Справа № 450/1323/25 Провадження № 1-кп/450/395/25
10 квітня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілого ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Пустомити обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12025141430000210 від 27.02.2025 року, щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Містки Пустомитівського району Львівської області, українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, який має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , солдат військової служби за призовом під час мобілізації, сапер 1-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1-ї інженерно маскувальної роти інженерно-маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого,
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, -
ОСОБА_4 , 25.02.2025 року близько 15:00 год., будучи сапером 1-го інженерно-саперного відділення інженерно-саперного взводу 1-ї інженерно маскувальної роти інженерно-маскувального батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат військової служби за призовом під час мобілізації,, перебуваючи за місцем свого проживання на території подвір'я домоволодіння, що за адресою: АДРЕСА_1 , в ході раптово виниклого конфлікту на ґрунті особистих неприязних відносин із ОСОБА_5 , діючи протиправно, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, використовуючи фізичну перевагу над потерпілим, умисно наніс йому удар кулаком руки в область живота, внаслідок чого потерпілий впав на землю, а в подальшому продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_4 умисно наніс не менше 4 ударів ногою в область живота потерпілому, чим спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у виді тупої травми живота у вигляді розриву селезінки, котрий поширився на паренхіму та ускладнився гемоперитонеум, які відносяться до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент його заподіяння.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 винність у вчиненому визнав повністю та пояснив, що 25.02.2025 року близько 15:00 год. у домогосподарстві за місцем свого проживання разом зі своїм дядьком ОСОБА_8 розбирав (лагодив) колесо гужового транспорту. ОСОБА_8 подзвонив до потерпілого ОСОБА_5 , який повідомив, що він відшкодує шкоду, завдану пошкодженням ним даного колеса та поверне кошти. Коли, близько 15:30 год. цього ж дня, потерпілий підійшов до обвинуваченого, який в цей час здійснював ремонт пошкодженого колеса, між ними виник конфлікт, словесна перепалка, яка переросла у шарпанину, що тривала біля 5 хвилин. Обвинувачений вдарив потерпілого кулаком в живіт, від чого останній присів, в подальшому вдарив його ногою в живіт декілька раз, а саме не менше чотирьох раз. ОСОБА_8 їх розбороняв, після чого ОСОБА_5 пішов додому, а обвинувачений із своїм дядьком ОСОБА_8 продовжував лагодити колесо. Зазначив, що з потерпілим примирився, більша частина обумовленого розміру моральної шкоди ним відшкодовано, про що свідчить розписка, надана для огляду суду. У вчиненому щиро кається, просить суворо його не карати.
Обвинувачений ОСОБА_4 визнав себе винним повністю у вчиненні кримінального правопорушення, яке йому інкримінується, фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорюються учасниками судового розгляду і вони не заперечують про визнання недоцільним дослідження доказів стосовно обставин вчинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння.
Таким чином, суд впевнившись у правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин та у відсутності сумнівів у добровільності та істинності його позиції, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно цих фактичних обставин справи.
На підставі наведеного суд вважає, що вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України доведена повністю.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 121 КК України є вірною, та як він вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
За вчинений злочин ОСОБА_4 підлягає покаранню, при визначені виду та міри покарання, суд бере до уваги суспільну небезпеку вчиненого злочину, характер вчиненого злочинного діяння, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують покарання.
Відповідно до довідки № 25058634084316411740 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 , раніше не судимий, неодружений, має на утриманні малолітню дитину, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є військовослужбовцем, позитивно характеризується за місцем служби та проживання, на обліку в лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого, сприяння органам досудового розслідування у розслідуванні кримінального провадження та добровільне відшкодування збитку.
Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено. Судових витрат у кримінальному провадженні немає.
При призначенні обвинуваченому виду і міри покарання суд керується загальними засадами призначення покарання, принципом пропорційності заходу переслідування меті, як він розтлумачений Європейським судом з прав людини у п. 38 рішення "Ізмайлов проти Росії" від 16 жовтня 2008 р. та у п.п. 34, 41 "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 р.
Згідно з ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, обставини, що пом'якшують покарання, якою є щире каяття та сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування збитків.
Таким чином, враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що обвинуваченому слід обрати покарання в межах санкції ч.1ст.121 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Разом з тим враховуючи тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який відшкодував більшу частину обумовлених між ним та потерпілим витрат, щиро кається, активно сприяв у розкритті злочину, має стійкі соціальні зв'язки, раніше несудимий, має на утриманні малолітню дитину, примирився з потерпілим, який в судовому засіданні просив обрати обвинуваченому покарання не пов'язане з реальним позбавленням волі, є військовослужбовцем, який позитивно характеризується за місце служби, суд вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, а тому доцільно застосувати ст.75 КК України, звільнивши ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням із встановлення іспитового строку 1 (один) рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому, згідно ухвали слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.02.2025 року у виді цілодобового домашнього арешту - до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Питання щодо речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.100, 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання із встановленням іспитового строку 1 (один) рік за умови невчинення ним протягом цього строку нового злочину.
У відповідності до вимог п. 1, 2, ч. 1 76 КК України зобов'язати засудженого:
періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід, обраний обвинуваченому, згідно ухвали слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 28.02.2025 року у виді цілодобового домашнього арешту - до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Речовий доказ по кримінальному провадженні, а саме:
Куртку темно-коричневого кольору, шапку чорного кольору, шкарпетки світло-сірого кольору із візерунками на верхній частині, шкарпетки темно-сірого кольору, мобільний телефон марки Nokia моделі «ТА-1114 та ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , сім-карта «Київстар» із номером на корпусі « НОМЕР_4 - повернути потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На вирок може бути подана апеляція до Львівського апеляційного суду через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення.
СуддяОСОБА_1