Справа №932/2910/23
Провадження №2/932/1973/24
07 травня 2025 року м. Дніпро
Шевченківський районний суд м. Дніпра в складі головуючого-судді: Цитульського В.І., за участю секретаря судового засідання Підопригори Р.А., позивача ОСОБА_1 , її представника адвоката Михальчук О.В., відповідача ОСОБА_2 , його представника адвоката Гейка В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
Заяви та клопотання, інші процесуальні дії.
15.11.2023 ОСОБА_1 звернувся із позовом у якому просила стягнути із ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які продовжують навчання, в розмірі 10 000 грн щомісяця, починаючи з дати подання позову та до закінчення навчання або досягнення дітьми 23 років.
16.11.2023 для розгляду справи визначено головуючого суддю Овчиннікову О.С., яка ухвалою від 20.11.2023 відкрила спрощене позовне провадження.
04.04.2024 ОСОБА_2 подав зустрічний позов до ОСОБА_1 про оспорення свого батьківська щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Ухвалою від 08.04.2024 зустрічний позов прийнято до розгляду.
У зв'язку із звільненням головуючого судді 12.09.2024 для розгляд справи визначено головуючого суддю Цитульського В.І. який ухвалами від 13.09.2024 прийняв справи за первісним та зустрічним позовами до свого провадження, об'єднав їх в одне провадження та перейшов до загального позовного провадження.
Ухвалою суду від 13.11.2024 закрито провадження в частині зустрічного позову про оспорювання батьківства щодо повнолітнього ОСОБА_3 та призначено експертизу для встановлення батьківства між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 . Провадження у справі зупинено.
Ухвалою суду від 03.04.2025 провадження відновлено.
24.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті.
Ухвалою суду від 01.05.2025 закрито провадження за зустрічним позовом.
Стислий виклад позиції позивача.
З 26.11.1999 сторони перебували у шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народився син ОСОБА_3 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 - дочка ОСОБА_4 26.11.2018 шлюб сторін розірвано.
ОСОБА_3 є повнолітнім проте продовжує навчання у Фаховому коледжі ракетно-космічного машинобудування Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара на денній формі навчання, не може працювати. Окрім того він відвідує секцію тхеквондо, що вимагає грошових затрат.
ОСОБА_4 навчається у ліцеї.
Щоб забезпечити дітей позивач працює на двох роботах.
Відповідач має роботу тому має змогу утримувати дітей, проте кошти надає нерегулярно та недостатньо, зокрема не оплачує витрати необхідні для спортивної кар'єри ОСОБА_3 .
Позивач самостійно сплачує комунальні послуги, купує необхідне для життя та розвитку дітей.
У судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги просили їх задовольнити.
Стислий виклад заперечень відповідача.
Відповідач відзиву не подав.
У судових дебатах представник відповідача заперечив проти задоволення позову з наступних підстав:
- позивачем не доведено факту проживання дітей з нею, а також інших відомостей, вказаних у позові;
- позивачем не доведено факту навчання дітей та їх потребу у зв'язку зі цим у матеріальній допомозі;
- витрати у зв'язку зі заняттями ОСОБА_3 тхеквондо не доведені та є додатковими витратами, стягнення яких після досягнення повноліття не передбачено;
- аліменти до закінчення навчання ОСОБА_4 не можуть бути стягнуті, оскільки вона є неповнолітньою;
- оскільки позивач обґрунтувала вимоги про стягнення аліментів з повнолітнього сина та неповнолітньої дочки однією правовою підставою (ст.199 СК України) та просить стягнути аліменти в єдиній сумі, обраний позивачкою спосіб захисту права є неналежним;
- при цьому в суду відсутнє право на самостійне визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі щодо кожної дитини.
Відповідач підтримав позицію свого представника.
Фактичні обставини встановлені судом.
26.11.1999 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження. Після шлюбу прізвище обох із подружжя визначено як « ОСОБА_5 ».
ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилася донька ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.11.2018 у справі №200/12766/18 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 отримує заробітну плату від ВСП «Університетська лікарні» ДДМУ, зокрема за жовтень 2023 року їй виплачено 9 012 грн.
03.11.2023 між ОСОБА_1 , діючої на користь ОСОБА_4 та Дніпровський державний аграрно-економічним університетом укладено договір про надання освітньої послуги на термін з 06.11.2023 по 03.05.2024, загальна вартість навчання 8 000 грн.
