Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 499/498/25
Провадження № 2/499/387/25
про залишення позову без руху
"20" травня 2025 р. селище Іванівка
Суддя Іванівського районного суду Одеської області Погорєлов І.В., перевіривши на виконання вимог ст.ст. 175-177 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Дослідне господарство «Богунівська еліта» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом до відповідача, мотивуючи свої вимоги тим, що він перебував до 31.03.2025 року у трудових відносинах з останнім, 31.03.2025 року позивач звільнився за власним бажанням, однак в день звільнення йому не було виплачено заборгованість по заробітній платі, яка складає 479733,65 грн., на підставі чого просив суд стягнути на його користь з відповідача грошові кошти, невиплачені йому при звільнені у розмірі 479733,65 грн., та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку по день ухвалення рішення.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Додержання процесуальної форми і змісту позовної заяви є однією з обов'язкових вимог національного законодавства, що забезпечує право на звернення до суду та порушення судом провадження у справі.
Відповідно до ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Однак, в порушення вимог п.3 та п.5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява не містить обґрунтованого розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, не надано доказів що підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем саме у вказаному розмірі, оскільки долучені до матеріалів справи таблиці з розрахунком такої заборгованості за січень, лютий та березень були підписані самим позивачем, як працівником підприємства та доказом бути не можуть.
При цьому позивач у позовні заяві не вказує на неможливість отримання такої інформації самостійно, не заявляє клопотання про витребування доказів.
Окрім цього, зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом позову є стягнення з відповідача середнього заробітку за весь період затримки розрахунку по день ухвалення судового рішення.
Суд вказує, що обґрунтований розрахунок позовних вимог вимагає посилання на первинні документи. Такі посилання слід пов'язувати з відповідними юридичними фактами, які мали місце і впливали на розмір суми боргу, з обов'язковим зазначенням часу їх настання.
Відсутність такого розрахунку позбавляє суд можливості перевірити правильність такого нарахування.
Так, на виконання п. 4 ч. 3ст.175ЦПК України позивачу слід уточнити зміст позовних вимог, зокрема, викладених у п.2 прохальної частини позову, щодо стягнення заборгованості по середньому заробітку за затримку розрахунку при звільненні, зазначивши відповідні розрахунки та суму грошових коштів, яку необхідно стягнути, визначивши її на дату звернення до суду з позовом.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину. Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Предметом спору у зазначеній справі є відповідальність роботодавця за порушення строків розрахунку з працівником та відповідальність за затримку при звільненні, яка передбачена ст.ст.116,117 КЗпП України.
Так, зі змісту позовної не надається за можливе встановити дату фактичного розрахунку колишнього роботодавця із позивачем або відомостей про відсутність взагалі такого розрахунку з позивачем, що в свою чергу має визначальне при судовому розгляді даної категорії справ.
Так, позивачем не надано до позовної заяви жодного доказу в підтвердження того, що відповідач не розрахувався з ним.
Крім того, відповідно до ч.4ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У відповідності до п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
В інших справах, спір у яких виник з трудових правовідносин, позивачі від сплати судового збору не звільняються.
Вказане узгоджується з правовою позицією, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 (справа № 910/4518/16), середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою, а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою (зокрема, компенсацією працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати) у розумінні ст. 2 Закону України «Про оплату праці», тобто середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні (середній заробіток за час вимушеного прогулу) не входить до структури заробітної плати. З огляду на викладене пільга щодо сплати судового збору, передбачена п.1 ч.1ст.5 Закону України «Про судовий збір», згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - в справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Отже, позивач зобов'язаний сплатити судовий збір при зверненні до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Відповідно до ч. 1ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зіст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2025 році з 01 січня встановлений у розмірі 3028 гривень.
Згідно п.2 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду вимоги майнового характеру ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, а при поданні в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки.
У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується (п. 1 ч. 1ст. 176 ЦПК України).
Оскільки позивачем не обґрунтовано та не підтверджено визначену ним самостійно у позовній заяві ціну позову, то йому необхідно усунути недоліки позову, шляхом визначення ціни позову, з урахуванням визначення, зокрема, обґрунтованого розрахунку суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, а також надати докази на підтвердження сплати судового збору, виходячи з ціни позову. Ця сума має бути сплачена ним на рахунок за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК в Од.обл./смт Іванівка/22030101, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37607526, Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.) Рахунок отримувача UA808999980313101206000015674 Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважає за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з подачею її до суду в новій редакції з урахуванням вимог ст. 175 ЦПК України.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями175і177цьогоКодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов'язок на суд перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.
Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.
На підставі наведеного, керуючись п.2 ч.2ст.4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст.175,177,185,260 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ДП «Дослідне господарство «Богунівська еліта» Селекційно-генетичного інституту - Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків вказаних в мотивувальній частині ухвали - десять днів з дня отримання копії ухвали, а саме надати докази наявності заборгованості та її розміру, здійснити розрахунок суми боргу за час затримки розрахунку по день звернення до суду, визначити ціну позову та сплатити судовий збір за вимогу про стягнення боргу за час затримки.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Ігор ПОГОРЄЛОВ