ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
14.05.2025Справа № 910/1787/25
Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши матеріали справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТГІ Систем»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»
про стягнення 1.713.957,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: Дуда П.В.;
від відповідача: Підлипенський Д.В.
14.02.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ТГІ Систем» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» про стягнення 1.713.957,00 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що на виконання умов Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 він виконав роботи на суму 33598306,68 грн. Однак, оскільки ним було прострочено виконання робіт, то відповідач звернувся до банку зі вимогою сплатити за Банківською гарантією №28103 від 30.03.2022, в результаті чого позивач (принципал) здійснив відповідний платіж на рахунок банку, а банк перерахував суму гарантії, що становить 1.713.957,00 грн, відповідачу. Втім, як вказує позивач, норми ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» містять положення про те, що забезпечення виконання договору повертається після виконання договору. Оскільки позивачем було виконано Договір про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022, то відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти у сумі 1.713.957,00 грн., навіть не зважаючи на допущене прострочення виконання зобов'язання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2025 відкрито провадження у справі №910/1787/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 12.03.2025, встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
10.03.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що оскільки позивачем було допущено прострочення виконання робіт за Договором про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022, то відповідач правомірно звернувся до банку із вимогою сплатити за Банківською гарантією №28103.
У підготовчому засіданні 12.03.2025 судом було постановлено ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 09.04.2025.
У підготовчому засіданні 09.04.2025 судом було постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.05.2025.
Представник позивача у судовому засіданні 14.05.2025 надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні 14.05.2025 надав усні пояснення по справі, проти задоволення позову заперечив.
У судовому засіданні 14.05.2025 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну і резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
07.04.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України»(замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТГІ Систем» (підрядник) укладено Договір про закупівлю №4600005953, відповідно до умов якого підрядник за завданням замовника, відповідно до умов цього договору, зобов'язується на свій ризик надати послуги: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт ГВС в частині визначеним фізико-хімічного складу газу Закарпатського ЛВУМГ), відповідно до вимог чинних нормативних документів і технічної документації (які, з урахуванням частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями), норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, далі іменуються - Роботи), а замовник - прийняти та оплатити такі роботи відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 1.2 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 склад, обсяги, вартість робіт та строки визначені технічними, якісними та кількісними характеристиками (Додаток №1), Договірною ціною (Додаток №2.1), Договірною ціною (Додаток №2.2) та Графіком виконання робіт (Додаток №3), які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 3.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною піною (Додаток №2.1, Додаток №2.2) становить: 34279140,00 (тридцять чотири мільйони двісті сімдесят дев'ять тисяч сто сорок гривень 00 коп.) грн., в тому числі ПДВ 20% 5713190,00 (п'ять мільйонів сімсот тринадцять тисяч сто дев'яносто гривень 00 коп.) гривень.
Оплата за цим договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів з моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт. При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3 (п. 3.3 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022).
Відповідно до п. 4.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 365 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Строки виконання робіт можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у цей договір у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 4.2 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022).
Згідно з п. 4.3 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 датою закінчення виконаних підрядником робіт вважається дата їх прийняття замовником в порядку, передбаченому розділом 5 цього договору. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
Відповідно до п. 5.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Згідно з п. 10.9.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 відповідно до умов пункту 6 розділу VI тендерної документації процедури закупівлі по предмету закупівлі «Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів (Ремонт ГВС в частині визначення фізико-хімічного складу газу Закарпатського ЛВУМГ)» оголошення №UA-2021-12-16-002292-a оприлюдненого на веб-порталі Уповноваженого органу 16 грудня 2021 року, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладення цього договору в забезпечення виконання договору безвідкличну безумовну банківську гарантію (надалі - Гарантія) на суму 1713957,00 гривень (Один мільйон сімсот тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім гривень 00 копійок), що становить 5% відсотків ціпи цього договору.
У п. 10.9.3 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 сторонами визначено, що термін дії гарантії - до 06 червня 2023 включно. У разі продовження терміну (строку) дії цього договору з підстав передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) та іншими законодавчими актами України, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладання додаткової угоди про продовження терміну (строку) дії цього договору оригінал нової банківської гарантії або оригінал документу про внесення змін до наданої гарантії, що свідчить про забезпечення виконання зобов'язань підрядником за цим договором на термін (строк), на який продовжено термін (строк) дії цього договору.
