Єдиний унікальний № 946/9993/23
Провадження № 1-кп/946/209/25
Іменем України
22 травня 2025 року місто Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 , захисник ОСОБА_5 ,
розглянувши в місті Ізмаїл Одеської області в залі суду у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162150001320, за обвинуваченням, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Возький, Удорського району Комі АРСР, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, не працюючого, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 18 серпня 1995 року Ізмаїльським міським судом за ч. 3 ст. 81, ч. 2, 3 ст. 140, ст. 42 КК України до 4 років позбавлення волі з конфіскацією майна; 09 жовтня 2000 року Ізмаїльським міським судом за ч. 1 ст. 229-6 КК України до 6 місяців позбавлення волі, застосовано ст. 14 КК України - примусове лікування від наркозалежності; 09 жовтня 2001 року Ізмаїльським міським судом за ч. 2, 3 ст. 140, ч. 2 ст. 229-6 КК України до 2 років та 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік; 17 квітня 2002 року Ізмаїльським районним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 309, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України приєднано частину невідбутого покарання за вироком Ізмаїльського міського суду від 09 жовтня 2001 року у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі та остаточно призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі; 09 квітня 2009 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162, ст. 70 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки; 12 січня 2010 Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 2 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; 25 червня 2015 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 2, 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 3 роки; 15 вересня 2017 року направлено для відбування покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі; 10 березня 2021 року звільнений з місць позбавлення волі; 30 травня 2023 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 369, ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі; 12 липня 2023 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ч. 1 ст. 263, 70 ч. 4 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі; 26 січня 2024 року Ізмаїльським міськрайонним судом за ст. 395, ч. 1 ст. 71 КК України з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року до 5 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно;
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, -
Судом встановлені наступні фактичні данні.
11 жовтня 2023 року о 13 годині 37 хвилині ОСОБА_4 , перебуваючи біля будинку, розташованого за адресою: місто Ізмаїл, вулиця Григорія Сковороди, 146, вирішив зателефонувати на спецлінію оператора «102» Головного управління Національної поліції України в Одеській області та повідомити про замінування будівлі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, що розташована за адресою: Одеська область, місто Ізмаїл, вулиця Клушина, 2, тобто будівлі, що забезпечує діяльність органів державної влади. ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на порушення громадської безпеки, шляхом завідомо неправдивого повідомлення про замінування будівлі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, що загрожувало загибеллю людей, знищенню та пошкодженню майна загально небезпечним способом, використовуючи власний мобільний телефон марки «Nokia», модель «1280», IMEI: НОМЕР_1 з підключенням до оператора мобільного зв'язку «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_2 , здійснив дзвінок на телефон спецлінії оператора «102» Головного управління Національної поліції України в Одеській області, в ході якого, достовірно знаючи, що інформація, яку він збирається повідомити є неправдивою та порушить громадську безпеку, повідомив оператору «102» Головного управління Національної поліції України в Одеській області про замінування ним будівлі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області. У результаті вищевказаного неправдивого повідомлення на місце можливого вибуху викликано рятувальні служби, що порушило нормальний ритм діяльності органів державної влади та пересічних громадян за вказаною адресою. В ході огляду будівлі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області, вищевказане повідомлення ОСОБА_4 , про замінування вищезазначеної будівлі органів державної влади не підтвердилося. Перевіркою зазначеного повідомлення встановлено, що вибухових пристроїв та вибухонебезпечних речовин в будівлі Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області не виявлено, а повідомлення про замінювання є завідомо неправдиве.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення. В ході судового розгляду він детально розповів про обставини злочину та щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини справи, викладені в обвинувальному акті. Так, обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що злочин він вчинив за вище описаних обставинах, об'яснив свою поведінку тим, що не мав коштів для життя. У скоєному кається.
Приймаючи до уваги повне визнання обвинуваченим своєї провини в обсязі пред'явленого йому обвинувачення, а також те, що він не піддавав сумніву обставини справи, які викладені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів в добровільності позиції обвинуваченого.
У зв'язку з цим, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів, що стосуються особи обвинуваченого.
При цьому судом роз'яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.
Аналізуючи досліджені у справі докази в їх сукупності, суд вважає їх достовірними, оскільки кожне з них доповнюється і підтверджується сукупністю інших доказів.
Дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 259 КК України, оскільки ОСОБА_4 скоїв завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей, якщо об'єктами завідомо неправдивого повідомлення стали будівлі, що забезпечують діяльність органів державної влади, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України.
При призначенні покарання суд, відповідно до ст. 65-67 КК України враховує характер і міру громадської небезпеки вчиненого злочину, дані, які характеризують особу обвинуваченого, обставини, які обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставин, які б згідно ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
До обставин, які згідно ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , суд відносить повне визнання своєї провини обвинуваченим, щире розкаяння в скоєнні злочину, сприяння розкриттю злочину.
З урахуванням усіх обставин справи, особи обвинуваченого, те, що ОСОБА_4 має не зняті та не погашені судимості за вчинення умисних кримінальних правопорушень та вчинив новий умисний злочин проти власності до ухвалення попереднього вироку, керуючись вимогами карного закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливо лише в умовах ізоляції від суспільства. При цьому, враховуючи, що ОСОБА_4 вчинив злочин до винесення вироку від 26 січня 2024 року, яким він засуджений Ізмаїльським міськрайонним судом за ст. 395, ч. 1 ст. 71 КК України з урахуванням ухвали Одеського апеляційного суду від 19 лютого 2025 року до 5 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно, покарання йому слід призначати за правилами ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом зарахування покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком від 26 січня 2024 року, за правилами, передбаченими ст. 72 КК України.
Речові докази розподіляються відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 369 -371, 373 -375 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на чотири роки.
Згідно ч. 4 ст. 70 КК України в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зарахувати покарання, відбуте частково за попереднім вироком Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 26 січня 2024 року у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно, та остаточно покарання ОСОБА_4 визначити у вигляді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 9 (дев'ять) місяців та штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850грн, який відповідно до ч. 3 ст. 72 КК України виконувати самостійно.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 відраховувати з дня набрання вироком законної сили. Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_4 час тримання під вартою із розрахунку день за день в період з 12 лютого 2024 року до набрання вироком законної сили.
Скасувати арешт речових доказів по справі, накладений ухвалою слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 18 жовтня 2023 року.
Речовий доказ: мобільний телефон марки «Nokia», модель «1280», IMEI: НОМЕР_1 з підключенням до оператора мобільного зв'язку «Київстар», з абонентським номером НОМЕР_2 - конфіскувати як знаряддя злочину.
На вирок може бути подана апеляція до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд впродовж 30 діб з моменту його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України суд обмежився проголошенням резолютивної частини вироку з врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28 лютого 2020 року, та з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду
Одеської області ОСОБА_1