ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
22.05.2025Справа № 910/6390/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 20 травня 2025 року № 954/08 про забезпечення позову в справі № 910/6390/25 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" про стягнення 19 005,24 грн,
без повідомлення учасників справи,
У травні 2025 року Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрум Ессетс" (далі - Товариство) 19 005,24 грн штрафу за укладеним між сторонами договором про відступлення прав вимог від 18 липня 2024 року № 1.
Разом із позовною заявою Банк подав заяву від 20 травня 2025 року № 954/08, у якій просив суд забезпечити пред'явлений ним позов шляхом накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову - 19 005,24 грн.
Обґрунтовуючи подану заяву, Банк посилався на наявність припущення того, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання судового рішення у даній справі. Зокрема, Банк вказав, що відповідач порушив умови укладеного між сторонами договору про відступлення прав вимог від 18 липня 2024 року № 1 у частині дотримання останнім гарантій (запевнень) щодо відсутності пов'язаності з державою-агресором у розумінні постанови Кабінету Міністрів України від 3 березня 2022 року № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією російської федерації". Відтак, за пунктом 18.2. спірного правочину Товариство зобов'язане сплатити позивачу штраф у розмірі 100% ціни договору не пізніше 10-ти робочих днів з дати отримання відповідної вимоги Банку. Оскільки відповідач спірну суму коштів у добровільному порядку не оплатив, Банк звернувся до суду з цим позовом. Крім того, 24 лютого 2025 року Комітетом з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг Національного банку України прийнято рішення № 21/198-рк "Про застосування до ТОВ "Спектрум Ессетс" заходу впливу у вигляді відкликання ліцензії на діяльність фінансових компаній" з огляду на визнання ділової репутації відповідача небездоганною. Зазначені обставини, на думку Банку, свідчать про недобросовісну поведінку Товариства, що створює ризики невиконання вподальшому рішення суду, прийнятого за наслідками розгляду даного спору.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Пунктом 1 частини 1 статті 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Як було зазначено вище, обґрунтовуючи подану заяву Товариство посилалося на те, що невжиття заходів забезпечення позову суттєво ускладнить виконання рішення суду в даній справі (у разі задоволення позову).
У зв'язку з наведеним слід зазначити, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення того, що майно, яке є у іншої особи на момент звернення до суду з відповідною заявою, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю під час виконання судового рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення іншою стороною дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи звернення до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення позивача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення заяви; імовірності утруднення виконання або невиконання судового рішення в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого, з урахуванням заявленої вимоги, є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів особи, яка звертається до суду.
При цьому, обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до статей 73, 74, 76-79 ГПК України, які передбачають обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1, 2 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
У той же час Банком у встановленому законом порядку не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що невжиття вказаних ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити стягнення з Товариства спірної суми неустойки. У свою чергу, наявність у відповідача спірної заборгованості та непогашення її у добровільному порядку не може вважатися безумовною і достатньою підставою для забезпечення позову.
Також у своїй заяві Банк просив накласти арешт на майно Товариства. Однак Банк не вказав конкретного переліку майна, на яке він просить накласти арешт. Водночас, застосування запропонованого Банком заходу забезпечення позову в такій редакції може призвести до обмеження використання оборотних активів Товариства, що може потягнути за собою зупинення його господарської діяльності та, як наслідок, можливість здійснювати розрахунки по заборгованостям з контрагентами.
Суд зазначає, що обрані заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного Товариству майна чи зниження його вартості.
Крім того, заявником не надано належних доказів на підтвердження вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження належного йому майна та зняття коштів зі своїх рахунків, як і не надано суду жодних доказів того, що Товариство має намір ухилитися від виконання прийнятого в даній справі рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Оскільки Банк у своїй заяві про вжиття заходів щодо забезпечення позову не навів достатніх обґрунтувань та не довів належними доказами того факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви Банку про забезпечення позову.
Відповідно до частини 6 статті 140 ГПК про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Зважаючи на викладене та керуючись статтями 136, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 20 травня 2025 року № 954/08 про забезпечення позову в справі № 910/6390/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 ГПК України.
Дата підписання: 22 травня 2025 року.
СуддяЄ.В. Павленко