Справа № 149/1487/25
Провадження №1-кс/149/319/25
19.05.2025 р. м. Хмільник
Суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_5 від розгляду справи № 149/1487/25 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у кримінальному провадженні № 12021025220000085 від 03 серпня 2021 року відносно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст.343, ч. 2 ст. 383 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 ,
16 травня 2025 року до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшла заява адвоката ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_3 , підозрюваного за ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст.343, ч. 2 ст. 383 КК України у кримінальному провадженні №12021025220000085 від 03 серпня 2021 року, про відвід слідчої судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави.
Заява мотивована тим, що копія клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному, його захиснику не вручалась, що позбавляє захист можливості надати обґрунтовані заперечення; слідчою суддею допущено до участі в засіданні по розгляду клопотання слідчого ОСОБА_7 ; клопотання подане з порушенням територіальної підсудності, - зазначені обставини, на думку заявника, свідчать про наявність підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні, тому вимагала відвести слідчого суддю ОСОБА_5 від розгляду клопотання про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу - справи № 149/1487/25.
19 травня 2025 року адвокатом ОСОБА_4 подано заяву про долучення доказів на підтвердження її заяви про відвід слідчої судді ОСОБА_5 : скарги на дії судді ОСОБА_5 до ВРП з додатками щодо незаконної відмови у доступі до правосуддя; порушення правил гласності та відкритості процесу; порушення засад рівності всіх учасників перед законом і судом; незабезпечення права на захист; порушення правил відводу; допущення суддею поведінки, що порочить звання судді; а також порушення прав людини або інше грубе порушення закону, що призвело до істотних негативних наслідків, зокрема щодо проведення судових засідань і винесення ухвали про привід після надходження заяви про відвід та до її розгляду.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_8 проти задоволення заяви про відвід заперечив, посилаючись на відсутність підстав, передбачених ст. ст. 75, 76 КПК України, зокрема і п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, для відводу слідчої судді ОСОБА_5 від розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 . Також зазначив, що в судовому засіданні 16 травня 2025 року по обранню запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 до вирішення судом клопотання про привід підозрюваного, про надходження заяви про відвід не повідомлялось.
Інші особи, які беруть участь у розгляді справи, в судове засідання не з'явились, про дату, місце і час судового засідання були повідомлені належним чином.
Слідча суддя ОСОБА_5 подала заяву про розгляд заяви про відвід у її відсутності.
Адвокат ОСОБА_4 подала клопотання про відкладення розгляду справи, в задоволенні якого судом було відмовлено усною ухвалою суду через відсутність поважних причин неявки в судове засідання, стислі терміни розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу.
Інші учасники розгляду про причини неявки суд не повідомили, заяв, клопотань не подали.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що на виконання вимог ч. 3 ст. 81 КПК України, судом забезпечено право судді ОСОБА_5 надати пояснення, а також право осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, викласти їх думку з приводу заяви, з метою недопущення порушень процесуальних строків розгляду клопотання, в рамках якого заявлено відвід слідчому судді, а також зважаючи на відсутність поважних причин для відкладення розгляду заяви, неявка учасників не перешкоджає розгляду заяви про відвід.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали заяви про відвід, суддя доходить наступного.
Судом встановлено, що в провадженні Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12021025220000085 за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 343, ч.2 ст.383 КК України.
В рамках даного кримінального провадження до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області надійшло клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, яке було розподілено слідчому судді ОСОБА_5 .
Розгляд клопотання слідчим суддею ОСОБА_5 розпочато 15 травня 2025 року о 09 год. 23 хв., після чого розгляд неодноразово відкладався з різних причин.
16 травня 2025 року адвокат ОСОБА_4 звернулась з заявою про відвід слідчої судді ОСОБА_5 .
Перелік обставин, що виключають участь слідчого судді в кримінальному провадженні, визначено ст. ст. 75, 76 КПК України. Зокрема згідно п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
За змістом ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених ст. ст. 75-76 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим.
При цьому вичерпного переліку цих обставин процесуальний закон не містить. Отже особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості судді.
Оскільки кримінальне процесуальне законодавство містить загальні вимоги до вмотивованості відводу, суд в оцінці вмотивованості відводу звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.
Так, Європейським судом з прав людини у п. 66 у рішенні по справі «Мироненко і Мартенко проти України» зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. За суб'єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» (Fey v. Austria), рішення від 24 лютого 1993 року, серія A, N 255, с. 12, п. 27, 28 і 30, та «Веттштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), заява N 33958/96, п. 42, ЄСПЛ 2000-XII). У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. the United Kingdom), рішення від 10 червня 1996 року, Reports 1996-III, с. 794, п. 38).
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі «Фей проти Австрії» Європейський суд з прав людини зауважив, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
У справі «Хаушильд проти Данії» Європейський суд з прав людини зазначив про необхідність доказів фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії, п. 43).
Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Адвокат ОСОБА_4 вказує, що клопотання про застосування запобіжного заходу не підсудне Хмільницькому міськрайонному суду Вінницької області, а підозрюваному не вручено копії клопотання з додатками, що позбавляє сторону захисту надати заперечення.
Разом з тим, як слідує з наданих адвокатом журналів судових засідань, розгляд клопотання по суті слідчою суддею ОСОБА_5 не розпочато, оцінку наданим матеріалам клопотання не надано.
Сам по собі факт призначення слідчою суддею ОСОБА_5 клопотання про обрання запобіжного заходу до розгляду являється виконанням вимог ч. 1 ст. 187 КПК України та не свідчить про наявність упередженості в слідчого судді.
Доводи заяви про відвід в частині ухвалення слідчою суддею ОСОБА_5 процесуальних рішень в межах розгляду клопотання фактично зводяться до незгоди з організацією ведення судового процесу та до незгоди з процесуальними рішеннями.
Вказані доводи захисника не свідчать про необ'єктивність або упередженість слідчої судді ОСОБА_5 , при цьому в разі незгоди з процесуальними рішеннями слідчого судді, порушенні при їх постановленні норм процесуального чи матеріального права, КПК України визначено право сторін кримінального провадження на оскарження таких рішень в апеляційному порядку.
Згідно роз'яснення Пленуму Верховного Суду України в пункті 10 Постанови "Про незалежність судової влади" №8 від 13 червня 2007 року, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Суддя в межах розгляду заяви про відвід не уповноважений надавати оцінку законності та обґрунтованості постановлених іншим слідчим суддею рішень, а тому відповідні доводи не можуть бути покладені в основу рішення про відвід.
Незгода адвоката з прийнятими процесуальними рішеннями не може бути підставою для відводу від розгляду клопотань у кримінальному провадженні та жодним чином не породжує об'єктивних сумнівів у неупередженості слідчого судді і не може слугувати доказом упередженого відношення слідчого судді до учасників судового засідання.
Щодо поданої заявником скарги до Вищої ради правосуддя, суд зазначає наступне.
Після надходження заяви про відвід, адвокат ОСОБА_4 надіслала суду документи щодо подання нею скарги до ВРП відносно судді ОСОБА_5 як доказ порушення слідчою суддею процесуального закону, належної правової процедури та права ОСОБА_3 на захист.
Відповідно до п.2 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН №2006/23від 27.07.2006 року, об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. При виконанні своїх обов'язків суддя вільний від будь-яких схильностей, упередженості чи забобонів. Поведінка судді в процесі засідання та за стінами суду має сприяти підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі до об'єктивності суддів та судових органів.
На час розгляду заяви про відвід у суду відсутні результати розгляду ВРП скарги адвоката ОСОБА_4 , а тому аргументи щодо допущення слідчим суддею ОСОБА_5 дисциплінарних проступків, на даний час є припущеннями.
Водночас, подання стороною кримінального провадження дисциплінарної скарги до ВРП, автоматично не свідчить про упередженість слідчого судді ОСОБА_5 при прийнятті рішень у клопотанні про обрання запобіжного заходу та не є імперативно підставою для відводу слідчого судді.
Вплив цієї заяви на об'єктивність слідчого судді ОСОБА_5 при прийнятті рішення за результатами розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у справі № 149/1487/25, може бути встановлений безпосередньо слідчим суддею ОСОБА_5 , і у разі його наявності, стати підставою для самовідводу.
Таким чином в ході розгляду заяви про відвід судом не встановлено обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчого судді ОСОБА_5 під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у справі № 149/1487/25.
Посилання адвоката ОСОБА_4 на обставини, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, зводяться до незгоди з організацією та веденням судового процесу і прийнятими процесуальними рішеннями, носять характер припущень, та не свідчать про упередженість або необ'єктивність слідчого судді, що як наслідок, не тягне за собою усунення слідчого судді від розгляду судової справи.
Вказана позиція суду відповідає позиції висловленій ВС в ухвалах від 12 лютого 2018 у справі № 359/9855/15-к, від 03 липня 2019 року у справі № 826/14033/17.
Таким чином, оскільки в ході розгляду заяви не встановлено обставин, що відповідно до ст. 75 КПК України, унеможливлюють участь слідчого судді ОСОБА_5 у розгляді справи № 149/1487/25 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у кримінальному провадженні № 12021025220000085 від 03 серпня 2021 року відносно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст.343, ч. 2 ст. 383 КК України, суддя доходить висновку, що заявлений адвокатом ОСОБА_4 відвід слідчому судді ОСОБА_5 , задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 77, 80-81 КПК України, суддя
В задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_5 від розгляду справи № 149/1487/25 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави у кримінальному провадженні № 12021025220000085 від 03 серпня 2021 року відносно ОСОБА_3 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст.343, ч. 2 ст. 383 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали проголошено 22 травня 2025 року.
Суддя: