Справа № 474/1171/24
Провадження № 2/474/8/25
Іменем України
(заочне)
19.05.25р. с-ще Врадіївка
Врадіївський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Сокола Ф.Г.
за участю секретаря судового засідання Багрін Н.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
31.10.2024р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором № 211125-003 від 25.11.2021р. за період з 25.11.2021р. по 14.12.2023р. у розмірі 105 299 грн. 18 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 25.11.2021р. між ТОВ "Кредитсервіс" та відповідачем було укладено кредитний договір № 211125-003, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 40 000 грн. шляхом перерахування суми кредиту на банківський (картковий) рахунок позичальника. Процентна ставка фіксована. Договір набуває чинності і діє 10 років з моменту укладення. Строк позовної давності за всіма зобов'язаннями сторін, що виникають з умов договору, в тому числі щодо сплати штрафів, процентів та відшкодування збитків становить 10р. Одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту у розмірі 7,5 % (сума одноразової комісії складає 3 000 грн.). Разові проценти стягуються із суми кредиту у день перерахування кредиту на банківський рахунок Позичальника. Кредитний договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4 (25.11.2021 12:35:07).
Станом на 14.12.2023р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 105 299 грн. 18 коп. з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 37 888 грн. 26 коп. та прострочена заборгованість за процентами 67 410 грн. 92 коп., яка відповідачем не погашена, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у заявленому розмірі.
Представниця позивача Ушакевич М.П. в судові засідання 15.01.2025р., 31.03.2025р. та 19.05.2025р. не з'явилася, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлена про час, дату і місце судового розгляду. Водночас, у позовній заяві просила у разі неявки в судове засідання відповідача провести заочний розгляд справи без участі представника позивача та ухвалити заочне рішення.
Відповідач в судові засідання 15.01.2025р., 31.03.2025р. та 19.05.2025р. не з'явився, хоча належним чином в порядку, визначеному ст.ст. 128-130 ЦПК України, повідомлений про час, дату і місце судового розгляду шляхом направлення поштовим зв'язком рекомендованим листом з повідомленням судових повісток за зареєстрованою адресою місця проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про виклик відповідача до суду. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, а також не подав до суду відзив на позовну заяву та заяви про розгляд справи за його відсутності чи відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
19.05.2025р. судом в порядку, визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України, постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.
З огляду на приписи ст.ст. 211 та 223 ЦПК України суд визнав за можливе розглянути справу по суті без участі сторін за наявними у справі доказами.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідив письмові докази, судом встановлено наступне.
25.11.2021р. ОСОБА_1 , після ознайомлення ним з загальними умовами кредитування викладеними у Паспорті споживчого кредиту, та ТОВ "Кредитсервіс" укладено Договір про надання кредиту № 211125-003 та його індивідуальну частину, з наступними умовами: сума кредиту - 40 000 грн. 00 коп.; строк на який надається кредит - 730 днів; кількість щомісячних платежів - 24; порядок сплати платежів - щомісяця до 25 числа місяця закінчення відповідного розрахункового періоду користування кредитом; одноразова комісія за видачу кредиту від початкової суми кредиту - 7,5%; сума одноразової комісії - 3 000 грн.; плата за користування кредитом в середньому за місяць від початкової суми кредиту - 8,5% (3 400грн.); орієнтовна реальна річна процентна ставка, відсотків річних - 331,17%; сума щомісячного платежу - 5 066 грн. 67 коп.; орієнтовна загальна вартість кредиту - 121 599 грн. 62 коп.; порядок нарахування плати за користування кредитом - нараховується за кожен місяць 25 числа місяця початку відповідного розрахункового періоду користування кредитом.
Умовами договору кредитування передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю платежі строки і суми яких зазначені у Графіку платежів, та плата за користування кредитом нараховується щомісячно за кожен місяць користування кредитом. Також передбачено знижені процентні ставки, у разі повернення кредиту у термін до одного місяця з дня отримання коштів у розмірі 0,01 % від суми кредиту, та зниженої процентної ставки у розмірі 140,79 %, у разі повернення кредиту до закінчення строку, встановленого графіком платежів. Процентна ставка фіксована. Датою повернення суми кредиту, як і датою сплати заборгованості за договором вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок кредитодавця. Договір набуває чинності і діє 10 років з моменту укладення. Позовна давність за всіма зобов'язаннями сторін, що виникають з умов договору, у т.ч. щодо сплати штрафів, процентів, становить 10 років. Підписанням договору позичальник підтвердив. що він ознайомлений, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватися умов Публічної пропозиції (оферти) ТОВ "Кредитсервіс", укладення договору про надання кредиту в редакції від 19.10.2021р., яка є невід'ємною частиною договору. А також позичальник підтвердив, що до укладення договору він отримав від кредитодавця інформацію зазначену у ч. 2 ст. 12 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. 9 Закону України "Про споживче кредитування" (п.п. 2, 3, 5, 6 Договору про надання кредиту).
В додатки до договору про надання кредиту позивачем надано Публічну пропозицію (оферту) ТОВ "Кредитсервіс", на умовах якої товариство пропонує фізичним особам - громадянам України, укладення договорів кредиту для придбання товарів/послуг. Дана оферта є публічною пропозицією,а також договором приєднання у розумінні ст.ст. 633, 634ЦК України, та є невід'ємною частиною кожного з договорів, що укладаються на її підставі та в індивідуальній частині яких міститься акцепт оферти. Умови вказаної оферти діють з 20.10.2021р.
Графіком платежів за договором про надання кредиту встановлено обов'язок позичальника сплачувати щомісяця 4 666 грн 67 коп. протягом 24 місяців (з 22.12.2021р. до 22.11.2023р.), які включають заборгованість по тілу кредиту та процентам, а також обов'язок сплатити одноразово комісію у розмірі 3 000 грн.
Паспорт споживчого кредиту, Договір та його індивідуальну частину, Графік платежів, підписані позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4 25.11.2021р. 12:35:07.
Довідкою про укладення договору № 14/12/-6 від 14.12.2023р. підтверджується, що ідентифікація позичальника ОСОБА_1 здійснювалася в ІТС товариства, та акцепт оферти здійснювалося в ІТС системі одноразовим ідентифікатором НОМЕР_4 25.11.2021р. 12:34:21, номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником 25.11.2021р. 12:35:07.
У платіжному дорученні № 2574 від 25.11.2021р. міститься інформація про перерахування коштів у сумі 37 000 грн. платником ТОВ "Кредитсервіс" на ім'я одержувача ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_2 , з призначенням перерахування кредитних коштів згідно договору № 21125-003 від 25.11.2021р.
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 211125-003 від 25.11.2021р. за період з 25.11.2021р. до 14.12.2023р. та розрахунку кредитної заборгованості за кредитним договором з 25.11.2021р. до 25.11.2023р. вбачається, що заборгованість позичальника за договором № 211125-003 становить за тілом кредиту 37 888 грн. 26 коп. та за процентами 67 410 грн. 92 коп. При цьому позичальником було внесено платежі: 24.12.2021р. у сумі 4 670 грн., які були зараховані на погашення тіла кредиту 415 грн. 98 коп. та процентів 4 254 грн. 02 коп.; 25.01.2022р. у сумі 4 965 грн. 00 коп., які були зараховані на тіло кредиту 755 грн. 22 коп. та проценти 4 209 грн. 78 коп.; 23.02.2022р. у сумі 5 070 грн. які були зараховані на тіло кредиту 940 грн. 54 коп. та проценти 4 129 грн. 46 коп. З цих же доказів вбачається, що при видачі суми кредиту 40 000 грн. 25.11.2021р., з позичальника було стягнуто одноразову комісію у розмірі 3 000 грн.
12.01.2024р. на ім'я позичальника було направлено рекомендованим листом досудову вимогу про стягнення заборгованості (список "Кредитсервіс" згрупованих поштових відправлень форми 103А, опис вкладення у цінний лист).
Доказів які б спростовували надані позивачем розрахунки та доводили б повне виконання боржником кредитних зобов'язань відповідачем суду не надано.
25.01.2023р. між АО "Правовий діалог" та позивачем укладено договір № 25-01/2023 про надання правової допомоги відповідно до якого (розд. 1) об'єднання взяло на себе зобов'язання по наданню клієнту правової допомоги (стягнення належної до сплати клієнту заборгованості боржників за кредитними договорами, здійснення захисту прав клієнта пов'язаних із стягненням заборгованості. Перелік боржників щодо яких надається допомога, сума заборгованості та інші дані необхідні для виконання умов цього договору, зазначаючи у реєстрі боржників. Винагорода, за підготовку та направлення позовної заяви -7 000 грн.
