збитків, організації свого життя. Завдану моральну шкоду, у грошовому виразі визначає в розмірі 4 100,00 грн.; при цьому враховував характер та обсяг завданої ДТП шкоди, поведінку відповідача.
08.11.2024 року ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
14.11.2024 року на виконання ухвалу суду усунуто зазначені недоліки.
15.11.2024 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження.
28.03.2025 року ухвалою суду закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання представник позивача - адвокат Павленко В.В. до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність та у відсутність позивача, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечував, розмір судових витрат на правничу допомогу зобов'язувався надати протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.
У відповідності до ч. 3 ст. 211, ч. 1 ст. 223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін та представника позивача.
Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судому передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права з дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 22.05.2024 року відповідачем ОСОБА_2 власноручно складено розписку, відповідно до якої він визнав в повному обсязі вину у настанні ДТП, яка відбулася 22.05.2024 року, приблизно о 15-30 годин в місті Кривий Ріг на перехресті вулиць Степана Тільги та Мистецької між автомобілями Peugeot 308, днз НОМЕР_3 та Peugeot 3008, днз НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Автомобіль Peugeot НОМЕР_4 , днз НОМЕР_1 отримав пошкодження передньої частини бампера лівої та нижньої, які зафіксовані на фото. В рахунок відшкодування збитків по даному ДТП передав на місці ДТП кошти в розмірі 20 000 грн. У разі недостатності коштів для відновлювального ремонту пошкоджень, зобов'язався сплатити різницю між виплаченою сумою та встановленої відповідно акту вартості ремонту від СТО, впродовж 30 днів після отримання інформації та акту шляхом телефонного зв'язку. У разі невиконання умов розписки, згоден з нарахуванням та стягненням пені у розмірі 1% за кожен день прострочення від суми заборгованості (а.с.15).
Відповідно Акту №30/05/24 вартість послуг з ремонту транспортного засобу Peugeot 3008, днз НОМЕР_1 VIN: НОМЕР_2 складає 56197 грн. (а.с.20).
10.06.2024 року позивачем за допомогою поштового зв'язку на адресу відповідача ОСОБА_2 було направлено платіжну вимогу про відшкодування 36 197,00 грн. (а.с.21).
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором.
Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.
Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Аналізуючи встановлені по справі обставини та наведені норми чинного законодавства, суд стягує з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування завданої ДТП матеріальної шкоди - 36 197,00 грн.
При цьому посилання представника позивача на норми чинного законодавства та роз'яснення до них щодо договору позики, суд визнає безпідставними, оскільки наданий позивачем Договір від 22.05.2024 року не містить ознак договору позики, наведених у ст. 1046 ЦК України, тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрати в розмірі 217,18 грн. та штрафних санкцій в розмірі 31 405,35 грн. задоволенню не підлягають.
Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, то суд вважає за необхідне зазначити про наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Відповідно до ч. 3 - 5 ст. 23 ЦК України, якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
За таких підстав, враховуючи, що відповідачем не оспорювалась заявлена позивачем сума грошового відшкодування моральної шкоди в розмірі 4 100,00 грн., тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сума понесених ним витрат по оплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам ( позов задоволено на 56,03 %) у розмірі 678,63 грн.
Керуючись ст. ст. 4 - 13, 18, 76 -83, 89, 263-265, 273, 280, 352 - 355 ЦПК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої дорожньо - транспортною пригодою - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди - 36197,00 грн., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 4100,00 грн., а всього - 40 297 (сорок тисяч двісті дев'яносто сім) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 678,63 гривень.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Найменування сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_6 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду складений 22.05.2025 року.
Суддя: Ю. В. Ведяшкіна