вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/367/25
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Грушевського Михайла, буд. 3А)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАВЕЛ» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Симона Петлюри (Черняховського), буд. 23, корп. Б, кв. 180)
про стягнення 514,49 грн. заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 583.0Т від 02.12.2015 р.,
Без виклику представників сторін
Комунальне підприємство Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (далі - КП «Броваритепловодоенергія», позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАВЕЛ» (далі - ТОВ «ГРАВЕЛ», відповідач) про стягнення 514,49 грн. заборгованості за договором про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 583.0Т від 02.12.2015 р.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення № 583.0Т від 02.12.2015 р., згідно з яким у 2023-2024 р.р. відповідачеві були надані послуги. Проте, ТОВ «ГРАВЕЛ» оплату за надані послуги не здійснило, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 514,49 грн. основного боргу та судові витрати покласти на відповідача.
Беручи до уваги характер спірних правовідносин, предмет, підстави позову і обраний позивачем спосіб захисту, а також категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, зважаючи на заявлену у даному спорі ціну позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку, що справа за поданою Комунальним підприємством Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАВЕЛ» про стягнення 514,49 грн. заборгованості за договором № 583.0Т від 02.12.2015 р. підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2025 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Вказану ухвалу було отримано позивачем та відповідачем 03.02.2025 р., що підтверджується довідками про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
Поряд з цим, копію вказаної ухвали суду отримана відповідачем 03.02.2025 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа в системі ЄСІТС.
Окрім того, у відповідності до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
З урахуванням наведеного, сторони не були позбавлені можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Київської області від 03.02.2025 р. у справі № 911/367/25 у Єдиному державному реєстрі судових рішень, яка опублікована та доступна до вільного перегляду.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 161 ГПК України до заяв по суті справи належать відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення на відповідь на відзив.
Відзиву на позов або будь-яких інших заперечень чи пояснень по суті спору відповідачем до справи подано не було. Водночас, учасники процесу про судовий розгляд справи були повідомлені належно в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
З огляду на зазначене, у відповідності з приписами ч. 5 ст. 252 ГПК України суд розглядає дану справу за наявними в ній на час ухвалення рішення матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
02.12.2015 р. між Комунальним підприємством Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРАВЕЛ» (споживач) було укладено договір № 583.0Т про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, відповідно до п. 1.1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачам на межі балансової належності мереж виконавця та споживачів послугу(и), що визначена(і) п. 1.3 даного договору у необхідних обсягах та відповідної якості, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги.
Відповідно до п. 1.3 договору видами централізованих послуг, що надаються споживачу по даному договору, є водопостачання та водовідведення.
Тарифи на момент укладання договору становлять: централізоване постачання холодної води - 4,16 грн. з ПДВ за один м3; водовідведення - 4,91 грн. з ПДВ за один м3 (п. 2.2 договору).
Згідно з п. 3.4 договору щомісячно, не пізніше 25 числа поточного місяця, показники засобів обліку знімаються споживачами та передаються виконавцю у формі звіту, підписаного уповноваженою особою споживачів і скріпленого печаткою. У разі ненадання споживачами звіту, обсяг наданих послуг визначається за середньодобовою витратою за останні два розрахункові місяці з подальшим коригуванням нарахувань відповідно до фактичного споживання.
Плата за послуги здійснюється до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим. Підставою для проведення розрахунку є рахунок та акт про надання послуг, який споживачі зобов'язані повернути на адресу виконавця протягом 5-ти днів з моменту його отримання в належно оформленому вигляді (п.п. 4.2, 4.3 договору).
Відповідно до п. 4.4 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, споживач зобов?язаний у триденний термін з отримання акту про надання послуг направити уповноваженого представника з відповідними обгрунтовуючими документами для врегулювання розбіжностей. У випадку невиконання цієї умови, акт про надання послуг та рахунок вважаються прийнятими до оплати, а послуги - наданими та прийнятими.
На виконання договору виконавець передав, а споживач отримав послуги з водопостачання та водовідведення, що підтверджується актами про надання послуг: № 15763/583.0Т від 25.07.2023 р. на суму 151,32 грн., № 22470/583.0Т від 26.10.2023 р. на суму 121,06 грн., № 24138/583.0Т від 21.11.2024 р. на суму 60,53 грн., № від 21.12.2023 р. на суму 90,79 грн., № 441/583.0Т за січень 2024 р. на суму 90,79 грн. та рахунками про оплату послуг: № 15763/583.0Т за липень 2023 р. на суму 151,32 грн., № 22470/583.0Т за жовтень 2023 р. на суму 121,06 грн., № 24138/583.0Т за листопад 2023 р. на суму 60,53 грн., № 26266/583.0Т за грудень 2023 р. на суму 90,79 грн., № 441/583.0Т за січень 2024 р. на суму 90,79 грн.
Зазначені акти не підписані з боку відповідача - споживача послуг.
Водночас, факт отримання від позивача наведених обсягів послуг відповідачем не заперечений та матеріалами справи не спростований.
Як слідує з позову, відповідачем не було оплачено вказані послуги, надані позивачем.
Отже, звертаючись до суду з даним позовом, КП «Броваритепловодоенергія» зазначає, що у ТОВ «ГРАВЕЛ» за вказаним вище договором утворилась заборгованість в сумі 514,49 грн., яку позивач і просить суд стягнути з відповідача.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором про надання послуг, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме - майново-господарських зобов'язань згідно зі ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частиною 1 статті 903 ЦК України визначено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог у даній справі в повному обсязі з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на час прийняття рішення, відповідач заборгованість за отримані від позивача послуги не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого до стягнення боргу у розмірі 514,49 грн.
Отже, факт порушення відповідачем зобов'язань за договором судом встановлений та по суті відповідачем не спростований.
За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у сумі 514,49 грн. є обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» у повному обсязі.
Судові витрати зі сплати судового збору відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРАВЕЛ» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Симона Петлюри (Черняховського), буд. 23, корп. Б, кв. 180, код 37892662) на користь Комунального підприємства Броварської міської ради Броварського району Київської області «Броваритепловодоенергія» (07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Грушевського Михайла, буд. 3А, код 13711949) 514 (п'ятсот чотирнадцять) грн. 49 коп. заборгованості та 2242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 40 коп. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Повне рішення складене 22.05.2024 р.
Суддя В.М. Бабкіна