Справа № 681/178/25
Провадження 3/681/221/2025
"22" травня 2025 р. м.Полонне
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А.,
за участю секретаря судових засідань Богданевич О.О.,
захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,- адвоката Александрова Д.О.,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків не встановлено, громадянина України,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
07.02.2025 о 23 год. 54 хв. в місті Полонному по вулиці Лесі Українки, 202 Шепетівського району Хмельницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я відмовився.
Такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, доручив представляти свої інтереси адвокату Александрову Д.О., який у судовому засіданні в режимі відеоконференції вказав на низку порушень, допущених працівниками поліції, а саме: порушення безперервності відеозапису (запис складається з двох файлів із різними датами, другий файл не стосується подій 08.04.2025 та зафіксований в іншій місцевості; підтверджує, що його клієнт був дійсно зупинений працівниками поліції наступного дня, тобто 09.04.2025), відсутність на відео моменту складання протоколу та інших документів, а також передчасне припинення запису бодікамерою через 9 хвилин, що, на думку адвоката, було зроблено умисно. Також зазначено, що на відео видно, як ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак працівники поліції почали висувати припущення щодо наркотичного сп'яніння, затягувати процес, чинити психологічний тиск з метою отримання штучної відмови від проходження огляду, яка, втім, надана не була. Крім того, зазначає, що акт огляду на стан сп'яніння не містить дати та часу його складання.
Заслухавши пояснення учасників справи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.
Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягне за собою адміністративну відповідальність за ст.130 КУпАП.
Таким чином, проходження в установленому порядку огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є не правом, а обов'язком особи, яка керує транспортним засобом, а відмова від такого огляду є самостійною кваліфікуючою ознакою ч. 1 ст. 130 КУпАП України.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп'яніння визначається ст.266 КУпАП.
Відповідно до положень ч.1-5 ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб, поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів, огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Судом встановлено, що вина ОСОБА_1 об'єктивно підтверджується сукупністю зібраних доказів у справі, а саме даними:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №241397 від 08.02.2025, відповідно до якого 07.02.2025 о 23 год. 54 хв. в місті Полонному по вулиці Лесі Українки, 202 Шепетівського району Хмельницької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законодавством порядку, на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я відмовився (а.с. 1);
- акта огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та порушення координації рухів, для ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного пристрою «Drager Alkotest 6810», проте він від такого відмовився (а.с. 3);
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, 00 год 15 хв було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку, у закладі охорони здоров'я комунального некомерційного підприємства «Полонська міська багатопрофільна лікарня ім. Н.С. Говорун», але він від такого відмовився (а.с. 2);
- відеозапису з нагрудної камери поліцейського, з якого об'єктивно вбачається, що водій ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки «ВАЗ 2101», номерний знак НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння, у зв'язку з виявленими ознаками такого - погодився (на 2 хв відео №1). Надалі працівники поліції провели попередній огляд на стан сп'яніння ( на 6 хв 20 сек. відео №1). Надалі йому повторно було запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, проте він відмовився (на 10 сек. відео №2). Крім того, йому було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП (на 1:35 хв відео №2) (диск об'ємом 940 МБ, а.с. 7).
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що в день коли зупинили ОСОБА_3 , було профілактичне відпрацювання у м. Полонному. Водію у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота) було запропоновано пройти огляд на стан такого сп'яніння на місці зупинки та в закладі охорони здоров'я, однак від проходження такого огляду відмовився, що було зафіксовано на портативний відеореєстратор. Фіксування здійснювалося двома бодікамерами і відео фіксація була безперервною.
Суддя зазначає, що доводи захисника про те, що відеозапис, наявний в матеріалах справи є небезперервним, на увагу суду не заслуговують, враховуючи наступне.
Так, згідно з приписами пункту першого частини першої статті 40 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою виявлення та фіксування правопорушення.
Як вбачається із диску, який наданий працівниками поліції, на такому зафіксовані відеозаписи із різних технічних пристроїв, які взаємодоповнюють один одного та в сукупності підтверджують обставини справи. З вказаних відеозаписів видно, що події відбувалися в один і той самий час, у тому ж місці та за участю тих самих осіб. Крім того, із відеозаписів встановлено, що працівники поліції запропонували особі пройти огляд на стан сп'яніння, однак останній від проходження такого огляду відмовився.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації та фабрикації.
Твердження захисника про те, що на відеозаписах не зафіксовано момент складання протоколу про адміністративне правопорушення та інших документів, суд до уваги не бере, з огляду на таке.
Частиною 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису саме під час огляду водія на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння на місці за відсутності свідків.
Натомість, вимогами чинного КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС, МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі - Інструкція) та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України № 1376 від 06 листопада 2015 року, не передбачено обов'язку поліцейського фіксувати складання протоколу про адміністративне правопорушення чи акту огляду на стан сп'яніння.
А тому, суд вважає, що жодних порушень під час оформлення адміністративних матеріалів працівниками поліції допущено не було.
Посилання адвоката на те, що акт огляду на стан сп'яніння не містить дати часу та місця його складання, суд відхиляє, оскільки формою акту огляду на стан сп'яніння, наведеною у Додатку 2 до Інструкції зазначення таких даних не передбачено.
Щодо твердження адвоката, яке стосується провокування працівниками поліції ОСОБА_1 з метою отримання від нього відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, суд зазначає наступне.
КУпАП не містить визначення поняття провокація, як і в цілому національне законодавство. Натомість Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зробив дефініцію такого поняття та критерії для розмежування законних дій співробітників поліції від провокації до вчинення злочину.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) для відмежування провокації від допустимої поведінки правоохоронних органів є ряд критеріїв.
Під змістовним критерієм розуміється наявність/відсутність суттєвих змістовних ознак, притаманних провокації правоохоронних органів, а під процесуальним критерієм - наявність у суду можливостей перевірити відомості про ймовірну провокацію під час судового засідання з дотриманням вимог рівності та змагальності сторін.
Підбурювання з боку поліції має місце тоді, коли відповідні працівники правоохоронних органів або особи, які діють за їхніми вказівками, не обмежуються пасивним розслідуванням, а з метою встановлення злочину, тобто отримання доказів і порушення кримінальної справи, впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення злочину, який в іншому випадку не був би вчинений (рішення у справі «Раманаускас проти Литви» від 5 лютого 2008 року).
Під пасивною поведінкою ЄСПЛ розуміє відсутність будь-яких активних дій, які б спонукали потенційного підозрюваного вчинити злочин.
Таким чином, у разі виявлення за матеріалами провадження ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами, суд у судовому засіданні має це перевірити шляхом дослідження відповідних обставин і лише після цього зробити висновок щодо наявності (відсутності) такого факту і, як наслідок, щодо належності, допустимості й достатності доказів у справі для прийняття відповідного процесуального рішення.
При визначенні того, чи обмежилися співробітники правоохоронних органів переважно пасивним встановленням обставин можливого скоєння злочину, ЄСПЛ розглядає два фактори: наявність підстав для проведення відповідних заходів; роль співробітників правоохоронних органів в скоєнні злочину.
Суддя зазначає, що на відеозаписі зафіксовані реальні події, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють об'єктивно встановити дійсні обставини. Зміст відеозапису спростовує твердження про нібито провокування працівниками поліції ОСОБА_1 з метою отримання від нього відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, у зв'язку з чим суд не бере ці доводи до уваги.
Відповідно до даних довідок ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП протягом року не притягувався та за ним рахується посвідчення водія НОМЕР_2 від 06.09.2022 (а.с.34).
Беручи до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення, обираючи вид стягнення, суддя враховує характер вчиненого правопорушення, наслідки, що настали, дані про особу порушника, ступінь його вини, сімейний та майновий стан.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись наведеним, ст. 27, 33, 40-1, 279, 280, 283, 287-289, 291, 307, 308 КУпАП суддя, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень (отримувач ГУК у Хмельницькій області 21081300, код отримувача ЄДРПОУ37971775, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA748999980313060149000022001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп. (отримувач ГУК у м.Києві 22030106, код отримувача ЄДРПОУ37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу стягнення судового збору на користь держави).
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу в установлений строк, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, що становитиме 34000 (тридцять чотири тисячі) грн.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців.
Суддя Н.А.Горгулько