про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2025 року Справа № 915/768/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Керівника Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області, пров.Пожежний, 3, м.Баштанка, Миколаївська область, 56101
електронна пошта: lenprok.83@ukr.net
в інтересах держави в особі
Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації), вул.Адміральська, 22, м.Миколаїв, 54001
електронна пошта: cancelar@mk.gov.ua
Казанківської селищної ради, вул.Миру, 228, смт.Казанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56002
електронна пошта: kazankas@meta.ua
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Василенка Віктора Івановича, АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2
про: дострокове розірвання договору оренди, повернення земельної ділянки у комплексі з водним об'єктом
Керівник Баштанської окружної прокуратури Миколаївської області в інтересах держави в особі Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) та Казанківської селищної ради звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №52/2-2851ВИХ-25 від 14.05.2025 (вх.№7380/25 від 15.05.2025) в якій просить суд:
- розірвати договір оренди земельної ділянки загальною площею 36,1 га від 13.03.2008, укладений між Казанківською районною державною адміністрацією та фізичною особою-підприємцем Василенком Віктором Івановичем, та зареєстрований у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської філії центру ДЗК за № 040801600254.
- зобов'язати фізичну особу-підприємця Василенка Віктора Івановича повернути на користь Миколаївської обласної державної адміністрації частину земельної ділянки з кадастровим номером 4823681700:06:000:0133 площею 29,1 га у комплексі з водним об'єктом (ставком) та на користь Казанківської селищної ради частину земельної ділянки з кадастровим номером 4823681700:06:000:0133 площею 7,0 га (під прибережною захисною смугою), що знаходяться в межах території Казанківської селищної ради Баштанського району Миколаївської області.
В обґрунтування позову зазначає, що розпорядженням голови Казанківської районної державної адміністрації від 13.03.2008 № 129-р затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування земельними ділянками водного фонду (під водоймищем та прибережною захисною смугою) Василенку В.І. в оренду, терміном на 49 років для риборозведення та сінокосіння із земель запасу в межах території Дмитро-Білівської сільської ради (пункт 1). Пунктом 2 вказаного розпорядження Василенку Віктору Івановичу надано в оренду земельну ділянку водного фонду, площею 36,1 га, з яких 29,1 га під водоймищем, 7 га під прибережною захисною смугою, терміном на 49 років в межах території колишньої Дмитро-Білівської сільської ради Казанківського району. Відповідно до зазначеної технічної документації щодо земельної ділянки, яка передається в оренду, встановлені обмеження у використанні земельних ділянок прибережних захисних смуг, зокрема, заборона розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництва та городництва. Відповідний договір оренди землі б/н укладено 13.03.2008 та зареєстровано у Казанківському секторі реєстрації Миколаївської регіональної філії ДП «Центр Державного Земельного Кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 13.03.2008 № 04080100254. Зазначає, що відповідно до даних Національної кадастрової системи Державного земельного кадастру, орендованій Василенком В.І. земельній ділянці 05.07.2021 присвоєно кадастровий номер 4823681700:06:000:0133. Площа земельної ділянки становить 36,1044 га, цільове призначення - 10.07 для рибогосподарських потреб. Згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності та право користування на вказану земельну ділянку не зареєстровано. Зазначена земельна ділянка межує із земельною ділянкою приватної власності з кадастровим номером 4823681700:06:000:0136, власником якої є Василенко Віктор Іванович. Вказує, що окружною прокуратурою встановлені порушення відповідачем істотних умов вищевказаного Договору. Зазначає, що в діях відповідача вбачаються ознаки нецільового використання частини наданої йому в оренду земельної ділянки під прибережною захисною смугою, які, відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», полягають в недодержанні режиму використання земельної ділянки водного фонду при наявних законодавчих обмеженнях щодо заборони розорювання таких земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), та здійснення на них городництва, що свідчить про істотні порушення Василенком В.І. п.п.15, 16, 28, 31 Договору та вимог ст. 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України. Порушення відповідачем умов договору є істотним, оскільки внаслідок його дій власник земельної ділянки значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні даного договору, зокрема, такі дії можуть призвести до забруднення, засмічення та зменшення водності, а в подальшому і до знищення водного об'єкта, розташованого на орендованій земельній ділянці. Вказує, що Василенком В.І. не виконуються вимоги законодавства, оскільки порушуються встановлені обмеження щодо здійснення певних видів діяльності в межах прибережних захисних смуг. Указане в своїй сукупності відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України, ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставами для дострокового розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки територіальній громаді. Вказує, що ФОП Василенко В.І. використовує водний об'єкт (ставок) без дозволу на спеціальне водокористування, без сплати визначених Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів від 28.05.2013 № 236 обов'язкових платежів саме за водний об'єкт та без паспорта водного об'єкту. Вказує, що всупереч п.17, 31 договору від 13.03.2008 та порушення вимог ст.ст. 42, 51 Водного кодексу України, ст.ст. 15, 25 Закону України «Про оренду землі» відповідачем використовується земельна ділянка з порушенням цільового режиму використання земель водного фонду, що відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» є підставою для припинення договірних відносин шляхом розірвання договору оренди і повернення предмету спору - земельної ділянки з кадастровим номером 4823681700:06:000:0133 у комплексі з водним об'єктом (ставком) - її законним володільцям - Казанківській селищній раді та Миколаївській ОВА.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява №52/2-2851ВИХ-25 від 14.05.2025 (вх.№7380/25 від 15.05.2025) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
В силу приписів ч.5 ст.162 ГПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Статтею 53 ГПК України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб'єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.
У відповідності до ч.4 статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
У відповідності до ч.4 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Системне тлумачення вказаних норми закону дозволяє дійти висновку, що підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені.
Так, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, яка свідчить про те, що вказаний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності.
Водночас, частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що наявність підстав для представництва може бути оскаржена суб'єктом владних повноважень. Таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Так, прокурором у позовній заяві не вказано обставин та доказів надіслання до звернення до суду з позовом від 14.05.2025 №52/2-2851ВИХ-25 на адресу Миколаївської обласної державної адміністрації (Миколаївської обласної військової адміністрації) та Казанківської селищної ради повідомлень про вжиття заходів представницького характеру шляхом пред'явлення позову за №№52/2-2831ВИХ-25; 52/2-2830ВИХ-2 від 13.05.2025.
Статтею 162 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до позовної заяви, а саме позовна заява повинна містити:
1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;
4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;
6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи;
10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Прокурором не зазначено обставин та доказів, використання Василенко Віктором Івановичем спірної земельної ділянки, наданої в оренду за Договором оренди землі б/н від 13.03.2008 для риборозведення та сінокосіння, саме в підприємницькій діяльності.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що прокурором не виконано вимоги ст.162 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 162, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву №52/2-2851ВИХ-25 від 14.05.2025 (вх.№7380/25 від 15.05.2025) - залишити без руху.
2. Прокурору усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
3. Роз'яснити прокурору, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.О. Семенчук