вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" травня 2025 р. Справа№ 910/15900/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Тищенко А.І.
Мальченко А.О.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Санжаревської Ольги Сергіївни на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 (повний текст складено та підписано 11.03.2025)
у справі №910/15900/24 (суддя Трофименко Т.Ю.)
за позовом Київського міського центру зайнятості
до Фізичної особи-підприємця Санжаревської Ольги Сергіївни
про стягнення 150 000,00 грн,-
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Київського міського центру зайнятості до Фізичної особи-підприємця Санжаревської Ольги Сергіївни про стягнення 150 000,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов договору-приєднання про надання мікрогранту.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/15900/24 позов задоволено повністю.
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Санжаревської Ольги Сергіївни кошти мікрогранту в розмірі 150 000,00 грн на спеціальний рахунок, відкритий для операцій надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу (код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: Акціонерне товариство «Ощадбанк», рахунок отримувача: UA683004650000029093142000001).
Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Санжаревської Ольги Сергіївни на користь Київського міського центру зайнятості 3028,00 грн судового збору.
Задовольняючи позов, суд виходив з доведеності та обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 29.03.2025 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати повністю, стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги.
Апелянт вважає прийняте рішення незаконним та винесеним з порушенням норм матеріального права.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:
Дійсно, Актом перевірки №133 встановлено, що відповідачем не виконано всіх умов договору приєднання, а саме не прийнято/не створено робоче місце. Єдиною причиною позову є несвоєчасне прийняття робітника (при умові - в перші 6 місяців з дня підписання грантового договору). Всі інші умови виконані. Всі інші умови договору виконані в повній мірі: обладнання закуплене, бізнес діяльність працює, податки до держбюджету відповідачем сплачуються. Причиною несвоєчасного прийняття робітника протягом 6 місяців як одна з основних умов грантового договору є: 1) фактично недієва робота бізнесу в умовах постійного відключення світла, тобто бізнес не розвивався, а ледь працював, і тому не можливо було взяти співробітника навесні 2024 року, тому що бізнес був на межі зачинення і банкрутства; 2) важкий стан здоров'я відповідачки, яка більшість робочого часу в 2023-2024 роках провела в лікарнях. З боку позивача в перші шість місяців роботи відповідача за договором отримання мікрогранту не було надано допомоги по створенню робочого місця, дії фахівців позивача зводились до фіксування недоліків. Позивач не надав жодної відповіді щодо розстрочення коштів для повернення, чим позбавив відповідача гарантованих прав, визначених у порядку №738.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу позивач спростовує доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, оскаржуване рішення просить залишити без змін.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.04.2025 залишено апеляційну скаргу без руху з підстав неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі та належних доказів надсилання копії апеляційної скарги позивачу - Київському міському центру зайнятості в паперовій формі листом з описом вкладення.
10.04.2025 від апелянта надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжну інструкцію №0.0.4293004108.1 від 07.04.2025 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 4 542 грн та докази надсилання копії апеляційної скарги позивачу в паперовій формі листом з описом вкладення (долучено накладну №0205502433114 від 07.04.2025 та опис вкладення до цінного листа).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Санжаревської Ольги Сергіївни на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/15900/24, ухвалено розгляд апеляційної скарги здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
28.09.2023 Фізична особа-підприємець Санжаревська Ольга Сергіївна (надалі - ФОП Санжаревська О.С., відповідач) звернулася через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія» із заявою № 021GTS на отримання гранту з метою придбання обладнання для ведення господарської діяльності.
За наданою відповідачем у заяві інформацією, сума запиту гранту становить 150 000,00 грн.
Відповідно до інформації, зазначеної відповідачем у заяві на отримання гранту №021GTS, фактичним місцем провадження діяльності відповідача є адреса: м. Київ, вул. Срібнокільська, 1.
Додатком до вказаної заяви - бізнес-планом передбачено отримання гранту від держави на розвиток власного бізнесу з метою розширення підприємницької діяльності (виготовлення питної води).
Наказом Державного центру зайнятості «Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу» від 14.11.2023 № 191 наказано надати мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 1850 отримувачам на загальну суму 434 481 017,00 грн.
Додатком №10 до наказу Державного центру зайнятості від 14.11.2023 №191 визначено список заявників, які отримали позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості та набрали найбільшу сукупну кількість балів, у межах наявної граничної суми мікрогрантів, визначеної Мінекономіки, у період з 25.09.2023 по 08.10.2023.
У списку заявників, що отримали грант, була заява відповідача № 021GTS з порядковим номером 91, підсумковий скоринговий бал 182, із сумою виплати гранту 150 000,00 грн (Київ).
Наказом Міністерства економіки України від 06.07.2022 №1969 (в редакції наказу Міністерства економіки України від 24.05.2023 № 4021) затверджено форму договору про надання мікрогранту, який є договором приєднання у розумінні ст. 634 Цивільного кодексу України і може бути укладений лише шляхом приєднання отримувача до всіх його умов в цілому шляхом надання АТ «Ощадбанк» Заяви про приєднання до умов цього договору в порядку, передбаченому цим договором, який укладається між Державним центром зайнятості та суб'єктом господарювання, щодо якого прийнято рішення про надання мікрогранту.
21.11.2023 відповідачем подано заяву про приєднання до Договору про надання мікрогранту, згідно з якою відповідач приєднався до умов Договору про надання мікрогранту, що оприлюднений на офіційному сайті Державного центру зайнятості (www.dcz.gov.ua).
Відповідно до п.п. 1, 2 розділу III Договору про надання мікрогранту розмір мікрогранту, який надається отримувачу відповідно до цього договору обумовлений бізнес-планом, визначається відповідно до прийнятого ДЦЗ рішення про надання мікрогранту та зазначається у заяві про приєднання. Мікрогрант надається у безготівковому вигляді у національній валюті України шляхом зарахування коштів на рахунок отримувача через Уповноважений банк у строки та порядку, визначені договором про взаємодію та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 (надалі - Порядок). Уповноважений банк забезпечує оплату витрат отримувача на цілі, визначені у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V договору та передбачені бізнес-планом.
Уповноваженим банком згідно з визначеннями, наведеними у розділі І Договору про надання мікрогранту, є АТ «ОЩАДБАНК», який діє на підставі договору про взаємодію згідно з Порядком і забезпечує укладання цього договору, а також окрему взаємодію його сторін в процесі виконання договору.
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу IV Договору про надання мікрогранту, використання коштів мікрогранту здійснюється за цільовим призначенням, яке обумовлене умовами його надання, визначається бізнес-планом та повинно відповідати цілям, визначеним у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору. Отримувач використовує кошти мікрогранту за цільовим призначенням протягом шести місяців з дати його отримання (зарахування на рахунок отримувача).
За умовами п. 4 розділу IV Договору про надання мікрогранту для використання коштів мікрогранту та оплати ними витрат отримувача, що відповідають цільовому призначенню мікрогранту, визначеному у бізнес-плані відповідно до пункту 3 розділу V цього договору та передбаченому бізнес-планом, отримувач подає до Уповноваженого банку рахунок-фактуру (рахунок, квитанція, накладна тощо) та договір, укладений між отримувачем і постачальником (продавцем) обладнання, сировини та матеріалів тощо. На підставі таких документів Уповноважений банк забезпечує проведення операції з оплати витрат, які відповідають цільовому призначенню мікрогранту та бізнес-плану.
Пунктом 7 розділу IV Договору передбачено, що у разі невикористання отримувачем коштів мікрогранту протягом шести місяців з дати його отримання або використання коштів мікрогранту не в повному обсязі протягом зазначеного періоду, невикористані кошти протягом трьох операційних днів після завершення цього строку повертаються Уповноваженим банком на:
реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету;
спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі - для коштів, наданих зі спеціального фонду державного бюджету;
на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду.
Відповідно до п. 1 розділу V Договору про надання мікрогранту обов'язковою умовою є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, кількість яких визначається з урахуванням бізнес-плану та рішення ДЦЗ про надання мікрогранту і зазначається в заяві про приєднання, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як на 24 місяці.
Згідно п. 2 розділу VІ Договору про надання мікрогранту передбачено, що отримувач мікрогранту зобов'язується використати кошти мікрогранту для реалізації бізнес-плану на умовах, визначених Порядком та цим договором; виконати обов'язкову умову визначену Порядком; не використовувати кошти мікрогранту на цілі, відмінні від тих, які визначені у бізнес-плані відповідно до п. 3 розділу V цього договору тощо.
Отримувач несе відповідальність та ризики, пов'язані із використанням коштів мікрогранту та реалізацією бізнес-плану (п. 5 розділу VІІ Договору про надання мікрогранту).
Відповідно до виписки наданої АТ «Ощадбанк», 05.12.2023 на рахунок відповідача зараховано кошти мікрогранту у розмірі 150 000,00 грн.
16.01.2024 між ФОП Санжаревська О.С. та ФОП Коломоєц В.О. укладено договір № 1, за яким відповідач отримав товар - система зворотнього осмоса МО-12000 та відповідно до рахунку на оплату від 16.01.2024 № 1601 перерахував кошти у розмірі 150 000,00 грн за поставлене обладнання згідно з вказаним договором.
03.07.2024 Київським міським центром зайнятості здійснено перевірку/огляд дотримання умов договору мікрогранту, за результатами якої складено Акт №133, яким встановлено, що: «ФОП Санжаревська О.С. (2975903100) приєдналась до умов Договору про надання мікрогранту шляхом підписання заяви про приєднання 21.11.2023. Кошти мікрогранту в сумі 150 000,00 грн використані за цільовим призначенням у повному обсязі. Обов'язкова умова договору в частині створення нових робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача не виконана. Не працевлаштовано жодного працівника».
