Справа № 199/7078/24
(2/199/500/25)
Іменем України
07.05.2025 року Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди,-
Представник позивача звернулась до суду з вказаним позовом, який обґрунтував тим, що 26.09.2023 року в м. Дніпро, Новий міст, в районі е/о № 7 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу “Skoda Fabia», д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 та транспортного засобу “ВАЗ 21093НГ», д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 .
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу “ВАЗ 21093НГ», д.р.н. НОМЕР_2 , винного в скоєному ДТП, застрахована в приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № ЕР/211555394, який діяв на дату ДТП.
Вина ОСОБА_3 у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди підтверджується постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2023 року, справа № 199/8115/23.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль “Skoda Fabia», д.р.н. НОМЕР_1 , власником якого є позивач, чим завдані матеріальні збитки.
08.11.2023 року ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" виплатила страхове відшкодування на рахунок СТО у розмірі 46569,93 грн., не узгодивши розмір із позивачем.
15.11.2023 року представник позивача звернувся зі скаргою до Національного банку України щодо недоплати страхового відшкодування.
Національний банк України листом від 27.11.2023 року повідомив, що Страховик виплатив страхове відшкодування в розмірі 46569,93 грн. Розмір страхового відшкодування Страховиком розраховано на підставі звіту № 3253 від 04.11.2023 року, складеного оцінювачем ОСОБА_4 .
Позивач зазначає, що не була ознайомлена із звітом оцінювача ОСОБА_4 № 2610/23 від 16.10.2023 року, тому не могла висловити своїх зауваження та заперечення до вказаного звіту. Вважає, що звіт № 2610/23 від 16.10.2023 року, оцінювача ОСОБА_4 є неналежним доказом розрахунку матеріальної шкоди. Оцінювач ОСОБА_4 не оглядав пошкоджений транспортний засіб, а тому його звіт складено з порушенням п. 1.3, 5.1, 5.5, 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Оцінювач ОСОБА_4 не оглядав пошкоджений автомобіль позивача, відповідно не міг достовірно визначити характер пошкоджень, їх обсяг, а його звіт складено з порушенням пунктів 5.1, 5.5., 8.5 Методики. Враховуючи вищезазначене, оскільки страховиком при виплаті позивачу страхового відшкодування було взято за основу звіт оцінювача ОСОБА_4 , який складено з порушенням вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, то він є неналежним та недопустимим доказом.
ОСОБА_1 через свого представника звернулася до судового експерта Дроздова Ю.В. для встановлення розміру збитку заподіяного в результаті пошкодження його автомобіля.
Згідно висновку експерта Дроздова Ю.В. № 2610/23 від 16.10.2023 року вартість матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу, автомобіль "Skoda Fabia», д.р.н. НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок ДТП складає 66834,76 грн.
Оскільки відповідачем було виплачено 46569,93 грн., то сума недоплаченого страхового відшкодування, яка підлягає стягненню із ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" складає 17064,83 грн., що розраховується наступним чином: 66834,76 грн,- 46569,93 грн. - 3200,00 грн., де 66834,76 грн. - розмір заподіяної шкоди згідно висновку експерта ОСОБА_5 ; 46569,93 грн. - виплачене страхове відшкодування; 3200,00 грн. - франшиза. Також, позивач просив стягнути з відповідача витрати на проведення експертизи в розмірі 2760,00 грн.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 09 грудня 2024 року було відкрито провадження по даній справі.
