ЄУН: 336/6643/24
Провадження №: 2-п/336/12/2025
іменем України
22 травня 2025 року м. Запоріжжя
Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Петренко Л.В., за участі секретаря судового засідання Нагорних О.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи ЄУН: 336/6643/24 (провадження №: 2-п/336/12/2025) за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року по цивільній справі ЄУН 336/6643/24 (провадження №2/336/518/24) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
встановив:
26 лютого 2025 року представник відповідача адвокат Єлисеєв С.С. звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя із заявою про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року по цивільній справі ЄУН 336/6643/24 (провадження №2/336/518/24) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви представник заявника зазначив, що він лише 14 лютого ознайомився з матеріалами справи та отримав копію позовної заяви з додатками. Відповідач за адресою реєстрації не проживає, через активні бойові дії в районі м. Оріхова. Судових повісток відповідач не отримував.
Крім того, відповідач не отримував і кошти, що вказані в кредитних договорах та договорах позики.
Відповідач вважає, що мають місце всі підстави для скасування заочного рішення суду та призначення справи до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 26 лютого 2025 року справу передано судді Дмитрюк О.В.
Ухвалою суді від 13 березня 2025 року заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року залишено без руху.
19 березня 2025 року представник відповідача подав заяву на усунення недоліків.
03 квітня 2025 року суддя Дмитрюк О.В. призначила справу до судового розгляду.
Рішення у справі не прийнято.
Відповідно Розпорядження №49 від 14.04.2025 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ, на підставі рішення Вищої ради правосуддя № 747/0/15-25 від 08.04.2025 року ОСОБА_3 звільнено з посади судді Шевченківського районного суду міста Запоріжжя у зв'язку з поданням заяви про відставку, з метою заміни головуючого судді Дмитрюк О.В., дотримання права на справедливий суд та розумних строків розгляду справи передано до провадження судді Петренко Л.В.
17 квітня 2025 року ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року по цивільній справі ЄУН 336/6643/24, прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач та представник в судове засідання не з'явилися. Представник відповідача надав заяву про розгляд справи за відсутності сторони відповідача.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року у справі ЄУН 336/6643/24 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (м.Київ, вул.Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 09022-04/2023 від 17.04.2023 року в сумі 14940,10 грн. (сума заборгованості за основною сумою боргу - 7000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 7940,10 грн.).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 7216969 від 14.02.2023 року в сумі 19490,00 грн. (сума заборгованості за основною сумою боргу - 5000,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 14490,00 грн.).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором позики № 78681324 від 09.05.2023 року в сумі 24400,00 грн. (сума заборгованості за основною сумою боргу - 6100,00 грн.; сума заборгованості за відсотками - 18300,00 грн.).
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в сумі 3028,00 грн.
Суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалив заочне рішення.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
У разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у випадку неявки в судове засідання всіх відповідачів.
Відповідно до ч. 1ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
04 липня 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Відповідно до інформації про реєстрацію місця проживання фізичної особи, ОСОБА_2 , останній зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану Розпорядженням Голови Верховного Суду від 10.05.2022 року № 29/0/9-22 змінено територіальну підсудність справ Оріхівського районного суду Запорізької області з визначенням територіальної підсудності їх справ за Шевченківським районним судом м. Запоріжжя.
В межах своєї компетенції, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя має повноваження на прийняття та розгляд судових справ за територіальною підсудністю Оріхівського районного суду Запорізької області, а у справах, по яких Оріхівським районним судом Запорізької області ухвалене судове рішення, яке набрало законної сили, вирішувати питання стосовно видачі копії судового рішення; видачі виконавчого документа; а також питання, пов'язані з виконанням судового рішення, та інші питання, згідно з процесуальними нормами.
При відкритті провадження у справі судом з'ясовано зареєстроване місце проживання відповідача, на зазначену адресу направлено відповідачу копію позовної заяви з копіями доданих до неї документів та запропоновано відповідачу подати письмові заперечення проти позову та посилання на докази, якими вони обґрунтовуються.
На зазначену адресу суд направляв відповідачу і судові повістки.
Відповідач, ОСОБА_2 в судові засідання призначені на 20 вересня 2024 року о 09-30 год та 04 листопада 2024 року о 09-30 год. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином рекомендованою поштою з повідомленням про вручення поштового відправлення за зареєстрованим місцем проживання.
До суду повертались поштові відправлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідками ф. 20 щодо причин повернення. Судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Відповідно до частини п'ятої, пункту 2 частини сьомої, пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно з частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається насамперед на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на її складність, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява N 36655/02).
Відповідно до положень статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Суд вживав заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи, направляв судові документи за адресою реєстрації відповідача, проте до суду повертались поштові відправлення з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідками ф. 20 щодо причин повернення.
Відмітка проте, що «адресат відсутній за вказаною адресою», вважається належним повідомленням, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, про що зазначено в пункті 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України, та підтверджуються судовою практикою (постанова ВС від 21 грудня 2022 року у справі N 757/15603/19 (провадження N 61-7187св22), 30 листопада 2022 року у справі N 760/25978/13-ц (провадження N 61-6788св22), 31 серпня 2022 року у справі N 760/17314/17).
06 серпня 2024 року адвокат Рогозін О.В., який діяв в інтересах відповідача надіслав заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення судового засідання. Представник відповідача не повідомив іншої адреси за якою необхідно здійснювати листування з відповідачем.
У зв'язку з неявкою відповідача судове засідання було відкладено.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.
Так, відповідач ОСОБА_2 був обізнаний про судову справу, залучив представника, а тому доводи адвоката Єлисєєва С.С. про те, що відповідач не знав про таку справу, нічого не отримував, є неспроможними та спростовуються матеріалами справи.
Сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно ч. 2, 4 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» в п.41 наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Справа «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» від 07.07.1989 року, «Олександр Шевченко проти України» (заява N 8371/02) від 26.04.2007, та «Трух проти України» (заява № 50966/99) від 14.10.2003 - сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі) та демонструвати готовності брати участь на всіх етапах судового розгляду.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка сторони. Сторони самостійно повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (AlimentariaSandersS.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Твердження представника відповідача про те, що відповідач не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи спростовуються матеріалами цивільної справи.
Представник відповідача вказує, що відповідач не отримував кошти, що вказані в кредитних договорах та договорах позики, однак будь-яких доказів в підтвердження вказаних обставин не надав.
Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні попередньому кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі.
Суд на підставі наявних доказів ухвалив судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч.1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідач доказів поважності причин неявки в судове засідання не надав.
Таким чином, з урахуванням того, що підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до положень ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 про скасування заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року по цивільній справі ЄУН 336/6643/24.
Керуючись ст.ст. 258-261, 284-288, 353 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_2 , про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 04 листопада 2024 року по цивільній справі ЄУН 336/6643/24 (провадження №2/336/518/24) за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - залишити без задоволення.
Роз'яснити особам, які приймають участь у справі, що відповідно до ч. 4ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: