61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
21.05.2025 Справа №905/338/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовною заявою: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Київ
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Василенка Анатолія Анатолійовича, м.Маріуполь, Донецька область
про стягнення 55533,46грн.
Суть справи:
Позивач, Акціонерне товариство комерційний банк “Приватбанк», звернувся до Господарського суду Донецької області із позовною заявою до відповідача, Василенка Анатолія Анатолійовича про стягнення заборгованості в розмірі 55533,46грн, з яких: 48573,83грн - заборгованість за кредитом, 6959,63грн - заборгованість за відсотками.
Позивач зазначає, що між нім та фізичною особою - підприємцем Василенком Анатолієм Анатолійовичем через систему інтернет-клієнт банкінгу було підписано із використанням електронного цифрового підпису Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ в АТ КБ "Приватбанк", в якій відповідач виявив бажання оформити на своє ім'я строковий кредит для фінансування поточної діяльності. Таким чином, 16.02.2022 між боржником та АТ КБ "Приватбанк" було укладено кредитний договір №б/н, який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Анкети-заяви та Умов.
Ухвалою від 01.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд зазначає про неможливість надсилання на поштову адресу відповідача копії ухвали від 01.04.2025 в паперовому вигляді рекомендованим листом із повідомленням про вручення у зв'язку з тим, що тимчасово відсутній обмін з відділеннями поштового зв'язку в м.Маріуполі, Донецької області в умовах воєнного стану, а також до електронного кабінету в системі "Електронний суд" у зв'язку з його відсутністю.
Крім того, суд зазначає про неможливість повідомлення відповідача про розгляд справи телефонограмою, оскільки за номером телефону, який зазначений у позовній заяві та наявний в матеріалах справи, зв'язок не встановлено.
Електронний примірник ухвали суду від 04.04.2025, надісланий на електронну адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, доставлений до електронної скриньки 02.04.2025, про що в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду» сформовано довідку «про помилку доставки електронного листа».
Копія ухвали від 01.04.2025 розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.
Згідно отриманих на запит суду відповідей від Державної міграційної служби України та Міністерства соціальної політики України інша адреса для листування з відповідачем ніж зазначена в позовній заяві не встановлена.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ним вжито всіх можливих заходів для повідомлення відповідача про розгляд справи.
Відповідач заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні не висловив, відзив до суду не направив.
Відповідно до частини 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Суд врахував, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
16.02.2022 Фізична особа-підприємець Василенко Анатолій Анатолійович (клієнт, позичальник) через систему інтернет-клієнт-банкінгу підписав з використанням кваліфікованого електронного підпису заяву про приєднання до Умов та правил надання послуги «КУБ».
За її змістом, підписанням цієї заяви на підставі статті 634 Цивільного кодексу України відповідач приєднується до розділу 1.1. «Загальні положення» та підрозділу « 3.2.2. Умови та правила надання послуг «КУБ» Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ «Приватбанк» pb.ua. на дату укладання договору. Ця Заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.
У кредитному договорі сторони погодили умови розділу « 1. Істотні умови кредитного договору» наступного змісту.
Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін.винагород в обумовлені цим договором терміни.
Розмір кредиту: 60000.00грн (п.1.2. договору).
Строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів (п.1.3. договору).
Відповідно до п.1.4. договору, у період з дати підписання Заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,60% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,40% в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту).
Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості (п.1.5. договору).
Пунктом 1.6. договору передбачено порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; погашення процентів щомісяця до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (Додаток 1 до цієї Заяви) є невідємною частиною договору.
Відповідно до п.1.7. договору сторони узгодили, що в разі:
- порушення строку повернення кредиту, визначеного в п.1.3 цієї Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.3.1.3. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку поверненя кредиту, визначеного у повідомленні Банку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.2.6.2., п.3.2.2.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,
клієнт зобов'язується сплатити на корист Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.
У якості Додатку №1 до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг «КУБ» сторони уклали Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом, відповідно до якого погодили погашення кредиту щомісяця протягом 12 місяців рівними частинами у розмірі 5000грн та сплату суми процентів щомісячно протягом дванадцяти місяців у розмірі 960грн рівними частинами за 1-й - 6-й місяці та у розмірі 840грн рівними частинами за 7-й - 12-й місяці.
Згідно з п.3.2.2.1. Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий Кредит КУБ (далі - послуга) для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (суму кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ, а також в системі Приват24.
Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання електронно підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
За умовами п.3.2.2.3.1. Умов повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві.
Відповідно до п.3.2.2.3.1.4. Умов клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за Послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
За приписами п.3.2.2.3.2 Умов за користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно Графіку, визначених в заяві та тарифах.
При несплаті процентів у строк, визначений Графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п.3.2.2.6.2.).
Згідно з п.3.2.2.3.3. Умов, у разі виникнення прострочених зобовязань за кредитним договором клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому Тарифами.
Пунктом 3.2.2.3.4. Умов, стони узгодили, що в разі:
- порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку,
- настання обставин, передбачених п.3.2.2.3.1.4. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні Банку,
- настаня обставин, передбачених п.3.2.2.6.2., п.3.2.2.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту,
Клієнт зобовязується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільно кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4% в місяць від простроченої суми заборгованості.
Відповідно до п.3.2.2.5.2, п.3.2.2.5.3, п. 3.2.2.5.5. Умов клієнт зобов'язується оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п.3.2.2.3.2; повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2., 3.2.2.5.14., 3.2.2.6.2., а також зазначені в Заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; сплатити банку проценти згідно з п.п.3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2.
За користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.2.1, 3.2.2.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п.3.2.2.3.2. (п.3.2.2.9.1. Умов).
Відповідно до п.3.2.2.9.2. нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Відповідно до п. 3.2.2.9.3. Умов сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п.3.2.2.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
У разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню (п.3.2.2.9.4. Умов).
Пунктом 3.2.2.9.6. Умов зобов'язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовується для відшкодування витрат/збитків банку згідно з п.п.3.2.2.5.14 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з підрозділом 3.2.2.10 цього договору, далі - процентів згідно з п.3.2.2.3.4. цього договору, далі - прострочених процентів згідно з п.3.2.2.3.3. цього договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту.
Остаточне погашення заборгованості за цим договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п.3.2.2.9.3. цього договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат банку згідно з п.п.3.2.2.5.14. цього договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.
За приписами п.3.2.2.9.7. Умов розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.
Відповідно до п. 3.2.2.10.1. Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань щодо сплати процентів за користування кредитом та термінів повернення кредиту передбачених п.п.3.2.2.3.1., 3.2.2.3.2., п.3.2.2.9. цього договору, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань здійснюється протягом 15 років з дня, коли зобов'язання мало бути виконано клієнтом. (п.3.2.2.10.3. Умов).
Договір є чинним з моменту підписання клієнтом Заяви про приєднання. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов'язань за договором (п.3.2.2.11. Умов).
Позивач зазначає, що на виконання умов договору Акціонерним товариством Комерційний банк Приват Банк 16.02.2022 наданий Фізичній особі-підприємцю кредит в розмірі 60 000,00грн шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивачльника, що підтверджується випискою по рахунку позичальника № НОМЕР_1 .
Зобов'язання за кредитним договором від 16.02.2022 відповідачем не виконані. Заборгованість за кредитом станом на 24.03.2025 становить 55533,46грн, з яких: 48573,83грн - заборгованість за тілом кредиту та 6959,63грн - заборгованість за процентами.
Вказані обставини, стали підставою звернення до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 48573,83грн та заборгованості за відсотками у розмірі 6959,63грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суду виходить з такого:
За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Аналогічні приписи містяться у статті 174 Господарського кодексу України.
Згідно з частиною 7 статті 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтями 626, 628 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У разі, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми (частина 2 статті 639 ЦК України).
Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електрону комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Статтею 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг (в редакції станом на дату підписання відповідачем заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ) оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (стаття 8 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене, укладений між Фізичною особою-підприємцем Василенком Анатолієм Анатолійовичем та Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» договір б/н від 16.02.2022, є договором приєднання у розумінні приписів ЦК України.
Суд зазначає, що АТ КБ «Приватбанк» до позовної заяви подано документальне підтвердження підписання Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ від 16.02.2022 клієнтом та банком шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів, в яких зазначена інформація щодо результатів перевірки підписів (відомості про сертифікат ключа: ким виданий, реєстраційний номер сертифіката; дата видачі; дата закінчення дії тощо).
Факт підписання сторонами по справі Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ від 16.02.2022, з використанням кваліфікованого електронного підпису (КЕП), може бути перевірений за допомогою Інтегрованої системи електронної ідентифікації ID.GOV.UA (ІСЕІ), або за допомогою будь-якого іншого інтернет-ресурсу перевірки ЕЦП.
За фактом перевірки онлайн сервісу створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису суду наданий сформований 31.03.2025 протокол створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису файлу Заява про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ, яким за результатами перевірки підтверджується успішне створення підпису від імені Василенка Анатолія Анатолійовича, час підписання 16.02.2022 об 14:46:59.
У вказану дату підписана Заява клієнта юридичної особи про приєднання до умов і правил надання банківських послуг, яка долучена до матеріалів справ.
Таким чином, наявні в матеріалах справи документи свідчать про те, що укладений між сторонами договір має електронну форму, оскільки відповідач приєднався до умов та правил надання послуги КУБ шляхом підписання електронним цифровим підписом відповідної заяви про приєднання та є належним та допустимим доказом в підтвердження виникнення між сторонами взаємних прав та обов'язків.
Відповідно до приписів частини 1 статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За наслідками дослідженням змісту підписаної відповідачем Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ від 16.02.2022 суд встановив, що сторони у письмовому вигляді погодили істотні умови кредитного договору, а саме: вид кредиту, мету кредиту, розмір кредиту, строк кредиту, процентну ставку за користування кредитом, проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочення зобов'язань за кредитним договором, неустойку та інші умови.
За своїм змістом положення розділу 3.2.2. Умов та правил надання послуги КУБ є відсильними щодо питань врегулювання та погодження істотних умов кредитування до Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ.
У відповідності до розділу 3.2.2. Умов та правил надання послуги КУБ істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, строк кредиту, порядок сплати кредитних коштів) і були погоджені сторонами в Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ, у Графіку відображено порядок сплати проценти за користування кредитом та основної суми боргу.
Суд зазначає, що договір №б/н від 16.02.2022 за своєю правовою природою має ознаки кредитного договору, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфів 1 та 2 глави 71 ЦК України.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
Згідно зі статтею 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно з частиною 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з частиною 1 статті 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
У відповідності до вимог статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.
Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України також встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На виконання умов договору Акціонерним товариством Комерційний банк «Приватбанк» 16.02.2022 наданий Фізичній особі-підприємцю Василенку Анатолію Анатолійовичу кредит в розмірі 60 000,00грн, що підтверджується випискою по рахунку позичальника № НОМЕР_1 за період з 16.02.2022 по 25.03.2025. З наданої виписки також вбачається здійснення погашення заборгованості 16.02.2022 в сумі 11256,00грн та 14.03.2023 в сумі 170,17грн.
Таким чином, банк виконав свої зобов'язання в частині надання позичальнику кредитних коштів, внаслідок чого у останнього виник обов'язок з повернення кредитних коштів та сплати процентів (комісії) за користування кредитом відповідно до порядку, визначеному у розділі 1 Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги КУБ порядку та графіку платежів.
Також до позовної заяви дадані виписками по рахункам за період з 16.02.2022 по 25.03.2025, на яких поряд із заборгованістю за кредитом обліковуються і нараховані та прострочені відсотки за користування кредитом.
З урахуванням вимог статті 41 Закону України "Про Національний банк України", Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних операцій.
Виходячи із зазначеного, виписка по рахунках є належними доказом підтвердження видачі кредиту та наявності заборгованості.
Отже, позивачем доведений факт видачі відповідачу кредиту в межах встановленого кредитного ліміту.
Враховуючи умови договору та графік погашення основної суми боргу та процентів, відповідач повинен був повернути кредит у повному обсязі та сплатити проценти в строк по 16.02.2023 включно.
В той же час, за встановленими у справі обставинами відповідачем порушено умови договору щодо своєчасного (відповідно до графіку погашення кредиту, що зазначений в Додатку №1 кредитного договору) погашення заборгованості за отриманим кредитом, сплатою відсотків за користування кредитом, у зв'язку з чим станом на 31.03.2025 заборгованість позичальника перед Банком по кредиту становила 48573,83грн та по відсоткам 6959,63грн.
Як вже зазначалося, відповідно до графіку щомісячний розмір процентів становить 960,00грн рівними частинами кожного місяця з 1-го по 6-й місяці та 840,00грн рівними частинами кожного місяця з 7-го по 12-й місяці, відтак загальна сума вказаних процентів за період кредитування складає 10800,00грн.
Розрахунок заявлених до стягнення відсотків за користування кредитом свідчить, що відсотки Банком нараховано за період з 16.02.2022 по 16.02.2023 включно з урахуванням їх часткової сплати та з урахуванням строку повернення кредиту - 16.02.2023.
Позичальник здійснив погашення процентів частково у загальному розмірі 3840,37грн, відтак допустив прострочення їх оплати згідно з графіком погашення, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 6959,63грн.
В Графіку погашення (Додаток №1) до заяви про приєднання до Умов та правил надання послуг КУБ, визначені до сплати позичальником за договором кредиту проценти за користування кредитом відображені в колонці сума процентів, однак ці ж самі суми в наданому банком розрахунку заборгованості вказано в колонці з назвою «нараховано проценти», відтак вказані проценти по своїй суті і є тими самими процентами, про розмір яких сторони домовилися в п.1.4 кредитного договору (правова природа - проценти за користування кредитом).
Враховуючи, що відповідач в порушення вищезазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору не здійснив своєчасну сплату заборгованості за кредитом та процентами за користування кредитом у передбачений договором строк, тобто, не виконав свої зобов'язання належним чином, то позовні вимоги щодо стягнення вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Суд також зазначає, що 17.06.2022, до Єдиного державного реєстру фізичних осіб, юридичних осіб - підприємців, громадських формувань внесений запис 2010020060001003309 про припинення підприємницької діяльності Василенка Анатолія Анатолійовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
Предметна та суб'єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. За частиною 1 цієї статті господарські суди розглядають справи в спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи в визначених законом випадках, зокрема: справи в спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
За частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду в господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).
Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме господарських правовідносин, а також впроваджений підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб'єктного складу сторін. Отже, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18.
З огляду на положення частини 1 статті 20 ГПК України, а також статей 4, 45 цього Кодексу, для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб'єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.
Суд встановив, що кредитний договір б/н від 16.02.2022, умовами якого обґрунтований заявлений позов, укладений сторонами як суб'єктами господарювання (відповідач втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності - 17.06.2022). З аналізу змісту та підстав цього позову вбачається, що спір між сторонами виник щодо неналежного виконання відповідачем договору, в частині обов'язку по своєчасному поверненню кредиту.
Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (частина 2 статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України). Згідно з частинами 1 та 2 статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання в разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернене стягнення.
За частиною 1 статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статей 51, 52 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлене законом або не випливає із суті відносин. Фізична особа-підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернене стягнення.
За змістом статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини 9 статті 4 Закону України від 15.05.2003 №755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" у випадку припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю усім своїм майном.
Отже, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб'єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача із втратою ним статусу ФОП не припинились.
Розподіл судових витрат:
Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 236-238, 240, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до відповідача Василенка Анатолія Анатолійовича про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 16.02.2022 в розмірі 55533,46грн., з яких: 48573,83грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6959,63грн. - заборгованість за процентами, задовольнити повністю.
Стягнути з Василенка Анатолія Анатолійовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ; д.н. ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1 Д, код ЄДРПОУ: 14360570) 48573,83грн. - заборгованість за тілом кредиту, 6959,63грн. - заборгованість за процентами та витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 21.05.2025.
Суддя М.О. Лейба