14.08.2024 між ОСОБА_4 від імені якої діяла ОСОБА_1 та Дніпровський державний аграрно-економічним університетом укладено договір про навчання терміном до 01.05.2025, вартість одного року навчання становить 26 200 грн.
Вказаний договір подано представником позивача 18.09.2024 за допомогою електронного кабінету. Копія договору надсилалася відповідачу поштою.
Представники сторін вказали про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення.
Застосовані судом джерела права.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, наведених у постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19:
«6.55. Позовна заява обов'язково повинна містити предмет позову та підстави позову. Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Водночас правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
6.56. У процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
6.58. Отже, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи з фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципу jura novit curia».
Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За приписами ч.3 ст.180 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до ч.1 ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За приписами ч.2 вказаної статті, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За приписами п.4 ст.3 Закону України «Про прожитковий мінімум», до набору послуг включаються житлово-комунальні, транспортні, побутові послуги, послуги зв'язку, закладів культури, освіти, охорони здоров'я та інші.
За приписами ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу (ч.1). Право на утримання припиняється у разі припинення навчання (ч.2). Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання (ч.3).
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1). Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом (ч.2). Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.3). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4).
У постанові від 18.03.2020 в справі №129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а першочергово їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний.
Висновки суду.
1. Син сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент звернення із позовом у даній справі досяг повноліття, тому у цій частині підставою для стягнення аліментів може бути факт продовження ним навчання і у зв'язку з цим потреби матеріальної допомоги.
Позивачка вказує про існування такої обставини, проте не подає жодного доказу на її підтвердження.
Суд звертає увагу, що інтереси позивача представлені адвокатом, а вимоги закону в цій частині вміщені фактично в одній статті Сімейного кодексу України та є зрозумілими.
Відтак суд погоджується із доводами відповідача про необґрунтованість цієї частини позовних вимог.
2. Дочка сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час подання позову та на час ухвалення рішення є неповнолітньою, а відтак відповідач зобов'язаний її утримувати до досягнення повноліття за фактом батьківства, без жодних додаткових умов.
Для стягнення аліментів на дочку після досягнення нею повноліття на даний час підстави не настали, відтак в цій частині позов необґрунтований.
Суд вважає хибними заперечення відповідача про неможливість самостійного визначення судом розміру аліментів у твердій грошовій сумі щодо кожної дитини, адже при такому визначені суд не виходить за межі предмету спору (яким є стягнення аліментів з моменту звернення до суду та до досягнення 23 років).
На переконання суду стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 до її повноліття перебуває в межах підстав позову. Зокрема у позові вказано підставою звернення до суду є забезпечення утримання дітей, сплата комунальних послуг, купівля необхідного для життя та розвитку дітей.
Визначаючи розмір аліментів суд керується вимогами Сімейного кодексу України, обмежується заявленим розміром позовних вимог, виходить із внутрішнього переконання про розмір необхідних витрат на дитину та недостатність для нормального життя дитини розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, а також зважаючи на відсутність заперечень з боку відповідача про можливість сплати аліментів у заявленому позивачем розмірі та рівність обов'язків обох батьків по утриманні дитини.
Відтак розмір аліментів суд визначає в сумі 5 000 грн.
Щодо заперечень відповідача про не доведення факту проживання дітей з позивачем то суд звертає увагу на те що відповідач в судовому засіданні зазначав, що надавав кошти позивачу та її матері на утримання дітей, про проживання дітей із ним не зазначав та взагалі спочатку заперечував факт свого батьківства. Окрім цього договори про навчання дочки укладалися позивачем.
Тому суд відхиляє вказані заперечення відповідача.
Розподіл судових витрат.
Позивач звільнена від сплати судового збору, а законодавчих норм, які б давали право суду стягувати судовий збір з відповідача в користь держави за вимогою про стягнення аліментів не має.
З огляду на наведене суд -
Позов ОСОБА_1 задовільнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 5 000 грн щомісяця, починаючи з 15.11.2023 та до досягнення дитино 18 років.
В задоволенні іншої частині позову відмовити.
Допустити негайне виконання рішення у частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду проголошене 07.05.2025 о 08:45 год.
Суддя: В.І. Цитульський