вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/75/25
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, код: 42795490)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» (08170, Київська обл., Фастівський р-н, село Віта-Поштова, вул. Набережна, будинок 33, код: 32917708)
про стягнення 71366,63 гривень,
До Господарського суду Київської області 07.01.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (далі по тексту - позивач/ ТОВ «ОГС») про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» (далі по тексту - відповідач/ТОВ «Норма Плюс») пені у розмірі 71366,63 гривень нарахованої на підставі договору про закупівлю від 21.03.2023 № 4600007379.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач порушив свої зобов'язання за договором щодо своєчасного виконання робіт за договором, що стало підставою для застосування до відповідача відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення зобов'язань за договором.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.01.2025 позовну заяву ТОВ «ОГС» прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/75/25. Ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
Представником відповідача в підсистемі «Електронний суд» 03.02.2025 до суду сформовано відзив на позов, за змістом якого відповідач заперечив пред'явленні позовні вимоги та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Представником позивача в підсистемі «Електронний суд» 07.02.2025 сформовано відповідь на відзив, згідно якої представник позивача заперечує проти доводів відповідача наведених у відзиві, а 12.02.2025 представником відповідача сформовано заперечення на відповідь на відзив.
Враховуючи те, що наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ТОВ «ОГС» (замовник) та ТОВ «Норма Плюс» (підрядник) 21.03.2023 укладено договір № 4600007379 (далі - договір), відповідно до умов якого:
- підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (Ремонт вузла редукування ГРС-5 м. Київ Боярського ЛВУМГ) відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору (пункт 1.1.);
- склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені Технічними, якісними та кількісними характеристиками (додаток № 1), договірною ціною (додаток № 2) та графіком виконання робіт (додаток № 3), які є невід'ємною частиною договору (пункт 1.2.);
- обсяги закупівлі робіт можуть бути зменшені, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (пункт 1.3.);
- загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток № 2) становить: 79873833,89 грн, в тому числі ПДВ 20% 13312305,65 грн (пункт 3.1., в редакції додаткової угоди від 08.04.2024 № 1);
- підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 454 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (додаток № 3), що додається до цього договору та є його невід'ємною частиною (пункт 4.1., в редакції додаткової угоди від 08.04.2024 № 1);
- строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (пункт 4.2.);
- датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника (пункт 4.3.);
- місце виконання робіт (надалі - Об'єкт): 04136, Київська обл., м. Київ, вул. Стеценка, 24 (пункт 4.4.);
- передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (пункт 5.1.);
- Акт приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт готує підрядник і надає його замовнику не пізніше 25 числа звітного місяця. Разом з актом приймання виконаних робіт підрядник надає замовнику повний комплект виконавчої документації за звітний період, оформленої належним чином, відповідно до вимог чинних нормативних документів у галузі будівництва. Замовник протягом 5 (п'яти) робочих днів перевіряє достовірність отриманих акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт в частині фактично виконаних робіт, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписує його в рамках цього ж строку, або направляє мотивоване заперечення проти такого підписання. При прийманні виконаних робіт замовник може витребувати сертифікати/паспорти на застосовані матеріали, документи, що підтверджують вартість матеріалів, розрахунки на інші витрати та іншу документацію, визначену чинним законодавством (пункт 5.2.);
- замовник зобов'язаний (пункт 7.1.): допустити підрядника на об'єкт для проведення робіт з дотриманням вимог внутрішніх документів щодо охорони праці та допуску працівників сторонніх організацій та відвідувачів для виконання робіт (завдань) на об'єктах ТОВ «Оператор ГТС України». Письмово повідомити підрядника про надання йому допуску (підпункт 7.1.1.); надати підряднику необхідну для виконання робіт інформацію, згідно технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток № 1) (підпункт 7.1.4.);
- підрядник зобов'язаний (пункт 7.3.): якісно та у встановлені графіком виконання робіт (додаток № 3) строки роботи відповідно до технічних, якісних та кількісних характеристик (додаток № 1), ДБН та іншої нормативної документації (підпункт 7.3.1); передати замовнику у передбаченому законодавством та цим договором порядку завершені роботи (підпункт 7.3.6.);
- жодна зі сторін не несе відповідальності за повне або часткове невиконання будь-яких умов у разі настання надзвичайних та невідворотних обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (пункт 8.1.);
- сторони протягом 10 (десяти) календарних днів повинні сповістити одна одну про початок обставин непереборної сили (форс-мажора) у письмовій формі. Повідомлення про початок дії обставин непереборної сили (форс-мажора) та строк їх дії підтверджується сертифікатом Торгово-промислової палати України (пункт 8.2.);
- неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однієї зі сторін про неможливість виконання прийнятих за даним договором зобов'язань внаслідок дії обставин непереборної сили та/або не надання сертифікату Торгово-промислової палати України, позбавляє сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину, як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов'язань (пункт 8.3.);
- сторони дійшли згоди, що при настанні обставин непереборної сили виконання зобов'язань за цим договором продовжується на строк, відповідний строку дії вказаних обставин (пункт 8.4.);
- якщо обставини непереборної сили безперервно триватимуть понад 90 (дев'яносто) календарних днів, то кожна із сторін матиме право в односторонньому порядку розірвати договір, письмово повідомивши про це іншу сторону не пізніше ніж за 20 (двадцять) календарних днів до очікуваної дати розірвання (пункт 8.5.);
- у випадку порушення своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством. Порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (пункт 10.1.);
- у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт (пункт 10.2.);
- договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 484 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання (пункт 11.1., в редакції додаткової угоди від 08.04.2024 № 1);
- закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від виконання обов'язків, взятих на себе за цим договором та від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору (пункт 11.2.);
- додатки до цього договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 14.15.): додаток № 1 - Технічні, якісні та кількісні характеристики (підпункт 14.15.1.); додаток № 2 - Договірна ціна (підпункт 14.15.2.); додаток № 3 - Графік виконання робіт (підпункт 14.15.2.).
Згідно підписаного обома сторонами додатку № 1 до договору (в редакції додаткової угоди від 08.04.2024 № 1), зокрема, визначено перелік робіт, що виконуються підрядником, орієнтовний обсяг цих робіт та місце виконання робіт.
Згідно підписаного обома сторонами додатку № 2 до договору (в редакції додаткової угоди від 08.04.2024 № 1) визначено, що всього договірна ціна становить 79873833,89 гривень.
Згідно підписаного обома сторонами додатку № 3 до договору (в редакції додаткової угоди від 08.04.2024 № 1) встановлено графік виконання робіт, згідно якого: граничний термін виконання робіт «Розробка, подання на експертизи та отримання результатів експертиз робочого проекту» 120 днів; граничний термін виконання робіт «Виготовлення/придбання основних блоків та вузлів, будівельно-монтажні роботи, електромонтажні роботи» 454 днів; граничний термін виконання робіт «Пусконалагоджувальні роботи» 454 днів.
Відповідач листом від 22.08.2023 № 463 повідомив позивача про настання форс-мажорних обставин, згідно якого відповідач зазначив, що з 14.08.2023 для нього настали форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які унеможливлюють своєчасне виконання взятих на себе зобов'язань, тому відповідач просив відповідача врахувати такі обставини під час виконання договору.
У листі від 28.08.2023 № 483 відповідач додатково зазначив, що: у період воєнного стану потенційна загроза здоров'ю та життя працівників ТОВ «Норма Плюс» є реальною та досить високою, у зв'язку з чим на період оголошення сигналу повітряної тривоги виробництво ТОВ «Норма Плюс» та виконання робіт зупиняється, а працівники перебувають в укриттях; деяких працівників ТОВ «Норма Плюс» було мобілізовано, що впливає на строки виконання зобов'язань.
Тому відповідач просив позивача врахувати наведені обставини, а також врахувати виключні повноваження Торгово-промислової палати України щодо засвідчення та підтвердження форс-мажорних обставин, зокрема для ТОВ «Норма Плюс» у якості підрядника, за відповідними зобов'язаннями перед замовником.
Позивач звернувся до відповідача із претензією від 20.09.2023 № 5 (№ ТОВВИХ-23-13029), у якій посилаючись на умови укладеного договору, в тому числі якими встановлено граничний термін виконання робіт, зокрема по І етапу «Розробка, подання на експертизи та отримання результатів експертиз робочого проекту» - 120 днів, та на те, що відповідач порушив строки виконання робіт першого етапу робіт, повідомив про застосування до останнього штрафних санкцій передбачених умовами самого договору, Цивільним та Господарським кодексами України. А тому вимагав від відповідача терміново сплатити на рахунок позивача 1283,98 гривень пені.
Факт надсилання вказаної претензії на належну адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 26.09.2023, поштовою накладною АТ «Укрпошта» від 26.09.2023 № 0306507560018 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 26.09.2023.
Згідно платіжної інструкції від 12.10.2023 № 1754_00000/450247а6-1592-413а-b689-8742e0de0f6d відповідач сплатив на користь позивача 1283,98 гривень, з призначенням платежу: «Сплата штрафних санкцій згідно претензії № 5 (договір № 4600007379 від 21.03.2023)».
Листом від 25.01.2024 № 33 відповідач повідомив позивача про те, що сертифікатом Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-24-0155 для ТОВ «Норма Плюс» засвідчено дію форс-мажорних обставин з 14.08.2023 по 25.01.2024, з огляду на що відповідач просив позивача підписати додаткову угоду про продовження терміну виконання зобов'язань на строк, дії форс-мажорних обставин.
До вказаного листа відповідачем долучено: копію сертифіката Київської обласної (регіональної) Торгово-промислової палати № 3200-24-0155 від 25.01.2024; проект додаткової угоди до договору № 4600007379 щодо продовження терміну виконання зобов'язань; оновлений графік виконання робіт.
Додатковою угодою від 08.04.2024 № 1 сторони погодили внести зміни до договору, а саме пункти 3.1., 4.1., 10.9.3., 11.1. та додатки до договору №№ 1-3 викласти в редакції додаткової угоди.
Листом від 07.06.2024 № 244 відповідач повідомив позивача про те, що в ході виконання робіт виникла необхідність уточнення проектної документації, тому комплект відповідних креслень направлено відділу ГРС на електрону адресу, у зв'язку з чим відповідач просив позивача погодити зміни.
На виконання умов договору ТОВ «Норма Плюс» передано, а ТОВ «ОГС» прийнято виконанні підрядні роботи, що підтверджується підписаними сторонами Актами приймання виконаних будівельних робіт КБ-2в, разом з Актами вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, а саме:
- акт від 28.06.2024 № 5 за червень 2024 року на суму 2710147,20 гривень та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт на суму 1800480,00 гривень;
- акт від 02.07.2024 № 1 за липень 2024 року на суму 783779,88 гривень;
- акт від 08.07.2024 № 2 за липень 2024 року на суму 406083,23 гривень;
- акт від 11.07.2024 № 3 за липень 2024 року на суму 182507,69 гривень;
- акт від 16.07.2024 № 4 за липень 2024 року на суму 106003,67 гривень.
Позивач звернувся до відповідача із претензією від 28.10.2024 № 13 (№ ТОВВИХ-24-16335), у якій посилаючись на умови укладеного договору, в тому числі якими встановлено граничний термін виконання робіт - 17.06.2024, та на те, що відповідач порушив строки виконання робіт встановлених пунктами 2, 3 Графіку виконання робіт, повідомив про застосування до останнього штрафних санкцій передбачених умовами самого договору та Цивільним і Господарським кодексами України. А тому вимагав від відповідача терміново сплатити на рахунок позивача 71366,63 гривень пені.
Факт надсилання вказаної претензії на належну адресу відповідача підтверджується описом вкладення у цінний лист від 05.11.2024, поштовою накладною АТ «Укрпошта» від 05.11.2024 № 0306507709844 та фіскальним чеком АТ «Укрпошта» від 05.11.2024.
Підставою звернення до суду із розглядуваним позовом із вимогою про стягнення з відповідача застосованої до нього відповідальності, встановленої умовами договору, як вказує позивач, стало неналежне виконання відповідачем умов договору, що проявилося в порушенні строків виконання робіт, а тому позивач на підставі п. 10.2. договору за період прострочення з 18.06.2024 по 15.07.2024 здійснив нарахування пені у сумі 71366,63 гривень, яку просить суд стягнути з відповідача в судовому порядку.
Відповідач у відзиві на позов заперечуючи проти пред'явлених позовних вимог вказує на те, що виконання договору було ускладнено через низку чинників, а саме: дії форс-мажорних обставин, про що позивача було повідомлено листами від 22.08.2023 № 463, від 28.09.2023 № 483 та від 25.01.2025 № 33; неможливості зупинки ГРС-5 м. Київ у період опалювального сезону; неточність Технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі.