Зазначена перевірка проводилась у присутності відповідача, який ознайомлений із вказаним актом та отримала його другий примірник, що підтверджується відповідними підписами ФОП Санжаревської О.С. в Акті №133.
10.07.2024 Київським міським центром зайнятості видано наказ №740 «Про повернення коштів мікрогранту», яким наказано ухвалити рішення про повернення суми коштів мікрогранту ФОП Санжаревською О.С. (Заява № 021GTS).
Позивачем прийнято рішення про повернення коштів мікрогранту, яке є додатком до наказу від 10.07.2024 № 740, у якому зазначено правові підстави такого рішеня та визначено відповідачу строк для повернення отриманих коштів мікрогранту в розмірі 150 000,00 грн, зазначені реквізити для такого повернення. Вказане рішення надіслано позивачем на адресу провадження діяльності відповідача, а також на адресу фактичного проживання (перебування) листом від 11.07.2024 № 07-2-1350/10-21/24.
Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує, що оскільки відповідачем не було виконано умов Порядку та Договору про надання мікрогранту, надані йому кошти мікрогранту у розмірі 150 000,00 грн підлягають поверненню на рахунок АТ «ОЩАДБАНК».
Відповідач, в свою чергу, заперечувала проти задоволення позовних вимог, посилаючись на об'єктивну неможливість вчасного виконання обов'язкової умови договору про надання мікрогранту щодо створення нових робочих місць через ряд обставин: тяжка хвороба Санжаревської О.С.; важке фінансове становище відповідача, яке спричинене, зокрема, знищенням майна та бізнесу відповідача під час повномасштабного вторгнення у 2022 році; недієвість роботи бізнесу в умовах постійного відключення світла у 2024 році тощо. При цьому, відповідач продовжує вживати всіх можливих заходів, щоб виконувати умови мікрогранту та продовжувати здійснення підприємницької діяльності. Крім того, відповідачем повідомлено про звернення до позивача з метою розстрочення повернення коштів мікрогранту.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі
Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 12 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності.
Підстави та порядок застосування засобів державної підтримки суб'єктів господарювання визначаються законом (ч. 3 ст. 16 ГК України).
Статтею 48 ГК України визначено, що з метою створення сприятливих організаційних та економічних умов для розвитку підприємництва органи влади на умовах і в порядку, передбачених законом, зокрема, сприяють підприємцям в організації матеріально-технічного забезпечення та інформаційного обслуговування їх діяльності, підготовці кадрів; подають підприємцям інші види допомоги. Держава сприяє розвитку малого підприємництва, створює необхідні умови для цього.
Правовідносини між сторонами врегульовані Законом України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738.
Частинами 1, 2 ст. 12 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» визначено, що державна підтримка надається суб'єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб'єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів.
Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб'єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб'єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між суб'єктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки.
Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб'єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Пунктом 1 Порядку визначено, що метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу. Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти: Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд); державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки "Фонд підтримки малого та середнього бізнесу", відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті.
Надання передбачених цим Порядком мікрогрантів може здійснюватися разом з державною підтримкою, яка може надаватися відповідно до законодавства місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями на підставі регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва за рахунок коштів місцевих бюджетів. З метою спільного надання державної підтримки, передбаченої цим Порядком і регіональними та місцевими програмами розвитку малого і середнього підприємництва, Державний центр зайнятості укладає договори про співробітництво з відповідними місцевими держадміністраціями, органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями, в яких визначаються основні умови виконання зазначених регіональних та місцевих програм.
Головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.
Розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує: 150000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком; 250000 гривень у випадку зобов'язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком (п. 4 Порядку).
Абзацом 2 п. 6 Порядку передбачено, що надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Державним центром зайнятості в межах обсягу коштів, передбачених в бюджеті Фонду на поточний бюджетний період за відповідним напрямом, через уповноважений банк відповідно до договору про взаємодію між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (договір № 2/19-23 від 13.03.2023).
Пунктом 17 Порядку передбачено, що рішення про надання мікрогранту приймається Державним центром зайнятості протягом 15 робочих днів з дня кінцевого строку подання заяв на основі інформації уповноваженого банку, яка включає результати перевірки ділової репутації отримувача та відомостей, зазначених у заяві, а також оцінку співбесіди з отримувачем, проведеної регіональними центрами зайнятості. Порядок обміну та передачі документів між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості визначається договором про взаємодію.
Відповідно до п. 20 Порядку для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання. У договорі мікрогранту обов'язково зазначаються обрані з переліку, визначеного пунктом 5 цього Порядку, напрями витрат, на покриття яких використовується мікрогрант, а також умови, невиконання або неналежне виконання яких є підставою для повернення отримувачем отриманих коштів. Обов'язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту.
