Справа № 154/238/19
провадження №1-кп/165/20/25
22 травня 2025 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 , (в режимі ВКЗ),
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ).,
обвинуваченого ОСОБА_6 (в режимі ВКЗ).,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нововолинську кримінальне провадження №12017030060000397 від 10.05.2017 року, про обвинувачення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Нововолинськ Волинської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, особа з інвалідністю ІІ групи, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше несудимий,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,
встановив:
Органом досудового розслідування ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що він, 10.05.2017 року, близько 11 год., керуючи автомобілем марки “Мегsеdes-Веnz», р.н.знак НОМЕР_1 , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_2 , рухаючись ним по автодорозі Р-15 «Ковель-Жовква» у напрямку міста Нововолинськ, в районі знаходження електроопори № 262 71, розпочав здійснювати обгін достовірно не встановленого в ході досудового розслідування вантажного автомобіля з причепом та виїхав на смугу зустрічного руху, не переконавшись в тому, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху та що смуга руху, на яку він виїхав, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, в результаті чого, на правій смузі руху в напрямку м.Володимир-Волинський, допустив зіткнення з автомобілем марки «Fiat Ducato», р.н.знак НОМЕР_3 , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 , під керуванням ОСОБА_7 , який рухався по своїй смузі руху в напрямку м. Володимир-Волинський, чим спричинив ОСОБА_7 , згідно з висновком судово-медичної експертизи №119 від 12.06.2017, тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалості розладу здоров'я.
Вказано, що у прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками є грубі порушення водієм ОСОБА_6 «Правил дорожнього руху України», затверджених постановою КМ України №1306 від І0 жовтня 2001 року, а саме:
п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
п. 14.2. Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:
в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані.
Таким чином, необережні протиправні дії ОСОБА_6 , котрі виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, кваліфіковано за ч. 1 ст. 286 КК України.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_5 підтримали подане захисником до суду клопотання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності. Вказують, що згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України. ОСОБА_6 не визнає своєї вини у вчиненні інкримінованого йому діяння. Вважає, що в матеріалах кримінального провадження відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні (ст. 91 КПК України). Важає, усі докази сторони обвинувачення, є недопустимими і неналежними. Враховуючи особисті сімейні осбтавини, що склались у ОСОБА_6 , його стан його здоров'я (проблеми з опорно-руховим апаратом, інвалідність ІІ групи), наявність на утриманні двох малолітніх дітей і перебування з сім'єю за межами України, внаслідок широкомасштабного збройного вторгнення, просять врахувати те, що від досудового слідства чи суду ОСОБА_6 не ухилявся, передбачене ч. 1 ст. 286 КК України діяння, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, належить до нетяжкого злочину, сторона обвинувачення вважає, що протиправне діяння мало місце 10.05.2017, тобто станом на 21.05.2025 минуло більше восьми років. Такі обставини свідчать про можливість звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності. Поряд з цим, вказують, що не визнання ОСОБА_8 вини у вчиненні інкримінованого правопорушення не є перешкодою для звільнення від кримінальної відповідальності, за наявності згоди на це. Подібний висновок зробив Верховний Суд у постанові від 26.03.2020 по справі №730/67/16-к. Також наголошує, що при вирішенні даного клопотання на ОСОБА_6 не можуть бути покладені процесуальні витрати, в тому числі за проведення експертизи. Просять звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої санкцією ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, без покладення на нього процесуальних витрат. Закрити кримінальне провадження №12017030060000397 від 10.05.2017 (справа №154/238/19), а цивільний позов залишити без розгляду.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо задоволення клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_5 .
Представник потерпілого ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні не заперечив щодо закриття провадження у справі на підставі ст. 49 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти такі рішення, зокрема закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст.284, ч. 3 ст.285, ч. 4 ст.286, ч. 3 ст.288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом особа звертається до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання та, у випадку встановлення підстав, передбачених ст. 49 КК, закрити кримінальне провадження, звільнивши особу від кримінальної відповідальності. Відповідне рішення судом приймається у формі ухвали.
У статті 49 КК України визначено матеріально-правові підстави та умови для звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності. Так, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили: минули зазначені у законі строки (ці строки диференційовані залежно від тяжкості вчиненого злочину); протягом цих строків особа не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого злочину (перебіг давності не перерваний); особа не ухилялася від досудового слідства або суду (перебіг давності не зупинявся); законом не встановлено заборону щодо застосування давності до вчиненого особою злочину.
Відповідно до п. 2 ч. 1 статті 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки, зокрема, у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини.
Пункт 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачає, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до статті 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до статті 12 КК України кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Відповідно до статті 12 КК України (в редакції на день вчинення кримінального правопорушення 10.05.2017) залежно від ступеня тяжкості злочини поділяються на злочини невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі. Злочином невеликої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років, або інше, більш м'яке покарання за винятком основного покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 статті 286 КК України (в редакцій на день розгляду та станом на 10.05.2017) максимальне покарання у санкції цієї статті є покарання у виді обмеження волі.
У підготовчому судовому засіданні встановлено, що кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_6 було вчинено 10.05.2017. Таким чином, станом на день розгляду даного кримінального провадження в Нововолинському міському суді Волинської області закінчилися строки давності притягнення його до кримінальної відповідальності, визначені ст. 49 КК України (в редакцій на день розгляду та станом на 10.05.2017).
Заслухавши доводи обвинуваченого, його захисника на підтримання клопотання, думку прокурора, представника потерпілого, які не заперечили щодо його задоволення, суд дійшов до висновку про можливість застосування ст. 49 КК України та звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
При цьому, слід зазначити, що звільнення від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України є безумовним, оскільки підставою для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих стороні обвинувачення для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.
Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.
Цивільні позови ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування майнової та моральної шкоди (а.с.78-79,208,212 том І, а.с.38 к.п., том 2) та цивільний позов прокурора Володимир-Волинської місцевої прокуратури до ОСОБА_6 про стягнення на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради коштів в сумі 260,20 грн, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування особи, яка є потерпілою, внаслідок вчинення кримінального правопорушення (а.с.17), суд залишає без розгляду.
Суд окремо звертає увагу потерпілого на висновок, викладений у постанові колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19.11.2019 у справі №345/2618/16-к, відповідно до якого суд касаційної інстанції наголосив на тому, що звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності не є реабілітуючою підставою, а тому в разі її звільнення, потерпілий не позбавлений можливості звернутися до суду з позовом про відшкодування заподіяної внаслідок кримінального правопорушення шкоди в порядку цивільного судочинства.
Оскільки судом не ухвалювався обвинувальний вирок, відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України, процесуальні витрати у кримінальному провадженні, пов'язані із залученням експертів, не підлягають стягненню з обвинуваченого.
У такому випадку наявність факту понесення органом досудового розслідування матеріальних витрат, пов'язаних зі здійсненням кримінального провадження, не може бути приводом для стягнення з особи, кримінальне провадження стосовно якої закрито у зв'язку зі звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі положень ст. 49 КК України, таких витрат.
Беручи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що витрати, понесені у вказаному кримінальному провадженні з ініціативи органу досудового розслідування на проведення експертиз, на загальну суму 15087 гривень 68 коп., необхідно віднести на рахунок держави.
Арешти, накладені згідно з ухвалами Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11.05.2017, арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду від 31.08.2018, арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського міського суду від 05.09.2018 підлягають скасуванню.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст.100, 285, 286, 287, 288, 314, 369, 370, 372 КПК України, ст. 12, ст. 49 КК України, суд, -
ухвалив:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 , задовольнити.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення його до кримінальної відповідальності.
Закрити кримінальне провадження №12017030060000397 від 10.05.2017 стосовно ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 286 КК України.
Цивільний позови ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишити без розгляду.
Цивільний позов прокурора Володимир-Волинської місцевої прокуратури до ОСОБА_6 про стягнення на користь держави в особі фінансового управління виконавчого комітету Володимир-Волинської міської ради коштів в сумі 260,20 грн, витрачених закладом охорони здоров'я на лікування особи, яка є потерпілою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, залишити без розгляду.
Арешт, накладений згідно з ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11.05.2017, на автомобіль «Mercedes-Benz», р.н. знак НОМЕР_5 шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 , скасувати.
Арешт, накладений згідно з ухвалою Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 11.05.2017, на автомобіль «Фіат Дукато», р.н.з. НОМЕР_3 , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 , скасувати.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського районного суду від 31.08.2018, на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 48,7 кв.м (реєстраційний номер майна 33719158), що належить на праві приватної власності ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , скасувати.
Арешт, накладений згідно з ухвалою слідчого судді Володимир-Волинського районного суду від 05.09.2018, на майно, а саме: земельні ділянки за адресами: АДРЕСА_3 , площею 0,0606 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 147821807257); АДРЕСА_3 , площею 0,06 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 21006507257), які на праві приватної власності належать ОСОБА_6 . ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_7 , скасувати.
Речові докази у кримінальному провадженні: автомобіль «Фіат Дукато», р.н.з. НОМЕР_3 , шасі (кузов, рама) № НОМЕР_4 залишити у користуванні потерпілого ОСОБА_7 ; автомобіль«Mercedes-Benz», р.н. знак НОМЕР_5 шасі (кузов, рама) № НОМЕР_6 - повернути користувачу ОСОБА_6 ;
Речові докази: CD-R диск з відеофайлами, флеш-накопичувач USB flash Drive білого кольору ADATA С906/8GB, - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Витрати у кримінальному провадженні, пов'язані із залученням експертів на загальну суму 15087 гривень 68 копійок - віднести на рахунок держави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Нововолинський міський суд Волинської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий підпис ОСОБА_9