ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
15 травня 2025 року Справа № 906/1004/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Філіпова Т.Л., суддя Бучинська Г.Б. , суддя Василишин А.Р.
секретар судового засідання Новак С.Я.
за участю представників сторін:
позивача: Яланський О.А.
відповідача: Лебедєва Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.03.2025 р. у справі №906/1004/24, ухвалене суддею Кудряшовою Ю.В., повний текст рішення складено 17.03.2025р.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"
до Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради
про стягнення 984 884,82 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулося до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача 961 813,19 грн. основного боргу, 6 839,90 грн. 3% річних, 16 231,73 грн. інфляційних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №02143212/2024 від 28.03.2024 в частині своєчасної оплати поставленої електричної енергії.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.03.2025р. - позов задоволено частково. Стягнуто з Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" 701 163,74 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 4 066,66 грн. - 3%річних, 12 607,86 грн. інфляційних нарахувань, а також 8 614,06 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 06.03.2025 по справі №906/1004/24 в частині відмови у стягненні заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 260 649,45 грн, 3% річних у розмірі 2 773,24 грн, інфляційних втрат у розмірі 3 623,87 грн повністю і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі. Судові витрати покласти на Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради.
Оскільки апеляційна скарга надійшла без матеріалів справи, суд апеляційної інстанції витребував їх у Господарського суду Житомирської області.
15.04.2025 матеріали справи №906/1004/24 надійшли на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалами Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.04.2025 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення господарського суду Житомирської області від 06.03.25 р. у справі №906/1004/24, розгляд апеляційної скарги призначено на "15" травня 2025 р. об 11:00год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №2.
02.05.2025 р. Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради надав відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення першої інстанції сили.
07.05.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 р. заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги"- Яланського Олександра Алімовича про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/1004/24 - задоволено.
13.05.2025р. в системі "Електронний суд" була сформована заява представника Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 14.05.2025 р. заяву представника Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі №906/1004/24 - задоволено.
14.05.2025 р. через систему «Електронний суд» від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" надійшли письмові пояснення в яких, позивач просить прийняти до розгляду міркування, аргументи позивача, які викладені у письмових поясненнях.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції 15.05.2025 р. представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, вважає що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить скасувати рішення Господарського суду Житомирської області по справі №906/1004/24 від 15 травня 2025 р. в частині відмови у стягненні заборгованості за спожиту електричну енергію і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовну заяву у повному обсязі.
Також, представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, вважає що рішення прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому просить залишити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги", без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд
1.Зміст рішення суду першої інстанції
Суд першої інстанції у рішенні дійшов висновку, що позовні вимоги в частині 701 163,74 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 4 066,66 грн. - 3%річних, 12 607,86 грн. інфляційних нарахувань обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню, а в решті позову суд першої інстанції відмовив.
2.Узагальнені доводи апеляційної скарги та заперечення інших учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" в апеляційній скарзі стверджує, що рішення Господарського суду Житомирської області по справі №906/1004/24 в частині відмови у стягненні заборгованості за спірний період, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, з огляду на наступне.
Пунктом 14.5.7. Договору про постачання електричної енергії споживачу №02143212/2024 встановлено, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Сторони вносять відповідні зміни в разі зміни регульованих цін (тарифів) на передачу та/або середньозважених цін на електричну енергію на ринку «на добу наперед» згідно з Додатком 2 до Договору.
З моменту укладення Договору, у якому у структурі ціни передбачена середньозважена ціна на РДН за період 04.03.2024 - 08.03.2024 на рівні 2,54440 грн/ кВт/год без ПДВ, відбулося зростання ціни на РДН. Керуючись положеннями пп. 7 п. 19 Особливостей, а також умовами Договору, Постачальник листом від 01.05.2024 № 22852/NIKP звернувся до Споживача для щомісячної регламентації ціни Договору за 1 кВт/год.
На підтвердження зміни середньозваженої ціни на РДН до листа долучена інформація з сайту АТ «Оператор ринку» (Лист від 01.05.2024 № 22852/NIKP та інформація з сайту АТ «Оператор ринку» додано до відповіді на відзив).
