Справа № 211/1672/25
Провадження № 2/211/1311/25
іменем України
22 травня 2025 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Сарат Н.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчої служби ОДВ Довгинцівський відділ Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області про скасування постанови про арешт коштів боржника, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду та просив скасувати постанову про арешт коштів боржника від 17.02.2025 року прийняту державним виконавцем Довгинцівський відділ Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Канунніковою Наталею Сергіївною. В обгрунтування зазначив, що патрульною поліцією у м. Кривий Ріг, була винесена постанова за ніби то порушення ПДР, серія ЕНА № 3503882, від 18.11.2024р. З постановою був не згоден, 20.11,2024р. звернувся до ППП у м. Кривий Ріг зі зверненням про скасування постанови. Постанову патрульна поліція не скасувала, та рекомендувала звернутися до суду. Що позивач і зробив. 20.12.2024р. була подана заява до Довгинцівського суду , про скасування постанови серія ЕН А № 3503882 , від 18.11,2024р. 10.01.2025р. отримав з суду ухвалу про усунення недоліків. 17.01.2025р. була подана заява до Довгинцівського суду з усуненими недоліками. Жодного пропущеного строку не було. Справа № 211/7940/24, знаходиться на розгляді у Довгинцівському суді. Позивач інвалід , має III групу і не зрозуміло, на якій підставі було накладено арешт на його фінансову карточку « Приватбанка», він та його дитина і родина залишилася без засобів існування, та вони повинні позичати гроші у людей . Тому вважає, що постанова про арешт коштів боржника виписана з грубими порушеннями чинного законодавства та професійною недбалістю , та повинна бути закрита, та картка - розблокована.
Ухвалою суду від 24.02.2025 року відкрито провадження у справі та розгляд справи призначено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04.03.2025 року до суду надійшли пояснення третьої особи Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, згідно яких позивач пропустив строк оскарження постанови ЕНА № 3503882, від 18.11.2024 р. в суді так як звернувся 20.12.2024 року. Вона була направлена на виконання до ДВС та державний виконавець вчинила згідно закону виконавчі дії, у позові просили відмовити.
10.03.2025 року Державним виконавцем Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Канунніковою Наталею Сергіївною було надано витребуване ВП № 77214788 відносно боржника ОСОБА_1 , згідно яких вбачається, що 14.02.2025 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № ЕНА № 3503882 видана 18.11.2024 року, про стягнення штрафу в розмірі 680 грн., додаткових витрат виконавчого провадження 369,00 грн. та виконавчого збору 68.00 грн. А 17.02.2025 року Державним виконавцем Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Канунніковою Наталею Сергіївною винесено постанову про арешт коштів боржника.
20.03.2025 року до суду надійшла відповідь на відзив від ОСОБА_1 , де він вказує, що строк не пропустив так як спочатку звернувся до Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області та коли отримав від них відповідь оскаржив постанову в суді.
07.04.2025 року надійшли пояснення третьої особи Полк патрульної поліції в м. Кривий Ріг УПП в Дніпропетровській області, де вказано що строк оскарження постанови № ЕНА № 3503882 видана 18.11.2024 року, закінчується 28.11.2024 року, а позивач звенувся до суду 20.12.2024 року з пропуском строку оскарження.
15.04.2025 року до суду надійшли пояснення ОСОБА_1 згідно яких, вказано, що увесь розгляд справи відносно нього та винесена постанова патрульної поліції 18.11.2024 року повністю незаконні, та з грубим порушенням його прав, а тому він її оскаржує в суді.
Постанова державного виконавця від 17.02.2025 року про арешт коштів боржника підлягає скасуванню, так як це його картка де він отримує виплати по інвалідності та утримує сїм'ю.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.
Статтею 3 ЦПК України передбачено, що кожна особа, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що Державним виконавцем Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Канунніковою Наталею Сергіївною у межах ВП № 77214788 відносно боржника ОСОБА_1 , 14.02.2025 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання постанови № ЕНА № 3503882 видана 18.11.2024 року, про стягнення штрафу в розмірі 680 грн., додаткових витрат виконавчого провадження 369,00 грн. та виконавчого збору 68.00 грн.
17.02.2025 року Державним виконавцем Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Канунніковою Наталею Сергіївною винесено постанову про арешт коштів боржника.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статей 1, 5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII, у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Відповідно до частин першої та другої статті,п.1),18 Закону №1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема, виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Питання організації, порядку та умов виконання судових рішень і рішень інших органів, що підлягають примусовому виконанню, зокрема, звернення стягнення на кошти боржника на рахунках в банках, передбачені як Законом № 1404-VIII, так і Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012№512/5 (далі - Інструкція).
Відповідно до частини сьомої статті 26 Закону № 1404-VIII, у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника. У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.
Якщо у заяві про відкриття виконавчого провадження не зазначено майно боржника та/або його кошти на рахунках у банківських установах, то відповідно до частини 2 статті 36Закону№1404-VIII розшук майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.
Частиною першою статті 48 Закону№1404-VIII визначено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Відповідно до частин першої та другої статті 56Закону№1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.
Відповідно до пункту 7 розділу VIII Інструкції, розпочинаючи виконання рішення про стягнення коштів, виконавець зобов'язаний винести постанову відповідно до частини першої статті 48 Закону№1404-VIII про звернення стягнення на майно боржника, його арешті або вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.
Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення (частини третя та четверта статті 56 Закону № 1404-VIII).
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (абзац перший частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).
Крім того, частина восьма розділу VIII Інструкції визначає, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові про накладення арешту зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.
При цьому частини перша та друга статті 48 Закону№1404-VIII чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Законом №1404-VIII також визначено, що виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (частина восьма статті 48).
У пункті 10 Розділу VIII Інструкції вказується також, що саме після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову.
При цьому пунктами 3, 14, 21 частини третьої статті 18Закону№1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні; отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.
Отже, зі змісту вищевказаних норм права слідує, що арешт є початковою та окремою стадією провадження щодо звернення стягнення на майно боржника і являє собою сукупність заходів, що передбачають як наслідок обмеження в праві розпорядження майном, на яке накладається арешт. При цьому виконавець за відсутності відомостей про майно, повідомлених кредитором повинен самостійно здійснити заходи для виявлення такого майна, у тому числі грошових коштів, що знаходяться на банківських рахунках, і перед накладенням арешту на майно (кошти) боржника повинен отримати відомості про наявність у боржника відповідного майна та коштів, зокрема щодо коштів на банківських рахунках - відомості про володільця рахунку, номеру, виду рахунку, суми коштів, що зберігаються на ньому. Саме наявність таких даних дозволяє виконавцю здійснити арешт коштів, що знаходяться на банківських рахунках у відповідності до статті 18Закону№1404-VIII та розділу VIII Інструкції.
Аналіз вище зазначених норм дає підстави для висновку, що державний та/або приватний виконавець перед накладанням арешту повинен з'ясувати суму та статус грошей, що знаходяться на рахунку боржника, і у постанові про накладання арешту серед інших відомостей вказати про суму коштів, на яку накладається арешт, або зазначити, що арешт поширюється на кошти на усіх рахунках, у тому числі, що будуть відкрити після накладення арешту. Накладання арешту на суми, що перевищують суми, визначені виконавчим документом, та перевищують суми витрат виконавчого провадження, що підлягають стягненню, є незаконним.
При цьому законом забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII).
Отже, частиною другою статті 48 Закону№1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом.
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20).
Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20), а також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.04.2022 у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ст.15 ЦК України).
Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини, визначає, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності (ст. 386 ЦК України).
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Крім того, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Відповідно до під п.3 п.10-2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відзиву відповідачем не надано, з матеріалів ВП 77214788 вбачається, що статус коштів, на які накладено арешт - пенсія в розмірі 3323 грн. в Криворізькому південному об'єднаному управлінні ПФУ, заперечення та пояснення третьої особи зводяться до того, що позивачем пропущено строк оскарження постанови патрульної поліції від 18.11.2024 року, яка не є предметом спору, строк оскарження постанови державного виконавця про арешт коштів боржника від 17.02.2025 року позивач не пропустив, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259-261, 353-354, 450-451 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову державного виконавця Довгинцівського відділу Державної виконавчої служби у м. Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Кануннікової Наталі Сергіївни від 17.02.2025 року про арешт коштів боржника у ВП 77214788 - скасувати.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.05.2025 року.
Суддя: Н. О. Сарат