Ухвала від 21.05.2025 по справі 920/1061/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.05.2025м. СумиСправа № 920/1061/23(589/3302/23)

Господарський суд Сумської області у складі судді Ковтуна В.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - Сапона Геннадія Миколайовича (вх. №2489 від 30.04.2025) про відвід судді та матеріали справи 920/1061/23(589/3302/23)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське

підприємство "Харківенергоремонт" (41100, Сумська область,

м. Шостка, вул. Каденюка Леоніда, 1, код ЄДРПОУ 34113412)

до відповідача: ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )

про стягнення 11 961 грн 05 коп.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" звернулось до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 11961,05 грн заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з 01.12.2017 по 31.10.2021 та 2684,00 грн судового збору.

Ухвалою від 30.06.2023 Шосткинський міськрайонний суд Сумської області відкрив провадження у цій справі.

28.07.2023 через систему "Елетронний суд" до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області надійшов зустрічний позов про зобов'язання ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" здійснити перерахунок вартості послуги з централізованого опалення, що надані ОСОБА_1 у період з 01.12.2017 по 31.12.2021; стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Ухвалою від 10.01.2024 Шосткинський міськрайонний суд Сумської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передав до Господарського суду Сумської області на розгляді якого перебуває справа № 920/1061/23 про банкрутство ТОВ "ШП "Харківенергоремонт".

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 08.02.2024 справу передано судді Яковенку В.В.

Ухвалою від 12.02.2024 господарський суд повернув матеріали справи №920/1061/23(589/3302/23) до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області для вирішення та оформлення відповідно до вимог чинного законодавства.

Постановою Сумського апеляційного суду від 15.08.2024 ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2024 залишено без змін.

Північний апеляційний господарський суд ухвалою від 30.09.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 12.02.2024 у цій справі.

31.10.2024 до Господарського суду Сумської області надійшли матеріали справи № 920/1061/23(589/3302/23).

На підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.11.2024 справу передано судді Яковенку В.В.

Ухвалою від 04.11.2024 господарський суд прийняв позовну заяву ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" до розгляду у відокремленому провадженні в межах провадження у справі № 920/1061/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Шосткинське підприємство "Харківенергоремонт"; повернув зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" про зобов'язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди; визначив, що справа № 920/1061/23(589/3302/23) підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалами від 02.12.2024 Північний апеляційний господарський суд витребував з Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/1061/23(589/3302/23), у зв'язку з поданням відповідачем апеляційних скарг на ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.11.2024.

Ухвалою від 19.12.2024 господарський суд зупинив провадження у справі № 920/1061/23(589/3302/23) до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Сумської області від 04.11.2024. Матеріали справи № 920/1061/23(589/3302/23) надіслані до Північного апеляційного господарського суду 19.12.2024.

Постановою від 19.03.2025 Північний апеляційний господарський суд апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_1 , підписаної Сапоном Геннадієм Миколайовичем , задовольнив частково; скасував ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 в частині повернення зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ "ШП "Харківенергоремонт"; залишив без змін ухвалу Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 в частині розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Додатковою постановою від 09.04.2025 Північний апеляційний господарський суд задовольнив частково заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі; стягнув з ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" на користь ОСОБА_1 6000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу; доручив Господарському суду Сумської області видати наказ.

16.04.2025 відповідач подав до Господарського суду Сумської області заяву про видачу наказу на виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду у справі.

Листом від 17.04.2025 господарський суд повідомив відповідача, що 19.12.2024 матеріали справи № 920/1061/23(589/3302/23) направлені до суду апеляційної інстанції і провадження у справі зупинене. Станом на 17.04.2025 справа № 920/1061/23(589/3302/23) до Господарського суду Сумської області не надходила, провадження в ній не поновлювалося. Враховуючи, що провадження у справі здійснювалося в паперовому вигляді, наказ на виконання постанови вищої інстанції можливо видати після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції.

30.04.2025 представник відповідача подав заяву про відвід судді Яковенко В.В. (вх. № 2489 від 30.04.2025). В обґрунтування поданої заяви представник відповідача зазначає, що суддя Господарського суду Сумської області Яковенко В.В., маючи матеріальну заінтересованість від ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" та порушуючи право представника відповідача ОСОБА_1 - Сапона Геннадія Миколайовича на доступ до суду, виносить на користь зазначеного підприємства протиправні рішення, які скасовуються Північним апеляційним господарським судом, відмовляється видати наказ щодо стягнення з ТОВ "ШП "Харківенергоремонт" грошових коштів на користь Бедрицької Ж.Ф. При цьому, замість винесення відповідної ухвали, суддя у позапроцесуальний спосіб повідомив відповідача про неможливість видачі наказу про стягнення з підприємства грошових коштів листом від 17.04.2025, оскільки матеріали справи ще не повернулися до господарського суду Сумської області.

У заяві про відвід судді представник відповідача просить її розгляд проводити за його участю в режимі відеоконференції поза приміщенням суду.

Також 30.04.2025 відповідач подав заяву про відвід судді Господарського суду Сумської області Яковенку В.В. (вх. №2488 від 30.04.2024).

02.05.2025, 05.05.2025, 06.05.2025, 07.05.2025, 08.05.2025, 09.05.2025, 12.05.2025,14.05.2025, 15.05.2025, 16.05.2025 відповідач особисто та через представника подав заяви про прискорення розгляду справи, в яких просить приєднати такі заяви до матеріалів справи щодо розгляду заяви про відвід судді та розглянути їх в судовому засіданні в режимі відеоконференції разом із заявленим відводом судді. Представник відповідача вказує, що суддя Яковенко В.В. декілька років працював в Шосткинському міськрайонному суді Сумської області, де міг обзавестися зв'язками з позивачем. Також заявник вказує на те, що суддя Яковенко В.В. відмовив йому у доступі до суду, порушує право відповідача на захист і її майнові права, відмовляючись винести наказ у справі.

15.05.2025 матеріали справи № 920/1061/23(589/3302/23) повернуті до Господарського суду Сумської області.

Ухвалою від 16.05.2025 господарський суд поновив провадження у справі № 920/1061/23(589/3302/23); визнав необґрунтованими заявлені Бедрицькою Жанною Федорівною та її представником Сапоном Геннадієм Миколайовичем відводи судді Яковенку В.В. у справі № 920/1061/23(589/3302/23); заяви про відвід судді Яковенка В.В. передав на автоматичний розподіл для визначення судді в порядку ст. 32 ГПК України з розгляду відповідних заяв.

16.05.2025 господарський суд у складі судді Яковенко В.В. видав наказ на примусове виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 9 квітня 2025 року.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2025 заява ОСОБА_1 (вх. № 2489 від 30.04.2025) про відвід судді Господарського суду Сумської області Яковенка В.В. у справі № 920/1061/23(589/3302/23) передана на розгляд судді Ковтуну В.М. Заява про відвід та матеріали справи фактично були передані розгляду судді Ковтуну В.М. - 20.05.2025.

Розглянувши заяву про відвід судді Яковенка В.В. та матеріали справи № 920/1061/23(589/3302/23), суд приходить до наступних висновків:

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, що закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, зокрема, щодо основних процесуальних гарантій, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, згідно з ч. 2 ст. 38 ГПК України учасники справи можуть заявити відвід судді, секретарю судового засідання, експерту, перекладачу із підстав, визначених ст.ст. 35-37 ГПК України.

За змістом ч. 3 ст. 38 ГПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Відповідно до ч. 2, 3, 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

В свою чергу заявник у Заяві про відвід (вх. № 2489) зазначив клопотання про розгляд заяви про відвід судді Яковенка В.В. у справі № 920/1061/23(589/3302/23) за участю представника відповідача в судовому засіданні в режимі відеоконференції позаприміщенням суду.

