Єдиний унікальний №317/427/25 Головуючий в 1 інст. Ачкасов О.М.
Провадження №33/807/507/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
18 квітня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Павліченка М.С., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Павліченка М.С. на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 6 березня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер не відомий,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови суддя суду першої інстанції встановив, що 16 січня 2025 року о 14 год. 40 хв., ОСОБА_1 , керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, д.н. НОМЕР_1 , по вул. Миру, 184, в смт. Балабине, Запорізького району Запорізької області, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки із застосуванням спеціального приладу Драгер 0782, або такого огляду у медичному закладі категорично відмовився, чим порушив п.п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Павліченко М.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що оскаржувана постанова суду є незаконною та необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню, у зв'язку з неповним встановленням обставин необхідних для вирішення справи, недоведеності встановлених обставин, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх доказів посилається на порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки останній є військовослужбовцем, а отже з урахування положень ст.266-1 КУпАП, його огляд мав бути проведений не поліцією, а посадовою особою уповноваженою на те, начальником органу управління військової служби правопорядку (ВСП) ЗСУ або командиром військової частини.
Стверджує, що судом помилково витлумачено зміст довідки, як підтвердження факту проходження ОСОБА_1 військової служби, а не факт виконання ним обов'язків військової служби, оскільки такий висновок суду не ґрунтується на змісті довідки.
Просить скасувати постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 6 березня 2025 року, провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Разом із апеляційною скаргою, захисник звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 6 березня 2025 року, посилаючись на поважність причини його пропуску.
Наведене обґрунтовує тим, що розгляд справи відбувся без його участі та участі ОСОБА_1 . В ЄДРСР оскаржувана постанова надіслана судом 10 березня 2025 року, а оприлюднена 12 березня 2025 року. Разом із цим, 16 березня 2025 року, є вихідним днем, а тому апеляційна скарга подається захисником в перший робочий день - 17 березня 2025 року. Вважає, що з огляду на вищевикладені обставини, пропуск строку не залежав від волі скаржника з об'єктивних причин, оскільки ознайомитись с повним текстом оскаржуваного рішення виникла можливість лише 12 березня 2025 року, тоді як останній день перебігу строку оскарження постанови припав на вихідний день.
Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, ним пропущений з поважних причин.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП апеляційну скаргу на постанову в справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Так, матеріали справи засвідчують, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без участі ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Павліченка М.С., відомості про отримання копії оскаржуваного рішення особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, матеріали справи не містять.
Враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити захиснику строк апеляційного оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 6 березня 2025 року.
У судовому засіданні апеляційного суду адвокат Павліченко М.С. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити. Звернув увагу, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який виконує військовий обов'язок в статусі водія. Зовнішній вигляд ОСОБА_1 під час спілкування з співробітниками поліції був викликаний виконанням військового обов'язку в нічну пору доби, через що останній був втомлений, а не п'яний. Вказав, що ОСОБА_1 не перебував у відпустці, а отже, його огляд повинен був проведений відповідно до положень ст. 266-1 КУпАП, а не працівниками патрульної поліції.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши адвоката Павліченка М.С. та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.
Так, відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні в справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вищевказані вимоги закону судом виконані в повному обсязі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, які судом першої інстанції були дослідженні в повному обсязі.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, за обставин відображених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 222475 від 16 січня 2025 року підтверджується:
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому відображені виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою (а.с. 3);
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 січня 2025 року в якому вказані виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія (а.с. 4);
- відеозаписом події (а.с. 7).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об'єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Працівниками патрульної поліції вказані вимоги закону дотримані.
Так, відеозаписом, доданим до протоколу, зафіксовано зупинку/паркування транспортного засобу VOLKSWAGEN PASSAT, д.н. НОМЕР_1 на перехресті проїзної частини дороги. На вимогу працівника поліції, водій ОСОБА_1 перепаковує транспортний засіб. Слідує перевірка документів водія, у якого виявлені очевидні візуальні ознаки сп'яніння, їх оголошення. Зафіксована пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного, так і в закладі охорони здоров'я. Відмова ОСОБА_1 від проходження запропонованого огляду у передбаченому законодавством порядку (файл 2, час запису 2:18).
Відповідна відмова водія є порушенням вимог п.2.5 ПДР та утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Посилання в апеляційній скарзі на порушення процедури огляду ОСОБА_1 , оскільки останній є військовослужбовцем, а отже з урахування положень ст. 266-1 КУпАП, його огляд мав бути проведений не співробітником поліції, а посадовою особою уповноваженою на те, начальником органу управління військової служби правопорядку (ВСП) ЗСУ або командиром військової частини, є безпідставними.
Так, аналіз положень ст. 266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою права не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водій транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень. Отже, для військовослужбовців, які керують транспортним засобом застосовується порядок проходження огляду, передбачений ст. 266 КУпАП, які проводять працівники Національної поліції.
Крім того, слід зазначити про відповідно до вимог частини 1 статті 15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Отже, на переконання судді апеляційного суду працівниками поліції було дотримано вимоги ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, ЗУ «Про національну поліцію».
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, слід звернути увагу, що в рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП, справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі зазначеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, -
Поновити адвокату Павліченку Миколі Сергійовичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Запорізького районного суду Запорізької області від 6 березня 2025 року
Апеляційну скаргу адвоката Павліченка Миколи Сергійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення.
Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 6 березня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 317/427/25