ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.05.2025Справа № 910/2329/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження
позовну заяву
Державного підприємства «Комбінат "Салют"» Державного агентства резерву України (49074, місто Дніпро, вулиця Запасна, будинок 7; ідентифікаційний код 14373220)
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Бібікон-В» (02154, місто Київ, вулиця Ентузіастів, будинок 5/1, офіс 1182; ідентифікаційний код 44768406)
про стягнення 272 074,80 грн,
Без повідомлення (виклику) сторін.
Державне підприємство «Комбінат "Салют"» Державного агентства резерву України (далі - ДП «Комбінат "Салют"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шок Транс» (далі - ТОВ «Шок Транс»/відповідач) про стягнення 272 074,80 грн - заборгованості за договором про надання платних послуг №109/1 від 27.06.2023.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 12.03.2025 позовну заяву ДП «Комбінат "Салют"» залишив без руху, встановив позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
20.03.2025 через систему «Електронний суд» від ДП «Комбінат "Салют"» надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій позивач повідомляє суд про допущену у позовній заяві помилку та просить вважать вірним найменуванням відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бібікон-В», адреса: 02154, місто Київ, вулиця Ентузіастів, будинок 5/1, офіс 1182.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 24.03.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
ТОВ «Бібікон-В» відзиву на позовну заяву не надало, при цьому, було повідомлено про відкриття провадження у справі у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленням про доставку 24.03.2025 ухвали суду від 24.03.2025 в електронний кабінет ТОВ «Бібікон-В».
Таким чином, за висновком суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
27.06.2023 між Державним підприємством «Комбінат "Салют"» Державного агентства резерву України (далі - зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Шок Транс», назву змінено на ТОВ «Бібікон-В» (далі - поклажодавець) укладено договір про надання платних послуг №109/1, відповідно до якого зберігач зобов'язався надати у майбутньому відповідно до поданого листа на укладення договору разом із додатками до неї, та який оформлений у встановленому порядку, що подається потенційним поклажодавцем на адресу ДП «Комбінат "Салют"», платні послуги, зокрема: зберігання товарно-матеріальних цінностей; проведення вантажних робіт, інші послуги.
У відповідності до п. 2.1. договору за надання послуг зі зберігання товару поклажодавець здійснює щомісячно 100% передоплату згідно з п. 2 додатку №01 до цього договору та п.п. 2.2.1. цього договору, виходячи із затвердженої вартості наданих послуг.
Згідно із п. 2.2. договору плата за послуги сплачується поклажодавцем в наступному порядку: плата за послуги, надані та розраховані згідно затвердженої вартості платних послуг згідно до пункту 2 додатку №01 до цього договору, сплачується щомісячно у розмірі 100% попередньої оплати не пізніше 10 числа кожного місяця, за який здійснюється оплата в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок зберігача, на підставі виставленого зберігачем рахунку.
В п. 2.2.1. та п. 2.2.2. договору передбачено, що поклажодавець здійснює передоплату на підставі рахунку, за яким повинен звернутися до бухгалтерії зберігача (або отримати згідно п. 3.3.). Оплата послуг з проведення вантажних робіт, інші послуги сплачуються поклажодавцем в безготівковій формі щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги шляхом перерахування коштів на рахунок зберігача на підставі виставленого рахунку.
Відповідно до п. 2.2.3. договору факт надання послуг, що є предметом цього договору, за результатами кожного календарного місяця підтверджується та фіксується підписанням сторонами акту про надані послуги.
Згідно із п. 2.3. договору за несвоєчасне та/або неповне проведення попередньої оплати поклажодавцем, зберігач має право стягнути пеню на суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
У разі прострочення оплати рахунку понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 8 (восьми) відсотків суми заборгованості та може притримувати доступ поклажодавця до його товару, що знаходиться на зберіганні до моменту повного виконання взятих на себе зобов'язань (п. 2.3.1. договору).
Договір набирає чинності з 01.07.2023 та діє до 31.12.2023, а в частині розрахунків та санкцій - до їх повного виконання незалежно від того чи закінчився термін дії цього договору чи його розірвано, припинено достроково (п. 9.1. договору).
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем також підписані додатки №01, №02 та №03, в яких сторони погодили вартість наданих послуг.