Відповідно до п. 10.9.5 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 у разі невиконання (неналежного виконання) підрядником своїх зобов'язань за цим договором замовник має право одержати задоволення своїх вимог, передбачених умовами цього договору та чинним законодавством України, на умовах визначених гарантією.
Відповідно до п. 11.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє протягом 395 календарних днів. В частині гарантійних зобов'язань договір діє до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
03.05.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022, якою сторони внесли зміни та доповнення до вказаного договору.
Зокрема, сторони виклали п. 4.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 у новій редакції, вказавши, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 505 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 10.9.3 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 в редакції Додаткової угоди №1 від 03.05.2023 термін дії гарантії - до 25 жовтня 2023 року включно. У разі продовження терміну (строку) дії цього договору з підстав передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) та іншими законодавчими актами України, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладання додаткової угоди про продовження терміну (строку) дії цього договору оригінал нової банківської гарантії або оригінал документу про внесення змін до наданої гарантії, що свідчить про забезпечення виконання зобов'язань підрядником за цим договором на термін (строк), на який продовжено термін (строк) дії цього договору.
Згідно з п. 11.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 в редакції Додаткової угоди №1 від 03.05.2023 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 535 календарних днів з дати підписання. В частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
16.08.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №2 до Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022, якою сторони внесли зміни та доповнення до вказаного договору.
Зокрема, сторони виклали п. 4.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 у новій редакції, вказавши, що підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 686 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Відповідно до п. 10.9.3 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 в редакції Додаткової угоди №2 від 16.08.2023 термін дії гарантії - до 27 травня 2024 року включно. У разі продовження терміну (строку) дії цього договору з підстав передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями) та іншими законодавчими актами України, підрядник зобов'язується надати замовнику не пізніше дати укладання додаткової угоди про продовження терміну (строку) дії цього договору оригінал нової банківської гарантії або оригінал документу про внесення змін до наданої гарантії, що свідчить про забезпечення виконання зобов'язань підрядником за цим договором на термін (строк), на який продовжено термін (строк) дії цього договору.
Згідно з п. 11.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 в редакції Додаткової угоди №2 від 16.08.2023 договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє 716 календарних днів з дати підписання. В частині гарантійних зобов'язань - до закінчення гарантійного строку, а в частині розрахунків - до їх повного виконання.
30.03.2022 Акціонерним товариством «Комерційний банк «Глобус» було видано безумовну безвідкличну Банківську гарантію №28103 на суму 1.713.957,00 грн зі строком чинності до 27.05.2024 (з урахуванням змін від 30.06.2023), якою банк безумовно зобов'язався протягом п'яти банківських днів після одержання ним паперового оригіналу першої письмової вимоги бенефіціара, оформленої належним чином (підпис уповноваженої особи, печатка бенефіціара (якщо передбачена) та/або електронного SWIFT- повідомлення через банк бенефіціара на SWIFT банку, сплатити бенефіціару повну суму банківської гарантії, без необхідності для бенефіціара обгрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов, за умови, що в тексті вимоги буде зазначено, що сума, яка вимагається, повинна бути сплачена у зв'язку з невиконанням/неналежним виконанням принципалом зобов'язань за договором.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що на виконання умов Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 він виконав роботи на суму 33598306,68 грн. Однак, оскільки ним було прострочено виконання робіт, то відповідач звернувся до банку зі вимогою сплатити за Банківською гарантією №28103 від 30.03.2022, в результаті чого позивач (принципал) здійснив відповідний платіж на рахунок банку, а банк перерахував суму гарантії, що становить 1.713.957,00 грн, відповідачу.
Втім, як вказує позивач, норми ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» містять положення про те, що забезпечення виконання договору повертається після виконання договору. Оскільки позивачем було виконано Договір про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022, то відповідач повинен повернути позивачу грошові кошти у сумі 1.713.957,00 грн., навіть не зважаючи на допущене прострочення виконання зобов'язання.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач повідомив, що оскільки позивачем було допущено прострочення виконання робіт за Договором про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022, то відповідач правомірно звернувся до банку із вимогою сплатити за Банківською гарантією №28103.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно з ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як встановлено судом, згідно з п. 3.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною піною (Додаток №2.1, Додаток №2.2) становить: 34279140,00 (тридцять чотири мільйони двісті сімдесят дев'ять тисяч сто сорок гривень 00 коп.) грн., в тому числі ПДВ 20% 5713190,00 (п'ять мільйонів сімсот тринадцять тисяч сто дев'яносто гривень 00 коп.) гривень.