У разі невиконання обов'язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.
Відповідні рішення про повернення приймаються регіональними центрами зайнятості. Уповноважений банк протягом п'яти робочих днів повертає зазначені кошти на: реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий у Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету; спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий у Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету; на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду. Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.
За положеннями п. 21 Порядку Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов'язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку. Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади.
У разі неможливості встановлення факту цільового використання мікрогранту або встановлення факту нецільового використання мікрогранту під час моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту, який здійснюється центром зайнятості, кошти в сумі, що дорівнює сумі коштів мікрогранту, використаної не за цільовим призначенням, протягом одного місяця повертаються отримувачем на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку, для подальшого їх перерахування на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту. Рішення про повернення мікрогранту приймаються регіональними центрами зайнятості.
У разі несвоєчасного та/або неповного виконання пунктів 20 і 21 цього Порядку сума мікрогранту вважається заборгованістю, стягнення якої здійснюється Державним центром зайнятості та/або регіональним центром зайнятості у судовому порядку.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач задля отримання мікрогранту на ведення власної справи звернувся через портал «Дія» до центру зайнятості із заявою на отримання мікрогранту у розмірі 150 000,00 грн, у якій вказав про те, що ним буде працевлаштовано одного працівника.
На виконання вимог Порядку позивачем здійснено перевірку виконання зобов'язань суб'єктом господарювання (відповідачем) у зв'язку із отриманням мікрогранту та встановлено, що відповідач свої зобов'язання не виконав, не працевлаштував жодного працівника.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За наведених обставин суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов'язань на виконання вимог Порядку та Договору про надання мікрогранту, що має наслідком повернення відповідачем отриманої суми мікрогранту на підставі п. 8 розділу VII Договору на отримання мікрогранту та п. 21 Порядку.
Відповідач, в свою чергу, не заперечив свого обов'язку із повернення отриманих коштів мікрогранту та обставин невиконання умов Порядку та Договору в частині створення робочого місця, однак посилався на ряд обставин, які унеможливили виконання вказаних умов у визначений строк.
Як встановлено судом, відповідач звертався до позивача із відповідною заявою про розстрочення повернення коштів мікрогранту, однак, матеріали справи не містять погодження позивачем такого розстрочення у відповідності до п. 20 Порядку, як і не містять доказів щодо однозначного відхилення такої пропозиції відповідача.
Так, матеріали справи містять лист позивача, наданий у відповідь на заяву відповідача від 26.07.2024 щодо надання можливості розстрочення повернення коштів мікрогранту, у якому зазначено про необхідність надіслання на адресу ДЦЗ заяви про розстрочення повернення коштів мікрогранту за встановленим зразком.
Відтак, сторони не позбавлені можливості самостійно врегулювати можливість розстрочення повернення відповідачем коштів мікрогранту відповідно до вимог Порядку, тоді як питання правомірності надання/ненадання позивачем згоди на розстрочення повернення коштів мікрогранту не є предметом даного позову.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є ідентичні доводам відповідача у заявах по суті спору, не можуть бути визнані судом такими, що спростовують обов'язок ФОП Санжаревської О.С. повернути позивачу отримані кошти мікрогранту.
Доказів повернення відповідачем отриманих коштів мікрогранту відповідно до рішення Київського міського центру зайнятості, затвердженого наказом від 10.07.2024 № 740 матеріали справи не містять.
Доводи апелянта в обґрунтування позиції щодо скасування оскаржуваного рішення про те, що всі інші умови договору виконані в повній мірі: обладнання закуплене, бізнес діяльність працює, податки до держбюджету відповідачем сплачуються, не свідчать про порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Посилання апелянта на причину несвоєчасного прийняття робітника протягом 6 місяців як однієї з основних умов грантового договору на недієву роботу бізнесу в умовах постійного відключення світла, на не можливість взяти співробітника навесні 2024 року, тому що бізнес був на межі зачинення і банкрутства; на важкий стан здоров'я відповідачки, яка більшість робочого часу в 2023-2024 роках провела в лікарнях, не спростовують наявність підстав для повернення отриманих коштів мікрогранту у зв'язку з виявленими порушеннями, зафіксованими в Акті перевірки №133, з яким погодився відповідач.
Виходячи з матеріалів справи в їх сукупності, враховуючи відсутність належних та допустимих доказів порушень позивачем умов надання коштів мікрогранту, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позову.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Санжаревської Ольги Сергіївни на рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/15900/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.03.2025 у справі №910/15900/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Санжаревську Ольгу Сергіївну.
4. Матеріали справи №910/15900/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст.287 ГПК України.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.І. Тищенко
А.О. Мальченко