Справа № 638/8241/25
Провадження № 1-в/638/523/25
21 травня 2025 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:
Головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Шевченківського районного суду м.Харкова клопотання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_4 про приведення вироків Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2021 року та від 05.12.2023 року стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», -
встановив:
Начальник ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» звернувся до Шевченківського районного суду м.Харкова із клопотанням, в якому просить привести вироки Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2021 року та від 05.12.2023 року стосовно ОСОБА_5 у відповідність до вимог Закону України від 18.07.2024 року «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів».
В обґрунтування клопотання зазначає, що в державній установі відбуває покарання засуджений ОСОБА_5 вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2021 року ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання із іспитовим строком 2 роки з покладення обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Крім того, відповідно до мотивувальної частини вироку Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2023 року за ч.4 ст. 185, ст.ст. 71, 72 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі. Відповідно до мотивувальної частини вироку ОСОБА_5 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.4 ст. 185 України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно поєднана із проникненням у житло на суму 1035 гривень, яке мало місце 12.06.2022 року, на суму 634 гривень 75 копійок, яке мало місце 24.07.2022 року та на суму 1420 гривень яке мало місце 25.07.2022 року. Цим вироком приєднано невідбуту частину покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2021 року на підставі ст.ст. 71,72 КК України та призначено покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до положення ст.51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (в редакції ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-ІХ) особа підлягає адміністративному стягненню за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на 01.01.2018 рік становить 1762,00 грн.
Прокурор не заперечував проти задоволення клопотання.
Засуджений надав заяву, в якій просив задовольнити клопотання колонії.
Вивчивши матеріали клопотання та надані документи, суд дійшов наступного висновку.
Пунктом 13 ч.1 ст. 537 КПК України передбачено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України.
Відповідно до ст.539 КПК України орган або установа виконання покарань має право на звернення до суду із питаннями, які виникають під час виконання вироку, у випадках встановлених законом, зокрема подання про звільнення від покарання і пом'якшення покарання подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2021 року ОСОБА_5 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2023 року, залишеного без змін ухвалою Харківського апеляційного суду від 22.05.2024 року ОСОБА_5 засуджено за ч.4 ст. 185, ст.ст. 71,72 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі.
Разом із тим, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024 року, до статті 51 КУпАП «Дрібне викрадення чужого майна» були внесені зміни та передбачено адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподаткованого мінімуму доходів громадян за ч.1 ст.51 КУпАП, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ч. 2 ст.51 КУпАП.
Відповідно п. 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року (розмір, якої дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Неоподаткований мінімум доходів громадян у частині злочинів або кваліфікації правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 розділу ІV Податкового кодексу України, у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2019 на рівні 2027 гривень, а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2019 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2027 грн.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи з 01.01.2022 на рівні 2393 гривень, а відтак кримінальна відповідальність за викрадення чужого майна у 2022 році настає за умови, що вартість викраденого майна перевищує 2393 грн.
Згідно ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
За загальним правилом, закріпленим у ч. 2 ст. 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Відповідно до ч.1 ст.5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже, Закон України від 18 липня 2024 року № 3886-IX, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили кримінальні правопорушення, до набрання вказаним Законом чинності.
Частиною 2 статті 74 КК України передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягають негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Враховуючи часткову декриміналізацію, введену Законом України «Про внесення змін до КУпАП», на підставі ч.1 ст. 5, ч. 2 ст. 74 КК України, засуджений ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2021 року за ч.2 ст. 185 КК України засудженого до 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком та покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Також ОСОБА_5 підлягає звільненню від призначеного покарання за епізодами від 12.06.2022 року, 24.07.2022 року та 25.07.2022 року, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2023 року
При цьому, міра покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2023 року підлягає зміні.
На підставі викладеного, керуючись ст.537, 539 КПК України, суд -
постановив:
Клопотання начальника ДУ «Олексіївська виправна колонія (№25)» ОСОБА_4 - задовольнити.
Привести вирок Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2021 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 10.11.2021 року
Привести вирок Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2023 року щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року.
Звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання, призначеного вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2023 року за епізодами, які мали місце 12.06.202 року, 24.07.2022 року та 25.07.2022 року.
Виключити з вироку Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2023 року посилання на ст. ст. 71, 72 КК України.
Вважати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , засудженим вироком Київського районного суду м. Харкова від 05.12.2023 року за ч. 4 ст. 1865 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів із дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м.Харкова. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий суддя: