Справа №639/3358/25
Провадження №4-с/639/9/25
21 травня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),-
У травні 2025 року до суду звернувся з зі скаргою ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), згідно якої просив суд вирішити питання щодо справи № 639/172/25 про подальше стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого округу Київської міської ради на його користь судового збору у розмірі 605, 60 грн.
Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до наступного висновку.
Як визначено у ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції. Про подання скарги суд повідомляє відповідний орган державної виконавчої служби, приватного виконавця не пізніше наступного дня після її надходження до суду (ст. 448 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» судам роз'яснено, що скарги мають відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбачених положеннями ЦПК України і ГПК України та містити відомості, перелічені у частині четвертій статті 74 Закону «Про виконавче провадження».
Згідно із ч.9 ст.10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», за змістом ст. 98 ЦПК, статей 18 і 121-2 ГПК учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою, заявою (поданням), бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов'язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.
Таким чином, при оскарженні дій виконавця учасниками справи є заявник та заінтересовані особи.
В свою чергу, ОСОБА_1 в поданій скарзі вказав себе як «стягувач», а іншу сторону, як «боржник», що не відповідає вимогам законодавства.
Скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в пунктах 3 - 5 частини сьомої статті 82 Закону про виконавче провадження, зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. (п. 13 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ 07.02.2014 № 6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах»)
В порушення п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ОСОБА_1 не викладено обставини, якими він обґрунтовує свої вимоги, не зазначено докази, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначено у ст. 183 ЦПК України.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Однак, заявником не додано до скарги на дії державного виконавця докази надіслання (надання) копій заяви іншим учасникам справи (провадження).
Також, як вбачається з матеріалів скарги, скаржник долучає до скарги постанову старшого державного виконавця датовану 30.04.2025 про про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Згідно ч.1 ст. 449 ЦПК скаргу може бути подано до суду : у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів скарги, оскаржувана постанова винесена 30.04.2025, а до суду звертається 16.05.2025.
Отже, скарга подана ОСОБА_1 з порушенням десятиденного строку встановленого ч. 1 ст. 449 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 449 ЦПК України пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно: 1) визначитись із колом осіб, які беруть участь у справі та вірно зазначити їх у скарзі; 2) надати докази направлення скарги з додатками іншим учасникам справи (провадження); 3) надати клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин для поновлення такого строку;4) зазначити у скарзі вимоги, які стосуються оскарження дій державного виконавця.
Згідно ст. 185 ЦПК України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) підлягає залишенню без руху,надавши заявнику строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
На підставі викладено та керуючись ст.ст. 183, 447, 448, 449 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального регіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)- залишити без руху.
Надати строк для усунення вказаних недоліків, протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, скарга буде йому повернута.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 21.05.2025
Суддя В.В. Труханович