Справа № 303/712/25
Провадження № 1-кп/303/102/25
21 травня 2025 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі судді ОСОБА_1 при секретарі судового засідання ОСОБА_2 за участю прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 , потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої - адвоката ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Зубівка Мукачівського району Закарпатської області, українця, громадянина України, освіта - середня, не одружений, не працює, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -
На розгляді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч.2 ст.286 КК України.
Ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 12 листопада 2024 року відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до 25 грудня 2025 року, а ухвалою слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 23.12.2024 року продовжено строк тримання під вартою до 10 лютого 2025 року включно.
Прокурор під час судового засідання заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо обвинуваченого ОСОБА_4 посилаючись на ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість останнього переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_7 , потерпіла ОСОБА_8 прохали не продовжувати обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений відшкодував шкоду, заподіяну кримінальним правопорушенням, вона не має претензій до обвинуваченого, і не буде мати.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обрати більш м'який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, а саме нічний домашній арешт, оскільки обвинувачений раніше не судимий, провину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнає, щиро розкаюється в скоєному, відшкодував завдану потерпілій шкоду, претензій вона до нього не має, не бажає, щоб обвинуваченого утримували під вартою. Крім того, обвинувачений має тісні соціальні зв'язки, має постійне місце проживання, родину, позитивно характеризується за місцем проживання та не має намірів переховуватися від суду. Крім того заявили клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби, надавши змогу обвинуваченому працювати та забезпечувати себе та родину.
Прокурор заперечував проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу.
Потерпіла сторона підтримали клопотання захисника та обвинуваченого.
Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 183 ч.1 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу.
Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа, незаконно впливати на потерпілих та свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню (ч.1 ст.177 КПК України).
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Крім цього, суд враховує практику Європейського суду та положення ч.1ст.178 КПК України, та при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора, суд не вбачає підстав для продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обвинувачений хоча і вчинив тяжке кримінальне правопорушення, але раніше не судимий, вину у вчиненні кримінального правопорушення визнає, щиро кається, на момент розгляду справи відшкодував потерпілій шкоду, завдану злочином, претензій вона до ОСОБА_4 не має, має тісні соціальні зв'язки.
Разом з тим, враховуючи існування ризиків, які дають підставити вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, з метою уникнення відповідальності, впливати на потерпілих, вчинити інше кримінальне правопорушення, суд вважає підставним змінити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід - домашній арешт із забороною обвинуваченому залишати постійне місце проживання у нічний час та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України строком на 2 місяці, оскільки більш м'який запобіжний захід забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та зможе запобігти існуванню ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Керуючись ст.177, 183, 194, 372 КПК України, -
В задоволенні клопотання прокурора про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відмовити.
Змінити ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на домашній арешт із забороною залишати постійне місце проживання за адресою : АДРЕСА_1 в нічний час доби з 20.00 год. до 06.00 год. строком на 2 місяці, до 19.07.2025 року включно, із покладенням на ОСОБА_4 обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, задовольнивши клопотання захисника обвинуваченого, а саме :
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти прокурора або суд про зміну свого місця проживання чи роботи;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади ДМС у Закарпатській свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України.
У разі невиконання зазначених обов'язків до обвинуваченого може бути застосовано більш суворий запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Роз'яснити ОСОБА_4 положення ч.5 ст.181 КПК України, згідно з якими працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього судом зобов'язань.
Ухвалу щодо запобіжного заходу у виді домашнього арешту направити для виконання начальнику ВП № 1 Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Органу Національної поліції негайно поставити на облік особу щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суд.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя: ОСОБА_1