Справа № 157/290/25
Провадження №2-а/157/45/25
01 травня 2025 року місто Камінь-Каширський
Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі:
головуючого - судді Антонюк О.В.,
з участю секретаря судового засідання - Кисляка Я.С.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся у суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 по справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 70 від 18 лютого 2024 року та стягнути з відповідача на його користь понесені ним судові витрати. В обгрунтування вимог зазначає, що 18 лютого 2025 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 винесла постанову за справою про адміністративне правопорушення серії ВН №70 щодо визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Оскаржувана постанова мотивована тим, що він з 2014 року по 18 лютого 2025 року до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не з'являвся, не повідомляв у семиденний строк орган, в яких перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також не надав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації та ряд інших правопорушень. У постанові відсутнє посилання на докази, якими доведена його вина, а ні на протокол про адміністративне правопорушення, а ні на будь-які інші належні та допустимі докази. Також не зрозуміло, які посадові особи виявили адміністративне правопорушення 18.02.2025, які наявні докази його неявки до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до п. 8 ст. 15 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виклик до призовної дільниці проводиться за повісткою. На підставі п. З ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ним отримано відстрочку від мобілізації. Тобто всі облікові дані в РТЦК щодо нього є і на підставі цього ним отримано відстрочку, яка закінчилась 07.02.2025 року. 11.02.2025 року він повторно пройшов військово-лікарську комісію та намагався подати заяву на відстрочку, однак йому у реєстрації заяви було відмовлено. 18.02.2025 він отримав постанову серії ВН №70 від 18.02.2025 року про притягнення його до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КпАП України та протокол про адміністративне правопорушення. Оскаржувана постанова виносилась відповідачем також з порушенням вимог КпАП України, оцінка доказів не проводилась, об'єктивного та законного розгляду справи не відбулося, розгляд проводився у його відсутності, будь-якого повідомлення про час та місце розгляду справи він не отримав та не міг заявляти клопотання та скористатись правовою допомогою. В протоколі про адміністративне правопорушення вказано, що ним порушено правила військового обліку, однак не конкретизовано, у чому саме полягає порушення військового обліку. У протоколі є посилання на ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», де мова йде про обов'язок з'являтись за викликом до РТЦК. У даному випадку ніяких викликів від відповідача він не отримував, а тому порушень військового обліку з його сторони немає. Фактично протокол складено за неявку по повістці, а постанова винесена за порушення військового обліку. 18.02.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , куди він прибув отримати довідку про відстрочку, оскільки є батьком трьох дітей і на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає мобілізації, працівник РТЦК та СП ОСОБА_3 , а не начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 , поставив його перед фактом, що його притягнуто до адміністративної відповідальності та вручив йому оскаржувану постанову і протокол № 70, ніякої участі в розгляді адміністративної справи за участю начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 він не приймав і в той день її не бачив. Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. У своїх численних рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що дотримання органами державної влади або уповноваженими службовими особами встановленої законом процедури притягнення особи до юридичної відповідальності є невід'ємним елементом права особи на справедливий суд, констатованого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а отже будь-яке відхилення від встановленого порядку є порушенням та не може гарантувати застосування до особи справедливих правових заходів, закладених в нормах чинного законодавства. З огляду на кількість та характер допущених відповідачем процесуальних порушень при винесенні оскаржуваної постанови, така постанова не може вважатись законною. Крім того, вказана постанова не відповідає вимогам ст. 283 КпАП України, оскільки обставини вчинення адміністративного правопорушення, які викладені у постанові, мають встановлюватись на підставі оцінених органом (посадовою особою) доказів, що є допустимими, тобто зібраними у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до ч. 2 ст. 283 КпАП України постанова повинна містити, серед іншого, опис обставин, установлених при розгляді справи. Згідно зі ст. 251 КпАП України доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Однак посилання на жоден з цих доказів у оскаржуваній постанові не вказано.
Ухвалою судді від 21 лютого 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та у справі відкрито провадження.
