21 травня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/783/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 7503/25 від 16.05.2025 р.) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 30083966) про визнання дій незаконними та зобов'язання утриматись в подальшому від вчинення дій, -
ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоцентраль» про визнання дій щодо нарахування абонплати за теплоспоживання та плати на відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення незаконними та зобов'язання утриматись в подальшому від вчинення таких дій.
В обґрунтування позову заявник посилається на те, що як власник нежитлових приміщень підвалу, загальною площею 306,3 кв.м, за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі продажу від 11.04.2008 р. та витягом з реєстру речових прав, у вересні 2024 року отримав від відповідача вимогу про сплату суми 37671,29 грн., яка нарахована за період з 01.11.2022 року по 31.07.2024 року згідно Методики за обсяг теплової енергії, витраченої на загальнобудинкові потреби та за абонентське обслуговування, рахунок № НОМЕР_2 за послугу з постачання теплової енергії, надану в липні 2024 року на суму 37671,29 грн. та звіт щодо фактичних нарахувань за послугу з постачання теплової енергії.
Як вказує позивач, він не є співвласником багатоповерхового будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва (Декабристів), 38/1, нежитлові приміщення, належні йому на праві власності виділені в окрему адресу: м. Миколаїв, вул. Захисників Миколаєва (Декабристів), 38-а/6, опалення в цих приміщеннях ніколи не було, відповідно і підстав для нарахування плати за опалення немає. Також позивач зазначає, що до переліку комунальних послуг, що передбачений ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", не належить оплата витрат на забезпечення внутрішньобудинкових систем опалення. Відтак, позивач вважає, що підстави для звернення з вимогою про оплату та рахунком у відповідача відсутні. Також позивач зазначає, що до вимоги відповідач не долучив підписаний колективний договір на надання комунальної послуги між ним та особою, уповноваженою на це співвласниками, від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку, як того вимагає ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" чи хоча б індивідуальний договір укладений з Михайловою О.Ю. Позивач вважає, що самого посилання відповідача на п. 38 Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 830 недостатньо для відшкодування витрат. На думку позивача, має бути договір з власником нерухомого майна, в якому передбачені його істотні умови, тим паче що вимога стосується приміщень, які придбані Михайловою О.Ю. як фізичною особою-підприємцем.
Відтак, позивач вважає дії ПрАТ "Миколаївська ТЕЦ" щодо нарахування Михайловій Ользі Юріївні абонентської плати за теплоспоживання та плати на відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення є незаконними.
Дослідивши позовну заяву із додатками, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Так, у позовній заяві позивач не зазначив поштовий індекс за адресою свого місця проживання (перебування), а також не зазначена адреса відповідача, що є порушенням п. 1 ч. 3 ст. 162 ГПК України.
Також у поданому позові заявник просить суд визнати дії щодо нарахування абонплати за теплоспоживання та плати на відшкодування витрат за частину обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення незаконними та зобов'язання утриматись в подальшому від вчинення таких дій. Проте, позовна заява не містить жодних обґрунтувань щодо правових підстав заявлених у позові вимог і обраного позивачем способу захисту порушеного права, який позивач просить суд визначити у рішенні, наразі позивачем не наведено жодну норму матеріального права, яка б передбачала обраний позивачем спосіб (способи) захисту прав та інтересів.
Крім того, згідно з п. 10 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб'єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб'єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.
Згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що фізична особа-підприємець Михайлова Ольга Юріївна (РНОКПП НОМЕР_1 ) припинила підприємницьку діяльність за власним рішенням, про що до вказаного реєстру внесено запис від 07.10.2022 р.
Разом з тим, позивачем у позовній заяві не наведено обставин в обґрунтування вибору юрисдикційної підвідомчості вказаного позову саме Господарському суду Миколаївської області.
Також відповідно до ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;
2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України “Про судовий збір» від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч. 1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2025 році - 3028 грн.
В силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:
1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;
2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.
3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України “Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Слід зазначити, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру про визнання дій неправомірними та зобов'язання утриматись від певних дій, відтак ставка судового збору за подачу даного позову становить 6056,00 грн. (3028 грн. х 2).
Так, заявником до позову не додано документів, які б підтверджували сплату ним судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
З огляду на зазначене, враховуючи, що позивач не надав документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, а також не зазначив обґрунтувань щодо правових підстав заявлених у позові вимог і обраного позивачем способу захисту порушеного права, відповідно це є підставою для залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки Михайловою О.Ю. при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ч. 3 ст. 162, ч.1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до наведених приписів ч. 1 ст. 174 цього Кодексу така позовна заява залишається без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Михайлової Ольги Юріївни до Приватного акціонерного товариства “Миколаївська теплоцентраль» про визнання дій незаконними та зобов'язання утриматись в подальшому від вчинення дій залишити без руху.
2. Встановити Михайловій Ользі Юріївні 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити Михайловій Ользі Юріївні, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.
Ухвала набирає законної сили 21.05.2025 року та оскарженню не підлягає.
Суддя Ільєва Л.М.