Справа №505/1523/25
Провадження №1-кп/505/674/2025
13.05.2025 Подільський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №-12025166180000157, щодо
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Новокарбівка Любашівського району Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, який проходить службу за мобілізацією на посаді солдата резерву взводу резерву солдатського складу роти резерву солдатського складу військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_3 09.04.2025, близько 20:00 години, перебуваючи у м.Подільськ Одеської області, у соціальній мережі «Facebook» знайшов акаунт підписаний як « ОСОБА_4 », на сторінці якого було розміщено оголошення з проханням надати номер телефону особи, яка може виготовити на замовлення дерев'яний стіл та лавочки до нього, в цей же час у нього виник злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, а саме грошовими коштами.
Надалі ОСОБА_3 , реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання на особистій сторінці ОСОБА_5 , яка підписана як « ОСОБА_4 », під публікацією залишив номер мобільного телефону своєї цивільної дружини НОМЕР_2 , для зв'язку. Зацікавившись, ОСОБА_5 написала по вказаному номеру оператора мобільного зв'язку. Далі ОСОБА_3 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, на підставі усної домовленості з потерпілою на виконання послуг по виготовленню меблів, повідомив останній, що потрібно відправити грошові кошти у сумі 6000 гривень, в якості передплати на закупівлю матеріалів для виготовлення столу та лавочок. У свою чергу ОСОБА_5 , не здогадуючись про протиправний умисел ОСОБА_3 , будучи введеною в оману останнім, і впевненою у його добропорядності, 09.04.2025 о 21:00 год., перерахувала грошові кошти у сумі 1000 грн. та в подальшому 10.04.2025 о 14:01 та о 18:07 перерахувала грошові кошти у сумі 3200 та 1800 гривень, які ОСОБА_3 обернув на свою користь та розпорядився ними в подальшому на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 6 000 гривень.
09.05.2025 вказаний обвинувальний акт з клопотанням прокурора про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, доданими документами, а саме, письмовою заявою обвинуваченого щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні; письмовою заявою потерпілої щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні; матеріалами досудового розслідування, надійшов до Подільського міськрайонного суду Одеської області.
Ухвалою суду від 13.05.2025 постановлено провести розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, в спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Сукупність встановлених органом досудового розслідування доказів, які не оспорюються учасниками судового провадження, дає суду підстави вважати встановленим, що своїми умисними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч.1 ст.190 КК України.
З протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_3 від 08.05.2025 вбачається, що 05.04.2025 він взяв у користування мобільний телефон своєї співмешканки ОСОБА_6 та повідомив їй, що його мобільний телефон зламався. Так. 08.04.2025 він поїхав до м. Подільськ до своєї знайомої на ім'я ОСОБА_7 , взявши належний ОСОБА_6 мобільний телефон, в якому була її сім-картка. 09.04.2025 передивляючись соціальну мережу «Фейсбук», побачив акаунт підписаний як « ОСОБА_4 », на сторінці якого було розміщено оголошення з проханням надати номер телефону особи, яка може зробити на замовлення дерев'яний стіл та лавочки до нього. В цей час він вирішив залишити номер мобільного телефону в коментарях, однак не хотів лишати свій, тому залишив номер мобільного телефону своєї співмешканки. Після чого ОСОБА_8 написала йому в мессенджері «Вайбер». Він вів з нею переписку від імені своєї співмешканки «Каріни» та запевняв, що все зробить та доставить в найкоротший строк. Також додав, що він ніколи не займався виготовленням меблів. Так, надалі він повідомив ОСОБА_9 , що йому потрібні кошти на закупівлю матеріалів та остання скинула на картку, належну його співмешканці, яка на той момент була в нього, так як у нього був вільний доступ до неї, а саме: НОМЕР_3 , - 1000 грн., в подальшому він повідомив замовниці, що потрібно скинути ще 5000 грн. для того, щоб він замовив матраци, що вона і зробила. Після того, як отримав на картку обумовлену суму грошових коштів, він видалив переписку та заблокував у мессенджері «Вайбер» ОСОБА_5 11.04.2025 він приїхав додому у с. Новокарбівка та повернув мобільний телефон своїй співмешканці, а 12.04.2025 поїхав на підробіток у м. Київ.
З протоколу допиту потерпілої ОСОБА_5 від 16.04.2025 вбачається, що 09.04.2025 перебуваючи за місцем свого мешкання, вона виставила оголошення в соціальній мережі «Фейсбук» (на даний час воно видалено) з проханням надати номер телефону особи, яка може зробити на замовлення дерев'яний стіл та лавки до нього. Через деякий час вона побачила коментар зі змістом « НОМЕР_4 - вайбер», після чого вона написала на вказаний номер у додатку «Вайбер» особі на ім'я « ОСОБА_10 », та обговоривши деталі заказу « ОСОБА_10 » повідомила їй, що разом з роботою та матеріалами потрібно заплатити 6000 гривень. Після чого « ОСОБА_10 » скинула їй номер картки « НОМЕР_3 », на яку вона перерахувала грошові кошти у сумі 6000 гривень трьома платежами: 1) відбувся 09.04.2025 о 21:00 год. в сумі 1000 гривень; 2) відбувся 10.04.2025 о 14:01 год. в сумі 3200 гривень 3) відбувся 10.04.2025 о 18:07 год. в сумі 1800 гривень. Далі «Карина» повідомила, що стіл та лавки до нього буде виготовляти її чоловік на ім'я « ОСОБА_11 » та вона попросила в неї якісь документи, оскільки думала, що її можуть обдурити. «Карина» їй надала скріншот з додатку «Дія» паспорту громадянина України на ім'я « ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , № НОМЕР_5 » та повідомила, що 11.04.2025 о 08:00 год. має приїхати її чоловік - ОСОБА_11 та все доставити. 11.04.2025 о 08:02 год. вона написала « ОСОБА_10 » коли приїде чоловік, та вона перестала відповідати та не брала слухавку. В той самий день близько о 12:20 год. в додатку «Вайбер» їй написали з номеру « НОМЕР_6 » зі змістом «Прівет, це ОСОБА_12 , мебель» та повідомив, що його нібито затримали працівники ВСП, та вона відповіла аби їй повернули грошові кошти або доставили товар, на що « ОСОБА_11 » почав нести нісенітницю, мов «товар вам доставили, як що хочете ще, то давайте ще 6000 гривень та я вам ще привезу». Однак товару вона ніякого не отримувала та грошові кошти їй не повернули.
При обранні виду та міри кримінального покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ч.1 ст.12 КК України класифікується як кримінальний проступок; особу винного, який за місцем проживання характеризується негативно, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд відносить його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, що обтяжують покарання, суд не вбачає.
За таких обставин суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання у межах санкції ч.1 ст.190 КК України, в виді пробаційного нагляду, та покласти на нього обов'язки відповідно до п.п.1, 2 ч.2 ст.59-1 КК України, так як такий вид кримінального покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.374, 375, 382 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.190 КК України та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду строком 1 (один) рік.
На підставі п.п.1, 2 ч.2 ст.59-1 КК України покласти на ОСОБА_3 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази по справі, а саме: банківська картка «ПриватБанк» для виплат № НОМЕР_3 , яка знаходяться на зберіганні згідно розписки у ОСОБА_6 - залишити її, як власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду через Подільський міськрайонний суд Одеської області з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку.
Копії вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше наступного дня після його ухвалення.
Суддя ОСОБА_1