Справа № 947/6960/25
Провадження № 2-др/947/41/25
20.05.2025 року
Київський районний суд м.Одеси в складі головуючого судді Бескровного Я.В., при секретарі Абухіній Н.Р., Кравченко К.С. розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, -
встановив :
Рішенням Київського міськрайонного суду м.Одеси від 27 лютого 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 136,7 кв.м., житловою площею 75 кв.м. з підсобними приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
20 лютого 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву, в якій просить ухвалити у справі додаткове рішення, а саме: доповнити основний об'єкт прав власності, житловий будинок з підсобними приміщеннями, розташований в АДРЕСА_1 , підсобними приміщеннями: сарай площею 4,4 кв.м., сарай площею 7,2 кв.м., сарай площею 9,1 кв.м., туалет площею 2.0 к.м.
В обґрунтування заяви Лобанов посилається на те, що при ухваленні рішення від 27 лютого 2007 року у цивільній справі №2-2560/2007 не вирішено питання щодо позовної вимоги в частині сараїв та вбиральні, які позначені в технічному паспорті.
В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат Кононюк В.О. заяву підтримала, просила її задовольнити.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви Лобанова про ухвалення додаткового рішення слід відмовити, з наступних підстав та мотивів.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 08.02.2007р. звернувся до суду з позвоом до Третьої державної нотаріальної контори про встановлення факту прийняття спадщини та визнання за ним права власності на споруди, що згідно технічного паспорту від 02.11.2006р. складаються із: житлового будинку (лит.А) загальною площею 136,7 кв.м., сараю (лит.В), сараю (лит.Г), вбиральні (лит.Е), сараю (лит.З) та огорожі.
Слід зазначити, що адреса будинку у позовних вимогах не зазначена.
Третя Одеська державна нотаріальна контора 23.02.2007р. надала суду заперечення у яких заперечувала проти того, що вона є відповідачем у справі, а по друге зазначила, що жодних правовстановлюючих документів на будинок та споруди за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 не надав.
Копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 у справі не має.
Рішенням Київського районного суду м.Одеси від 27 лютого 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок загальною площею 136,7 кв.м., житловою площею 75 кв.м. з підсобними приміщеннями за адресою АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно роз'яснень, наданих у п. 20 постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення у цивільній справі", додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України (в ред. 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч. 5 ст. 270 ЦПК України).
Питання щодо ухвалення додаткового рішення врегульовано статтею 270 ЦПК України, згідно з частиною першою якої суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
З аналізу наведеної норми процесуального закону слід дійти висновку, що додаткове рішення може бути ухвалено судом лише після прийняття рішення по суті спору та за наявності перелічених у статті 270 ЦПК України підстав.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи №2-2319/2007, судом не досліджувалось питання визнання за позивачем права власності на будинок АДРЕСА_1 , оскільки такої позовної вимоги позивачем у позові на ставилося, як і не ставилося питання про визнання права власності на сарай площею 4,4 кв.м., сарай площею 7,2 кв.м., сарай площею 9,1 кв.м., туалет площею 2.0 кв.м., якими він просить доповнити зазначене рішення суду.
Отже, судом було вирішено питання, яке не заявлялось позивачем.
З урахуванням викладеного, суд, в даному випадку, не може вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви.
Крім цього, згідно ч.2 ст.270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Заявником не надано суду відомостей, містять інформацію про строки виконання рішення суду.
Відтак, оскільки у справі відсутні підстави вважати, що судом у 2007 році досліджувались докази на підтвердження обставин визнання права власності на будинок АДРЕСА_1 , в порядку спадкування, і відсутні підстави, визначені у статті 270 ЦПК України, для ухвалення додаткового рішення, то заява про ухвалення додаткового рішення у справі задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 260, 270 ЦПК України, суд,
У задоволенні заяви відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його підписання, шляхом подачі апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення
Суддя Я. В. Бескровний