Справа № 161/5279/25
Провадження № 2/161/2545/25
(заочне)
14 травня 2025 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі :
головуючого судді - Олексюка А.В.,
при секретарі - Новак Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом адвоката Тертичного Юрія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, -
21.03.2025 позивачка через свого представника звернулась в суд з позовом про стягнення аліментів на утримання дітей.
Позов обгрунтовує тим, що з відповідачем по справі, позивачка перебувала у зареєстрованому шлюбі.
У шлюбі з відповідачем народилися діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання дітей, не цікавиться їх справами, здоров'ям, діти проживають з позивачкою та перебувають на її утриманні, однак коштів для нормального їх утримання не вистачає, просить суд стягувати з відповідача на користь дітей аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів його доходів, щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25.03.2025 позов прийнято до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі.
Представник позивачки подав заяву, в якій позов підтримав, просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, по невідомій суду причині, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Відповідно до п.1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника), без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За погодженням позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
В судовому засіданні встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с.3-4).
Шлюб між ОСОБА_1 до ОСОБА_2 розірвано рішенням Любомльського районного суду Волинської області від 21.01.2025 (а.с.6)
Згідно довідки Носачевичівського старостинського округу Рожищенської міської ради Волинської області №547 від 19.11.2024, ОСОБА_1 проживає в с. Носачевичі, Луцького району в будинку матері зі своїми дітьми з05.05.2024 року (а.с.3)
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1997 року, батьки несуть однакову відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789 XII 78912 та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки, або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно із ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав та не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За змістом ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 2,3 ст. 181 СК України).
Відповідно до роз'яснень п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього кодексу), або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК України) і виплачується щомісячно.
Згідно вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд приймає до уваги обставини, що мають значення, а саме: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд враховує стан здоров'я, матеріальне становище сторін, наявність у відповідача інших утриманців, а також розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На підставі наведеного, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 спроможний сплачувати аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в розмірі 1/3 частки з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», тому з відповідача слід також стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України слід допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 180, 181, 182, 184СК України, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 10, 11, 12, 13, 83, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов адвоката Тертичного Юрія Вікторовича в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити.
Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частки всіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 50% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21 березня 2025 року до досягнення старшою дитиною повноліття.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Луцького міськрайонного суду
Волинської області А.В. Олексюк