Справа № 489/389/23
Провадження № 2-п/489/26/25
Ухвала
Іменем України
22 травня 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Костюченка Г.С.,
із секретарем судових засідань - Савковою К.А.,
за участі позивача ОСОБА_1 представника позивача - адвоката Гавловської Ю.В.,
представника відповідача - адвоката Тихоши С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав
Представник ОСОБА_2 - адвокат Тихоша С.М. звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Інгульського (Ленінського) районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2023 року по справі № 489/389/23.
Мотивуючи вимоги тим, що жодних повідомлень про розгляд вказаної справи ОСОБА_2 не отримував, суд не зробив відповідних запитів щодо місця реєстрації відповідача. ОСОБА_2 не міг бути присутнім у жодному судовому засіданні.
Про існування рішення суду відповідач дізнався лише 01.05.2025 при зверненні до адвоката.
При винесенні заочного рішення по справі № 489/389/23 судом не було повно з'ясовано усіх фактичних обставин справи, не досліджено і не надано належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Представник відповідача посилається на те, що судом в основу рішення в тому числі покладено факт наявності заборгованості по аліментах у сумі 157505 грн. 29 коп., хоча такий факт не є безумовною підставою для позбавлення батьківських прав.
Також, представник відповідача зазначає що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом та позбавлення повинно застосовуватись судами у виняткових випадках.
Відповідач намагався брати участь у вихованні дітей, але їх мати перешкоджала йому в цьому.
Ухвалою Інгульського районного суду м. Микоалєва від 07.05.2025 заява представника відповідача прийнята до розгляду.
16 травня 2025 на адресу суду надійшов відзив представника позивача - адвоката Гавловської Ю.В., представник зазначала наступне.
З матеріалів справи вбачається, що судом, під час розгляду справи неодноразово надсилалися судові повістки про виклик відповідача за адресою його реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач ОСОБА_2 і наразі є зареєстрований за цією адресою, що вбачається з документів, які додані відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення суду. Отже, судом здійснено належне повідомлення за діючою адресою реєстрації відповідача. Однак ОСОБА_2 правом на подання відзиву на позов не скористався.
Адреса фактичного місця проживання (перебування) ОСОБА_2 , зазначена в заяві про перегляд заочного рішення АДРЕСА_2 , в той час коли у довідці переселенці № 6521-7501668849 зазначено: АДРЕСА_3 . Відповідно існує невідповідність адрес, зазначених відповідачем.
Окрім того, сторони між собою не спілкуються, відповідно позивач не знала про фактичне місце перебування відповідача, навіть засіб зв'язку, який відповідач завжди змінює. Представником позивача було здійснено адвокатський запит до Миколаївського районного управління поліції відділення поліції № 2. На що 28.03.2023 р. надійшла відповідь про те, що під час проведення перевірки - встановити місце знаходження ОСОБА_2 не можливо. Ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Представником відповідача в заяві про перегляд заочного рішення зазначено: «орган опіки та піклування тільки оглянувши житло позивача, зробив висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_5 ».
Дане твердження не відповідає дійсності з наступного: в рамках розгляду даної справи суду позивачем було надано: розрахунок ДВС заборгованості по аліментам від 19.01.23 р., довідки з Миколаївського ліцею № 3 від 30.01.23 р.
За весь час, відповідач жодного разу не цікавився у працівників освітніх та дошкільних закладів, які відвідують діти, про їх успіхи, чи взагалі про відвідування подібних закладів. Відповідач зовсім не спілкується з дітьми, у зв'язку з чим взагалі втратив батьківський зв'язок з доньками.
Діти не пам'ятають свого рідного батька через відсутність уваги та турботи. В силу відповідного віку наразі діти можуть бути допитані в суді та підтвердити зазначені обставини. На час розгляду справи, через малий вік в суді не допитувались. Але з психологічного висновку психолога вбачалося відсутність спілкування з батьком, його турботи.
Відповідач і наразі ухиляється від виховання своїх дітей, жодним чином не приймає участі у їх вихованні та утриманні, що підтверджується розрахунком заборгованості по аліментам. У відповідності до довідки Інгульського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві від 15.05.2025 р. № 62310, Станом на 30.04.2025 р. борг зі сплати аліментів становить 488 545,81 грн.
ОСОБА_6 не отримувала аліменти від ОСОБА_2 на утримання двох дітей у період з 01.12.2019 р. по 01.05.2025 р., згідно судового наказу № 489/70619 від 16.01.2020 р. виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва. Отже батько дітей - відповідач ухиляється від виконання свої батьківських обовязків не тільки у спілкуванні та вихованні, а і у належному утриманні своїх дітей, забезпечення гідного життя на гармонійного розвитку.
Твердження представника відповідача про те, що ОСОБА_2 не міг сплачувати аліменти не відповідає дійсності та спростовується наступним: у відповідності до копії військового квитка, який надано відповідачем до заяви про перегляд заочного рішення, ОСОБА_2 з 27.07.2024 р. є військовозобов'язаний та перебуває на військовій службі в лавах ЗСУ в частині НОМЕР_1 , відповідно може сплачувати аліменти на утримання дітей. Але, як вбачається з довідки Інгульського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві від 15.05.2025 р. № 62310 відповідач жодного разу не сплачував аліменти, що підтверджує його недобросовісну поведінку.
Наразі, на підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2024 р. усиновлено малолітній дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_9 , чоловіком ОСОБА_6 . Відповідно на підставі зазначеного рішення внесено зміни до актового запису про народження дітей.
На судовому засіданні були присутні діти, які висловили своє бажання бути усиновленими ОСОБА_9 та згодні на їх зміну прізвища та по батькові. Отже, ця обставина доводить те, що діти не знають батька та були позбавлені турботи та піклування, так як їх виховувала до усиновлення одна мати. Отже, наразі діти проживають в повноцінній сімї, де є любов, турбота, увага та належна підтримка та утримання, що відповідає найкращим інтересам дитини.
У зв'язку із викладеним, враховуючи фактичні обставини справи та відсутність реальних доказів відповідача про поважність причин щодо неотримання ним кореспонденції, вбачається, що доводи відповідача про неналежне його повідомлення судом першої інстанції про час та місце розгляду справи не підтверджено жодним доказом, відповідно не передбачає скасування заочного рішення суду. Окрім того, наразі, поведінка ОСОБА_2 не зазнала змін, так як ним взагалі не сплачуються аліменти, відсутнє спілкування з дітьми, відсутня турбота та увага, що підтверджено належними доказами.
Відповідно судом 22.08.2023 р. було ухвалено рішення правомірно з урахуванням обставин та доказів, які є в матеріалах справи, що узгоджуються з обставинами, які існують і наразі, адже поведінка відповідача є такою, яка не відповідає найкращим інтересам дитини.
В судовому засіданні представник ОСОБА_2 вимоги підтримав. Просив суд поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення. Скасувати заочне рішення у цивільній справі № 489/389/23 від 22.08.2023 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно неповнолітніх ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач, представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви про перегляд заочного рішення у цивільній справі № 489/389/23 від 22.08.2023 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав з підстав зазначених у відзиві.
Скасування заочного рішення призведе до суттєвого порушення прав та законних інтересів неповнолітніх дітей.
Представник третьої особи - заступник начальника служби у справах дітей Миколаївської міської ради Адміністрації Інгульского району в судове засідання не з'явилась, надійшла письмова заява про розгляд справи за її відсутності та прийняття рішення з урахуванням законних прав та інтересів дитини.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд приходить до висновку, що встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Заочним рішенням Інгульського (Ленінського) районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2023 року судом вирішено:Позбавити батьківських прав ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_10 на користь ОСОБА_4 , судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 284 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Представник відповідача - адвокат Тихоша С.М. звернувся до суду із заявою про надання копії рішення. 06 травня 2025 відповідальною особою Інгульського районного суду м.Миколаєва за вих. №01-13/109/25 на адресу адвоката Тихоши С.М. було направлено належним чином завірену копію рішення та ухвали по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
06 травня 2025 представник відповідача звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
За таких обставин наявні підстави для поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем по справі в позовній заяві було зазначена остання відома адреса реєстрації відповідача ОСОБА_2 : АДРЕСА_4 .
При вирішенні судом питання про відкриття провадження у справі для з'ясування місця реєстрації відповідача було зроблено запити до реєстру територіальної громади міста Миколаєва № 16.27-307633-2023 від 07.02.2023 (а.с. 19) та № 16.27-22513-2023 від 07.02.2023 (а.с. 20) та отримані відповіді щодо відсутності відомостей про реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_4 .
07 лютого 2023 за № 489/389/23/2867/2023 головуючим суддею Костюченком Г.С. був направлений запит Начальнику відділу обліку і моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання УДМС в Миколаївській області про необхідність наданні відомостей про реєстрацію місця проживання та інші персональні данні, що містяться в реєстрі територіальної громади, Єдиному державному демографічному реєстрі щодо ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 21,22).
Відповідно до отриманої інформації УДМС в Миколаївській області від 09.02.2023, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 проживає без реєстрації за адресою вказаною у запиті, тобто - АДРЕСА_4 (а.с. 22 зворотній бік).
Також, представником позивача до матеріалів справи було долучена відповідь на адвокатський запит начальника Головного управління Національної поліції в Миколаївській області миколаївського районного управління поліції відділення 2 за вих. № Г-13/аз/52-2023 від 28.03.2023 з відомостями що під час проведення перевірки встановити місце знаходження ОСОБА_2 виявилось не можливо. (а.с. 34).
Згідно з ч. 10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
З урахуванням зазначених обставин ухвалою судді Костюченка Г.С. Інгульського (Ленінського) районного суду м.Миколаєва від 21.02.2023 було відкрито провадження у справі в порядку загального та призначено підготовче судове засідання на 06.04.2023 (а.с. 24-26).
Копія зазначеної ухвали суду, позовної заяви з додатками було направлено відповідачу за адресою: АДРЕСА_4 ( а.с.27).
Направлена на його адресу судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком 16.03.2023 із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.30), що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
В зв'язку з неявкою відповідача у підготовче судове засідання призначене на 06.04.2023, судом було відкладено засідання на іншу дату, а саме 23.05.2023 та направлено судову повістку відповідачу.
Направлена на його адресу судова повістка повернута до суду поштовим зв'язком із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.44), що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 23.05.2023 закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 21.06.2023 та направлено судову повістку відповідачу на зазначену дату (а.с. 49,50, 52.).
В судове засідання призначене на 21.06.2023 сторони не з'явилися, в зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 22.08.2023 та направлено судову повістку відповідачу (а.с. 56, 57).
Направлена на адресу відповідача судова кореспонденція повернута до суду поштовим зв'язком 20.07.2023 із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с. 30), що відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається належним повідомленням сторони про судове засідання.
Заочним рішенням Інгульського (Ленінського) районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2023 року судом вирішено: Позбавити батьківських прав ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Таким чином, судом не порушено вимог процесуального закону, що належного повідомлення сторони по справі про час та місце судового розгляду справи.
Крім того, самим представником відповідача надана копія довідки про внесення відомостей до єдиного державного демографічного реєстру № 1393525-2023 від 06.06.2023 в якій зазначено місце проживання ОСОБА_10 АДРЕСА_4 , дата реєстрації 23.07.2014. (а.с. 107).
Суд не бере до уваги доводи представника відповідача про те що ОСОБА_2 фактично проживав за адресою: АДРЕСА_3 як ВПО, оскільки довідка сформована 30.04.2025. На момент звернення позивачки до суду з позовною заявою та розгляду справи судом не надано належних та допустимих доказів в підтвердження місця проживання відповідача за зазначеною адресою.
Можливість ухвалення заочного рішення слугує попередженням відповідачеві, який ухиляється від явки до суду.
Не з'явившись на судове засідання, відповідач добровільно обмежує себе у використанні процесуальних прав на надання суду доказів, на висловлення заперечень проти позову, виключає свою участь у дослідженні доказів під час судового засідання (постанова ВС України від 9 листопада 2021 року справа № 214/5505/16).
Заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Однак, з заяви відповідача про перегляд заочного рішення не вбачається надання доказів із зазначенням поважності причин його неявки. У постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17 (провадження № 61- 22315сво18) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду зробив висновок, що «доктрина venire contra factump roprium (заборони суперечливої поведінки), базується ще на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).
В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.
В той час коли у відповідності встановлених норм цивільно-процесуального законодавства, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).
За загальних засад змагальності цивільного процесу сторони повинні, як правило, у суді першої інстанції повідомити усі доводи, що мають вирішальне значення для правильного розгляду спору судом, а також надати усі наявні докази, що стосуються такого спору, саме у суді першої інстанції. На переконання Верховного Суду, забезпечення дотримання меж реалізації сторонами їх процесуальних прав та обов'язків не призведе до порушення принципу рівності учасників цивільного процесу та змагальності сторін, які є складовими права на справедливий суд як частини верховенства права, а сприятиме забезпеченню добросовісного використання сторонами наданих їм законом прав та обов'язків (постанова Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 760/14479/13-ц (провадження № 61-1715ск18).
В основу судового рішення судом покладено встановлення фактів невиконання відповідачем своїх батьківських обов'язків що неповнолітніх дітей, а саме судом встановлено що на користь ОСОБА_4 з ОСОБА_2 на утримання дітей за наказом Ленінського районного суду м. Миколаєва від 16.12.2019 стягнуто аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку. Але відповідач не виконує свій обов'язок щодо утримання дітей, позивач не отримує аліментів.
Але рішення суду відповідач не виконує, аліменти не сплачуються, відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам Інгульського відділу Державної виконавчої служби у м. Миколаєві від 15.05.2025 р. № 62310, станом на 30.04.2025 р. борг зі сплати аліментів становить 488 545,81 грн.
З жовтня 2020 відповідачем не здійснено жодного платежу в рахунок аліментних зобов'язань.
Також судом було враховано, що згідно висновку органу опіки і піклування № 1583/02.02.01-22/04/14/23 від 04.05.2023, орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно малолітніх дітей ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
З наведеного висновку вбачається, що батько дітей ухиляється від своїх батьківських обов'язків, утриманням та вихованням дітей не займається, не бере участі у вихованні дівчинок, не допомагає матеріально, не цікавився їх життям, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду та лікування.
Діти проектують відчуття доньок на вітчима ОСОБА_11 .
На цей час мати дітей ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 з 01.02.2022, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_2 .
Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підставі рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 19.11.2024 р. усиновлено малолітній дітей: ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_9 , чоловіком ОСОБА_6 . Відповідно на підставі зазначеного рішення внесено зміни до актового запису про народження дітей.
ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та їх діти ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 проживають однією сім'єю.
Згідно з ч. 1 ст. 280 Цивільного процесуального кодексу України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, для скасування заочного рішення необхідна одночасна наявність наведених умов, тобто, не лише встановлення поважності причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.
Частиною 3 статті 287 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: залишити заяву без задоволення; скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
В даному випадку, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення суд дійшов до висновку, що сукупність підстав необхідних для скасування заочного рішення відсутня.
Так відповідач повідомлявся судом про розгляд справи належним чином, відповідно до вимог ЦПК України, відповідач не надав суду жодного аргументу щодо обставин справи, які б впливали на правильне її вирішення.
Аліменти відповідач не сплачував з 2020 так і не сплачує по цей час, не цікавився долею дітей, не приймав будь якої участі в їх житті. Представником відповідача не надано доказів іншого.
Твердження представника відповідача про намагання брати участь у вихованні дітей їх біологічним батьком, суд не приймає до уваги оскільки зазначені обставини не підтверджуються будь - якими доказами.
Скасування рішення з урахуванням факту усиновлення дітей може суттєво вплинути на права та законні інтереси дітей та психічний стан неповнолітніх.
З огляду на викладене, суд вважає що підстави для скасування заочного рішення та призначення справи до розгляду відсутні та заява про перегляд заочного рішення задоволенню не підлягає.
Такий висновок, суд робить, перш за все з урахуванням найвищих законних прав та інтересів неповнолітніх дітей.
Керуючись ст. ст. 287-288 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 серпня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав - відмовити.
Роз'яснити, що заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ст. ст. 354-356 Цивільного процесуального кодексу України з урахуванням п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних положень цього Кодексу.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і оскарженню не підлягає.
Суддя Ленінського районного
суду міста Миколаєва Г.С. Костюченко
Повний текст судового рішення складено «22» травня 2025.