У відзиві на позов представник відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 просить у позові відмовити та в обґрунтування заперечення зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, бездоказовими та такими, що не відповідають фактичним обставинам при притягненні позивача до адміністративної відповідальності. У задоволенні позову має бути відмовлено, оскільки вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведена матеріалами адміністративної справи. Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними свого конституційного обов'язку щодо захисту Батьківщини визначає Закон України «Про військовий обов'язок та військову службу». Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону Украіни «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Частиною 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні») в Україні введено воєнний стан та відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №65/2022 «Про загальну мобілізацію» (затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію») оголошено та проводиться загальна мобілізація. Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів. Частиною 6 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Позивач звернувся до ТЦК з заявою про видачу військово-облікового документа 10 лютого 2025 року (копія заяви додається). Раніше він до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки не з'являвся; не повідомляв у семиденний строк органам, в яких він перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також не надавав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не рідше одного разу на п'ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки; чим порушив абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, під час дії особливого періоду. Відтак, порушення абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» становлять склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210 КпАП України. Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696 IX від 09.05.2024р., який набрав чинності 19.05.2024, статтю 210 КпАП України викладено в новій редакції та доповнено частиною третьої, згідно з якою вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Зі змісту ст. 38 КпАП України вбачається, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. При цьому, Кодекс України про адміністративне правопорушення не містить визначення поняття «триваюче» правопорушення. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку індивідуально. Триваюче правопорушення це проступок, пов'язаний з тривалим неперервним невиконанням обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом усього часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану, за якого об'єктивно існує цей обов'язок, виконанням обов'язку відповідним суб'єктом або припиненням дії відповідної норми. На підставі вищевикладеного, вважає, що вищевказане адміністративне правопорушення є триваючим і було виявлене 10.02.2025, тобто вже після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696 IX від 09.05.2024, а тому ОСОБА_1 правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності саме за ч. 3 ст. 210 КпАП України в межах строку накладення адміністративного стягнення. Позивачем не наведено жодного достатнього аргументу про дотримання ним вимог законодавства про військовий обов'язок в особливий період. Відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності дотримані усі вимоги законодавства, адміністративне стягнення накладене на позивача відповідно до вимог КпАП України. Ухвалу про відкриття провадження у справі №157/290/25 відповідачу вручено 26.02.2025 (вх. № 1432 від 26.02.2025). Судом відповідачу надано 5-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов. Подання відповідачем цього відзиву здійснюється у визначений судом строк.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з викладених у позовній заяві підстав і пояснив, що оновив свої військово-облікові дані через застосунок «Резерв+», мав відстрочку від мобілізації, 11.02.2025 року знову пройшов військово-лікарську комісію, у подальшому хотів подати заяву на відстрочку, для чого прийшов до ТЦК, однак у реєстрації заяви було відмовлено, його утримували у приміщенні ТЦК до 12 год, після чого почали писати документ про накладення на нього штрафу.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 у судове засідання не з'явився, як вбачається із змісту відзиву на позовну заяву представник відповідача Шептур Т.В. просить справу розглянути у її відсутності. про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.
Заслухавши пояснення позивача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити повністю, зважаючи на таке.
Судом встановлено, що 18 лютого 2025 року відповідальним виконавцем адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , старшим солдатом ОСОБА_5 , складено протокол про адміністративне правопорушення ВН № 70. За змістом цього протоколу 18 лютого 2025 року о 09 год 30 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_1 , виявлено порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, тобто вчинення останнім правопорушення, передбаченого ст. 210 КпАП України. У протоколі зазначено, що відповідно до ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни зобов'язані прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), прописки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Протокол складено за участю позивача, останній у цьому протоколі зазначив, що не знав, що потрібно проходи заміну.
Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 серії ВН № 70 від 18 березня 2025 року позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень.
У цій постанові зазначається: «18 лютого 2025 року о 09 год 55 хв в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , що по АДРЕСА_1 виявлено порушення правил військового обліку, що вчинив ОСОБА_1 , а саме з 2014 року по 12 лютого 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_1 не з'являвся; не повідомляв у семиденний строк органам, в яких він перебуває на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також не надав зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстави, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не рідше одного разу на п'ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, чим порушив абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», п.п. 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, під час дії особливого періоду. Відповідальність за встановлене правопорушення передбачена ч. 3 ст. 210 КпАП України».
Постанову складено за участю позивача, про що свідчить його підпис у цій постанові.
Відповідно до ч. 1 ст. 210 КпАП України порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( ч. 2 ст. 210 КпАП України).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3 ст. 210 КпАП України).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно зі ст. 235 КпАП України територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 КУпАП (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Статтею 251 КпАП України передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст. 252 КпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи у наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КпАП України обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.
Як вбачається з ч. 2 ст. 70 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У частині 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у чинній на час винесення оскаржуваної постанови редакції згідно із Законом № 3633-IX від 11.04.2024, який набув чинності 18.05.2024), порушення якої ставиться у вину позивачу, зазначається, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Крім того, відповідно до ст. 1 зазначеного Закону громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі.
Підпунктами 8, 10 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487 ( в редакції, чинній на час винесення оскаржуваної постанови), порушення яких також ставиться у вину позивачу, встановлено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (місце проживання та місце перебування; номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти) повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів.
Пунктом 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Отже, законодавством передбачено яким чином громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: через центр надання адміністративних послуг; через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста; у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.
