вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/3305/24
Суддя О.В. Конюх, розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Михальченка Віктора Михайловича вих.№1704-01 від 17.04.2025 про розподіл судових витрат, у справі
за позовом Фізичної особи-підприємця Михальченка Віктора Михайловича,
м. Київ
до відповідачів 1) Комунального підприємства «Готельно-гуртожитковий комплекс», м. Вишневе;
2) Фізичної особи-підприємця Ваховської Світлани Іванівни, м. Вишневе,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КІТ», м. Вишневе
про визнання договору недійсним та зобов'язання оголосити аукціон,
за участю представників:
від позивача: ФОП Михальченко В.М. особисто;
від відповідачів: не з'явились;
від третьої особи: не з'явились;
рішенням Господарського суду Київської області від 14.04.2025 позов ФОП Михальченка В.М. у справі №911/3305/24 задоволено повністю. Визнано недійсним Договір оренди нежитлового приміщення №2-22, укладений 01.02.2022 між КП «Готельно-гуртожитковий комплекс» та ФОП Ваховською С.І. Зобов'язано КП «Готельно-гуртожитковий комплекс» оголосити аукціон на право оренди нежитлового приміщення загальною площею 54 кв.м, розташованого за адресою м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 46. Стягнуто з ФОП Ваховської С.І. на користь Державного бюджету України 1514,00 грн. судового збору. Стягнуто з КП «Готельно-гуртожитковий комплекс» на користь Державного бюджету України 4 542,00 грн. судового збору.
18.04.2025 ФОП Михальченко В.М. подав до суду заяву вих.№1704-01 від 17.04.2025 про розподіл судових витрат, в якій просить суд ухвалити додаткове судове рішення, яким стягнути з КП «ГГК» та ФОП Ваховської С.І. судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 19 000,00 грн.
На підтвердження факту понесених судових витрат в матеріалах справи містяться копії договору №13022023/1 від 13.02.2023 про надання правничої допомоги, укладеного між ФОП Михальченком В.М. та адвокатом Савельєвим Я.Д.; ордеру серії АН №1064428 від 27.01.2025; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН№5521 від 13.06.2019.
Крім того, до заяви вих.№1704-01 від 17.04.2025 додано копії додаткової угоди №1 від 11.02.2025 до Договору №13022023/1 від 13.02.2023 про надання правничої допомоги; акт приймання-передачі від 17.04.2025 на суму 19 000,00 грн.; докази направлення заяви іншим сторонам.
Відповідно до частини 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Суд звертає увагу на те, що у позовній заяві наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач очікує понести у зв'язку із розглядом справи, зокрема судові витрати у розмірі 7 500,00 грн. Крім того, у позовній заяві позивач, із посиланням на ч.8 ст. 129 ГПК України, вказав, що остаточний розрахунок судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою, буде поданий протягом 5 днів після ухвалення рішення.
Також, у судовому засіданні 14.04.2025 позивач до судових дебатів вказав, що докази понесених судових витрат буде подано суду в порядку та у строк, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України.
Суд враховує, що Акт приймання-передачі наданих послуг, який є підставою для оплати, був підписаний 17.04.2025, у зв'язку з чим не міг бути поданий до завершення судових дебатів.
Ухвалою Господарського суду Київської області 12.05.2025 призначено до розгляду заяву ФОП Михальченка Віктора Михайловича вих.№1704-01 від 17.04.2025 про розподіл судових витрат у судове засідання на 19.05.2025. Запропоновано учасникам справи подати пояснення щодо заяви ФОП Михальченка В.М. вих.№1704-01 від 17.04.2025.
13.05.2025 через систему «Електронний суд» КП «Готельно-гуртожитковий комплекс» подало заперечення проти заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідач-1 зазначає, що позивачем в заяві про стягнення правової допомоги наведено детальний опис робіт. Із наведеного опису вбачається, що на складання позовної заяви про визнання договору недійсним та клопотання про витребування доказів було витрачено 2,5 години, у той час як на складання відповіді на відзив і клопотання про залучення до справи ТОВ «КІТ» - 3 години.
Враховуючи, що написання позовної заяви з аналізом правової позиції, обґрунтуванням підстав недійсності договору потребує значно більше часу, ніж відповідь на відзив, така оцінка часу роботи та оплата виглядає необґрунтованою та завищеною в частині підготовки відповіді.
Крім того, відповідач зазначає, що клопотання про залучення осіб до справи займають стандартний обсяг роботи і витрати по 2000 грн. за кожне клопотання (яке, як правило, є однотипним за формою та змістом) не є співмірними.
Також, відповідач-1 звертає увагу, що отримав від позивача лише саму заяву вих.№1704-01 від 17.04.2025, однак доданих до неї документів в листі не було.
Відтак, відповідач просить суд відмовити в задоволенні заяви про розподіл судових витрат в повному обсязі.
Також 13.05.2025 відповідач-1 подав до суду клопотання від 13.05.2025 про залишення заяви ФОП Михальченка В.М. про розподіл судових витрат без розгляду, обґрунтоване тим, що 17.04.2025 відповідачем було отримано цінний лист від ФОП Михальченка В.М., в якому містилась лише копія заяви про розподіл судових витрат без додатків.
У судове засідання 19.05.2025 з'явився позивач. Відповідачі та третя особа не з'явились, повноважних представників не направили, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до п. 1 ч.3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Розглянувши подані матеріали на підтвердження понесення позивачем судових витрат на правову допомогу, суд дійшов таких висновків.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення. Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом частини другої статті 126 ГПК України до витрат на професійну правничу допомогу належать розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката.
13.02.2023 між Фізичною особою-підприємцем Михальченком Віктором Михайловичем (замовник) та адвокатом Савельєвим Ярославом Дмитровичем був укладений договір №13022023/1 про надання правничої допомоги, за умовами якого:
- адвокат бере на себе зобов'язання надавати правничу допомогу замовнику у якості його захисника (представника), на умовах, передбачених цим Договором, а замовник зобов'язаний оплатити адвокату гонорару у порядку та строки, обумовлені сторонами (п.1.1);
- адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає замовнику консультаційну та юридичну допомогу щодо захисту інтересів ФОП Михальченка В.М. у справі за позовом до КП «Готельно-гуртожитковий комплекс» в частині підготовки та подання позовної заяви, клопотань, пояснень, відповіді на відзив, скарг, доказів та вчиняти інші дії, щодо захисту прав та інтересів замовника (п.1.2);
- цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 13.02.2025 (п.2.1);
- за правничу допомогу, передбачену в п.п. 1.2 Договору замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі, визначеної додатками до цього Договору (п.3.1).
11.02.2025 між сторонами була укладена додаткова угода №1 до Договору, якою викладено пункт 2.1 в такій редакції: «цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 13.02.2027».
Крім того, сторони вирішили погодити розмір винагороди (гонорару) за договором та встановити порядок її виплати, для чого доповнили п.4.1 такими підпунктами:
- гонорар адвоката за надання правничої допомоги замовнику, відповідно до умов Договору визначається у розрахунку вартості однієї години роботи адвоката в розмірі 2 000,00 грн. (п.4.1.1);
- правнича допомога вважається наданою після підписання сторонами акту приймання-передачі наданої правничої допомоги, який підписується сторонами та скріпляється печатками (за наявності) (п.4.1.2);
- винагорода сплачується замовником на користь адвоката протягом 60 робочих днів з дня підписання Акту приймання-передачі наданих послуг (п.4.1.3).
На виконання умов договору, між сторонами 17.04.2025 був підписаний акт приймання-передачі наданих послуг на загальну суму 19 000,00 грн., відповідно до якого, адвокат надав, а замовник прийняв такі послуги:
1) надання загальної юридичної консультації щодо обрання передбаченого законом способу захисту порушеного права, надання роз'яснень щодо застосування норм чинного законодавства України при досудовому врегулюванню спору та при зверненні до суду. Огляд та аналіз документів замовника, визначення переліку документів, які можуть бути використані в якості доказів у судовій справі. Формування правової позиції, необхідної для захисту прав та законних інтересів замовника та визначення переліку доказової бази - 1 год, 2 000 грн.;
2) вивчення судової практики з метою визначення вірного способу захисту прав та законних інтересів Замовника. Складення тексту позовних заяви про визнання договору недійсним та зобов'язання відповідача оголосити аукціон. Складення тексту клопотання про витребування доказів - 2,5 год, 5 000 грн.;
3) складення тексту клопотання про залучення до справи ФОП Ваховська С.І. №2301-01 від 23.01.2025 та передача клопотання до суду - 1 год, 2000 грн.;
4) складання тексту відповіді на відзив на позовну заяву №1102-01 від 11.02.2025, клопотання про залучення до справи ТОВ «КІТ» та передача їх до суду - 3 год, 6000 грн.;
5) участь у двох підготовчих судових засіданнях по справі №911/3305/24 27.01.2025 та 17.02.2025 - 2 год, 4000 грн.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (аналогічна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.11.2020 у справі № 922/1948/19, від 12.08.2020 у справі № 916/2598/19, від 30.07.2019 у справі №911/1394/18).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 18.01.2024 у справі №9901/459/21 зазначила, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись
Об'єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Тобто, норми, якими встановлено, що “суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та “суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачем відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, що фактично відповідає висновку, викладеному у вищевказаній постанові.
Суд звертає увагу на те, що надані позивачем документи на підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію, зокрема, пропорційності, співмірності та розумної необхідності таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 910/2170/18, від 18.06.2019 у справі №922/3787/17, а також у постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 911/3323/14.
Для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично несені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Стосовно того, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін, вже висловлювалася Велика Палата Верховного Суду (пункт 21 додаткової постанови від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц). Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 підтримала цей висновок.
Здійснивши аналіз заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, суд встановив, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданими адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг та не відповідають критерію розумності їх розміру.
Предмет спору у справі не є складним для спеціаліста правника, не потребував складного аналізу правових норм та судової практики, та не потребував розрахунків; підготовка процесуальних документів не становила складності та не потребувала багато часу адвоката. Крім того, суд враховує, що частина обставин, та доказів, на які посилався позивач у даній справі, були досліджені у рішенні №911/616/23 за позовом ФОП Михальченка до КП «Готельно-гуртожитковий комплекс» про зобов'язання вчинити дії.
Послуга підготовки позовної заяви включає в себе вивчення судової практики, визначення вірного способу захисту, формування правової позиції, огляд та аналіз доказів відтак виокремлення таких послуг в окремі пункти свідчить про штучне збільшення кількості наданих послуг.
Крім того, суд звертає увагу, що послуги з подачі позовної заяви та клопотань/заяв до суду не становить складності та не потребує багато часу адвоката, позаяк чинне законодавство передбачає можливість подання будь-яких документів через систему “Електронний суд» або за допомогою поштового зв'язку, без необхідності особистого прибуття в приміщення суду.
Відтак, суд вважає суму судових витрат позивача на правову допомогу 6500,00 грн. розумно необхідною, співмірною із предметом позову та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та розподілу між сторонами відповідно до ст. 129 ГПК України.
Суд відхиляє твердження відповідача-1 про те, що позивач не виконав свій обов'язок надіслати йому заяву про розподіл судових витрат з додатками.
До заяви вих.№1704-01 від 17.04.2025 додано опис вкладення у цінний лист та накладна Укрпошти №0813402479699, з якого вбачається що на адресу КП «ГГК» було направлено копію заяви від 17.04.2025 №1704-01, копію додаткової угоди №1 від 11.02.2025, копію Акту приймання-передачі наданих послуг від 17.04.2025.
Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.1 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Суд зазначає, що ні матеріали заперечень, ні матеріали клопотання про залишення заяви позивача без розгляду, не містять доказів того, що відповідачем-1 дійсно отримано лише саму копію заяви від 17.04.2025 №1704-01 без доданих до неї документів.
Відповідно до пунктів 93, 94 чинних Правил надання послуг поштового зв'язку, Поштові відправлення з позначкою “З описом» та поштові відправлення, щодо яких складено відповідний акт, розкриваються працівником об'єкта поштового зв'язку у присутності адресата (одержувача) за його згодою. У разі коли під час розкриття таких поштових відправлень нестачу, пошкодження, зіпсуття чи заміну вкладення не виявлено, видача їх проводиться в установленому порядку. У разі виявлення нестачі, заміни, повного або часткового пошкодження чи зіпсуття вкладення працівник об'єкта поштового зв'язку складає акт, один примірник якого видається адресату (одержувачу) або надсилається технічними засобами на його електронну пошту відповідно до правил, установлених оператором поштового зв'язку. У разі коли під час розкриття поштового відправлення виявлено нестачу, заміну, зіпсуття чи пошкодження вкладення, працівник об'єкта поштового зв'язку складає акт про відмову адресата (одержувача) від одержання поштового відправлення, один примірник якого видається адресату (одержувачу) або надсилається на його електронну пошту або засвідчує такий факт в інший спосіб, який визначається оператором поштового зв'язку.
Відповідач-1 вказаних Правил не дотримався, актів про нестачу вкладення суду не подав, у зв'язку з чим твердження відповідача-1 про неотримання додатків до заяви про розподіл судових витрат є необґрунтованою.
Враховуючи, що позивач надав належний доказ направлення документів адресату відповідно до Правил надання послуг поштового зв'язку, а саме поштову накладну з інформацією про поштове відправлення та опис вкладення у цінний лист з поіменним переліком документів, засвічений підписом працівника підприємства поштового зв'язку та календарним штемпелем відділення, суд, керуючись принципом вірогідності доказів (ст. 79 ГПК України), встановив, що заяву від 17.04.2025 №1704-01 разом із доданими до неї документами було направлено на належну адресу відповідача-1 та отримано ним.
Враховуючи викладене, суд включає до судових витрат по справі витрати позивача на професійну правову допомогу в сумі 6 500,00 грн., та покладає на відповідачів відшкодування позивачу вказаних витрат пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 232-236, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Заяву Фізичної особи - підприємця Михальченка Віктора Михайловича вих. №1704-01 від 17.04.2025 про розподіл судових витрат задовольнити частково.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Готельно-гуртожитковий комплекс» (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська 46, ідентифікаційний код 24886043)
на користь Фізичної особи - підприємця Михальченка Віктора Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
4 875,00 грн. (чотири тисячі вісімсот сімдесят п'ять гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Ваховської Світлани Іванівни ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )
на користь Фізичної особи - підприємця Михальченка Віктора Михайловича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
1 625,00 грн. (одну тисячу шістсот двадцять п'ять гривень нуль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Накази видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту додаткового рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення підписано 22.05.2025.
Суддя О.В. Конюх