01.09.2023 за актом приймання-передачі ТМЦ за договором про надання платних послуг №109/1 від 27.06.2023, позивач прийняв, а відповідач передав ТМЦ, вказане у супроводжувальних накладних.
На виконання умов договору, позивач надав відповідачу платні послуги зі збереження ТМЦ та проведення вантажних робіт, інші послуги на загальну суму 159 382,68 грн, що підтверджується підписаними сторонами актами надання послуг №1155 від 30.09.2023 на суму 144 723,24 грн, №1154 від 30.09.2023 на суму 1 424,40 грн та №1153 від 30.09.2023 на суму 13 235,04 грн.
Проте, відповідач за надані послуги оплату не здійснив, внаслідок чого у ТОВ «Бібікон-В» утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 159 382,68 грн, що також підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків за 3 квартал 2023 року.
06.06.2024 позивач надіслав на адресу відповідача претензію №1, в якій просив погасити заборгованість, що виникла за договором про надання платних послуг №109/1 від 27.06.2023, а також сплатити нараховані позивачем пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
У відповідь на цю претензію, відповідач листом від 10.06.2024 повідомив позивача, що здійснив часткову оплату за надані послуги та запевнив, що надалі буде виконувати зобов'язання згідно договору №109/1 від 27.06.2023.
Отже, станом на день звернення ДП «Комбінат "Салют"» до суду у відповідача існує заборгованість за надані позивачем послуги за договором №109/1 від 27.06.2023 згідно з актами надання послуг №1155 від 30.09.2023, №1154 від 30.09.2023 та №1153 від 30.09.2023 у загальному розмірі 159 382,68 грн, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Крім того, ДП «Комбінат "Салют"» просить суд стягнути із ТОВ «Бібікон-В» пеню у сумі 67 254,45 грн, 3% річних у розмірі 6 978,35 грн, інфляційні втрати у сумі 6 978,35 грн та штраф у розмірі 8% від суми заборгованості - 12 750,61 грн.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу у розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень частини 2 статті 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Судом встановлено, що 27.06.2023 між позивачем та відповідачем укладено договір про надання платних послуг №109/1, відповідно до якого ДП «Комбінат "Салют"» надало відповідачу послуги на загальну суму 159 382,68 грн, що підтверджується копіями актів надання послуг №1155 від 30.09.2023, №1154 від 30.09.2023 та №1153 від 30.09.2023, які долучені до матеріалів справи.
Проте, ТОВ «Бібікон-В» за надані послуги не розрахувалося, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 159 382,68 грн, при цьому, на підтвердження зворотного відповідачем не надано суду будь-яких інших доказів.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Так, у відповідності до п. 2.1. та п. 2.2. договору за надання послуг зі зберігання товару поклажодавець здійснює щомісячно 100% передоплати згідно із п. 2 додатку №01 до цього договору та п.п. 2.2.1. договору, виходячи із затвердженої вартості наданих послуг. Плата за послуги сплачується поклажодавцем в наступному порядку: плата за послуги, надані та розраховані згідно затвердженої вартості платних послуг згідно до пункту 2 додатку №01 до цього договору, сплачується щомісячно у розмірі 100% попередньої оплати не пізніше 10 числа кожного місяця, за який здійснюється оплата в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок зберігача, на підставі виставленого зберігачем рахунку.
При цьому, в п. 2.2.1. та п. 2.2.2. договору передбачено, що поклажодавець здійснює передоплату на підставі рахунку за яким повинен звернутися до бухгалтерії зберігача (або отримати згідно із п. 3.3.). Оплата послуг з проведення вантажних робіт, інші послуги сплачуються поклажодавцем в безготівковій формі щомісячно не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги шляхом перерахування коштів на рахунок зберігача на підставі виставленого рахунку.
