Справа № 515/199/25
Провадження № 2/515/389/25
Татарбунарський районний суд Одеської області
22 травня 2025 року м. Татарбунари
Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Олійника К. І.,
за участю: секретаря судового засідання Коренчук О. Е.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Татарбунари Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Тузлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту неприйняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно,
У лютому 2025 року до Татарбунарського районного суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Тузлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту неприйняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 18 лютого 2025 року провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін з призначенням до судового розгляду на 11 березня 2025 року.
Ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 11 березня 2025 року від першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області витребувано копію спадкової справи щодо майна ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Базар'янка Білгород-Дністровського району Одеської області.
22 травня 2025 року на адресу суду від представника позивача, адвоката Давиденка К.В. надійшла уточнена позовна заява.
22 травня 2025 року на адресу суду від представника третьої особи Тузлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області - Грінчука Д.В. надійшла заява про розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження, не заперечував проти задоволення позовних вимог з урахуванням уточнень, наданих представником позивачки.
Уточнена позовна заява мотивована тим, що звернувшись до Першої Білгород-Дністровської державної нотаріальної контори Одеської області із заявою про прийняття всього спадкового майна після померлого чоловіка ОСОБА_3 , позивачка отримала відмову з причини того, що разом з чоловіком на день його смерті був зареєстрований ще один спадкоємець першої черги за законом-їх син ОСОБА_2 , який, як і позивачка, має право успадкувати 1/2 частину всього спадкового майна. Однак, вказала, що на момент смерті чоловіка вона проживала разом зі спадкодавцем одна, син був лише зареєстрований та фактично спадщину не приймав, оскільки вже 12 років проживає в іншій країні, заяву до нотаріуса про прийняття спадщини не писав. Зазначаючи те, що частину всього спадкового майна після померлого чоловіка вона має право прийняти як спадкоємиця першої черги на підставі ст.1261 ЦК України, просить суд ухвалити рішення, яким визнати за нею право власності на частину спадкового майна, яку міг би успадкувати відповідач по справі, а саме: частину земельних ділянок площею 1,41 га кадастровий номер - 5125080200:01:001:0283 та площею 0,90 га кадастровий номер - 5125080200:01:001:0793, що розташовані на території Тузлівської сільської ради (за межами села Базар'янка) Білгород-Дністровського району Одеської області згідно державного акту на право приватної власності на землю серії РІ №497285, виданого Татарбунарською державною адміністрацією Одеської області на ім'я ОСОБА_3 .
У судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце слухання справи повідомлені належним чином.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20 зробив висновок про те, що необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів. Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
При цьому Верховний Суд зазначає про те, що збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.
При застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом.
Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи вищевикладене, суд розцінює заяву представника позивача як заяву про зменшення позовних вимог.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне прийняти заяву про зменшення розміру позовних вимог.
Керуючись ст. 49, 260 ЦПК України, суд, -
Прийняти заяву представника ОСОБА_1 , адвоката Давиденка Костянтина Вікторовича, про зменшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Тузлівська сільська рада Білгород-Дністровського району Одеської області, про встановлення факту неприйняття спадщини та визнання права власності на спадкове майно.
В подальшому розглядати справу з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що він має право надати відзив на уточнені позовні вимоги у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали суду про прийняття заяви про уточнення позовних вимог.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Встановити ОСОБА_2 п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи.
Відкласти судове засідання на 18 червня 2025 року на 13 год 10 хв.
Ухвалу може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги через Татарбунарський районний суд до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя К. І. Олійник