Справа № 676/114/21
Номер провадження 2/676/28/25
22 травня 2025 року Кам'янець- Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні справу за позовом керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України , Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення сільської ради та витребування земельної ділянки,-
в провадженні суду знаходиться цивільна справа за позовом керівника Кам'янець-Подільської окружної прокуратури в інтересах держави та органу державного управління , який її уособлює, Міністерства освіти і науки України, Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради та витребування земельної ділянки.
Заслухавши думку прокурора, представника відповідача Крижанівського Ю.Ю., вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Прокурор, звернувшись з позовом в інтересах держави в особі Міністерства освіти та науки України та ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» обґрунтував необхідність такого звернення тим, що ДНЗ «Подільський центр професійно-технічної освіти» у спірних правовідносинах уповноважений був звернутися до суду з відповідним позовом, однак вказаного не зробив, відповідних дій також не вчинило і Міністерство освіти та науки України.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 56 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення з позовом в цій справі) прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до абзацу 1 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час звернення з позовом в цій справі), прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia (суд знає закони) під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
Відповідно до вимог абз. 3 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час звернення з позовом в цій справі) не допускається здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов'язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об'єднань. Представництво в суді інтересів держави в особі Кабінету Міністрів України та Національного банку України може здійснюватися прокурором Генеральної прокуратури України або регіональної прокуратури виключно за письмовою вказівкою чи наказом Генерального прокурора або його першого заступника чи заступника відповідно до компетенції.
Відповідно до правового висновку, сформульованого у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 року у справі № 911/2169/20, заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону України від 14.10.2014 року, №1697-VII «Про прокуратуру», має застосовуватися з урахуванням положень абз. 1 ч.1 цієї статті, який передбачає, що суб'єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб'єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.
Згідно з положеннями ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абз. 1 ч.3 ст.23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.
Цим висновком Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування частини третьої статті 23Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 року у справі №363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб'єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.
У постанові Верховного Суду від 25.11.2020 року у справі №204/6292/18 викладено правовий висновок про те, що саме наявність державно-владних повноважень відокремлює органи державної влади від інших державних установ, які також утворюються державою для здійснення завдань і функцій держави, але на відміну від органів державної влади не наділяються владними повноваженнями. Органи державної влади є складовою частиною державного апарату - системи органів та осіб, які наділяються певними правами та обов'язками щодо реалізації державної влади. Натомість державні організації (установи, заклади) на відміну від державного органу не мають державно-владних повноважень, не виступають від імені держави та виступають частиною механізму, а не апарату держави. Державна організація - це створений державою колектив працівників чи службовців, що характеризується організаційною єдністю, а також наявністю нормативно-визначених повноважень в одній зі сфер суспільних відносин. При цьому, така організація має власний кошторис.
Зважаючи на те, що Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» відповідно до пунктів 1.1, 7.1 Статуту (а.с.21,31 т.1) підпорядкований Міністерству освіти і науки України державним професійно-технічним навчальним закладом, порядок фінансування та матеріально технічне забезпечення якого визначаються Бюджетним кодексом України, законами України «Про освіту», «;Про професійну технічну освіту», «;Про загальну середню освіту», «;Про вищу освіту», іншими законодавчими актами, а тому вказаний державний навчальний заклад є державною установою та не має статусу суб'єкта владних повноважень, в особі якого прокурор може звертатися з позовом в інтересах держави.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
На відміну від прокурора та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб'єкти права - учасники правовідносин. Конституцією України та законом не передбачена можливість прокурора здійснювати процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів юридичних осіб. Зокрема, до повноважень прокурора не належить здійснення представництва в суді юридичних осіб.
Позов у цій справі прокурор подав в інтересах держави, зокрема, в особі Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» яке є юридичною особою та не є органом державної влади.
Відповідно до п.4 ч. 4 ст. 185 ЦПК України позовна заява повертається у випадках, коли відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.
Оскільки Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» не є органом державної влади і не є суб'єктом владних повноважень, то звернення прокурора до суду у цій справі в інтересах держави в особі Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» є безпідставним, а тому позовна заява, подана в інтересах зазначеного навчального закладу, підлягає залишенню без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 257 ЦПК України. При цьому суд також враховує правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду від 23 лютого 2022 року у справі № 367/2271/15-ц(провадження № 61-3530св21).
Крім цього суд враховує, що Державний навчальний заклад «Подільський центр професійно-технічної освіти» змінив свою назву відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 567 від 23.04.2024р. «Про зміну найменування Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти»» змінено найменування Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» на Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж».Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1379 від 26.09.2024р. затверджено Статут Закладу професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж». Враховуючи, що прийняте по справі рішення може вплинути на права та обов'язки зазначеного навчального закладу, суд вважає за необхідне в порядку ч.3 ст. 53 ЦПК України залучити Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж» (код ЄДРПОУ 21319289) по справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
09 квітня 2025 року набув чинності Закон України від 12.03.2025 р. № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
Відповідно до п.2 розділу II цього закону «Прикінцеві та перехідні положення»: «Положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо:
нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом;
нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.»
В позовній заяві прокурор просить суд серед інших позовних вимог просить суд витребувати у ОСОБА_1 на користь держави в особі Державного начального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» земельну ділянку площею 0,0789 га(кадастровий номер 6822482400:03:001:0031) для ведення садівництва, що знаходиться за межами населених пунктів Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Із змісту позовної заяви, доданих до неї доказів ОСОБА_1 є власником спірної земельної ділянки на підставі рішення Зіньковецької сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області від 26.09.2017 р. № 7.
У відповідності до ч. 4 ст. 177 ЦПК України(в редакції закону № 4292-IX від 12.03.2025 р.), до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Згідно абз. 3 ч. 2 ст. 185 ЦПК України (в редакції Закону № 4292-IX від 12.03.2025), якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави невнесення у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок позивача внести відповідну грошову суму.
Пред'являючи позов, прокурор визначив ціну позову виходячи з інформації, розміщеної на офіційному сайті Держгеокадастру про нормативно грошову оцінку спірної земельної ділянки в розмірі 2 866,33 грн. і відповідно до розміру її вартості оплатив судовий збір. Однак вище зазначеними законодавчими змінами розмір вартості спірного майна має визначатися експертно-грошовою оцінкою земельної ділянки, з якого і має визначатися розмір судового збору. Окрім того попередньо прокурор зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду (код отримувача(код за ЄДРПОУ) - 26293548, банк отримувача - ДКСУ, м. Київ , Коди банку отримувача (МФО) - 820172, рахунок отримувача - UA228201720355289001000016581) грошові кошти у розмірі вартості спірного майна.
Вимогами ч.1ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно ч. 2ст. 185 ЦПК передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України(в редакції Закону № 4292-IX від 12.03.2025), якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Враховуючи вищевикладене, позовна підлягає залишенню без руху.
Суд критично оцінює заперечення прокурора в суді оскільки суд враховує, що справа знаходиться на стадії підготовчого розгляду, відповідач є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, закон України Закон України від 12.03.2025 р. № 4292-IX «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» має зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, про що зазначено в п.2 розділу II цього закону.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 13, 53, 56, 175, 177,185, 197, 198, 257, 260, 263, 353 ЦПК України, законом України ««Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», суд,
постановив:
позов керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державного навчального закладу «Подільський центр професійно-технічної освіти» до Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області, ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення сільської ради та витребування земельної ділянки - залишити без розгляду.
Залучити Заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж» (код ЄДРПОУ 21319289) по справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.
Позовну заяву керівника Кам'янець-Подільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі в особі Міністерства освіти і науки України до Кам'янець-Подільської міської ради, ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення сільської ради та витребування земельної ділянки, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - заклад професійної (професійно-технічної) освіти «Подільський професійний коледж», залишити без руху надавши прокурору строк у 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків.
Встановити прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом:
- надання суду оцінки (експертно-грошової оцінки) земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0031, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви;
- надання суду документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області грошових коштів у розмірі вартості земельної ділянки з кадастровим номером 6822482400:03:001:0031, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якої здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Ухвала в частині залишення позовних вимог без розгляду може бути оскаржена учасниками судового розгляду до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня виготовлення її повного тексту.
Повний текст ухвали складено 22.05.2025 р.
Оголосити перерву в підготовчому засіданні до 11 год.45 хв. 04.06.2025 р.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Вдовичинський А.В.