Справа № 681/364/25
Провадження 3/681/153/2025
"21" травня 2025 р. м.Полонне
Суддя Полонського районного суду Хмельницької області Горгулько Н.А.,
за участю секретаря судових засідань Богданевич О.О.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та її захисника - адвоката Огойка А.А.,
розглянувши матеріали, які надійшли з відділу поліцейської діяльності №3 Шепетівського районного управління поліції ГУНП в Хмельницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , жительки АДРЕСА_2 , громадянки України,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Відповідно до даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №269720 від 12.03.2025 складеного інспектором ВПД № 3 Шепетівського РУП лейтенантом поліції Щербаковим В.І., ОСОБА_1 ставиться у провину те, що вона 12.03.2025 о 19 год. 19 хв. в місті Полонному по вулиці Київська, 4 Шепетівського району Хмельницької області, керувала транспортним засобом марки Renault master, номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законодавством порядку за допомогою спеціального технічного приладу «Drager 6810», результат якого становить 0,50‰, тест №03184. Від керування транспортним засобом відсторонена шляхом передачі тверезому водієві.
Такими діями ОСОБА_1 , на думку автора протоколу, порушила вимоги пункту 2.9а Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснила, що в день складення протоколу про адміністративне правопорушення вона перебувала в гостях у своїх батьків, де орієнтовно о 12:00 год. вживала алкогольні напої - приблизно 150 мл вина; о 19:00 год. того ж дня вона поверталася додому та була зупинена працівниками поліції. Зазначає, що погодилася пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, при цьому вказує, що працівники поліції не запитували чи вона погоджується з результатами огляду, а також не пропонували пройти огляд в закладі охорони здоров'я.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Огойко А.А. у судовому засіданні в режимі відеоконференції, просив провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Обґрунтовуючи свою позицію вказав, що у матеріалах справи міститься документ результату драгер тесту №03184, який фактично є фотографією частини зовнішнього вигляду приладу, що використовувався для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. При цьому відсутня роздруківка результату огляду, яка відповідно до вимог чинного законодавства повинна бути оформлена та долучена до матеріалів справи як належний доказ результатів тестування. Також вказує, що технічний засіб, яким проводився огляд не відповідає вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність та експлуатувався з порушенням правил його застосування.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку
Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 (далі - Інструкція), а також у Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 p. № 1103 (далі - Порядок).
Статтею 266 КУпАП встановлений порядок огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, згідно якої огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення такого огляду, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Згідно з статті 266 КУпАП і Порядку огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
З пунктів 2-4 Інструкції, вбачається, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відтак, із аналізу зазначених норм права випливає висновок, що для того, щоб вимога поліцейського до водія про проходження огляду на стан сп'яніння була правомірною, необхідна наявність достатніх підстав вважати, що водій перебуває у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У протоколі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, долученому до матеріалів справи не вказано ознак алкогольного сп'яніння, крім того з відеозапису долученого до матеріалів справи вбачається, що працівники поліції не вказували на наявність у особи будь-яких ознак, які свідчили б про її можливе перебування у стані алкогольного сп'яніння.
У пунктах 6, 7 розділу І Інструкції, а також в пунктах 3, 6 Порядку зазначається, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби), лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку); у разі відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Як вбачається із відеозапису даної події після зупинки транспортного засобу, яким керувала ОСОБА_1 , працівники поліції запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, з чим вона погодилася. Після проведення огляду працівники поліції не запитували, чи погоджується вона з його результатами, а одразу повідомили, що відносно неї буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, як видно з відеозапису, їй не було запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров'я. Водночас у матеріалах справи міститься направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, хоча фактично така процедура не проводилася. Також вбачається, що під час вручення копії протоколу ОСОБА_1 мала намір зазначити у графі «Пояснення», що не згідна з результатами огляду, однак потім вирішила, що надасть відповідні пояснення безпосередньо в судовому засіданні.
Вказані обставини дають суду обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 складено з істотними та грубими порушеннями зазначених вимог КУпАП та Інструкції, а тому не можуть бути покладені в основу доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння не було дотримано передбаченої законом процедури, а тому цей огляд вважається недійсним у силу прямої вказівки ч.5 ст. 266 КУпАП.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Пунктом 1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Барбера, Мессеге, і Хабардо проти Іспанії» від 06.12.1988 року (п.146). Суд констатував, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, який ставиться йому в провину; обов'язок доведення лежить на обвинуваченні і всі сумніви повинні тлумачитися на користь обвинуваченого. Європейський суд з прав людини також підкреслив, що за змістом п. 2 ст. 6 Конвенції, докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, повинні відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N23-рп/2010 року (п.4.1) встановлено, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
За таких обставин, суд вважає, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 необхідно закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись наведеним, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.279, 280 КУпАП суддя, -
Закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Н.А.Горгулько