65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"21" травня 2025 р. Справа № 916/915/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури (68609, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63; код ЄДРПОУ 0352855230), в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 40477150), Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області (68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н., м. Кілія, вул. Миру, 57; код ЄДРПОУ 25426148),
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан" (68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н., м. Кілія, вул. Миру, 83; код ЄДРПОУ 22506013),
до відповідача-2: Комунального підприємства "Світло" (68300, Одеська обл., Ізмаїльський р-н., м. Кілія, вул. Героїв України, 64; код ЄДРПОУ 32319458),
про визнання недійсними додаткових угод та стягнення.
За участю представників сторін:
від прокуратури - прокурор Кривельова Т.М.;
від Південного офісу Держаудитслужби - не з'явився;
від Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області - не з'явився;
від відповідача-1 - адвокат Гніздовська Г.М., ордер № 1494625;
від відповідача-2 - не з'явився.
Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі Південного офісу Держаудитслужби та Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан" та Комунального підприємства "Світло", в якій просить:
- Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 24.02.2021 до Договору № Б1 від 15.02.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Октан" та Комунальним підприємством "Світло";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 29.03.2021 до Договору № Б1 від 15.02.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Октан" та Комунальним підприємством "Світло";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 14.05.2021 до Договору № Б1 від 15.02.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Октан" та Комунальним підприємством "Світло";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 01.06.2021 до Договору № Б1 від 15.02.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Октан" та Комунальним підприємством "Світло";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 05.07.2021 до Договору № Б1 від 15.02.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Октан" та Комунальним підприємством "Світло";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 9 від 25.10.2021 до Договору № Б1 від 15.02.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Октан" та Комунальним підприємством "Світло";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 10 від 12.11.2021 до Договору № Б1 від 15.02.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Октан" та Комунальним підприємством "Світло";
- Визнати недійсною додаткову угоду № 11 від 28.12.2021 до Договору № Б1 від 15.02.2021, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Октан" та Комунальним підприємством "Світло";
- Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Октан" на користь Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області безпідставно сплачені кошти в сумі 194938,28 грн.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2025 справу № 916/915/25 передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Нікітенку С.В.
Ухвалою суду від 17.03.2025 прийнято позовну заяву керівника Ізмаїльської окружної прокуратури до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/915/25. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
Ухвалою суду від 29.04.2025 закрито підготовче провадження у справі № 916/915/25. Призначено справу до судового розгляду по суті на 21.05.2025 о 10:00 год.
Представники позивачів та відповідача-2 у судове засідання 21.05.2025 не з'явились.
У судовому засіданні 21.05.2025 суд поставив на обговорення питання щодо необхідності зупинення провадження у справі № 916/915/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення.
Прокурор та представник відповідача-1 у судовому засіданні 21.05.2025 надали пояснення, в яких не заперечили проти зупинення провадження у справі № 916/915/25 до ухвалення Великою Палатою Верховного Суду рішення у справі № 920/19/24.
У судовому засіданні 21.05.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про зупинення провадження у справі і повідомлено присутніх учасників справи про час складення повної ухвали.
Суд, оглянувши матеріали справи, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі, виходячи з такого.
Пунктом 4 частини четвертої статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
Відповідно до статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Верховний Суд забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
В силу частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом, і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок, у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах із зазначенням обставин, які потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, не нав'язуючи при цьому судам нижчого рівня результат вирішення конкретної судової справи.
Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу правової визначеності, що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб.
Так, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою від 29.01.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 920/19/24 за позовом керівника Конотопської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Управління освіти Конотопської міської ради Сумської області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне партнерство" про визнання недійсними додаткових угод до договору публічної закупівлі та стягнення коштів у сумі 692623,48 грн.
Передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду вважала за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, які врахували суди попередніх інстанцій, щодо застосування п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі", вказавши, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору.
Колегія суддів Верховного Суду звернула увагу на те, що з урахуванням відсутності стабільної ситуації на ринку товарів (зокрема, електричної енергії) вважає, що необхідно відступити (шляхом уточнення) від цього висновку Великої Палати Верховного Суду, вказавши при цьому, що у разі коливання ціни товару на ринку, ціна за одиницю може бути збільшена пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку, при цьому обмеження у 10% рахується від ціни, яка була встановлена договором або останньою додатковою угодою про збільшення ціни. При цьому, загальна ціна договору не повинна змінюватися.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі № 910/8358/19 наголосив, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними (тотожними, аналогічними, схожими) є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Так, обґрунтовуючи подання до суду цієї позовної заяви прокурор зазначає, що КП "Світло" 06.01.2021 оголошено про проведення відкритих торгів на закупівлю "Бензину А-95, Бензину-92, Дизельне паливо (код Дк 021:2015:09130000-9 "Нафта і дистиляти" з очікуваною вартістю 1979000,00 грн.
За результатом розгляду тендерних пропозицій, згідно з протоколом розкриття тендерних пропозицій/пропозицій U-2021-01-06-001635-b визначено переможцем ТОВ "ОКТАН" з найменшою остаточною ціновою пропозицією 1812310,00 грн з ПДВ.
Надалі між КП "Світло" та ТОВ "ОКТАН" 15.02.2021 укладено договір № Б1.
У подальшому до договору № Б1 від 15.02.2021 укладено ряд додаткових угод, якими зменшено обсяги поставки товару з урахуванням збільшення його ціни.
За твердженнями прокуратури, Додаткові угоди №№ 1, 2, 3, 5, 6, 9, 10, 11 укладено з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а відповідно мають бути визнані недійсними, у зв'язку з чим безпідставно сплачені кошти підлягають поверненню.
При цьому у позовній заяві прокуратура посилається зокрема і на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22.
Прокуратура наголошує, що проведення процедури публічних закупівель та укладення додаткових угод, які суперечать вимогам законодавства, порушує інтереси держави у сфері контролю за ефективним та цільовим використанням бюджетних коштів, а дотримання у цій сфері суспільних відносин законодавства становить суспільний інтерес, тому захист такого інтересу відповідає його функціям. Порушення вимог Закону України “Про публічні закупівлі» завдають шкоди інтересам держави у вигляді незаконних витрат коштів, унеможливлюють раціональне та ефективне використання коштів державного бюджету України і здатні спричинити істотної шкоди інтересам держави.
Як вище встановлено господарським судом, підставою позову у даній справі є, зокрема, укладання Додаткових угод №№ 1, 2, 3, 5, 6, 9, 10, 11 з порушенням вимог ст. 5, ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
При цьому згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п'ятої статті 41 Закону № 922-VIII, проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.
Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 09.04.2025 у справі № 920/19/24 прийнято до розгляду справу № 920/19/24. Вказану ухвалу обґрунтовано необхідністю вирішення питання щодо відступу (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі».
За таких обставин, враховуючи вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання відступу (шляхом уточнення) від висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, щодо застосування пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», із врахуванням підстав позову у даній справі щодо порушення вимог ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» при укладанні Додаткових угод №№ 1, 2, 3, 5, 6, 9, 10, 11, господарський суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі № 916/915/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 7 ч. 1 ст. 228 цього Кодексу, до закінчення перегляду в касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
В даному випадку провадження у цій справі перебуває на стадії розгляду справи по суті.
Що стосується зупинення провадження у справі під час розгляду справи по суті, суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 2 статті 2 ГПК України визначено, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з ч. 1-5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, зупинення провадження у справі № 916/915/25 є цілком виправданим, оскільки врахування висновків Верховного Суду сприятиме в ухваленні судом за результатом вирішення спору у цій справі законного і обґрунтованого судового рішення, з дотриманням завдань та основних засад господарського судочинства.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Провадження у справі № 916/915/25 зупинити до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 920/19/24.
2. Зобов'язати учасників справи повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 916/915/25.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга у відповідності до частини 1 статті 256 ГПК України.
Повну ухвалу складено 22.05.2025.
Суддя Нікітенко С.В.