справа № 165/130/25
провадження №1-кп/165/254/25
22 травня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного у ЄРДР за №12022035520000041 від 18.01.2022 за ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України,-
встановив:
13.01.2025 прокурор Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду із про закриття кримінального провадження, внесеного у ЄРДР за №12022035520000041 від 18.01.2022 за ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Клопотання мотивує тим, що сектором дізнання ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні за №12022035520000041 від 18.01.2022 за ч. 1 ст. 190 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 18.12.2017 ОСОБА_4 шляхом обману заволоділа грошовими коштами ОСОБА_5 в сумі 900 доларів США, які той передав за користування дачною ділянкою №107 на невизначений термін, що розташована на території дачного масиву «Мічурінець» в місті Нововолинську, проте неналежно надала вказану послугу.
За вказаним фактом розпочато кримінальне провадження №12022035520000041 від 18.01.2022, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України.
Вказує, що за результатами проведення досудового розслідування проведено ряд слідчих дій та оперативно-розшукових заходів, проте встановити причетних до вчинення вказаних злочинів осіб не вдалося. Оскільки кримінальне правопорушення відноситься до кримінального проступку було вчинено за ч. 1 ст. 190 КК України 18.12.2017, тому з урахуванням положень ст.49 КК України, просить закрити кримінальне провадження на підставі п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку із невстановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просить його задоволити з підстав наведених у ньому.
Потерпілий ОСОБА_5 у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку смс повідомлення.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінального провадження №12014030010002248, суд дійшов наступного висновку.
Так, згідно з п. 1-1 ч. 2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої п. 3-1 ч. 1 цієї статті, тобто якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до абз. 4 ч. 4 вказаної статті закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Вказані норми кримінального процесуального закону пов'язують можливість закриття кримінального провадження виключно із наявністю одночасно двох підстав: невстановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Пунктом 4 ч. 1 ст.91КПК України визначено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, обставини, які є підставою для закриття кримінального провадження.
Положеннями ст. 92 КПК України передбачено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
У свою чергу, відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 7 КПК України зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, у тому числі, відносяться: законність та публічність.
Законність, як це визначено ст. 9 КПК України, полягає у тому, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Публічність, згідно з ст. 25 КПК України, передбачає, що прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Крім того, в ч. 5 ст. 38 КПК України вказано, що орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
При цьому, закриття кримінального провадження це закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження або за наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності.
У той же час закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження має закриватися після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки всіх зібраних та перевірених доказів.
Отже, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, дізнавачем, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Водночас, як слідує з матеріалів даного кримінального провадження, у 2017 році потерпілий ОСОБА_5 під час його додаткових допитів вказував на особу ОСОБА_4 , яка, на його думку, могла вчинити вказаний злочин.
В постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №687/1066/22 (провадження №51-3267км23) зазначено, що закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК, де потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, на яких у передбачений КПК спосіб безпосередньо вказує органу досудового розслідування є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що постановою дізнавача СД відділення поліції №1 (м. Нововолинськ) Володимир-Волинського РВП ГУНП у Волинській області від 19.04.2022 кримінальне провадження №12022035520000041 від 18.01.2022 закрито у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопоуршення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Нововолинського міського суду Волинської області від 21.04.2023 скасовано постанову дізнавача СД ВП №1 (м.Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження №12022035520000041, внесеного до ЄРДР 18.01.2022 за ч.1 ст.190 КК України.
Разом з цим, незважаючи на те, що потерпілий ОСОБА_5 в ході його допитів вказував на конкретну особу - ОСОБА_4 , яка, на його думку, могла вчинити дане кримінальне правопорушення, органом досудового розслідування не було вжито всіх необхідних заходів для перевірки причетності цієї особи до вказаного кримінального правопорушення.
Відповідно до доручення №1 про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40-1 КПК України (а. кр.пр. 28) доручено працівникам СКП ВП №1 (м. Нововолинськ) Володимирського РВП ГУНП у Волинській області встановити місце знаходження ОСОБА_4 та допитати в якості свідка з приводу обставин отримання коштів від ОСОБА_5 18.12.2017. Як вбачається із рапорту (а. кр. пр.29) встановити місце знаходження ОСОБА_4 не виявилось можливим.
Відтак, така пасивність досудового розслідування, на переконання суду, свідчить про неналежне здійснення органом досудового розслідування всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Отже, в даному випадку, як вбачається з наданих матеріалів, орган досудового розслідування формально підійшов до проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12022035520000041, оскільки діям особи, на яку вказує потерпілий ОСОБА_5 , належної кримінально-правової оцінки не надано.
Внесення змін до КПК України і, зокрема, доповнення ч. 1 ст.284 КПК України пунктом 3-1 не звільняє слідчого, дізнавача та прокурора від виконання завдань кримінального провадження та виконання обов'язків, визначених загальними засадами кримінального провадження.
Як зазначив Європейський суд з прав людини по справі Євген Петренко проти України (заява № 55749/08 від 29.01.2015) для того, щоб розслідування могло вважатися «ефективним», воно має в принципі призвести до встановлення фактів у справі та встановлення і покарання винних. Це не є обов'язком досягнення результату, але обов'язком вжиття заходів. Державні органи повинні вживати усіх розумних і доступних їм заходів для збереження доказів, що стосуються події, включаючи показання свідків, висновки судових експертиз тощо. Будь-які недоліки розслідування, які підривають його здатність до встановлення причин заподіяння ушкоджень або винних осіб, ставлять під сумнів дотримання цього стандарту та вимог оперативності й розумної швидкості.
Отже, дослідивши матеріали кримінального провадження №12022035520000041, суд дійшов висновку, що органом досудового розслідування, який зобов'язаний належним чином відповідно до вимог кримінального процесуального закону застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування, не було вжито належних заходів для встановлення всіх обставин вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, та винної (винних) особи (осіб), тому досудове розслідування не може вважатися повним, всебічним та об'єктивним, а закриття вказаного провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст.284КПК України буде суперечити завданням та засадам кримінального провадження.
За таких обставин твердження прокурора на підтримання клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, про те, що у даному кримінальному провадженні за результатами здійснення досудового розслідування не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, є передчасним.
Крім того, суд звертає увагу на те, що орган досудового розслідування після проведення повного, всебічного та об'єктивного досудового розслідування наділений повноваженнями закрити кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення чи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України в разі, якщо не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримання.
Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що відсутні підстави для закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з чим в задоволенні поданого клопотання слід відмовити.
Керуючись ст. 284, 369, 372 КПК України, суд, -
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 376, 369-372 КПК України,-
ухвалив:
У задоволенні клопотання прокурора Нововолинського відділу Володимирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження №12022035520000041, внесеного до ЄРДР 18.01.2022 за ч.1 ст.190 КК України, з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий підпис ОСОБА_7