Щодо означеного клопотання, господарський суд зазначає наступне:

Відповідно до положень ч. 7, 8 ст. 39 ГПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Приймаючи до уваги положення вищезазначених норм, відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи за ініціативою суду. Суд, розглядаючи заяву про відвід, враховуючи, що це питання вирішується невідкладно, обставини на які вказує заявник, викладені ним у заяві про відвід письмово, не вбачає підстав для призначення розгляду заяви про відвід у судове засідання за участю учасників справи, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні відповідного клопотання відповідача.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України встановлено підстави для відводу (самовідводу) судді.

Так, згідно з частиною першою наведеної статті Господарського процесуального кодексу України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Згідно з частиною другою статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (ч. 3 ст. 35 ГПК України).

Положеннями частини 4 ст. 35 ГПК України унормовано, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно з ч. 1 ст. 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі.

Згідно зі ст. 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 і 37 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід повинен бути вмотивованим. Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-4 частини першої статті 35 цього Кодексу, статті 36 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

В обґрунтування поданої заяви про відвід судді Яковенка В.В. заявник вказує на порушення суддею правова доступу представника відповідача Сапона Г. М. до суду, винесення на користь ТОВ «ШП» «Харківенергоремонт» рішень, які скасовуються Північним апеляційним господарським судом та відмові у видачи наказу.

Зокрема зазначає, що до господарського суду Сумської області від Бедрицька Жанна Федорівна надійшла 15.04.2025 року через підсистему «Електронний суд» заява, зареєстрована судом 16.04.2025 року, про видачу в паперовому вигляді наказу щодо виконання додаткової постанови від 09.04.2025 року Північного апеляційного господарського суду у справі ЄУН 920/1061/23(589/3302/23). Зазначеною постановою, яка набрала законної сили, Північний апеляційний господарський суд зобов'язує суд першої інстанції - господарський суд Сумської області, видати наказ щодо стягнення з ТОВ "ШП" «Харківенергоремонт» грошових коштів на користь Бедрицька Жанна Федорівна. А щоб лишити Бедрицьку Ж.Ф. права апеляційного оскарження його протиправної бездіяльності, замість винесення відповідної ухвали, суддя Яковенко В.В. пише, у ПОЗАПРОЦЕСУАЛЬНИЙ спосіб, лист від 17.04.2025 року де вказує, що не бажає видавати наказ про стягнення з ТОВ «ШП» «Харківенергоремонт» грошових коштів, бо матеріали справи ЄУН ще не повернулись до Господарського суду Сумської області.

Щодо безпідставності наведених тверджень представника відповідача суд зазначає наступне.

Ухвалою від 19.12.2024 господарський суд зупинив провадження у справі № 920/1061/23(589/3302/23) до перегляду в порядку апеляційного провадження ухвали Господарського суду Сумської області від 04.11.2024 на підставі підпункту 17.12 п. 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України згідно з яким суд зобов'язаний зупинити провадження у справі до перегляду ухвали у справі в порядку апеляційного чи касаційного провадження, якщо відповідно до підпункту 17.10 цього підпункту до суду апеляційної чи касаційної інстанції направляються всі матеріали справи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу.

Також суд звертає увагу, що провадження у вказаній справі здійснюється в паперовому вигляді, тому наказ на виконання постанови вищої інстанції видається судом першої інстанції, зокрема Господарським судом Сумської області, лише після повернення матеріалів прави до суду першої інстанції.

Станом на день звернення до Господарського суду Сумської області з заяву про видачу наказу на виконання Постанови Північного апеляційного суду - 16.04.2025 матеріали справи № 920/1061/23(589/3302/23) не були повернуті на адресу Господарського суду Сумської області.

Тому, листом від 17.04.2025 суддя Яковенко В.В. повідомив заявника (представника відповідача), що матеріали справи надіслані суду апеляційної інстанції, провадження у справі зупинене, наказ можливо видати після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції. Зі змісту листа не вбачається, що суддя Яковенко В.В. відмовив заявнику у видачі судового наказу.

Після повернення матеріалів справи до Господарського суду Сумської області, господарський суд у складі судді Яковенка В.В. поновив провадження у справі ухвалою від 16.05.2025 і в цей же день 16.05.2025 видав наказ на примусове виконання додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 9 квітня 2025 року.

