Справа № 161/5108/25
Провадження № 3/161/1890/25
16 травня 2025 року м.Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Черняк В.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №267338 від 10.03.2025 року ОСОБА_1 10.03.2025 року о 01:41 год. у м. Луцьку по вул. Карпенка-Карого 17, керував ТЗ Mercedes-Benz Е 200, НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився (на місці та в медичному закладі). Такі дії кваліфіковані поліцейським як порушення п. 2.5 ПДР, та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП..
Він же, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №418118 від 10.03.2025 року, за вказаною адресою, керуючи ТЗ Mercedes-Benz Е 200, НОМЕР_1 , не виконав законну вимогу працівника поліції про зупинку ТЗ, завчасно подану за допомогою проблискуючих маячків синього і червоного кольору та гучномовця. Такі дії кваліфіковані поліцейським, як порушення п.п.2.4, 8.9 б ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст.122-2 КУпАП.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 зазначив про заперечення ним вини у вчиненні інкримінованих правопорушень, просив визнати недопустимими доказами долучені до матеріалів справи відеозаписи. Крім того, в попередньому судовому засіданні 09.05.2025 року ОСОБА_1 вказав, що не перебував за кермом ТЗ, у зв'язку з чим просив здійснити допит свідка.
Дослідивши письмові матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.
На переконання судді винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ст.ст.122-2, 124, ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколами про адміністративні правопорушення, довідкою УПП у Волинській області ДПП, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння, рапортом поліцейського, поясненнями свідка та іншими матеріалами справи.
Позиція правопорушника щодо недопустимості відео, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, є неспроможною. Обов'язковість долучення матеріалів відеозапису до протоколу про адміністративне правопорушення встановлена ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 4 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, які у свою чергу особливих вимог до здійсненого відеозапису не встановлюють, що також кореспондується і з положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються серед іншого встановлюються показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів.
Досліджені судом відео надають можливість дати оцінку подіям, які мали місце 10.03.2025 року, так як відображають всі основні обставини, які передували складанню протоколу відносно особи за ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, і які жодним чином не спотворені та ставили б під сумнів процесуальні дії виконані представниками поліції.
З досліджених судом відеозаписів вбачається, що ОСОБА_1 керуючи ТЗ в період дії комендантської години не виконав законну вимогу працівників поліції про зупинку ТЗ (Video 04.09.36 та 04.09.50), що здійснена враховуючи вимоги п. 8.9 б ПДР, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відмовився.
Доводи про відсутність факту керування ТЗ саме ОСОБА_1 спростовуються матеріалами відеозапису (Video 04.10.08 мітка часу 00:12).
Крім того, з дослідженого відеозапису export 5h7q0 (мітка часу 01:47:37), а саме з показань свідка ОСОБА_2 - ОСОБА_3 слідує, що за кермом ТЗ перебував ОСОБА_1 .
Зважаючи на встановлення вказаних обставин, враховуючи, що стороною не було надано належного обґрунтування необхідності виклику вказаного свідка у судове засідання (доказів психологічного залякування та тиску на свідка з боку працівників поліції не надано, матеріалами відеозапису не встановлено), судом відмовлено у задоволенні клопотання про його допит.
Інші доводи, суддя оцінює критично, оскільки такі спростовано наявними матеріалами справи, та вважає їх такими, що спрямовані на уникнення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності адміністративного стягнення.
З огляду на вказане, у діях особи наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують правопорушення суддя не вбачає.
Згідно ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи всі обставини справи про адміністративне правопорушення, особу правопорушника, суддя дійшов висновку, що на нього слід остаточно, на підставі ст.36 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком один рік (в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП).
Ст.23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з правопорушника слід також стягнути судовий збір у сумі 605,60 грн. Відомостей про наявність у правопорушника пільг про сплаті судового збору, які передбачені п.п. 8, 9, 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», матеріали справи не містять.
Керуючись ст.ст.40-1, 126, 130, п.7 ч.1 ст.247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суддя, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ч.1 ст.130 КУпАП, та, на підставі ст.36 КУпАП, остаточно, накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнути із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, шляхом подання апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області.
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області В.В. Черняк