Справа № 461/4508/24 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В. В.
Провадження № 22-ц/811/358/25 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
08 травня 2025 року м.Львів
Справа № 461/4508/24
Провадження № 22-ц/811/357/25
Провадження № 22-ц/811/358/25
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів: Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
розглянув апеляційні скарги Державного підприємства «СЕТАМ» на рішення Галицького районного суду м. Львова від 4 грудня 2024 року та на додаткове рішення цього суду від 18 грудня 2024 року, ухвалені у складі судді Стрельбицького В. В. у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., ДП «СЕТАМ», з участю третіх осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Прайм Альянс», Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Львів», про стягнення коштів,-
встановив:
3 червня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., ДП «СЕТАМ», з участю третіх осіб: ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», АТ КБ «Львів», про стягнення коштів. Просив стягнути з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. на його (позивача) користь кошти, які були сплачені за придбання майна, лоту №405245 згідно протоколів № 405245, № 466185 від 7 липня 2020 року у розмірі 183 962, 51 грн. та 1 839, 62 грн. судового збору; стягнути з ДП «СЕТАМ» на його ( ОСОБА_1 ) користь 1 211, 20 грн. судового збору. В обґрунтування позову посилається на те, що 7 травня 2019 року приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Барбуляк Х.М. видано виконавчий напис №1211 про звернення стягнення на рухоме майно - асфальтоукладач: марка і модель «DEMAG DF110P», рік випуску 1994, заводський № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 5900 см. куб. 6 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60821737 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк X.М. № 1211 від 7 травня 2019 року. Вказує, що 7 липня 2020 року сформовано протокол № 466185 проведення електронних торгів з реалізації лоту №405245, відповідно до якого переможцем торгів є він ( ОСОБА_1 ) за ціною продажу, що відповідає стартовій ціні 193 644, 75 грн., з яких 9 682,24 грн. сплачені на рахунок ДП «СЕТАМ» та 183 962,51 грн. сплачено ним (позивачем) на рахунок приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М. 28 липня 2020 року приватним виконавцем виготовлено та видано йому (позивачу) акт про проведені електронні торги. Зазначає, що 22 квітня 2021 року йому ( ОСОБА_1 ) Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві видано свідоцтво про реєстрацію машини - асфальтоукладача, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Стверджує, що ним (позивачем) виконано вимоги закону щодо належного виконання зобов'язань, внаслідок чого він набув право власності на вказане рухоме майно. Однак, надалі, згідно рішення суду, протокол проведення прилюдних торгів, акт державного виконавця про проведені електронні торги визнано недійсними та витребувано у позивача зазначене вище рухоме майно з його володіння. Зазначає, що виконавчий напис нотаріуса, на підставі якого проводилася примусова процедура продажу рухомого майна на оспорюваних електронних торгах, визнано таким, що не підлягає виконанню згідно з рішенням Господарського суду Львівської області від 14 грудня 2022 року у справі № 914/872/22. Таким чином, виконавчий напис нотаріуса від 7 травня 2019 року № 1211 є таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення. Вказує, що рішенням Галицького районного суду міста Львова від 21 листопада 2023 року у справі №461/420/23 задоволено позов ТзОВ «Домусгруп» до нього ( ОСОБА_1 ), приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., ДП «СЕТАМ», з участю третіх осіб: ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності та витребування рухомого майна. Визнано недійсними електронні торги, що проведені 17 лютого 2020 року ДП «СЕТАМ» з реалізації асфальтоукладача марки «Demag», модель DF110P, заводський №30115, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1994 року випуску, реєстраційний номер лота: НОМЕР_4 ; визнано недійсним протокол №466185 проведення вказаних електронних торгів, сформований 7 липня 2020 року; визнано недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Білецького І.М. від 28 липня 2020 року про проведені 17 лютого 2020 року ДП «СЕТАМ» електронні торги ВП 60821737, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію машини: асфальтоукладача марки «Demag», модель DF110P, заводський № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1994 року випуску, видане Головними управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві ОСОБА_1 22 квітня 2021 року; витребувано з його ( ОСОБА_1 ) володіння на користь ТзОВ «Домусгруп» вказаний асфальтоукладач. Таке рішення суду набрало законної сили. Стверджує, що він (позивач), на день подання позовної заяви, втратив право власності на вищенаведене рухоме майно. Просить позов задовольнити.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 4 грудня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. на користь ОСОБА_1 кошти, які були сплачені за придбання майна, лоту №405245 згідно протоколу № 405245, згідно протоколу № 466185 від 7 липня 2020 у розмірі 183 962,51 грн. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. на користь ОСОБА_1 витрати на сплату судового збору у розмірі 1 839,62 грн. Стягнуто з ДП «СЕТАМ» на користь ОСОБА_1 1 211,20 грн. (судового збору).
Додатковим рішенням Галицького районного суду міста Львова від 18 грудня 2024 року частково задоволено заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення. Стягнуто з приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. на користь ОСОБА_1 4 000 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Державного підприємства «СЕТАМ» на користь ОСОБА_1 4000 грн. компенсації витрат на професійну правничу допомогу. У решті вимог заяви відмовлено.
Рішення суду в частині стягнення з ДП «СЕТАМ» судового збору та додаткове рішення цього суду частині стягнення з ДП «СЕТАМ» витрат на професійну правничу допомогу оскарує ДП «СЕТАМ». Вважає рішення незаконними та необґрунтованими, такими, що порушують законні права та інтереси, винесені з порушенням норм матеріального права. Просить скасувати рішення суду в частині стягнення з ДП «СЕТАМ» судового збору у розмірі 1 211, 20 грн. та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні з підприємства судових витрат та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні з підприємства таких витрат. Зазначає, що рішенням Галицького районного суду міста Львова від 4 грудня 2024 року відсутні посилання на задоволення позову до ДП «СЕТАМ». Посилається на ст. 141 ЦПК України. Таким чином, суд першої інстанції не врахував вищезазначені обставини справи, суб'єктивно розтлумачив норми ЦПК України, внаслідок чого було незаконно стягнуто із ДП «СЕТАМ» судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи сторони в судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом (ч.2 ст. 372 ЦПК України).
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не проводиться. Датою ухвалення рішення є дата складення його повного тексту.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ч. 3 ст. 12, ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що 7 травня 2019 року приватним нотаріусом Львівського нотаріального округу Барбуляк Х.М. видано виконавчий напис №1211 про звернення стягнення на рухоме майно - асфальтоукладач марки і модель «DEMAG DF110P», рік випуску 1994, заводський № НОМЕР_1 , об'єм двигуна 5900 см. куб.
6 грудня 2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Львівської області Білецьким І.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60821737 з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Барбуляк X.М. № 1211 від 7 травня 2019 року.
7 липня 2020 року сформовано протокол № 466185 проведення електронних торів з реалізації лоту №405245, відповідно до якого переможцем торгів є ОСОБА_1 за ціною продажу, що відповідає стартовій ціні 193 644, 75 грн., з яких: 9 682,24 грн. сплачені на рахунок ДП «СЕТАМ» та 183 962,51 грн. сплачено позивачем на рахунок приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І. М.
28 липня 2020 року приватним виконавцем виготовлено та видано позивачу Акт про проведені електронні торги.
22 квітня 2021 року Головним Управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві позивачу видано свідоцтво про реєстрацію асфальтоукладача, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Позивач за встановленою законом процедурою прийняв участь в електронних торгах, став їх переможцем, виконав усі вимоги закону щодо належного виконання зобов'язань, внаслідок чого набув право власності на вказане рухоме майно.
Надалі протокол проведення прилюдних торгів, акт державного виконавця про проведені електронні торги у судовому порядку визнано недійсними та витребувано у позивача зазначене рухоме майно з його володіння відповідним рішенням суду.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 14 грудня 2022 року у справі №914/872/22 визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М., № 1211 від 7 травня 2019 року про звернення стягнення на рухоме майно, яке належить ТзОВ «Домусгруп», а саме: асфальтоукладач марки DЕМАG, моделі DF110P, рік випуску-1994, заводський №30115, об'єм двигуна - 5900 см куб., державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , видане Головним Управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області 7 травня 2019 року.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 22 травня 2023 року скасовано рішення Господарського суду Львівської області від 14 грудня 2022 року у справі №914/872/22 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 1211 від 7 травня 2019 року про звернення стягнення на рухоме майно, яке належить ТзОВ «Домусгруп», а саме: асфальтоукладач марки DЕМАG, моделі DF110P (рік випуску-1994, заводський №30115, об'єм двигуна - 5900 см куб., державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_5 , видане 7 квітня 2017 року Головним Управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області), вчинений 7 травня 2019 року приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Барбуляк Х.М. Виконавчий напис нотаріуса від 7 травня 2019 року № 1211 визнано таким, що не підлягає виконанню з моменту вчинення.
Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 21 листопада 2023 року у справі №461/420/23 задоволено позов ТзОВ «Домусгруп» до ОСОБА_1 , приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М., ДП «СЕТАМ», з участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову: ТзОВ «Фінансова компанія «Прайм Альянс», Головного управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області, про визнання недійсним електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів, свідоцтва про право власності та витребування рухомого майна. Визнано недійсними електронні торги, що проведені 17 лютого 2020 року ДП «СЕТАМ» з реалізації асфальтоукладача марки «Demag», модель DF110P, заводський №30115, державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1994 року випуску, реєстраційний номер лота: НОМЕР_4 . Визнано недійсним протокол №466185 проведення електронних торгів від 17 липня 2020 року ДП «СЕТАМ» з реалізації вказаного асфальтоукладача, сформований 7 липня 2020 року. Визнано недійсним акт приватного виконавця виконавчого округу Білецького І.М. від 28 липня 2020 року про проведені 17 лютого 2020 року електронні торги ВП 60821737 з реалізації асфальтоукладача. Визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію машини: асфальтоукладача марки «Demag», модель DF110P, заводський № НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 , 1994 року випуску, виданого ОСОБА_1 Головним управлінням Держпродспоживслужби у м. Києві 22 квітня 2021 року. Витребувано з володіння ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Домусгруп» описаний вище асфальтоукладач.
Встановлено, що після відкриття провадження у справі 9 682,24 грн. повернуті ДП «СЕТАМ» на рахунок позивача, у зв'язку із цим ОСОБА_1 відмовився від вимог до цього відповідача.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 4 грудня 2024 року та додаткове рішення цього суду від 18 грудня 2024 року у оскарженій частині мотивовано наступним.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати суд присуджує позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог з врахування частки вимог заявлених до кожного з відповідачів.
Факт добровільного повернення коштів позивачу відповідачем (ДП «СЕТАМ») не звільняє його від обов'язку відшкодувати понесені позивачем судові витрати.
Встановлено, що 7 грудня 2024 року представник позивача - Реус Д.С. подав до суду заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно із ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Встановлено, що між ОСОБА_1 та адвокатом Реусом Д.С. 3 квітня 2023 року укладено договір про надання юридичної (правової) допомоги.
З акта про надання послуг №1 від 6 грудня 2024 року вбачається, що вартість наданих послуг, які стосуються надання позивачу правничої допомоги, становить 24 000 грн.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок спростування співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 10 від 17 жовтня 2014 року витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Згідно постанови Верховного Суду від 12 червня 2018 року у справі №462/9002/14-ц свобода договору не є абсолютною, вона обмежується законом і суттю договірних правовідносин, якою за договором про надання юридичних послуг у формі представництва у суді є забезпечення балансу приватних і публічних інтересів - права особи на кваліфіковану юридичну допомогу при розгляді її справи у суді (приватний інтерес) і незалежність та безсторонність судової влади при розгляді цивільних справ (публічний інтерес).
При визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 3 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
При здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів, суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
При визначенні розміру витрат на правничу допомогу на підставі поданих сторонами доказів, суд має виходити з критеріїв: їхньої реальності (тобто встановлення їхньої дійсності та необхідності); розумності їхнього розміру (виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін).
Суд може зменшити розмір понесених витрат на правничу допомогу, якщо обсяг робіт і час, витрачений на підготовку документів, є явно неспівмірним із складністю виконаних адвокатом робіт.
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 24 000 грн. не співмірний зі складністю справи; виконаними адвокатом роботами (наданими послугами; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг)); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду заявлено вимогу до приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Білецького І.М. та до ДП «СЕТАМ».
Позивач в процесі судового розгляду відмовився від вимог до ДП «СЕТАМ» у зв'язку із поверненням йому коштів, тобто добровільного задоволення відповідної вимоги після звернення до суду.
Факт добровільного виконання вимоги позивача не звільняє ДП «СЕТАМ» від відшкодування судових витрат на правову допомогу, оскільки внаслідок дій та бездіяльності зазначеного відповідача позивач був змушений звернутися до суду. Витрати на правову допомогу прямо пов'язані із захистом у судовому порядку прав та інтересів позивача, які порушило ДП «СЕТАМ».
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до висновку, що розподіл судових витрат належить провести шляхом їх стягнення з обох відповідачів у рівних частинах (по 4000 грн. з кожного).
У інших частинах рішення суду першої інстанції не оскаржуються та не переглядаються.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, які не спростовані доводами апеляційних скарг. Підстави для скасування рвшенб суду першої інстанції в оскаржуваних частинах не встановлені.
Керуючись ст.ст. 33, 141, 367, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційні скарги Державного підприємства «СЕТАМ» залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду міста Львова від 4 грудня 2024 року та додаткове рішення цього судувід 18 грудня 2024 року щодо розподілу судових витрат залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено і підписано 13 травня 2025 року.
Головуючий -______________________Т. І. Приколота
Судді: _________________ Ю.Р. Мікуш _______________Р. В. Савуляк