Справа № 199/3464/25
(2-а/199/99/25)
іменем України
21.05.2025 Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Подорець О.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1
У березні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, в якому просив суд скасувати постанову №071 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП від 15.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 15.11.2024 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 винесено постанову № 071 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 та накладено на нього штраф у розмірі 17 000, 00 грн.
В постанові зазначено, що позивачу засобами поштового зв'язку було направлено повістку, для звірки даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 11:00 годині 07.10.2024, за якою він не прибув.
Про поважність причин неприбуття у встановлений законом строк, ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив.
Діяння ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке вчинено в особливий період.
Позивач вважає, що при винесені вищезазначеної постанови про адміністративне правопорушення відповідач допустив порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, не повідомив позивача про розгляд справи про адміністративне правопорушення, не дослідив усі обставини справи.
У зв'язку з вищевикладеним, позивач просив суд скасувати постанову № 071 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 15.11.2024, закрити провадження по даній справі та стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 20.03.2025 відкрито провадження у даній справі, розгляд якої вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. У ІНФОРМАЦІЯ_2 витребувано належним чином завірену копію адміністративної справи щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП згідно постанови № 071 від 15.11.2024.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження.
01.05.2025 представником відповідача на виконання ухвали суду від 20.03.2025 надано до суду матеріали справи №071 про адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 15.11.2024 постановою №071 про адміністративне правопорушення, винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , громадянина ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000,00 грн.
Відповідно до вказаної постанови громадянину ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку було направлено повістку, для звірки даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 11:00 годині 07.10.2024, за якою він не прибув. Про поважність причин неприбуття у встановлений законом строк, ІНФОРМАЦІЯ_3 не повідомив.
В порушення Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, які є додатком 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1487 від 30.12.2022 (зі змінами), ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», громадянин ОСОБА_1 у визначений в повістці час, дату та місце не з'явився, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Діяння громадянина ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, як порушника законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, яке вчинено в особливий період.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 введено воєнний стан, який триває і по теперішній час.
Згідно з Указом Президента України №65/2022 від 24.02.2022 оголошено проведення загальної мобілізації.
Статтею 65 Конституції України проголошено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
16.05.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок № 560), що набрала чинності 18.05.2024. Серед інших, зазначеним Порядком визначено процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, військових частин Збройних Сил, інших військових формувань, Центрального управління або регіонального органу СБУ чи відповідного підрозділу розвідувальних органів.
Відповідно до п.п. 21, 27, 28, 30, 30-2, 30-3 Порядку № 560, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів з метою: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
У разі формування повістки за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу накладає на повістку кваліфікований електронний підпис у день її формування.
У разі оформлення повістки на бланку керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу засвідчує її особистим підписом та скріплює гербовою печаткою.
Згідно з п. 41 Порядку № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Дослідивши матеріали адміністративної справи № 071 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , надані на виконання ухвали суду від 20.03.2025, судом встановлено, що в них наявна повістка №224760 адресована ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 о 11:00 год. 07.10.2024 для звірки даних.
Також, в матеріалах справи наявна копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія конверту з довідкою про причину повернення на адресу відправника у зв'язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою з трекінгом поштового відправлення № 0600288065559. Утім, відповідно до даних цього трекінгу з офіційної вебсторінки «Укрпошти» вбачається, що дані про відправлення № 0600288065559 на даний час відсутні, тому що не зареєстровані в системі, що в свою чергу позбавляє суд можливості перевірити чи дійсно ОСОБА_1 направлялась судова повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд зазначає, що правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи. У п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 (заява №7460/03) зазначено, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Недотримання відповідачем приписів законодавства України про адміністративні правопорушення тягне недоведеність з боку суб'єкта владних повноважень правомірності оскаржуваної у цій справі постанови та є підставою для її скасування.
Виходячи із положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини у справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року), суд у цій справі, як і у кримінальному провадженні, має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.
Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також, суд враховує факт того, що Верховний Суд України у постановах від 31.03.2021 у справі № 676/752/17, від 21.03.2019 у справі № 489/1004/17, від 30.01.2020 у справах № 308/12552/16-а та № 482/9/17, від 06.02.2020 у справі № 205/7145/16-а зробив такі висновки: «Закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.
Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа.
Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення».
Матеріали адміністративної справи № 071 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 , надані на виконання ухвали суду від 20.03.2025, не містять доказів повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду адміністративної справи відносно нього.
За змістом статті 286 КАСУ за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
У зв'язку з вищевикладеним, за результатами розгляду справи та дослідження її матеріалів, суд вважає, що відповідачем не доведено факт направлення відповідачем позивачу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку повістки для звірки даних з прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_2 , о 11:00 годині 07.10.2024, а також не надано доказів повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду адміністративної справи відносно нього, а тому наведені вище обставини є підставою для визнання протиправною постанови №071 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 15.11.2024 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 відносно ОСОБА_1 у справі №071 про адміністративне правопорушення та її скасування.
Щодо поновлення пропущеного строку для подання позовної заяви для оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Суд вважає, що позивач пропустив встановлений строк для оскарження постанови з поважних причин, оскільки про складання у відношенні нього матеріалів про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення дізнався 17.03.2025, в день коли адвокатом Мороз К.Т. була отримана відповідь Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та копія постанови №071 про адміністративне правопорушення.
Суд не вважає належним та допустимим доказом направлення відповідачем копії постанови №071 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 15.11.2024 ОСОБА_1 фіскальний чек Укрпошти за трекінгом №4902604194650 від 15.11.2024, оскільки з нього не вдається можливим з'ясувати на яку саме адресу позивачу була направлена дана постанова, та чи дійсно він її отримав, оскільки дані з фіскального чеку та дані відстеження цього трекінгу з офіційної вебсторінки «Укрпошти» суперечать один одному.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача ОСОБА_1 здійснював адвокат Мороз К.Т. на підставі ордеру на надання правничої допомоги №1370110.
Водночас, оскільки позивачем на підтвердження розміру судових витрат на правничу допомогу не надано до суду договору про надання правової допомоги, що містить дані щодо розміру гонорару, який погодили сторони, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, у стягненні витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. слід відмовити.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України витрати позивача по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню йому за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Керуючись ст.ст. 6-9, 77, 90, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 286, 295 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 №071 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 15.11.2024 про притягнення громадянина ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17 000,00 грн. - скасувати.
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
В іншій частині позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складено 21 травня 2025 року.
Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання - АДРЕСА_1 .
Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження - АДРЕСА_2 .
Суддя О.Б.Подорець