Пунктом 1.2. Комерційної пропозиції визначено, що Замовник відмовляє постачальнику у підвищенні ціни товару в будь-якому з таких випадків: - звернення постачальника про збільшення ціни товару не містить підтвердження на сайті Оператора ринку про наявність коливання ціни товару на ринку «на добу наперед» України відповідно до умов цього договору; - звернення постачальника про збільшення ціни товару направлене замовнику більш як через 10 календарних днів з дня оприлюднення інформації на сайті Оператора ринку, що підтверджує наявність ринкових коливань на ринку «на добу наперед».
Тобто, Позивачем при направленні вищевказаного листа про щомісячну регламентацію ціни Договору із додаванням інформації з сайту АТ «Оператор ринку» були виконані умови п.1. Додатку 2 до Договору.
Проте, листом від 14.05.2024 № 670 Відділом освіти ВК Коростенської МР надана відповідь, у якій повідомлено, що Споживач не має можливості та не планує збільшити ціну за одиницю електричної енергії. При цьому Споживач не зазначив жодних правових підстав для невиконання ним раніше підписаного сторонами Договору чим порушив вимоги п. 1.2. Комерційної пропозиції (Лист від 14.05.2024 № 670 додано до відповіді на відзив).
Скаржник вважає, що суд належним чином дослідив, що пунктом 1 Додатку 2 до Договору визначено, що зміна ціни за 1 кВт*год електричної енергії регламентується щомісячно шляхом укладення додаткової угоди. Не встановлюючи саме за яких умов змінилась ціна та не враховує, що сторонами Договору визначено за яких умов Додаткова угода про зміну ціни обов'язкова для укладання. Також суд не враховує, випадки за яких у споживача є право на відмову від її підписання, а за яких зобов'язаний її підписати.
Споживач не надав вмотивовану відмову від укладення Договору із зазначенням підстав передбачених п. 1.2. Додатку 2 до Договору, оскільки фактично такі підстави не існували. Не підписавши Додаткову угоду Споживач порушив умови укладеного між сторонами Договору, щодо обов'язкового укладення Додаткової угоди. Споживач лише листом від 14.05.2024 № 670 надав відповідь, у якій повідомлено, що він не має можливості та не планує збільшити ціну за одиницю електричної енергії. При цьому, Споживач не зазначив жодних правових підстав для непідписання Додаткової угоди з підстав визначених Сторонами в п. 1.2. Додатку 2 до Договору та підстав невиконання ним раніше підписаного сторонами Договору.
Під час пропозиції укласти додаткові угоди за квітень та травень 2024 року умови Договору не змінювалися - Споживачеві пропонувалося регламентувати ціну за одиницю товару для кожного календарного (звітного) місяця у порядку, встановленому п.1. Комерційної пропозиції. Механізм регулювання ціни закладено у вищевказаному п. 1. і він не змінювався, кожного місяця застосовувалася прийнята сторонами формула Цфакт= (ЦКм+Тп+Тпост.)*1,2.. Відділу освіти повідомлялося про необхідність актуалізувати числові значення складових цієї формули у відповідному звітному періоді та здійснити арифметичне обчислення ціни за одиницю товару для цього періоду.
Згідно з даними порталу закупівель Prozorro Споживач 24.05.2024 за підсумками процедури запиту ціни пропозиції уклав договір з іншим електропостачальником. 09.07.2024 Відділ освіти здійснив ще одну закупівлю електричної енергії на 2 місяці постачання. 19.09.2024 було оголошено нову процедуру закупівлі «Запит ціни пропозиції» з наступним укладанням договору з електропостачальником. При цьому, на порталі Prozorro розміщені відомості про укладання з іншими постачальниками додаткових угод про зміну ціни, на відміну від принципової позиції Споживача не укладати такі саме угоди з Товариством.
Підсумовуючи вище викладене, під час збільшення ціни Постачальник керувався затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», умовами Договору, Комерційної пропозиції та виходив зі специфіки мінливого за своєю економічною природою ринку електричної енергії.
Таким чином, неправильне тлумачення закону та незастосування закону, який підлягав застосуванню, призвело до неправильного застосування норм матеріального права судом першої інстанції.
Отже, укладання додаткових угод у разі зміни величини відповідних складових формули Договором не передбачено. Апелянт звертає увагу, що сторони погодили в п.1. Додатку 2 до Договору (КП), що фактична ціна в розрахунковому періоді визначається за формулою, тобто навіть, якщо формально Додаткова угода не укладена, сторони визначають ціну за формулою Цфакт= (ЦКм+Тп+ Тпост.)*1,2., яка є незмінною під час дії Договору.
До того ж Договір не містить умов, які б знімали зі Споживача зобов'язання з оплати за спожиту електричну енергію за відсутності Додаткової угоди про визначення ціни на певний розрахунковий період, оскільки така ціна розраховується за визначеною та погодженою сторонами формулою (п. 1. Комерційної пропозиції) і сторони не повинні відступати від цих положень.
Заперечуючи доводи апеляційної скарги Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради у відзиві вказує на те, що відповідач, належним чином, неодноразово (лист №670 від 14.05.2024 р., №686 від 16.05.2024 р.; №701 від 21.05.2024р., №706 від 22.05.2024р., №717 від 27.05.2024 р.; №850 від 27.06.2024 р., №873 від 09.07.2024 р), проінформував позивача про відмову в піднятті ціни за Договором і позивач не мав права в односторонньому порядку збільшити ціну за одиницю електричної енергії.
16.05.2024 року позивач надіслав на електронну пошту відповідачу повідомлення №26161/NIKR від 16.05.2024 року про дострокове розірвання Договору з 04.06.2024 року, але з 01.06.2024 року постачання електроенергії Позивачем було зупинено. При цьому Акти приймання-передачі електричної енергії Постачальником були надані за новою ціною, не погодженою Сторонами, хоча споживач неодноразово звертався про надання рахунків та Актів, для здійснення оплати.
Заявник, хибно зазначає, що укладення додаткових угод у разі зміни величини відповідних складових Договором не передбачено, що виходячи з умов Договору і КП, зобов'язання з оплати споживачем електричної енергії не ставить в залежність від підписання Додаткової угоди.
ТОВ «Дніпровські енергетичні послуги» суттєво збільшило вартість 1 кВт*год, чим порушило п.п.13.4, 14.4 Договору про постачання електричної енергії споживачу №02143212/2024 від 28.03.2024 року та п.1.4 Комерційної пропозиції, а саме: в односторонньому порядку змінило істотну умову договору (ціну).
Відповідач, має обов'язок здійснити оплату за спожиту електричну енергію за виставленим електропостачальником рахунком, відповідно до умов Договору та виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання цього електропостачальника в одному з уповноважених банків.
Відповідач, як орган місцевого самоврядування, який фінансується з державного і місцевого бюджетів, зобов'язаний проводити оплату відповідно до Бюджетного кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України № 309 від 02.03.2012 року «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов'язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України», Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів затвердженого Наказом Міністерства фінансів України № 938 від 23.08.2012 року та до умов договору. Відповідачу для виконання своїх зобов'язань, здійснення оплати, потрібно Акт приймання-передачі та рахунок за ціною встановленою Договором, а саме 3,863076 грн за 1 кВт*год з урахуванням ПДВ. Відповідач неодноразово звертався до Позивача з даним проханням.
На жоден лист відповідача, позивач не надав акти про приймання-передачу та рахунки з ціною, встановленою умовами договору, а саме 3,863 076 грн за 1 кВт*год з урахуванням ПДВ, в зв'язку з чим не надав відповідачу можливості виконати свої зобов'язання. Виходячи з вищезазначеного слідує, що відповідачем були виконано всі дії для виконання умов Договору, а Позивачем створені умови які унеможливлюють виконання фінансових зобов'язань.
3.Обставини справи, встановлені апеляційним судом.
Як вбачається з матеріалів справи, 28.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (постачальник/позивач) та Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (споживач/відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №02143212/2024, умови якого розроблені відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ).
Згідно п.2.1. договору постачальник зобов'язується постачати споживачу у 2024 році Електрична енергія на заклади освіти Коростенської міської територіальної громади, код 09310000-5 - Електрична енергія за ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" (далі - електрична енергія / товар / електроенергія), а споживач зобов'язується прийняти та оплатити електричну енергію на умовах цього договору.