Законодавством передбачено яким чином громадяни України, які перебувають за кордоном та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17.05.2024 року по 16.07.2024 року (включно), а саме: шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу, яка зазначена на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку; шляхом повідомлення на офіційний номер телефону, який зазначений на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
З оскаржуваної постанови вбачається, що позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КпАП України за порушенням у період з 2014 по 12 лютого 2025 року правил військового обліку, а саме за неповідомлення у семиденний строк органам, в яких він перебував на військовому обліку, про зміну персональних даних, а також за не надання зазначеним органам документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, і за те, що не рідше одного разу на п'ять років не звіряв власні персональні дані з обліковими даними районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 2 ст. 58 Конституції України встановлено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
Відповідно до ст. 8 КпАП України, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
Статтю 210 КпАП України фактично доповнено частиною 3 згідно із Законом України №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (цю статтю було викладено у новій редакції). Зазначений закон набрав чинності 19 травня 2024 року.
До 19 травня 2024 року ч. 3 ст. 210 КпАП України не існувало, а тому за вчинення (не вчинення) відповідних дій до цієї дати особа не може нести відповідальність за ч. 3 ст. 210 КпАП України.
За таких обставин, неправомірних є притягнення позивача до відповідальності за скоєння правопорушення у період, протягом якого норма ч. 3 ст. 210 КпАП України була відсутня.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633- IX, який набрав чинності 18 травня 2024 року, у новій редакції викладено також ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме встановлено, що громадяни, які перебувають на військовому обліку, в добровільному порядку реєструють свій електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного чи резервіста, та громадяни, зокрема, інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Тобто, згідно із законодавством зазначені дані необхідно було оновити до 16 липня 2024 року і ці дії можна було вчинити: 1) через центри надання адміністративних послуг, 2) електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, 3) у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Згідно з пунктами 2, 9 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №559 від 16.05.2024 року, військово-обліковий документ оформляється (створюється) та видається (замінюється): в електронній формі - засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста та/або Державного веб-порталу електронних публічних послуг у сфері національної безпеки і оборони та/або Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації); у паперовій формі - на бланку, форма якого затверджується постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559; особа може мати на бланку лише один військово-обліковий документ; військово-обліковий документ в електронній формі (у тому числі роздрукований) та військово-обліковий документ у паперовій формі мають однакову юридичну силу.
З надано позивачем витягу із застосунку «Резерв+» вбачається, що останній уточнив свої персональні дані, мав відстрочку до 07.02.205 на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», зазначений витяг містить QR-код.
У постанові, якою на позивача накладено адміністративне стягнення, не зазначено про зміну яких саме персональних даних, зазначених у ст. 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів» не повідомив позивач у семиденний строк ІНФОРМАЦІЯ_2 та коли такі зміни мали місце.
Доказів на підтвердження наявності таких змін персональних даних позивача відповідачем суду не надано.
Відповідно до п.п. 2 п. 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів - Додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 для взяття на військовий облік.
Долучена до відзиву копія заяви позивача про видачу тимчасового посвідчення замість військового квитка, в якій останній просить видати тимчасове посвідчення замість втраченого, а також зазначає, що раніше військово-облікового документа не отримував, не свідчить, з урахуванням факту уточнення позивачем згідно з наданим ним суду витягом із застосунку «Резерв +» (військово-обліковий документ) своїх персональних даних, про правомірність постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальність.
Щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за невиконання обов'язку звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, то цей обов'язок Правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів встановлений з 05.02.2023. Правила військового обліку призовників і військовозобов'язаних (Додаток 1 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України 07.12.2016 року № 921), які діяли до 05.01.2023, не містили вимоги про звірку персональних даних із обліковими даними ТЦК та СП не рідше одного разу на 5 років.
Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (додаток 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1487 від 30.12.2022), які містять таку вимогу, діють з 05.01.2023.
Оскільки з моменту набрана чинності вказаних Правил п'ятирічний строк, протягом якого позивач зобов'язаний здійснити звірку власних персональних даних з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, не минув, тому позивачем не порушено вимог п.п. 10 п. 1 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» (додаток 2 до «Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних та резервісті»), у зв'язку з чим останнього безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності.
Щодо обов'язку надавати відповідним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову, що цей обов'язок виключено з 16.01.2025, адже постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 року № 1558 «Про внесення до деяких постанов Кабінету Міністрів України змін щодо окремих питань ведення військового обліку та призову громадян під час мобілізації», підпункт 8 пункту 1 додатка 2 до Порядку викладено в такій редакції: «8) у випадку зміни персональних даних, зазначених у пунктах 7 та 7-1 частини першої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу (для військовозобов'язаних та резервістів СБУ чи розвідувальних органів - до відповідного органу СБУ чи розвідувального органу України). Такі персональні дані можуть повідомлятися не частіше ніж один раз на сім днів через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста».
Згідно з ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КпАП України та застосування до нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 гривень належить скасувати і провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки вимоги позивача до ІНФОРМАЦІЯ_1 задоволені повністю, тому належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь позивача понесені останнім судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 159, 242-246, 286 КАС України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.
Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення серії ВН № 70 від 18 лютого 2025 року про накладення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржена безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його складення.
Дата складення повного судового рішення - 05 травня 2025 року.
Головуючий:О.В. Антонюк