Разом із тим, як встановлено судом вище, відповідач за надані послуги зі збереження ТМЦ та проведення вантажних робіт, інші послуги оплату у передбачені строки не здійснив, що також підтверджується підписаними сторонами актами звірки взаємних розрахунків за 3 квартал 2023 року.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання із порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до вимог ст.ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Ураховуючи встановлене вище, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови договору про надання платних послуг №109/1 від 27.06.2023 та положення ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, що має наслідком задоволення позовних вимог Державного підприємства «Комбінат "Салют"» Державного агентства резерву України про стягнення заборгованості із Товариства з обмеженою відповідальністю «Бібікон-В» у сумі 159 382,68 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у сумі 67 254,45 грн, 3% річних у розмірі 6 978,35 грн, інфляційні втрати у сумі 6 978,35 грн та штраф у розмірі 8% від суми заборгованості - 12 750,61 грн.
У відповідності до ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Штрафними санкціями згідно ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Так, згідно із п. 2.3. договору за несвоєчасне та/або неповне проведення попередньої оплати поклажодавцем, зберігач має право стягнути пеню на суму заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який стягується пеня.
Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж в ст. 232 ГК України, то нарахування штрафних санкцій здійснюється за шість місяців.
При цьому, у п. 2.3.1. договору сторони погодили, що у разі прострочення оплати рахунку понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 8 (восьми) відсотків суми заборгованості та може притримувати доступ поклажодавця до його товару, що знаходиться на зберіганні до моменту повного виконання взятих на себе зобов'язань.
Суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що позивачем у позовних матеріалах не надано детального розрахунку пені, 3% річних, інфляційних втрат та штрафу, та не зазначено за який період здійснено нарахування цих сум, у зв'язку з чим суд здійснив власний розрахунок, виходячи зі встановлених обставин справи.
Так, за розрахунком суду, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України та з огляду на умови п. 2.1. та п. 2.2.2. договору, якими передбачено порядок здійснення оплати, обґрунтованою до стягнення є сума пені у розмірі 25 324,14 грн, яка розрахована за період з 11.09.2023 по 11.03.2024 на суму боргу 1 424,40 грн (п. 2.1. договору щодо здійснення передоплати за зберігання товару до 10 числа місяця, за який здійснюється оплата), а також за період з 06.10.2023 по 06.04.2024 на суму боргу 157 958,28 грн (п. 2.2.2. договору щодо здійснення оплати за надані послуги з проведених вантажних робіт, інших послуг до 5 числа місяця, наступного за календарним місяцем, в якому фактично надавалися послуги).
Також, судом перевірено розрахунок штрафу у розмірі 8% від суми заборгованості, та встановлено, що його обчислено арифметично вірно.
Крім того, судом здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, зокрема, за період з 11.09.2023 по 25.02.2025 на суму боргу 1 424,40 грн та за період з 06.10.2023 по 25.02.2025 на суму боргу 157 958,28 грн, згідно з яким розмір 3% річних становить 6 670,80 грн, а розмір інфляційних втрат складає 26 354,51 грн.
Оскільки розмір інфляційних втрат за розрахунком суду перевищує розмір, заявлений позивачем, відповідно обґрунтованою до стягнення є сума, заявлена позивачем у позовній заяві.
За вказаних обставин, обґрунтованими до стягнення є суми пені у розмірі 25 324,14 грн, штрафу у розмірі 12 750,61 грн, 3% річних у розмірі 6 670,80 грн та інфляційних втрат у розмірі 25 708,71 грн, що має наслідком часткове задоволення цих вимог.
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Державного підприємства «Комбінат "Салют"» Державного агентства резерву України задовольнити частково.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Бібікон-В» (02154, місто Київ, вулиця Ентузіастів, будинок 5/1, офіс 1182; ідентифікаційний код 44768406) на користь Державного підприємства «Комбінат "Салют"» Державного агентства резерву України (49074, місто Дніпро, вулиця Запасна, будинок 7; ідентифікаційний код 14373220) 159 382 (сто п'ятдесят дев'ять тисяч триста вісімдесят дві) грн 68 коп. - заборгованості, 25 324 (двадцять п'ять тисяч триста двадцять чотири) грн 14 коп. - пені, 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн 61 коп. - штрафу, 6 670 (шість тисяч шістсот сімдесят) грн 80 коп. - 3% річних, 25 708 (двадцять п'ять тисяч сімсот вісім) грн 71 коп. - інфляційних втрат та 3 447 (три тисячі чотириста сорок сім) грн 55 коп. - судового збору.
В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів у порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Віта БОНДАРЧУК