іменем України
Справа № 210/2561/25
Провадження № 1-кп/210/520/25
20 травня 2025 року
Металургійний районний суд м. Кривого Рогу у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривий Ріг в залі судових засідань кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12025041710000296 від 24.03.2025 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, неодруженого, який на утриманні малолітніх, неповнолітніх та інших осіб не має, офіційно не працевлаштованого, із середньою професійною освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, а саме:
- 14.12.2006 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 121 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі. Звільнився 05.07.2012 року з Жовтоводської виправної колонії Дніпропетровської області (№ 26) по відбуттю строку покарання,
який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 185 КК України,
Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_4 вчинив злочини при наступних обставинах.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022, від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 06.02.2023 № 58/2023, від 01.05.2023 № 254/2023, від 26.07.2023 № 451/2023, від 05.02.2024 № 49/2024, від 06.05.2024 № 271/2024, від 23.07.2024 № 469/2024, від 28.10.2024 № 740/2024, від 14.01.2025 № 26/2025) в Україні введено воєнний стан.
Так, 23.03.2025 приблизно о 15:00 год. ОСОБА_4 перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , помітив у останньої мобільний телефон марки «OPPO A 58» моделі «CPH 2577» (ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 ), об'єм вбудованої пам'яті 6/128 Gb, у корпусі зеленого кольору.
В подальшому, у ОСОБА_4 , який побачив, як потерпіла ОСОБА_6 поклала свій мобільний телефон марки «OPPO A 58» моделі «CPH 2577» на стіл у кімнаті вищевказаної квартири, виник раптовий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна і обернення його на свою користь.Реалізуючи злочинний умисел, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та, бажаючи настання суспільно -небезпечних наслідків, впевнившись, що його дії носять таємний характер, скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_6 , яка спала, та відсутністю в кімнаті ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , діючи таємно, в умовах воєнного стану, з корисливою метою, шляхом вільного доступу, викравзі столу мобільний телефон марки «OPPO A58» моделі «CPH 2577», який належить потерпілій, після чого, утримуючи при собі викрадене майно, покинув приміщення вищевказаної квартири.
В подальшому, ОСОБА_4 розпорядився викраденим телефоном марки «OPPO A 58» моделі «CPH 2577» на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_6 майнову шкоду, сума якої відповідно до висновку експерта судової товарознавчої експертизи від 07.04.2025 № 825 становить 4607,25 гривень.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану.
Крім того, 23.03.2025 приблизно о 15:00 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні квартири АДРЕСА_3 разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , помітив також у останньої банківську карту АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_3 , відкриту на її ім'я.
В подальшому, у ОСОБА_4 , який побачив, як потерпіла ОСОБА_6 поклала банківську карту АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_3 на стіл у кімнаті вищевказаної квартири, виник раптовий злочинний умисел, направлений на привласнення вищевказаного карткового рахунку та його обернення на свою користь, з метою подальшого викрадення грошових коштів.
Реалізуючи злочинний умисел, спрямований на незаконне привласнення офіційного документу, скориставшись відсутністю уваги з боку ОСОБА_6 , яка спала, та відсутністю в кімнаті ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , діючи з корисливих мотивів, умисно привласнив картковий рахунок № НОМЕР_3 , емітований АТ «Акцент-Банк», який належить ОСОБА_6 , який згідно з п. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», п. 1.27 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» є офіційним документом, тобто електронним платіжним документом, засобом доступу до банківського рахунку.
Після цього, ОСОБА_4 місце вчинення кримінального правопорушення зі вказаним офіційним документом залишив, розпорядившись ним на власний розсуд.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, за ознаками привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
В судовому засіданні обвинувачений свою провину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому розкаявся та зазначив, що не оспорює фактичні обставини обвинувачення, дійсно вчинив вказаний вище злочин за обставин, які встановлені стороною обвинувачення та зазначені в обвинувальному акті, показання дає добровільно, заяв по застосування заборонених методів зі сторони обвинувачення не надходило.
Прокурор заявив клопотання про застосування положень частини 3 статті 349 КПК України та просив не досліджувати обставини справи, оскільки обвинувачений фактичні обставини вчинення злочину визнає повністю.
Обвинувачений дане клопотання підтримав.
Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні присутня не була, надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, зазначила, що обвинуваченим частково відшкодовано матеріальну шкоду у розмірі 2000,00 грн.
Приймаючи до уваги, що обвинувачений винним себе у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю та беззаперечно, його показання відповідають суті обвинувачення, фактичні обставини не оспорюються, суд за згодою обвинуваченого та інших учасників кримінального провадження, які вважають підтвердженими наявними в матеріалах кримінального провадження доказами фактичні обставини скоєного: дату, час, місце спосіб і інші обставини скоєння злочину, а також форму вини і спрямованість умислу; мотив злочину, його наслідки; обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності; обставини, які характеризують особу обвинувачуваної, визнає їх доказаними в судовому засіданні і вважає за доцільне не досліджувати у повному обсязі докази відповідно до положень частини 3 статті 349 КПК України, обмежившись допитом обвинувачуваного, дослідженням матеріалів, які стосуються речових доказів та вивченням даних, які характеризують особу обвинуваченого, без проведення допиту свідків, дослідження письмових матеріалів провадження в повному обсязі.
Судом встановлено, що сторони кримінального провадження правильно розуміють зміст такого порядку та у суду не виникло сумнівів у добровільності позицій сторін, обвинувачений правильно розуміє зміст фактичних обставин, які ним не оспорюються, усвідомлює обмеження у подальшому оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку.
Після з'ясування обставин, встановлених під час кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого, які мають логічний та послідовний характер, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення, яке пред'явлене ОСОБА_4 .
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 4 статті 185 КК України, таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
Також, дії обвинуваченого ОСОБА_4 суд кваліфікує за частиною 1 статті 357 КК України, привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів.
Згідно з частиною 5 статті 12 КК України вчинені ОСОБА_4 є тяжким злочином та кримінальним проступком.
Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України та п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання. Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
Як вказує законодавець у ст. 50 КК України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Відповідно до ч. 1 ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості скоєних злочинів, особистість обвинуваченого, який не одружений, дітей на утриманні не має, не працевлаштований, вчинив злочини, які відповідно до ст. 12 КК України класифікується як кримінальний проступок та тяжкий злочин, матеріальну шкоду добровільно частково відшкодував, на обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебував і не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, вину визнав, щиро розкаявся.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного злочину, даних про особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, призначення ОСОБА_4 покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального кодексу України.
Крім того, остаточне покарання ОСОБА_4 слід визначити за правилами частини 1 статті 70 КК України - за сукупністю злочинів та зі звільненням від відбуття покарання з іспитовим строком згідно положень ст. 75 КК України і виконанням покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 76 КК України.
Суд, з урахуванням обставин, встановлених в ході судового розгляду, даних про особу обвинуваченого не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 69 КК України.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Цивільний позов відсутній.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів суд визначає з урахуванням ст. 100 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.04.2025 року ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
Запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого - особисте зобов'язання слід залишити без змін до набрання вироку законної сили.
Інші заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувались.
Керуючись ст.12, ч.3 ст. 349, ч.2 ст.373, ст.374, ст. 376, п.1 ч.2 ст. 395 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України та призначити покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів призначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у виді 5(п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,від відбування призначеного покарання з випробуванням тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до ст. 76 ч. 1 п. 1, 2 КК України покласти на ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та/або роботи. Відповідно до ст. 76 ч. 3 п. 2 КК України не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 - особисте зобов'язання, залишити без змін до набрання вироком чинності.
Речові докази:
- оптичний диск «Media DVD-R» 16x 120 min 4,7 Gb, який містить відеозаписи з камер відеоспостереження магазину «MOBI ROOM», який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025041710000296 від 24.03.2025 року;
- оптичний диск «Media DVD-R» 16x 120 min 4,7 Gb, який містить відеозаписи з камер відеоспостереження магазину «Маячок», який зберігається в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження № 12025041710000296 від 24.03.2025 року;
- картковий рахунок АТ «Акцент-Банк» № НОМЕР_3 , який переданий під зберігальну розписку потерпілій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - після набрання вироком законної сили залишити у володінні останньої;
- мобільний телефон марки «OPPO A 58» моделі «CPH 2577», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , який згідно розписки переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 - після набрання вироком законної сили залишити у володінні останнього.
Витрати на проведення експертиз відсутні.
Матеріали кримінального провадження № 12025041710000296 від 24.03.2025 року залишити при матеріалах справи № 210/2561/25, пр. № 1-кп/210/520/25.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Металургійний районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Подання апеляційної скарги на вирок зупиняє набрання ним законної сили та його виконання. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок складено та надруковано в єдиному примірнику у нарадчій кімнаті.
Суддя: ОСОБА_1