Відповідно до п.3 договору термін поставки (передачі) товару: квітень - червень 2024 року. Постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за постачання електричної енергії, крім передбаченої умовами цього договору.
Пунктом 5.1. договору сторони погодили, що загальна вартість цього договору становить 1 545 230,40 грн., в т.ч. ПДВ - 257 538,40 грн.
Оплата вартості електричної енергії за договором №02143212/2024 від 28.05.2024 здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника за умови надання постачальником у строк до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, акта про прийняття-передання та рахунку (п. 5.4. договору).
Відповідно до п.5.5. договору оплата проводиться за умови наявності бюджетного фінансування протягом 7 робочих днів з моменту виставлення рахунку та надання оригінала акту оформленого належним чином про прийняття-передавання, але не пізніше 20-го наступного за звітним числа, наступного за розрахунковим періодом (місяцем).
Вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт/год, визначеної згідно з Додатком 2 до Договору (п. 5.6. договору).
Також пункт 5.7. договору передбачає, що фактично спожитий обсяг електричної енергії у кожному розрахунковому періоді визначається на підставі даних комерційного обліку та фіксується в акті про прийняття-передання. Організація порядку здійснення комерційного обліку споживання товару споживачем здійснюється відповідно до вимог ПРРЕЕ, Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - Кодекс комерційного обліку) та інших нормативно-правових актів.
Також п.13.1. договору визначено, що зміни до договору про закупівлю можуть вноситись у випадках, зазначених у цьому договорі та оформляються у письмовій формі шляхом укладення додаткової угоди.
Пункт 14.5. договору передбачає, що істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:- зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника (п.14.5.1.);
- погодження зміни ціни за одиницю товару в договорі про закупівлю у разі коливання ціни такого товару на ринку, що відбулося з моменту укладення договору про закупівлю або останнього внесення змін до договору про закупівлю в частині зміни ціни за одиницю товару. Зміна ціни за одиницю товару здійснюється пропорційно коливанню ціни такого товару на ринку (відсоток збільшення ціни за одиницю товару не може перевищувати відсоток коливання (збільшення) ціни такого товару на ринку) за умови документального підтвердження такого коливання та не повинна призвести до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю на момент його укладення.
Сторони протягом дії цього договору вносять зміни у договір в частині ціни за одиницю товару у разі коливання ціни товару на ринку. В такому випадку постачальник письмово звертається до споживача щодо зміни ціни за одиницю товару. Наявність факту коливання ціни товару на ринку підтверджується довідкою(ами) (завіреними копіями довідок) компетентного органу (Торгово-промислової палати України та/або її регіональних представництв або ДП "Держзовнішінформ", або ДП "Укрпромзовнішекспертиза"" щодо величини коливання на ринку (п. 14.5.2. договору).
Також сторонами у справі підписано Додаток №2 до договору №02143212/2024 від 28.03.2024 - Комерційна пропозиція.
Пунктом 1 Комерційної пропозиції визначено, що ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3,863076 грн. за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.
Фактична ціна купованої електричної енергії у розрахунковому періоді, визначається за формулою:
Цфакт = (ЦКм+ Тп + Тпост.)*1,2. де:
ЦКм -поточна середньозважена ціна закупівлі електричної енергії за 1 кВт/год без ПДВ за результатами торгів на ринку "на добу наперед" за повний календарний місяць, згідно з інформацією, оприлюдненою Оператором ринку електричної енергії на сайті https://www.oree.com.ua/, складає 2,54440 грн/кВт*год без ПДВ;
Тп - тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджений регулятором для оператора системи передачі у встановленому порядку відповідно до постанови НКРЕКП яка діє на час розрахунку, складає 0,52857 грн/кВт*год без ПДВ;
Тпост. - тариф постачальника (визначається на дату укладання договору та не змінюється протягом усього строку дії Договору), складає 0,14626 грн/кВт*год без ПДВ:
1,2 - математичне вираження ставки податку на додану вартість (ПДВ - 20 %), яке нараховується згідно Податкового кодексу України.
Сума коштів, яку має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію, визначається як добуток фактичного обсягу спожитої електричної енергії на визначену у розрахунковому періоді фактичну ціну (Цфакт).
Зміна ціни за 1 кВт*год електричної енергії (Цфакт) регламентується щомісячно шляхом укладання додаткової угоди, з урахуванням пункту 1 цього Додатка та підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178.
У такому разі Постачальник письмово звертається до Споживача щодо зміни ціни за 1 кВг*тод електричної енергії (Цфакт).
Також Комерційною пропозицією визначено, що термін дії договору до 31.12.2024.
01.05.2024 за вих. № 22852/NIKP позивач направив на електронну адресу відповідача лист, яким інформував останнього щодо зміни ціни за 1 кВТ/год до 4,00860 грн. за 1 кВт/год, а саме через зміну середньозваженої ціни на електроенергію "на добу наперед", що застосовуються в договорі у порядку, передбаченому Комерційною пропозицією. До даного листа додано роздруківку з сайта "Оператор ринку" та примірник Додаткової угоди до договору в 2-х примірниках (а.с.74-75 том 1).
14.05.2024 відповідач, в свою чергу повідомив позивача листом за вих. №670, що не має можливості та не планує збільшувати ціну за одиницю електричної енергії (а.с. 76 том 1).
16.05.2024 позивач направив відповідачу повідомлення про дострокове розірвання договору з 04.06.2024, оскільки сторонами договору не досягнуто згоди щодо зміни ціни (тарифу) на електричну енергію (а.с.79 том 1).
Як зазначив позивач, він належним чином виконав свої зобов'язання за договором, зокрема протягом періоду квітня-травня 2024 року поставив електричну енергію в об'ємах 181 504 кВт/год на суму 961 813,19 грн. з ПДВ.
Постачальником було видано рахунок про сплату заборгованості за квітень 2024 р. та встановлено термін сплати рахунку до 06.06.2024 (а.с. 32 том 1).
Крім цього, постачальник видав рахунок про сплату заборгованості за травень 2024 р. та встановив термін сплати рахунку до 04.07.2024 (а.с. 32 зворот том 1).
Також 14.05.2024 та 12.06.2024 позивач направив відповідачу акти прийому-передачі електричної енергії та рахунки за спірні періоди.
Водночас, позивач 11.06.2024 та 09.07.2024 надсилав на електронну поштову адресу (osvita-kor.tender@ukr.net) споживача акти прийому-передачі електричної енергії та рахунки за спірні періоди.
Відповідач спожиту ним електричну енергію за період квітня-травня 2024 року не оплатив.
Разом з тим, Відділ освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради звертався до позивача з проханням надати акти про прийняття-передання та рахунки з ціною встановленою умовами договору, а саме 3,863076 грн. за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 80-111 том 1). Проте, позивач не надав відповідачу акти про прийняття-передання та рахунки з ціною встановленою умовами договору, а саме 3,863076 грн. за 1 кВт*год з урахуванням ПДВ.
З метою захисту своїх прав та інтересів позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 961 813,19 грн. основного боргу за договором № 02143212/2024 від 28.03.2024, 6 839,90 грн. 3% річних, 16 231,73 грн. інфляційних.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 06.03.2025р. - позов задоволено частково. Стягнуто з Відділу освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради - на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" 701 163,74 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, 4 066,66 грн. - 3%річних, 12 607,86 грн. інфляційних нарахувань, а також 8 614,06 грн. витрат по сплаті судового збору. В решті позову відмовлено.
4. Правові норми, які застосовуються апеляційним судом до спірних правовідносин.
Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".
Частиною 6 ст.276 ГК України визначено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.
Згідно ч. 7 ст.276 ГК України оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.
Згідно з п. п. 26, 68, 84 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" електрична енергія це енергія, що виробляється на об'єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу; постачання електричної енергії - продаж, включаючи перепродаж, електричної енергії; споживач - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.
Учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів як, зокрема про постачання електричної енергії споживачу (ч. 1 ст. 4 зазначеного Закону).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 6 ст. 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.
Умови постачання електричної енергії, права та обов'язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу.
Згідно частини першої статті 57 Закону України "Про ринок електричної енергії" електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.
Відповідно до частини третьої статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі по тексту - ПРРЕЕ) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), що регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами ( п. 1.1.1).
Постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії" (п. 3.1.1 ПРРЕЕ).
Відповідно до п. 3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником.
У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку.
Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі.
При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Згідно п. 3.2.4. ПРРЕЕ у разі зміни умов договору про постачання електричної енергії споживачу, у тому числі комерційної пропозиції, електропостачальник не пізніше ніж за 20 днів до їх застосування повідомляє про це споживача з урахуванням інформації про право споживача розірвати договір.
Учасник роздрібного ринку (крім споживача) має інформувати споживача, з якими укладено відповідний договір, про будь-яку зміну в умовах договору шляхом направлення відповідної інформації у визначений договором (обраною споживачем комерційною пропозицією) спосіб (через особистий кабінет на своєму офіційному сайті у мережі Інтернет, засобами електронного зв'язку, СМС-повідомленням, у пунктах прийому платежів тощо).
В ст.180 та ст.189 ГК України, ст.ст. 632, 328 ЦК України, п. 3.2.7. ПРРЕЕ зазначено, що ціна є істотною умовою договору.
Пунктом 1.2.15 ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Також п.3.2.2. ПРРЕЕ передбачено, що зміна або розірвання договору про постачання електричної енергії споживачу у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при його укладенні, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України та цими Правилами.
Відповідно до ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (ст. ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За приписами статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
5. Правова позиція апеляційного суду стосовно обставин справи і доводів апеляційної скарги.
Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як встановлено судом, між 28.05.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" (постачальник/позивач) та Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради (споживач/відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №02143212/2024.
Із умов договору вбачається, що станом на момент підписання договору про закупівлю сторонами погоджені істотні умови - предмет, кількість, ціна, строк виконання зобов'язань.
Відповідно до п.5.6. Договору «Вартість спожитої електричної енергії визначається як добуток обсягу спожитої електричної енергії на ціну за 1 кВт/год., визначеної згідно з Додатком 2 до Договору». Додатком 2 до Договору є Комерційна пропозиція відповідно до п.1 якої «Ціна(тариф) електричної енергії, у тому числі диференційовані ціни (тарифи): 3,8630760 грн. за 1 кВт/год. з урахуванням ПДВ…».
З розрахунку суми заборгованості, що стягується за період квітень-травень 2024 р., вбачається, що тариф за квітень 2024 - встановлений 4,81032 з ПДВ за 1кВт*год і за травень 2024 р. - 5,8761 з ПДВ за 1кВт*год.
Тобто, позивачем за квітень-травень 2024 р. було збільшено ціну за 1кВт/год, при цьому, жодних додаткових угод щодо зміни ціни (тарифу) на одиницю електричної енергії, як передбачено договором, Комерційною пропозицією та ПРРЕЕ, сторонами у справі не було підписано.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів наголошує на тому, що будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки.
Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо (правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13.10.2020 у справі №912/1580/18).
З урахуванням проаналізованих норм законодавства та умов договору, колегія суддів відзначає, що постачальник не може самостійно збільшувати ціну електричної енергії без внесення відповідних змін до договору, комерційної пропозиції та вимагати розрахунку за непогодженою ціною.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач за період дії Комерційної пропозиції за квітень-травень 2024 року виставив рахунки на загальну суму 961 813,19 грн.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що Відділом освіти виконавчого комітету Коростенської міської ради за спірний період спожито - 181 504 кВт електричної енергії.
Як встановлено раніше, за відсутності підписаних додаткових угод щодо зміни ціни (тарифу) за електричну енергію, відповідач повинен здійснити оплату за ціною - 3,863076 грн. (ціна за кВт/год).
Отже вартість спожитої електричної енергії становить за квітень 2024 року - 379 581,98 грн. та за травень 2024 року - 321581,76 грн., разом - 701 153,74 грн.
Відтак, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку заборгованість відповідача перед позивачем складає 701 153,74 грн. вартості поставленої згідно договору №02143212/2024 від 28.03.2024 електричної енергії, що розрахована за ціною - 3,863076 грн. за кВт/год.. Тому, в частині стягнення 260 649,45 грн. основного боргу суд першої інстанції правомірно відмовив.
Також позивач просив стягнути з відповідача 6 839,90 грн. 3% річних, 16 231,73 грн. інфляційних.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунки та приймаючи до уваги, що вартість спожитої електроенергії становить за квітень 2024 року - 379 581,98 грн. та за травень 2024 року - 321581,76 грн. та врахувавши визначені позивачем періоди обрахування, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що в даному випадку вірним нарахування 3% річних є сума в розмірі 4 066,66 грн. та інфляційних втрат в розмірі 12 607,86 грн.
Таким чином, в задоволенні вимог щодо стягнення 2 773,24 грн. 3% річних та 3 623,87 грн. втрат від інфляції суд першої інстанції підставно відмовив.
В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" наголошує на тому, що постачальник вправі самостійно збільшувати ціну електричної енергії без внесення відповідних змін до договору, однак колегія суддів критично оцінює вказаний довід, враховуючи при цьому наступне.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору про постачання електричної енергії споживачу №02143212/2024 від 28.03.2024 року (надалі - Договір), який є договором про постачання електричної енергії споживачу, в якому передбачено обсяг споживання електричної енергії (п. 2.2. Договору - 400 000 квт/год), період часу (п. 3.1. Договору - квітень-червень 2024 року) і ціну подану Позивачем в тендерній пропозиції під час процедури відкритих торгів при здійсненні публічної закупівлі товарів, робіт і послуг (п.1 Комерційної пропозиції - 3,863076 квт/год з урахуванням ПДВ).
Системний аналіз положень статей 651, 652 ЦК України та положень пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.
Колегія суддів, акцентує свою увагу на тому, що покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, а відповідно й у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі.
При зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання ним договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції.
Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що будь-який суб'єкт підприємницької діяльності діє на власний ризик. Укладаючи договір поставки товару на певний строк у майбутньому, він гарантує собі можливість продати свій товар, але при цьому несе ризики зміни його ціни. Підприємець має передбачати такі ризики і одразу закладати їх у ціну договору.
Враховуючи вище, викладене суд апеляційної інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції, що неможливості в даному випадку постачальнику самостійно збільшувати ціну електричної енергії без внесення відповідних змін до договору, комерційної пропозиції та вимагати розрахунку за непогодженою ціною.
Таким чином, враховуючи обставини справи, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно оцінив обставини справи та дійшов до законного і обґрунтованого висновку щодо частково задоволення позовних вимог.
Відтак, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, надав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.
У Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, серед іншого (пункти 32-41), звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; для цього потрібно логічно структурувати рішення і викласти його в чіткому стилі, доступному для кожного; судові рішення повинні, у принципі, бути обґрунтованим; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на аргументи сторін та доречні доводи, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Отже, судом першої інстанції за результатами розгляду справи було прийнято законне, обґрунтоване та вмотивоване рішення, а скаржником в апеляційній скарзі вищенаведені висновки суду першої інстанції не спростовано.
6. Висновки за результатами апеляційного розгляду.
Таким чином, у апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість рішення суду першої інстанції.
Виходячи з положень статті 11 ГПК України, апеляційний суд виходить з того, що як зазначено у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.
Відтак, застосовуючи наведену практику європейського суду, апеляційний суд вважає що, враховуючи зміст статті 269 ГПК України, надавши оцінку основним доводам апеляційної скарги, а також не встановивши у рішенні суду першої інстанції неправильного застосування норм матеріального права в сукупності з відсутніми порушеннями норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, прийшла до висновку про відсутність таких доводів, які б були оцінені як переконливі і достатні для скасування рішення суду.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів за наслідком апеляційного перегляду приходить до висновку, що доводами апеляційної скарги висновків господарського суду не спростовано, підстав скасування чи зміни рішення, передбачених ст.277-279 Господарського процесуального кодексу України не встановлено, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, рішення господарського суду - без змін.
Судові витрати зі сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта згідно ст.129 ГПК.
Керуючись ст.ст.269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровські енергетичні послуги" на рішення Господарського суду Житомирської області від 06.03.2025 р. у справі №906/1004/24 - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції в порядку ст.284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.
Справу №906/1004/24 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений "21" травня 2025 р.
Головуючий суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.
Суддя Василишин А.Р.