В свою чергу, суд зазначає, що стаття 328 ГПК України, на яку посилаєтесь представник відповідача у заяві, передбачає що відсутність матеріалів судової справи у зв'язку з їх витребуванням судом апеляційної чи касаційної інстанції не перешкоджає розгляду заяви про виправлення помилки у виконавчому документі.

Тобто, вказана норма застосовується судом у випадку коли виконавчий документ вже виданий.

Відомостей про наявність інших обставин, які викликають у представника відповідача сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, заявник не навів, не обґрунтував і не підтвердив.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Кодексу України з процедур банкрутства, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

За приписами ст. 9 Конституції України, ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" і ст. 4 ГПК України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.

Відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.

Водночас ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У справі "П'єрсак проти Бельгії" (Piersack v. Belgium) від 1 жовтня 1982 р. Європейський суд з прав людини, встановивши порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначив, що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є законні сумніви, повинен вийти зі складу суду.

У п. 132 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гарабін проти Словаччини" (Harabin v. Slovakia) від 20 лютого 2013 року зазначено, що існування національних процедур для забезпечення неупередженості, а саме правил, що регулюють відвід судді, є важливим фактором. Такі правила виявляють особливу увагу національного законодавства до усунення всіх обґрунтованих сумнівів у неупередженості судді чи суду і є спробою забезпечити неупередженість, усуваючи причини таких сумнівів. На додаток до забезпечення відсутності упередженості як такої, ці правила спрямовані на усунення будь-яких проявів упередженості і таким чином слугують зміцненню довіри громадськості до суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Бочан проти України" від 3 травня 2007 р. та від 24 лютого 1993 р. по справі "Фей проти Австрії" судом вказано, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу. Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності суддів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі.

Згідно Європейської Хартії "Про закон "Про статус суддів" судді при виконанні своїх обов'язків повинні бути доступними та виявляти повагу по відношенню до осіб, які до них звертаються; повинні турбуватися про підтримання високого рівні компетентності, необхідного рівня вирішення справ в кожному конкретному випадку, оскільки від рішень судді залежить гарантія прав особи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв'язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення. У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: "Ніхто не може бути суддею у власній справі". Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Одночасно ст. 15 Кодексу суддівської етики також визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов'язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи. Положення зазначеної коментованої статті випливають з принципу об'єктивності, визначеному у Бангалорських принципах поведінки суддів, відповідно до якого об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів, які схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27 липня 2006 р. № 2006/23 від 19 травня 2006 р., незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку та основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Отже, суддя має відстоювати та втілювати в життя принцип незалежності судових органів в його індивідуальному та колективному аспектах.

Пунктом 1.1 Бангалорських принципів поведінки суддів передбачено, що суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою. Одночасно, вказаними Принципами унормовано, що об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Суддя дотримується незалежної позиції як щодо суспільства в цілому, так і щодо конкретних сторін судової справи, у якій він повинен винести рішення (п. 1.2 Бангалорських принципів поведінки суддів).

Згідно п.п. 2.1, 2.2 Бангалорських принципів поведінки суддів при виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.

Підстави для задоволення заяви про відвід судді у кожній конкретній справі мають бути встановлені саме щодо конкретної справи або щодо учасників такої справи.

З урахуванням вказаного, зазначені у заяві представника відповідача ОСОБА_1 - Сапона Геннадія Миколайовича обставини не є підставою для задоволення заяви про відвід судді в розумінні ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, тому суд відмовляє у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 від 30.04.2025 (вх. № 2489 від 30.04.2025) про відвід судді Господарського суду Сумської області Яковенка В.В. у справі № 920/1061/23(589/3302/23).

Керуючись ст. 35-39 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - Сапона Геннадія Миколайовича про розгляд заяви про відвід за участю відповідача та представника відповідача в судовому засіданні.

2. Відмовити у задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 - Сапона Геннадія Миколайовича (вх. № 2489 від 30.04.2025) про відвід судді Господарського суду Сумської області Яковенка В.В. у справі № 920/1061/23(589/3302/23).

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвала підписана суддею 21.05.2025.

Суддя В.М. Ковтун