У додатку № 4 до договору № 25-01/2023 (Акт приймання передачі наданої правничої допомоги) № 3 від 04.01.2024р.) зазначено, що згідно з договором послуги з правничої допомоги надані адвокатом у повному обсязі щодо боржника ОСОБА_1 . Надана послуга та вартість: підготовка та направлення позовної заяви до Врадіївського районного суду - 7 000 грн.
Оплата згідно Акту №3 від 04.01.2024р. за договором № 25-01/2023 проведена 05.01.2024р. (платіжна інструкція № 1567).
Встановив вказані обставини, суд вважає, що зі сторони відповідачки порушені вимоги чинного законодавства, що регулює кредитні правовідносини.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Загальні правила щодо форми договору визначені ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.
Згідно з ч. 1 ст. 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. За правилам ч. 1 ст. 1049 та ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
У разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03.09.2015р. (далі - Закон № 675-VIII).
У п.п. 5, 6, 7, 12 ст. 3 Закону № 675-VIII зазначено, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Відповідно до ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов'язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.
У разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону № 675-VIII в редакції на час виникнення спірних правовідносин,- визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Верховний Суд у постанові від 7 жовтня 2020 року під час розгляду справи № 127/33824/19 зауважив, що без отримання листа на адресу електронної пошти та смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір не був би укладений.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20.
Відповідно до ст. 526, 629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Установлено, що кредитний договір між ТОВ "Кредитсервіс" та відповідачем укладено в електронній формі та він підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Отже, між сторонами було укладено кредитний договір, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Статтею 8 Закону України "Про споживче кредитування" (в редакції на час укладення договору про надання кредиту) встановлено, що до загальних витрат за споживчим кредитом включаються: комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
За п. 10 ч. 1 ст. 12 цього ж Закону визначено, що у кредитному договорі обов'язково визначається порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися).
Тому, попередньо ознайомившись з умовами кредитування та підписавши за наведеними умовами договір про надання кредиту, відповідач, як позичальник не лише погодив, а й прийняв до виконання, узгоджені ним з кредитодавцем умови зобов'язання, зокрема, щодо утримання разової комісії з суми кредиту, на яку в цілому нараховуються проценти за фіксованими ставками, але з урахуванням періоду виконання позичальником взятого на себе зобов'язання.
Зважаючи на те, що позивачем доведено факт отримання відповідачем кредитних коштів, та правові підстави для нарахування відсотків, одноразової комісії, що жодним чином не спростовано відповідачем, суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
За приписами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;
3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Статтею 137 цього кодексу визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Тобто, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України)
Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19.
За приписами ст. 138 ЦПК України витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.
Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати.
Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Розмір витрат, пов'язаних з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.
Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", про що зазначено в ч. 4 ст. 62 ЦПК України.
За положеннями п. 4 ст. 1, ч.ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI).
Відповідно до ст. 19 Закон № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Позивач також просив стягнути з відповідача на свою користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн. 00 коп., на підтвердження чого надав договір про надання правничої допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг № 3 у якому визначено вартість таких 7 000 грн. (складання позовної заяви та направлення її до суду), платіжну інструкцію про оплату послуг адвоката.
З огляду на відсутність заперечень відповідача щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу позивача із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, з урахуванням обсягу фактично виконаної адвокатом роботи із представництва позивача в суді (складання позовної заяви, заяви на виконання ухвали суду), принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності цих витрат, виходячи з конкретних обставин справи, а також враховуючи принцип диспозитивності щодо заявлених позивачем вимог, суд приходить до висновку про наявності підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у заявленій позивачем сумі 7 000 грн. 00 коп.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн. 00 коп., понесені позивачем при подачі позову до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-89, 141, 258-268, 273, 279-283 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" (код ЄДРПОУ 41125531, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 36-д, приміщення 65-з) заборгованість за кредитним договором № 211125-003 від 25.11.2021р. станом на 14.12.2023р. в сумі 105 299 (сто п'ять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 18 коп., з яких: 37 888 (тридцять сім тисяч вісімсот вісімдесят вісім) грн. 26 коп. - прострочена заборгованість за сумою кредиту; 67 410 (шістдесят сім тисяч чотириста десять) грн. грн. 92 коп. - прострочена заборгованість за процентами.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитсервіс" (код ЄДРПОУ 41125531, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Коновальця Євгена, 36-д, приміщення 65-з) судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7 000 (сім тисяч) грн. 00 коп.
Копію заочного рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Врадіївський районний суд Миколаївської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений та підписаний "22" травня 2025 року.
Суддя Ф.Г. Сокол