Відповідно до п. 4.1 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 в редакції Додаткової угоди №2 від 16.08.2023 підрядник зобов'язується виконати роботи протягом 686 календарних днів з дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого із замовником графіку виконання робіт (Додаток №3), що додається до цього договору та є невід'ємною його частиною.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у повному обсязі виконав роботи за Договором про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати та актами вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, які підписані сторонами без заперечень.
При цьому, 23.12.2024 між сторонами було складено Акт про завершення виконання робіт за Договором про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022, в якому сторони зазначили, що роботи позивачем виконані у повному обсязі на суму 33598306,69 грн (зменшення вартості робіт виникло внаслідок уточнення окремих обсягів робіт).
Отже, позивачем (підрядником) роботи за умовами Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 були виконані у повному обсязі, хоча й з простроченням їх виконання, що не заперечується обома сторонами.
Суд зазначає, що частина перша статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади встановлені Законом України «Про публічні закупівлі», метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що публічна закупівля - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом; тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому правовідносини, які виникли на підставі Банківської Гарантії, підпадають під правове регулювання норм §4 глави 49 Цивільного кодексу України та глави 22 Господарського кодексу України, а також Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №639 (далі - Положення), Уніфікованих правил міжнародної торгової палати для гарантій за першою вимогою 1992 року.
Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).
Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України).
Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Частиною першою статті 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень (частина третя статті 200 Господарського кодексу України).
Отже, у відносинах за гарантією беруть участь три суб'єкти - гарант, беніфіціар та принципал. Забезпечувальна функція гарантії полягає у тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання принципалом його обов'язку перед беніфіціаром. Гарантія - це односторонній правочин, змістом якого є обов'язок гаранта сплатити кредитору-бенефіціару грошову суму відповідно до умов гарантії у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією. Тобто гарантія створює зобов'язання тільки для гаранта. Такий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №904/1156/19.
Згідно із статтею 562 Цивільного кодексу України зобов'язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов'язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов'язання.
Так, у пункті 9 частини третьої розділу I Положення визначено, що гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов'язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов'язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов'язань у повному обсязі або їх частину в разі пред'явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов'язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.
Основною із функцій гарантій, зокрема і банківської гарантії, є забезпечувальна функція, яка полягає в тому, що вона (гарантія) забезпечує належне виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром.
За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.
Відповідно до частини першої статті 563 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
При цьому відповідно до пункту 2 глави 4 розділу II Положення одержана вимога/повідомлення Бенефіціара або банку Бенефіціара є достатньою умовою для банку-гаранта (резидента) сплатити кошти Бенефіціару за гарантією, якщо вимога/повідомлення та документи, обумовлені в гарантії, відповідатимуть умовам, які містяться в наданій гарантії, а також отримані банком - гарантом (резидентом) протягом строку дії гарантії і способом, зазначеним у гарантії.
Отже, забезпечувальна функція банківської гарантії виявляється у відносинах між бенефіціаром та принципалом, а не між бенефіціаром та гарантом. Натомість у відносинах між бенефіціаром та гарантом виникає окреме грошове зобов'язання, незалежне від зобов'язання за участю бенефіціара та принципала. Тому гарант має сплатити грошову суму, якщо виконані саме умови гарантії. Втручатися у відносини між бенефіціаром та принципалом, зокрема вирішувати, чи виконав принципал грошове зобов'язання за договором між бенефіціаром та принципалом, а відтак і про те, чи припинене основне зобов'язання виконанням, гарант не вправі.
У постанові від 17.05.2024 у справі №910/17772/20 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виснувала, що законодавчі положення про те, що гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, слід розуміти таким чином, що звернення бенефіціара до гаранта з вимогою про сплати грошової суми у випадку, коли принципал не порушив основного зобов'язання (наприклад, якщо воно припинене виконанням або з інших підстав, чи є недійсним) є правопорушенням. Водночас це правопорушення спрямоване проти принципала, а не проти гаранта, і воно не впливає на обов'язок гаранта по сплаті відповідної суми за гарантією.
Положення закону про те, що кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов'язання, забезпеченого гарантією (частина третя статті 563 Цивільного кодексу України), слугує меті ідентифікації порушення зобов'язання, а відтак, конкретизації банківської гарантії, і не вказує на обов'язок гаранта перевіряти таке порушення. Адже гарант може видати на користь одного й того ж бенефіціара декілька банківських гарантій за зверненням одного й того ж принципала у зв'язку з одним чи декількома договорами з бенефіціаром з різними умовами, що передбачають сплату за гарантіями у різних випадках.
Отже, кредитор-бенефіціар має право вимоги як за основним зобов'язанням, так і за незалежною від цього зобов'язання гарантією. Якщо він не отримає виконання за основним зобов'язанням, то, пред'явивши вимогу гаранту, отримає виконання.
Статтею 564 Цивільного кодексу України передбачено, що після одержання вимоги кредитора гарант повинен негайно повідомити про це боржника і передати йому копії вимоги разом з доданими до неї документами. Гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.
Відповідно до частини першої статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.
Відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю;2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Згідно з п. 10.9.6 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 забезпечення виконання договору повертається у випадках, передбачених ст. 27 Закону України «Про публічні закупівлі» за умови настання граничної дати оплати (остаточному розрахунку) згідно з умовами договору, протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання таких обставин. Повернення забезпечення виконання договору здійснюється шляхом направлення відповідного листа (повідомлення) підряднику або банку-гаранту, у разі надання підрядником забезпечення виконання договору у вигляді оригіналу банківської гарантії в паперовій формі. Повернення забезпечення виконання договору, наданого у вигляді електронної банківської гарантії, здійснюється шляхом направлення відповідного SWIFT-повідомлення через банк бенефіціара на адресу банка-гаранта. Моментом належного виконання зобов'язання замовника щодо повернення оригіналу гарантії є дата зазначена на відповідному супровідному листі (повідомлені) замовника.
У постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №910/12114/23 викладено правову позицію про те, що до правовідносин у даній справі підлягає застосуванню не лише Цивільний кодекс України та Господарський кодекс України, а і спеціальний закон - Закон України «Про публічні закупівлі», відповідно до частини другої статті 27 якого замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю, а також за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Тобто вказана норма Закону, яка безпосередньо регулює відносини суб'єктів господарювання у процедурі публічних закупівель, чітко передбачає момент повернення замовником забезпечення договору - після його виконання учасником-переможцем, у той час як можливість неповернення замовником забезпечення виконання договору існує лише у разі невиконання учасником умов договору.
При цьому, невиконання має місце лише у випадку відсутності дій, які складають зміст зобов'язання, а неналежним виконанням є виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 910/6433/18, від 21.02.2020 року у справі № 910/4460/19, від 14.01.2019 року у справі №910/3777/18.
Отже, підставою для утримання банківської гарантії є саме невиконання Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022, а не певне порушення строків його виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, роботи за Договором про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 виконані позивачем у повному обсязі, а відповідачем проведено їх оплату належним чином відповідно до умов вказаного договору.
Наведене підтверджує те, що з моменту повного виконання позивачем Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 та проведення остаточних розрахунків у відповідача виникло зобов'язання щодо повернення забезпечення виконання вказаного договору, що не було ним виконано в порушення вимог статті 27 Закону України «Про публічні закупівлі» та пункту 10.9.6 Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.202.
Наведений висновок суду у даній справі узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 25.09.2024 у справі №910/12114/23.
Отже, приймаючи до уваги вищенаведене у сукупності та встановлені обставини повного виконання позивачем зобов'язань за Договором про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022, суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення замовником (відповідачем) забезпечення виконання Договору про закупівлю №4600005953 від 07.04.2022 після виконання учасником-переможцем договору, не залежно від доводів відповідача про неналежне виконання позивачем умов договору в частині строків виконання робіт (прострочення виконання).
Зважаючи на викладені обставини, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТГІ Систем» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» грошових коштів у сумі 1.713.957,00 грн.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» (SERYAVINOTHERS v.) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі №910/13407/17.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» (03065, м. Київ, проспект Любомира Гузара, буд. 44; ідентифікаційний код: 42795490) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТГІ Систем» (76494, Івано-Франківська обл, м. Івано-Франківськ, село Микитинці, вул. Марковецька, буд. 11; ідентифікаційний код: 40192523) грошові кошти у розмірі 1713957 (один мільйон сімсот тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят сім) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 20567 (двадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім) грн 49 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 22.05.2025.
Суддя О.М. Спичак