Представником відповідача надано відзив на позов, де ним зазначено, що з метою визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_1 з урахуванням зносу відповідачем було замовлено проведення відповідних оцінювань в ФОП ОСОБА_4 . Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 3253, завданого власнику колісного транспортного засобу, що був складений ФОП ОСОБА_4 вартість матеріального збитку, заподіяного власнику пошкодженого транспортного засобу SKODA FABIA, д.н.з. НОМЕР_1 , складає 49769,93 грн. без урахуванням ПДВ на запасні частини. Сума страхового відшкодування, у розмірі 46 569,93 грн. (за вирахуванням франшизи - 3200,00 грн.) була виплачена на користь позивача, що останнім не заперечується згідно поданої позовної заяви. Відповідно до правового висновку ВС від 21.02.2021 у справі № 760/19377/15, якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України - відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика. Розмір страхового відшкодування страховик узгоджує з особою, яка має право на отримання відшкодування, проте страховик самостійно приймає рішення про здійснення чи відмову в здійсненні страхового відшкодування (статті 36, 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). При цьому розмір страхової виплати (страхового відшкодування) з особою, яка завдала шкоди, страховик за законом узгоджувати не зобов'язаний, хоча цей розмір безпосередньо впливає на обсяг відповідальності особи, яка завдала шкоди, за статтею 1194 ЦК України.» Крім того, у відповідача відсутній обов'язок приймати до уваги наданий позивачем висновок оскільки Законом визначений вичерпний перелік випадків, коли потерпілий має право самостійно обирати експерта для визначення розміру збитку. Просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 26.09.2023 року о 11:30 год. в м.Дніпрі по пр.Слобожанському, ЛЕП№7 водій ОСОБА_3 керував ТЗ ВАЗ 21093 № НОМЕР_2 , при зміні напрямку руху, виконуючи маневр перестроювання, не переконався що це буде безпечним та скоїв зіткнення з ТЗ «Шкода Фабія» № НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.10.2023 року на ОСОБА_3 накладено адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
У зв'язку з цим, суд вважає доведеним та таким, що не потребує доказування факт заподіяння матеріальної шкоди власнику транспортного засобу “Skoda Fabia», д.р.н. НОМЕР_1 з вини водія транспортного засобу ВАЗ 21093 № НОМЕР_2 , ОСОБА_3 .
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу “ВАЗ 21093НГ», д.р.н. НОМЕР_2 , винного в скоєному ДТП, застрахована в приватному акціонерному товаристві «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» згідно поліса ОСЦПВВНТЗ № ЕР/211555394, який діяв на дату ДТП.
28.09.2023 року позивач повідомив приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про настання ДТП та подав заяву про виплату страхового відшкодування.
З метою зазначення розміру страхового відшкодування приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» було замовлено у оцінювача ОСОБА_4 звіт про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу “Skoda Fabia», д.р.н. НОМЕР_1 , відповідно до якого вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ “Skoda Fabia», д.р.н. НОМЕР_1 станом на 26.09.2023 дорівнює з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без урахування ВТВ 49769,93 грн.
08.11.2023 року ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" виплатила страхове відшкодування на рахунок СТО у розмірі 46569,93 грн. (за вирахуванням франшизи - 3200,00 грн.).
Не погодившись із розміром відшкодування, позивач звернувся до судового експерта Дроздова Ю.В. щодо проведення транспортного товарознавчого дослідження.
Відповідно до висновку експерта №2610/23 від 16.10.2024 року за результатами експертного транспортно-товарознавчого дослідження вартість відновлювального ремонту, з урахуванням фізичного зносу замінюваних складових частин транспортного засобу “Skoda Fabia», д.р.н. НОМЕР_1 становить 63833,12 грн, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ складає 66834,76 грн.
Таким чином, на думку позивача, сума недоплаченого ПрАТ "УСК "КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП" страхового відшкодування в рамках страхової суми становить 17064,83 грн., що розраховується наступним чином: 66834,76 грн,- 46569,93 грн. - 3200,00 грн., де 66834,76 грн. - розмір заподіяної шкоди згідно висновку експерта ОСОБА_5 ; 46569,93 грн. - виплачене страхове відшкодування; 3200,00 грн. - франшиза, і має бути сплачена страховою компанією на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, а збитками в свою чергу є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Положеннями ч. 1 ст. 1166 ЦК України, передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно із ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 ЦК України).
Відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно зі статтею 999 ЦК України до відносин, що випливають з обов'язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства.
На відміну від особи, яка завдала шкоди, обсяг відповідальності страховика за договором страхування відповідальності обмежений нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» який діяв на момент виникнення спірних правовідносин.
Суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ), потерпілі (ст. 4 вказаного Закону).
Згідно зі статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є ДТП, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
За змістом статті 28 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.
Відповідно до п. 2.1 статті 2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування», цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.
Оскільки відповідачем у даній справі є не особа, яка завдала шкоди, а страховик, у якого ця особа застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, для правильного вирішення спору необхідним є перш за все з'ясування в яких межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, несе відповідальність безпосередньо страховик.
Спеціальні норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність.
Так, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
В ст. 29 цього Закону, зокрема, визначено, що в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Згідно з п.п. 34.1, 34.4 ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик зобов'язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити щодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків страховиком та МТСБУ залучаються їх працівники. Страховиком, МТСБУ та потерпілими також можуть залучатися експерти або юридичні особи, у штаті яких є експерти.
Відповідно до п. 36.1. ст.36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.
Пунктом 36.4. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
Відповідно до абзаців 1, 2, 3 п. 36.2. ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний:
у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку із відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна;
у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
Наведеними вище нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що відповідальність страховика за полісом обмежується розміром відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу в межах встановленого відповідним полісом ліміту відповідальності. Страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду. Для визначення причин та оцінки розміру шкоди страховик може залучати експерта.
Згідно з ч. 1 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.
Частинами 1, 2 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» унормовано, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.
Пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженою спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (з подальшими змінами), передбачено, що вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).
Виходячи з аналізу зазначених норм, визначення розміру матеріального збитку при настанні страхового випадку повинно бути підтверджено належним засобом доказування, зокрема, звітом (актом) про оцінку майна, який повинен відповідати вимогам Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та вищезазначеної Методики.
Обов'язок встановлення розміру та характеру збитків, завданих пошкодженому ТЗ, покладено саме на страховика цивільно-правової відповідальності власника наземного ТЗ, а не на будь-яку іншу установу, організацію чи фізичну особу-підприємця.
Вищенаведене відповідає правовим висновкам Верховного Суду, викладеним зокрема у постанові від 25.04.2018 у справі №301/1075/15-ц, де Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій про те, що страхова компанія у передбачений Законом строк направила свого представника на місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Позивач не набув правових підстав для самостійного обрання аварійного комісара чи експерта для визначення розміру шкоди. На підставі зазначеного, суд поклав в основу рішення звіт про вартість матеріального збитку, замовником якого була страхова компанія.
Згідно з абзацом другим пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника) сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.
Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.
Судам у таких випадках слід з'ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.
Вказане узгоджується з правовими висновками Верховного Суду у справах № 924/675/17 від 06.07.2018 року, 757/22706/15-ц від 28.02.2018, № 523/5890/15-ц від 19.09.2018 року.
Відповідно до ст.13 та ст.81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивач у своїх позивних вимогах посилається на те, що оцінювач ОСОБА_4 не оглядав пошкоджений транспортний засіб, а тому його звіт складено з порушенням п. 1.3, 5.1, 8.1, 8.5 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Однак в матеріалах справи міститься акт огляду транспортного засобу від 05.10.2023 року, що спростовує посилання позивача на його відсутність. На будь які інші доводи на підтвердження своїх вимог позивач не посилається. З огляду на зазначене суд не вбачає підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з урахуванням результату розгляду справи, суд вважає за необхідне судові витрати позивача покласти на його рахунок.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247 ч.2, 259, 263, 264, 265, 280-283, 354 ЦПК України, суд, -, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «КНЯЖА ВІЄННА ІНШУРАНС ГРУП» про відшкодування шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди- відмовити.
Судові витрати по справі у вигляді судового збору віднести за рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк з дня оголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко?