Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 680/165/25
Провадження № 2/670/173/25
21 травня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Мусієнко М.Б.
за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
05.03.2025 в електронній формі через електронний кабінет до Новоушицького районного суду Хмельницької областінадійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Новоушицького районного суду Хмельницької області від 05.03.2025 справу передано для розгляду за підсудністю до Віньковецького районного суду Хмельницької області, оскільки відповідно до відповіді № 1171925 з ЄДДР від 05.03.2025 відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально знаходиться поза межами юрисдикції Новоушицького районного суду Хмельницької області.
Матеріали провадження надійшли до Віньковецького районного суду Хмельницької області 27.03.2025. У позовній заяві ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість у розмірі 18917 грн 50 коп. та судові витрати мотивуючи свої позовні вимоги таким.
22.05.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 1032555 та відповідачу було надано кредит в розмірі 2500 грн 00 коп. строком на 360 днів - до 16 травня 2024 року (включно), з фіксованою процентною ставкою за користування кредитом в розмірі 29653,85 % річних за стандартною процентною ставкою або 6961,93 % річних за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки. Відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, внаслідок чого в нього виникла заборгованість за кредитним договором, яка станом на 24.07.2024 (дату відступлення права вимоги) становила 18917 грн 50 коп., зокрема, за тілом кредиту - 2500 грн 00 коп., за відсотками - 16417 грн 50 коп.
24.07.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» (попередня назва - «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА») укладено договір факторингу № 2407-24, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило свої права вимоги, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуло право вимоги за первинними договорами в розмірі заборгованостей боржників перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ», визначеними в реєстрі боржників. За даним договором факторингу ТОВ «СВЕА ФІНАНС» відступлено право вимоги за заборгованістю ОСОБА_1 перед ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» за договором про надання споживчого кредиту № 1032555 від 22.05.2023. Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором заборгованість відповідача перед позивачем становить 18917 грн 50 коп., яка складається із заборгованостіза тілом кредиту - 2500 грн 00 коп., заборгованості за відсотками - 16417 грн 50 коп.
В зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором права позивача є порушеними, тому за їх захистом ТОВ «СВЕА ФІНАНС» звернулося до суду з даним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь заборгованість за кредитним договором № 1032555 від 22.05.2023 у розмірі 18917 грн 50 коп. та судовий збір в сумі 2422 грн 40 коп.
Ухвалою від 31.03.2025 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, засідання призначено на 24.04.2025.
24.04.2025 розгляд справи відкладено на 21.05.2025 у зв'язку із неявкою відповідача у судове засідання.
Представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» Варшавський К.А. у судове засідання 21.05.2025 не з'явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги просив задоволити повністю та проти заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 21.05.2025 не з'явився, але 24.04.2025 подав до суду письмову заяву, у якій позовні вимоги визнав повністю та просив розгляд справи проводити без його участі.
Суд враховує вимоги ст. 206 ЦПК України, відповідно до яких позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Тому, враховуючи наявність законних підстав для задоволення позову відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, суд приймає визнання позову відповідачем та вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що 22.05.2023 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1032555 на суму кредиту 2500 грн 00 коп. (п. 1.3. Договору), строк кредиту 360 днів з кінцевим терміном повернення 16.05.2024 включно (п. 1.4. Договору). Договір підписано відповідачем електронним цифровим підписом - одноразовим ідентифікатором «Т948»(а.п. 7-13).
Пунктом 1.5. Договору передбачено, що процентна ставка за договором є фіксованою, а розмір процентної ставки за користування коштами кредиту залежить від періоду її застосування та складає 1,99 % в день - стандартна процентна ставка; 0,010 % в день - знижена процентна ставка.
Згідно п. 2.1. договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Пунктом 5.1. Договору передбачено, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом, включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватиметься згідно графіка платежів (додаток 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 1032555 від 22.05.2023).
Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит (додаток № 1 до Договору), яка також підписана сторонами, зокрема, відповідачем електронним цифровим підписом - одноразовим ідентифікатором «Т948», сторонами узгоджено інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, дати платежів (а.п. 11).
Позивачем доведено, що ОСОБА_1 надавався для ознайомлення Паспорт споживчого кредиту, який також підписано відповідачем електронним цифровим підписом (а.п. 11 на звороті, 12).
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача (п. 4.1. Договору).
ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» належним чином виконало свої зобов'язання за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1032555 від 22.05.2023, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку і сумі, передбаченими умовами вказаного договору.
Зарахування коштів в сумі 2500 грн 00 коп. на рахунок відповідача (маска картки № НОМЕР_1 ) відбулося 22.05.2023, що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» № 2646_240828161338 від 28.08.2024 (а.п. 29).
Слід відзначити, що реквізити банківської карти № НОМЕР_1 в листі ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» співпадають із банківськими реквізитами карти, вказаними в п. 2.1. Договору про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1032555 від 22.05.2023.
24 липня 2024 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС» уклали договір факторингу № 2407-24, відповідно до умов якого ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступає (передає) ТОВ «СВЕА ФІНАНС» за плату, а ТОВ «СВЕА ФІНАНС» набуває права вимоги до боржників від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» (а.п. 30-38).
Згідно з платіжною інструкцією № 9703 від 25 липня 2024 року ТОВ «СВЕА ФІНАНС» сплатило на користь ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» кошти за договором факторингу № 2407-24 від 24 липня 2024 року (а.п. 39).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу від 24 липня 2024 року № 2407-24 від ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» до ТОВ «СВЕА ФІНАНС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 1032555 від 22.05.2023 на загальну суму 18917,50 грн 00 коп. (а.п. 40, 41).
Тобто з договору факторингу № 2407-24, укладеного 24 липня 2024 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВ «СВЕА ФІНАНС», витягу з реєстру боржників до цього договору та платіжної інструкції кредитового переказу коштів від 25 липня 2024 року № 9703 вбачається, що ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» відступило ТОВ «СВЕА ФІНАНС» право вимоги доОСОБА_1 за Договором про надання споживчого кредиту № 1032555 від 22.05.2023.
Відповідно до розрахунків заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 1032555 від 22.05.2023 у ОСОБА_1 станом на 04.02.2025 утворилась прострочена заборгованість затілом кредиту - 2500 грн 00 коп., за відсотками - 16417 грн 50 коп. (а.п. 27-28).
З виписки з ЄДРПОУ щодо ТОВ «СВЕА ФІНАНС» вбачається, що видами діяльності товариства є надання інших фінансових послуг, інші види грошового посередництва та інші види кредитування (а.п. 52).
Вказані вище докази суд вважає належними, допустимими та достовірними.
Водночас суд не бере до уваги доказ - Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ», які не містять підпису відповідачаОСОБА_1 , оскільки неможливо достовірно встановити, що саме з ними ознайомився відповідач при укладенні спірного кредитного договору.
За змістомстатей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України)
Ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.
Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч. 1 ст. 207 ЦК України). Відповідно до ч. 2 вказаної статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно зі ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитору зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Як вбачається з матеріалів провадження відповідач не надав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, тобто відповідач зобов'язання за договором не виконав.
На день ухвалення судом рішення жодного доказу оплати відповідачем заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1032555 від 22.05.2023 в розмірі, зазначеному в позові, суду не надано.
За таких обставин, дослідивши наявні у справі докази, з'ясувавши обставини, на які посилався позивач, як на підставу вимог, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, з врахуванням засад розумності і справедливості, а також беручи до уваги визнання відповідачем позову, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1032555 від 22.05.2023 в розмірі 18917 грн 50 коп.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422 грн 40 коп., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 203 від 20.02.2025 (а.п. 6).
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що до початку розгляду справи по суті відповідач визнав позов у повному обсязі, то суд дійшов висновку, що позивачу відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову у розмірі 1211 грн 20 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір (інші 50 відсотків) у розмірі 1211 грн 20 коп.
На підставі ст. 207, 512, 514, 526, 610, 611, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 142, 223, 263, 265, 282, 284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» заборгованість за Договором про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» № 1032555 від 22.05.2023 у розмірі 18917 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот сімнадцять) гривень 50 копійок.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок сплаченого судового збору.
Повернути ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову, а саме кошти у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп. за платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 203 від 20.02.2025.
Повне найменування сторін:
Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СВЕА ФІНАНС», ідентифікаційний код юридичної особи 37616221, адреса місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, буд. 6, м. Київ.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Мар'яна МУСІЄНКО