Справа № 953/9485/21
н/п 1-кс/953/4048/25
"21" травня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 по кримінальному провадженню № 12021220000000681 від 14.05.2021, про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, -
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, -
21.05.2025 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Харківської обласної прокуратури ОСОБА_3 , в якому сторона обвинувачення просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в межах строку досудового розслідування, тобто до 27.06.2025 включно.
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000681 від 14.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
В клопотанні слідчий вказує, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , не бажаючи займатися законною трудовою діяльністю та не маючи законного джерела доходів, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету збагачення протиправним шляхом, приблизно у кінці листопада 2024 року (більш точну дату та час в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим), вступив у злочинну змову з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з метою незаконного придбання права на майно.
У подальшому ОСОБА_4 , діючи за попередньою змовою в групі з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , реалізуючи спільний намір, направлений на незаконне придбання права на майно шляхом обману, а саме: права власності на квартиру АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді незаконного набуття членами злочинної групи права власності на зазначену квартиру, та бажаючи настання цих наслідків, отримав від невстановленої в ході досудового розслідування особи паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 , після чого відправив посилкою зазначений паспорт через оператора транспортно - логістичних послуг «Нова пошта» ОСОБА_7 .
Надалі ОСОБА_7 , продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, направленого на шахрайське заволодіння квартирою, розташованою за вказаною вище адресою, за невстановлених слідством обставин передав ОСОБА_8 паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 , для здійснення підроблення офіційного документу шляхом внесення до нього змін, що полягали у заміні фотокартки на першій та другій сторінці паспорту, з метою його подальшого використання при шахрайському заволодінні правом на нерухоме майно.
У подальшому ОСОБА_8 отримавши від ОСОБА_7 паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 , здійснив підроблення офіційного документу шляхом внесення до нього змін, що полягали у заміні фотокартки на першій та другій сторінці паспорту, з метою його подальшого використання при шахрайському заволодінні правом на нерухоме майно, а саме змінив у ньому фотокартку ОСОБА_9 на фотокартку заздалегідь контрольованої особи ОСОБА_10 , який не був обізнаний про злочинні наміри групи осіб щодо шахрайського заволодіння квартири.
26.02.2025 ОСОБА_7 , продовжуючи злочинний умисел, направлений на заволодіння шахрайським шляхом вищевказаною квартирою, отримав шляхом відправлення через оператора транспортно - логістичних послуг «Нова пошта» конверт від ОСОБА_4 , в якому містились документи на зазначену квартиру, а саме: витяг з державного реєстру речових прав, картка платника податків на ім'я ОСОБА_9 , свідоцтво про право спадщини за законом №166, звіт з належної оцінки квартири АДРЕСА_2 на 23 арк., план квартири, довідка про зареєстрованих у приміщенні осіб, технічний паспорт квартири АДРЕСА_2 .
Таким чином, ОСОБА_4 , діючи із корисливих мотивів та за попередньою змовою з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді незаконного набуття членами злочинної групи права власності на зазначену квартиру, та бажаючи настання цих наслідків, вирішили здійснити продаж зазначеної квартири з використанням засобів, які заздалегідь були пристосовані для вчинення злочину, а саме: підробленого паспорту власника майна, достовірно знаючи, що останній помер та з цією метою підшукували потенційного покупця.
Після цього підконтрольна особа ОСОБА_10 разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 діючи за спільною домовленістю, повинні були прибути до офісу приватного нотаріуса, де ОСОБА_10 , мав отримати від ОСОБА_8 завідомо підроблений паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_1 із зміненою у ньому фотокарткою ОСОБА_9 на фотокартку ОСОБА_10 , а також отримати від ОСОБА_7 інші документи на квартиру, отримані ОСОБА_7 від ОСОБА_4 , необхідні, відповідно до положень Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 року, для посвідчення нотаріусом договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2 . Надалі ОСОБА_10 , представляючись померлим власником квартири - ОСОБА_9 повинен був надати нотаріусу вищевказані документи, необхідні для укладення правочину, ввівши тим самим в оману потенційного покупця та нотаріуса.
Отже, ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 вчинили готування на незаконне набуття права власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка перебувала у приватній власності ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вартістю, згідно з довідки про найбільш вірогідну ціну нерухомого майна станом на 29.11.2024 - 1 600 000,00 (один мільйон шістсот тисяч) грн., що є особливо великим розміром.
У випадку доведення злочину до кінця, протиправними діями ОСОБА_7 , ОСОБА_4 та ОСОБА_8 територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради, у власність якої відповідно до вимог ст. 1277 Цивільного кодексу України, повинна бути передана зазначена квартира, як відумерла спадщина, були би спричинені матеріальні збитки на вище зазначену суму.
27.03.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, та вручено письмове повідомлення про підозру.
Слідчий зазначив, що обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри обґрунтовується наступними доказами, а саме: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - огляд і виїмка кореспонденції, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 17.12.2024, протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж від 14.02.2025, протоколом обшуку за місцем мешкання ОСОБА_7 , протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , впізнанням за участі свідка ОСОБА_11 .
Крім того, 27.03.2025 березня 2025 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 25.05.2025 - включно.
Строк досудового розслідування кримінального провадження спливає 27.05.2025.
19.05.2025 постановою виконуючого обов'язки керівника Харківської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців до 27.06.2025 року.
Сторона обвинувачення зазначає, що строк досудового розслідування закінчується 27.06.2025, однак завершити досудове розслідування до вказаного строку не уявляється можливим, у зв'язку з необхідністю: отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки оціночно-будівельних експертиз, за необхідності призначити нові; з урахуванням висновків проведених вказаних судових експертиз , вирішити питання про перекваліфікацію кримінальних правопорушень, та в подальшому складання та вручення повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри згідно ст. 279 КПК України; завершити досудове розслідування, про що повідомити підозрюваних, та їх захисників; виконати в повному обсязі вимоги ст.ст. 290, 291 КПК України, із врахуванням об'ємів матеріалів кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та розшукові дії необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування.
Виконання вищевказаних процесуальних дій до спливу строку запобіжного заходу не виявляється можливим, а саме до 25.05.2025, але вони необхідні для встановлення обставин, які мають вкрай важливе значення для даного кримінального провадження.
Сторона обвинувачення також посилається на продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
При розгляді клопотання в судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Вважав, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Підозрюваний ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, просив відмовити в клопотанні та застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи зменшити розмір застави.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, посилаючись на недоведеність ризиків, які зазначені в клопотанні, просив змінити запобіжний захід на більш м'який у вигляді домащнього арешту чи зменшити розмір застави.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження та дослідивши надані докази, встановив, що у провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, відомості про яке, внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021220000000681 від 14.05.2021, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 14 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК України.
Так, 27.03.2025 о 07:01 год. ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, тобто у готуванні до вчинення кримінального правопорушення у вигляді придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах.
27.03.2025 березня 2025 року ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова, підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, тобто до 25.05.2025 - включно.
19.05.2025 постановою виконуючого обов'язки керівника Харківської обласної прокуратури продовжено строк досудового розслідування до 3 місяців до 27.06.2025 року.
За результатами розгляду даного клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими, виходячи з наданих стороною обвинувачення доказів.
Повідомлена ОСОБА_4 підозра, станом на час розгляду даного клопотання, відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», відображеним зокрема у п. 175 рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», згідно якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182).
Слідчий суддя зазначає, що на даній стадії кримінального провадження слідчий суддя не вирішує питання наявності в діянні особи складу кримінального правопорушення та винуватості особи у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, на підставі поданих стороною обвинувачення до клопотання матеріалів.
З огляду на те, що кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, суд лише на підставі розумної та об'єктивної оцінки отриманих доказів визначає чи виправдовують вони в своїй сукупності факт проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходу забезпечення кримінального провадження.
Крім того, питання наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_4 та повідомлення її у встановлений законом порядок перевірялось слідчим суддею під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою 27.03.2025, що не заперечується стороною захисту.
З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України.
Вказане може бути підставою для продовження строку застосування заходу забезпечення кримінального провадження.
В межах розгляду даного клопотання встановлено, що на даний час у кримінальному провадженні виконаний певний обсяг слідчих дій.
Поряд з цим у клопотанні слідчого про продовження строку тримання під вартою наведено підстави, які перешкоджають завершенню досудового розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.03.2025, у зв'язку з необхідністю необхідно отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки оціночно-будівельних експертиз, за необхідності призначити нові; з урахуванням висновків проведених вказаних судових експертиз , вирішити питання про перекваліфікацію кримінальних правопорушень, та в подальшому складання та вручення повідомлення про нову підозру та зміну раніше повідомленої підозри згідно ст. 279 КПК України; завершити досудове розслідування, про що повідомити підозрюваних, та їх захисників; виконати в повному обсязі вимоги ст. ст. 290, 291 КПК України, із врахуванням об'ємів матеріалів кримінального провадження; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування; виконати інші слідчі та розшукові дії необхідність яких може виникнути в ході досудового розслідування.
Слідчий суддя погоджується з вказаними доводами сторони обвинувачення.
Щодо продовження існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя також вважає встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного ОСОБА_4 переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Так, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 5 ст. 190 КК України, який особливо тяжким злочином. Санкція ч. 5 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідчий суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_4 у сукупності з іншими обставинами.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків та іншого підозрюваного, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
За таких обставин ризик впливу на свідків, іншого підозрюваного існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Вищезазначене дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони підозрюваного або інших зацікавлених осіб, як на свідків, так і на інших невстановлених органом досудового розслідування осіб.
Також достатньо обґрунтованим є ризик вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Окрім того, слідчий суддя враховує, що на даний час не всі ділянки державного кордону України контролюються українською владою, а тому, на переконання слідчого судді, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема незаконно перетнути державний кордон України з метою уникнення кримінальної відповідальності, тому альтернативні запобіжні заходи не в змозі гарантувати належну поведінку підозрюваного.
При цьому, доводи сторони захисту про відсутність вищезазначених ризиків не спростовують наведених вище висновків слідчого судді.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілого. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).
Суд не ігнорує ті аргументи, які наводяться стороною захисту, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог громадського інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного виконання процесуальних рішень у справі.
Так, під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, однак з огляду на встановлені обставини, зокрема, те, що ОСОБА_4 має середню спеціальну освіту, неодружений, офіційно не працевлаштованого, проте на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, покарання за вчинення якого, за умови визнання його винуватим, зокрема, передбачене у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років, а також враховуючи, що встановлені ухвалою слідчого судді від 27.03.2025, ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, слідчий суддя дійшов висновку, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, щоб запобігти спробам вчинити дії, передбачені пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Враховуючи продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, враховуючи, що дії ОСОБА_4 , за вчинення яких повідомлено підозру, носять характер особливо тяжкого кримінального правопорушення проти власності, застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим, а тому суд продовжує відносно нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доказів, які б вказували на неможливість підозрюваного перебувати в умовах СІЗО за станом здоров'я, на час розгляду клопотання слідчому судді не надано.
Крім того, щодо доводів захисника та підозрюваного про зменшення розміру застави, слідчий суддя зазначає наступне.
Так, пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України визначений розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Під час розгляду клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою 27.03.2025 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при визначенні розміру застави слідчий суддя, беручи до уваги характер та обставини вчинення інкримінованих підозрюваному діянь, як вони сформульовані стороною обвинувачення, їх суспільну небезпеку, враховуючи особу підозрюваного, його матеріальний стан, наявність існуючих та підтверджених ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважав, що пропорційним та раціональним буде визначити підозрюваному ОСОБА_4 на підставі п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України заставу у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, що дозволить забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків у цьому провадженні, оскільки це є основною метою застосування запобіжного заходу.
Тому, відповідно до вимог ст. 182 КПК України слідчий суддя вважає також продовжити визначену на підставі ухвал слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова підозрюваному ОСОБА_4 суму застави у розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) гривень, та вважає її достатньою для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
Всі інші питання фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу судового провадження під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції. Встановлення того, вчинила чи не вчинила особа кримінальне правопорушення, є завданням подальшого провадження, сприяти якому й покликаний запобіжний захід, що обирається.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, строком на 38 (тридцять вісім) днів - до 27 червня 2025 року включно.
Визначити суму застави в розмірі 300 (триста) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 908 400 (дев'ятсот вісім тисяч чотириста) грн., які необхідно внести на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Харківській області (код одержувача: 26281249; банк одержувача: ДКСУ м. Київ; МФО одержувача: 820172; р/р. ua208201720355299002000006674 (справа № 953/9485/21, н/п 1-кс/953/4048/25) до сплину терміну тримання під вартою.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 з-під варти звільнити.
У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.
У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за першою вимогою;
2) не відлучатись з постійного місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) утримуватись від спілкування зі свідками, потерпілими у даному кримінальному провадженні.
Роз'яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУДСА України коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Відповідно до вимог ст.182 КПК України роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Роз'яснити заставодавцю, що ОСОБА_4 , зокрема, підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покарання за яке передбачене законом у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, та попередити його про обов'язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом до слідчого, прокурора, суду, а також про наслідки не виконання цих обов'язків.
Покласти на заставодавця наступні обов'язки: забезпечувати належну поведінку підозрюваного; забезпечувати явку, належно повідомленого підозрюваного, обвинуваченого, до слідчого, прокурора, суду; повідомлення слідчого, прокурора, та суд про причини неявки підозрюваного, обвинуваченого.
Зобов'язати заставодавця забезпечити виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків щодо повідомлення слідчого, прокурора, слідчого суддю чи суд про зміну свого місця проживання або перебування, обов'язку не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду.
Попередити заставодавця, що в разі невиконання покладених на нього та самого підозрюваного обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
Зобов'язати слідчого відділу розслідувань особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про тримання під вартою останнього.
Встановити строк дії ухвали до 27 червня 2025 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним ОСОБА_4 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1