Справа № 681/439/25
Провадження № 2/681/351/2025
(заочне)
22 травня 2025 року м. Полонне
Полонський районний суд Хмельницької області у складі головуючої - судді Горгулько Н.А.,
розглянувши цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
03.04.2025 ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 92869,41 грн та судових витрат.
В обґрунтування вимог представник позивача зазначив, що 13.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» був укладений договір позики №2814815, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 9000 грн, строком на 30 днів та зобов'язувався сплатити проценти за користування ним у розмірі 0,825% за кожен день користування кредитом.
20.05.2024 між відповідачкою та ТОВ «Аванс кредит» був укладений договір про надання фінансового кредиту №30263-05/2024, відповідно до умов якого позичальниця отримала грошові кошти в розмірі 8400 грн та зобов'язалася повернути їх в строк до 16.09.2024 зі сплатою процентів за користування кредитом.
04.06.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс кредит» був укладений договір про надання фінансового кредиту №04857-06/2024, відповідно до умов якого позичальниця отримала грошові кошти в розмірі 5000 грн та зобов'язалася повернути їх в строк до 01.10.2024 зі сплатою процентів за користування кредитом.
27.04.2024 між відповідачкою та ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» був укладений договір про споживчий кредит №1754267, за умовами якого відповідачка отримала кредит у розмірі 12000 грн та зобов'язалася повернути їх в строк передбачений договором зі сплатою процентів за користування кредитом.
Проте, взяті на себе зобов'язання ОСОБА_1 належним чином не виконала, у зв'язку з чим виникла заборгованість за вищевказаними договорами.
Товариство уклало договори факторингу: 14.06.2021 за №14/06/21 з ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів»; 21.10.2024 за №21102024 з ТОВ «Аванс кредит»; 30.10.2024 за №30102024 з ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси», за умовами яких позивач набув права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, в тому числі за договорами укладеними з відповідачкою.
Ухвалою судді від 07.04.2025 у справі відкрито провадження у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними в справі матеріалами.
Відповідачці за зареєстрованим місцем проживання судом направлено копію позовної заяви та ухвали про відкриття провадження, однак згідно з відмітки відділення Укрпошти від 14.04.2025 адресат відсутній за вказаною адресою, у зв'язку з чим конверт із вкладенням повернуто суду, але згідно з положеннями п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, вважається врученим. У встановлений судом строк ОСОБА_1 відзив на позов не подала.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами та на підставі ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, викладеною в позовній заяві, проводить заочний розгляд справи.
Дослідивши письмові докази, суд зазначає про таке.
Встановлено, що 13.05.2024 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №2814815, за яким позичальниці надано позику в сумі 9000 грн з фіксованою відсотковою ставкою 0,825% за один день користування кредитом, строком на 30 днів. Згідно з умовами даного договору кредитні кошти надаються позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника, з використанням реквізитів платіжної карти № НОМЕР_1 . Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 08flyT (а.с. 10-13).
14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого Товариство зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за плату, а останній відступає право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань якого настав або виникне у майбутньому до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 14-16).
28.07.2021 укладено додаткову угоду №2 до договору факторингу №14/06/21, 13.06.2022 укладено додаткову угоду №7 до договору факторингу та 25.09.2024 укладено додаткову угоду №37 до договору факторингу, якими було внесено зміни до договору факторингу №14/06/21 та є його невід'ємними частинами (а.с. 17-19).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників №31 від 25.09.2024 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 Товариство прийняло від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» реєстр боржників та згідно з витягом з вказаного реєстру прав вимоги позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за договором позики №2814815 в сумі 14462,01 грн (а.с. 20-21).
За даними розрахунку заборгованості станом на 25.02.2025 заборгованість за договором позики №2814815 від 13.05.2024 не погашена та складає 14462,01 грн (а.с. 22).
20.05.2024 між відповідачкою та ТОВ «Аванс кредит» укладено договір про надання фінансового кредиту №30263-05/2024, за яким їй надано кредит на суму 8400 грн, строком на 120 днів, з фіксованою акційною процентною ставкою - 1,50%.
Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-49хх-хххх-0291 (пункт 1.6 Договору).
Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором W3194 (а.с. 28-35).
Відповідно до листа від 30.01.2025 сервісу онлайн платежів iPay.ua було успішно прийнято платежі на користь AVANSCREDITLLC 20.05.2024 зарахування у сумі 8400 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 39).
За даними розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості за кредитним договором №30263-05/2024 від 20.05.2024 становить 22190 грн, яка складається з 8400 грн - сума заборгованості за кредитом, 13790 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с. 40-41).
04.06.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс кредит» укладено договір про надання фінансового кредиту №30263-05/2024, за яким їй надано кредит на суму 5000 грн, строком на 120 днів, з фіксованою акційною процентною ставкою - 1,50%. Кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки №4149-49хх-хххх-0291. Договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором W0292 (а.с. 43-50).
Відповідно до листа від 30.01.2025 сервісу онлайн платежів iPay.ua було успішно прийнято платежі на користь AVANSCREDITLLC 04.06.2024 зарахування у сумі 5000 грн на карту НОМЕР_1 (а.с. 54).
За даними розрахунку заборгованості загальна сума заборгованості за кредитним договором №04857-06/2024 від 04.06.2024 становить 16500 грн, яка складається з 5000 грн - сума заборгованості за кредитом, 11500 грн сума заборгованості за відсотками (а.с. 55).
21.10.2024 між ТОВ «Аванс кредит» та Товариством укладено договір факторингу №21102024, відповідно до умов якого Товариство зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Аванс кредит» за плату, а останній відступає право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань якого настав або виникне у майбутньому до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 57-59).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №21102024 від 21.10.2024 Товариство прийняло від ТОВ «Аванс кредит» реєстр боржників та згідно з витягом з вказаного реєстру прав вимоги позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитними договорами №30263-05/2024 в сумі 22190 грн та №04857-06/2024 в сумі 16500 грн (а.с. 60-61).
27.04.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та відповідачкою укладено договір про споживчий кредит №1754267 за яким позичальниці надано кредит на суму 12000 грн, строком на 360 днів, з ставкою 511% річних на фактичну заборгованість за кредитом.
Відповідно до пункту 1.5.1 комісія за надання кредиту: 1380 грн, яка нараховується за ставкою 11,50 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.
Пунктом 2.1. договору передбачено, що кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .
Вказаний договір укладений в електронній формі та підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором 776091 (а.с. 64-71).
Згідно з даними платіжного доручення 36249442 27.04.2024 ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» перерахувало кошти для ОСОБА_1 в розмірі 12000 грн, призначення платежу: кошти за договором 1754267 (а.с. 75).
За даними відомостями про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором №1754267 вбачається, що ОСОБА_1 вносила сплати за тілом кредиту, процентами та комісією (а.с.82-83).
30.10.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» та Товариством укладено договір факторингу №30102024, відповідно до умов якого Товариство зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» за плату, а останній відступає право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань якого настав або виникне у майбутньому до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с. 77-79).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №30102024 від 30.10.2024 Товариство прийняло від ТОВ «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» реєстр боржників та згідно з витягом з вказаного реєстру прав вимоги позивач набув права грошової вимоги до відповідачки за кредитними договорами №1754267 в сумі 39717,4 грн (а.с. 80-81).
Згідно з умовами вище наведених договорів відповідачка зобов'язалася повернути кредити, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених цими договорами.
Також відповідно до умов зазначених договорів факторингу ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату прийняло належні клієнтам права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників, зокрема до відповідачки за вказаними кредитними договорами та договорами позики.
Перевіряючи правомірність пред'явлених позовних вимог суд виходить з такого.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст.11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Згідно зі ст.6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст.627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч.1, 3, 4, 7 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 статті 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (ч. 1 ст. 1046 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За положеннями ч.2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 цього Кодексу).
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Зважаючи на оформлені у встановленому порядку договори позики і кредитів та договори факторингу, позивач є належним стягувачем неповернутих кредитних коштів, комісій та процентів за користування кредитними коштами з боржника.
Відповідачка своїх зобов'язань за договорами не виконала, кредитних коштів та процентів за користування ними не повернула.
Як вбачається з матеріалів справи, при укладенні кредитних договорів досягнуто згоди щодо усіх істотних умов договорів, які оформлені в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.
ОСОБА_1 підписала договори електронним підписом за допомогою одноразових ідентифікаторів, тому без їх отримання, без здійснення входу до інформаційно-комунікаційної системи кредитора такі договори не були би укладені.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.07.2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
У постанові від 30.01.2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Також, за приписами пунктів 3, 6 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розміру, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 року у справі №554/4300/16-ц).
Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Отже, виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є саме первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Розрахунок заборгованості, не є достатнім доказом її наявності у розмірі, зазначеному у розрахунку та не підтверджує здійснення відповідачем фінансових операцій.
Такий висновок також узгоджується з постановами Верховного Суду від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15, від 17.12.2021 року у справі №278/2177/15-ц.
Як вбачається зі змісту кредитних договорів, надання позики здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника - банківська платіжна картка № НОМЕР_1 .
У разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні останній повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Позивачем доведено належними та допустимими доказами заявлену до стягнення заборгованість тіла кредиту з відповідачки за договорами про споживчий кредит: №30263-05/2024 від 20.05.2024 у сумі 8400 грн, №04857-06/2024 від 04.06.2024 в розмірі 5000 грн, №1754267 від 27.04.2024 в сумі 11660 грн.
Разом з тим, позивачем за договором позики №2814815 від 13.05.2024 не було надано до суду жодного первинного документу або іншого документу, в тому числі платіжної інструкції, довідки про перерахування коштів за допомогою електронних платіжних систем, чи іншого документу, який би підтвердив факт перерахування відповідачці грошових коштів в розмірі, передбаченому договором.
При цьому, позивач, обґрунтовуючи позов, не заявляв в суді клопотання про витребування доказів, зокрема, інформації щодо належності відповідачу карткового рахунку та виписки з банківської установи щодо надходження відповідних коштів на рахунок та їх використання позичальником.
За вказаних обставин, через недоведеність позивачем належними та допустимими доказами обставин щодо виконання обов'язку по наданню коштів відповідачу, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором позики №2814815 від 13.05.2024 не підлягають задоволенню.
Щодо стягнення заборгованості за процентами суд зазначає таке.
Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідно до розрахунків заборгованості за кредитними договорами №30263-05/2024 від 20.05.2024 в розмірі 11970 грн, №04857-06/2024 від 04.06.2024 в розмірі 9000 грн та №1754267 від 27.04.2024 в розмірі 21197,40 грн проценти за користування кредитними коштами були нараховані у строки передбачені договорами та підлягають стягненню з відповідачки.
Щодо розміру заборгованості за штрафними санкціями за вищенаведеними договорами суд вказує.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте згідно з п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Тому з вище викладеного вбачається, що нараховані за кредитними договорами: №30263-05/2024 від 20.05.2024, №04857-06/2024 від 04.06.2024 та №1754267 від 27.04.2024 штрафні санкції (неустойка) стягненню не підлягають, оскільки були нараховані у період дії в Україні воєнного стану
Що стосується пред'явленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості по комісії за кредитним договором №1754267 від 27.04.2024, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.
Сторони кредитного договору погодили сплату комісії за надання кредиту у розмірі 1380 грн, що не суперечить вимогам законодавства. Тому вимога позивача про стягнення комісії за договором №1754267 від 27.04.2024 в розмірі 1260 грн підлягає задоволенню.
Відповідач вільно погодився на укладення договорів на вказаних вище умовах підписавши їх, заперечень проти виниклої заборгованості та контррозрахунку не подав.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку що позовні вимоги слід задовольнити частково та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість в загальному розмірі 68487,4 грн, яка складається з заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №30263-05/2024 від 20.05.2024 у розмірі 20370 грн; за договором про надання фінансового кредиту №04857-06/2024 від 04.06.2024 у розмірі 14000 грн; за договором про споживчий кредит №1754267 від 27.04.2024 у сумі 34117,4 грн.
У зв'язку з частковим задоволенням позову на 73,8 % від заявлених вимог, в силу ч.1 ст.141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути пропорційно до задоволених вимог судовий збір у розмірі 2234,7 грн.
Керуючись наведеним, ст.ст.13, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273-275, 279-285, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:
за договором про надання фінансового кредиту №30263-05/2024 від 20.05.2024 у розмірі 20370 грн, яка складається з: 8400 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 11970 грн - заборгованість за відсотками;
за договором про надання фінансового кредиту №04857-06/2024 від 04.06.2024 у розмірі 14000 грн, яка складається з: 5000 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 9000 грн - заборгованість за відсотками,
за договором про споживчий кредит №1754267 від 27.04.2024 у сумі 34117,40 грн, яка складається з: 11660 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 21197,40 грн - заборгованість за відсотками, 1260 грн - заборгованість за комісією за надання кредиту,
а всього в загальному розмірі 68487 (шістдесят вісім тисяч чотириста вісімдесят сім) грн 40 коп.
У решті вимог позову - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2234 (дві тисячі двісті тридцять чотири) грн 70 коп.
Відповідачем може бути подано заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків відповідачем не подана заява про його перегляд, а позивачем апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ, поштовий індекс 01032.
Відповідач - ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.А. Горгулько