Посилаючись на те, що значна частина робіт виконана відповідачем у встановлені договором строки, з урахуванням внесених додатковою угодою змін, останній зазначає, що решта робіт, які виконувались після погодженого сторонами строку, пов'язана із невідповідністю фактичних технічних вимог, які обумовлені у Технічних, якісних та кількісних характеристиках та Технічних вимогах № 53-03-23 на розробку робочої документації по об'єкту послуги з ремонту і технічного обслуговування техніки (ремонт вузла редукування ГРС-5 м. Київ Боярського ЛВУМГ), що зумовило необхідність уточнення проектної документації, про що було направлено лист від 07.06.2024 № 244.
Крім того, відповідач посилаючись на технічні неточності у технічній документації, згідно якої підрядник здійснював ремонтні роботи вузла редукування ГРС-5 м. Київ та виробництво окремих його елементів, що відображенні у актах вартості устаткування - створили несприятливі умови для підрядника та, як наслідок затримку - вже продовжених строків (через форс-мажор та дію опалювального періоду).
Зважаючи на наведені вище обставини, а також відсутність у матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем умов договору, відповідач просить суд зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача до 90% та стягнути на користь позивача пеню у розмірі 7136,63 гривень.
У відповіді на відзив позивач спростовуючи доводи відповідача вказував на те, що обставини непереборної сили та питання щодо зупинення виконання робіт в опалювальний період, врегульовано сторонами шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 08.04.2024, з умов якої слідує, що внесення змін до договору в частині строків дії договору та виконання робіт обумовлено наявністю сертифіката про засвідчення обставин непереборної сили та інших об'єктивних обставин, а тому на переконання позивача повторно враховувати ті ж обставини, які стали підставою для укладення додаткової угоди не відповідатиме принципам розумності і співмірності.
Позивач зауважує, що загальний розмір пені за допущене підрядником порушення господарського зобов'язання не є надмірним чи таким, що необґрунтовано збагачує замовника.
Також позивач вказує на те, що робочою документацією допускаються уточнення видів і об'ємів послуг, наведених в п. 9 Технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі. Водночас, для належного розроблення робочої документації, підрядник мав можливість отримати доступ до об'єкта та провести усі необхідні огляди та перевірки. Таким чином, виникнення наприкінці вже продовженого строку виконання робіт потреби у виконанні непередбачених договором робіт зумовлено, в тому числі і неналежним виконанням підрядником проектної документації.
Також, позивач звертає увагу на те, що відповідачем не надано належних і допустимих доказів, які підтверджували б наявність виняткових випадків, які надають право суду застосувати положення статті 233 ГК України та частини 3 статті 551 ЦК України, а також, що стягнення штрафних санкцій є неспівмірними з наслідками порушення, не відповідають засадам розумності і справедливості, перетворюється у несправедливо непомірний тягар для відповідача та можуть спричинити повне зупинення господарської діяльності. Натомість позивач доводить суду, що Замовники послуг транспортування, своїми протиправними діями по безпідставному відбору природного газу створили значні обсяги небалансів, які на протязі 2020-2023 років, які Оператор змушений був врегульовувати та відповідно придбавати природний газ для балансування ГТС за власні кошти.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зауважував на тому, що фактичне погодження скоригованих вихідних даних відбулось вже після основного терміну виконання робіт за Графіком (17.06.2024), а саме 24.06.2024 згідно листа позивача № ТОВВИХ-24-16335.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно ч. 2 ст. 883 Цивільного кодексу України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Суд встановив, що за умовами пункту 4.1. договору та графіку виконання робіт, який є невід'ємною частиною договору, з урахуванням змін внесених додатковою угодою від 08.04.2024 № 1, відповідач зобов'язався виконати підрядні роботи протягом 454 календарних днів з дати укладання договору.
Таким чином, враховуючи умови договору щодо термінів виконання підрядних робіт відповідач мав виконати роботи у строк до 17.06.2024 включно.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, зокрема, підписаними обома сторонами актами приймання виконаних робіт від 28.06.2024 № 5 за червень 2024 року, від 02.07.2024 № 1 за липень 2024 року, від 08.07.2024 № 2 за липень 2024 року, від 11.07.2024 № 3 за липень 2024 року, від 16.07.2024 № 4 за липень 2024 року, відповідач виконав роботи за договором поза межами встановленого договором строку (після 17.06.2024).
Отже відповідач є таким, що прострочив виконання обумовлених договором робіт.
Відтак, не виконавши зобов'язання у строк, встановлений договором, відповідач допустив порушення зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За змістом пункту 10.2. договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт.
Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Згідно зі ст. 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.
Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, на предмет правильності та обґрунтованості, судом встановлено, що останній здійснено арифметично вірно, у відповідності до умов договору, обставин справи та вимог закону, тож вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 71366,63 гривень є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю в заявленому розмірі.
Відповідач в перебігу розгляду справи контррозрахунок заявленої позивачем до стягнення пені не надав, доводи позивача в цій частині не спростував.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру пені на 90%, суд дійшов наступних висновків.
Відповідач у відзиві на позов просить суд зменшити розмір пені на 90% від заявленої позивачем суми.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Положенням ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи із інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Водночас, висновок суду щодо необхідності зменшення розміру пені, який підлягає стягненню з відповідача, повинен ґрунтуватися, крім викладеного, також на загальних засадах цивільного законодавства, якими є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України).
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена і в рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 26.03.2019 у справі № 913/284/18,від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 27.01.2020 у справі № 916/469/19, від 04.02.2020 у справі № 918/116/19, від 25.02.2020 у справі № 903/322/19, від 07.04.2020 у справі № 904/1936/19.
Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені статтями 551 Цивільного кодексу України та 233 Господарського кодексу України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 Господарського процесуального кодексу України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов'язання, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (пункт 88 постанови Верховного Суду від 02.03.2023 у справі № 905/1409/21).
Відповідач у своїх заявах по суті справи посилається, зокрема, на те, що технічні неточності у технічній документації, згідно якої підрядник, здійснював ремонтні роботи вузла редукування ГРС-5 м. Київ та виробництво окремих його елементів, що відображенні у актах вартості устаткування - створили несприятливі умови для підрядника та, як наслідок затримку - і так вже продовжених строків (через форс-мажор та дію опалювального періоду).
До того ж, відповідач зазначає, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів понесення позивачем збитків внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем умов договору.
Дослідивши доводи відповідача та обставини справи, судом враховано не спростовані відповідачем доводи позивача про те, що вплив обставин непереборної сили на виконання визначених договором робіт та зупинення виконання робіт в опалювальний період було врегульовано сторонами шляхом укладення додаткової угоди № 1 від 08.04.2024, якою було продовжено строки виконання робіт.
Суд зауважує, що відповідачем в перебігу розгляду справи не обґрунтовано винятковості випадку у спірних правовідносинах сторін щодо обставин, які спричинили порушення з його сторони строків виконання робіт встановлених договором.
У даному випадку, суд виходить із того, що задоволення клопотання ТОВ «Норма Плюс» та зменшення на 90% суми пені не відповідатиме критеріям розумності та справедливості по відношенню до ТОВ «ОГС», що також може призвести до недотримання судом принципу пропорційності та порушення балансу інтересів сторін.
При цьому суд враховує, що сума пені за порушення строків виконання робіт не є значною чи надмірно великою.
Таким чином, враховуючи викладене вище, суд зазначає, що відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження поважності причин неналежного виконання ним зобов'язань, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення, а тому заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про зменшення розміру пені задоволенню не підлягає.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.
А саме суд приймає рішення про стягнення з ТОВ «Норма Плюс» на користь ТОВ «ОГС» 71366,63 гривень пені.
При цьому, суд зауважує, що решта доводів та міркувань учасників справи, викладених у заявах по суті справи, були ретельно досліджені судом та відхилені як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду щодо обґрунтованості позовних вимог.
Витрати по сплаті судового збору у сумі 3028 гривень, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Норма Плюс» (08170, Київська обл., Фастівський р-н, село Віта-Поштова, вул. Набережна, будинок 33, код: 32917708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, місто Київ, пр. Гузара Любомира, будинок 44, код: 42795490) 71366,63 гривень пені та 3028,00 гривень судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено та підписано 22.05.2025.
Суддя Р.М. Колесник