Справа № 346/112/20
Провадження № 6/346/31/25
22 травня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого судді Яремин М.П.
з участю секретаря Урбанович І.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -
в поданні вказано, що на виконанні у вказаному відділі ДВС знаходиться виконавче провадження ВП №77288679 з виконання виконавчого листа №346/112/20, виданого 17.08.2020 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 1 800 грн. щомісячно, починаючи з 10.01.2020 року і до закінчення навчання останнім, але не пізніше, ніж до досягнення ним 23-х років. Однак, вказаний виконавчий документ боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», борг за аліментами станом на 01.01.2025 року складає 145 650 грн. Під час виконання цього рішення виконавцем встановлено, що згідно з інформацією, наданою на запити, будь-які рахунки, транспортні засоби у боржника відсутні, доходи та пенсію не отримує, на праві власності їй належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 . Виконавцем на адресу боржника надсилався виклик для надання пояснень щодо причин невиконання вказаного рішення, однак, остання на нього не з'явилась, про причини неявки не повідомила. Згідно з відповіддю Держаної прикордонної служби України ОСОБА_1 в період з 17.08.2020 року по 25.04.2025 року не перетинала державний кордон та лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України. Боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно неї вказаних заходів примусового виконання. Тому державний виконавець вказаного відділу ДВС просить обмежити у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 до виконання вказаних зобов'язань.
Начальник Коломийського відділу ДВС Попик В.П. подала заяву про розгляд даного подання без участі представника цього відділу.
В зв'язку з відсутністю в судовому засіданні державного виконавця фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.
Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, вважає, що в задоволенні подання слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст.441 ЦПК України ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Судом встановлено, що 24.02.2025 року відкрито виконавче провадження № 77288679 про примусове виконання виконавчого листа №346/112/20, виданого 17.08.2020 року Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання повнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання в розмірі 1 800 грн. щомісячно, починаючи з 10.01.2020 року і до закінчення навчання останнім, але не пізніше, ніж до досягнення ним 23-х років ( а. с. 114, 115).
Згідно з відповідями органів Пенсійного фонду України, Державної фіскальної служби України, Державної податкової служби України, Міністерства внутрішніх справ України, Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 421626787 від 08.04.2025 року (а.с. 118-121, 124), за боржником розрахункові рахунки в банківських установах відсутні, остання пенсію та доходи не отримує, за нею незареєстровані транспортні засоби; на праві власності їй належить 1/2 частка квартири АДРЕСА_1 .
25.03.2025 року постановою державного виконавця накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 , у межах суми звернення стягнення з урахуванням виконавчого збору/основної винагороди, витрат виконавчого провадження, штрафів 160 515 грн. ( а.с. 122 ).
Згідно з даними витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 96635186 від 08.04.025 року до державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис, параметрами якого є арешт всього рухомого майна (тип та об'єкт обтяження) боржника ОСОБА_1 (а.с. 123).
07.04.2025 року вказаним виконавцем оформлено та надіслано на ім'я ОСОБА_1 виклик державного виконавця, із зобов'язанням з'явитись до нього 18.04.2025 року та надати пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання ( а.с. 125-127).
Відповідно до листа Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України № №19/34403-25-Вих від 25.04.2025 року, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України ОСОБА_1 в період з 17.08.2020 року по 25.04.2025 року в базі даних не виявлено ( а.с. 129 ).
Згідно з даними листа управління “Центр надання адміністративних послуг » Коломийської міської ради №550/1/02.8-26 від 16.04.2025 року ОСОБА_1 з 04.04.2016 року знята з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 ( а.с. 131 ).
Відповідно до положень ч. 1 ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Відповідно до ст. 13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах будь-якої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну, і повертатися у свою країну.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Відповідно до положень ч.1-3 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Одним із заходів виконання рішення суду може бути тимчасове обмеження особам (боржникам) у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого.
Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, зобов'язаний звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Необхідною передумовою обрання такого заходу забезпечення виконання рішення суду, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що передбачено ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання судового рішення.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов'язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів.
При цьому, предметом доказування є саме факт умисних винних дій, спрямованих на ухилення боржника від виконання зобов'язань за умови об'єктивної спроможності боржника виконувати зобов'язання, відсутності перешкод для цього (наприклад, приховування майна, коштів, документів, порушення умов щодо арешту майна та заборони його відчуження, створення інших перешкод для виконання рішення тощо). Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Таким чином, самої наявності заборгованості недостатньо для прийняття рішення про тимчасове обмеження особи у праві виїзду за кордон.
Подання повинно містити обґрунтування ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань, а в наданих суду матеріалах будь-які обґрунтування чи докази умисного ухилення боржника від погашення заборгованості відсутні. Матеріали подання не містять доказів на підтвердження вчинення боржником умисних дій, спрямованих на приховання грошових коштів, рухомого та нерухомого майна, інших цінностей, а також про ухилення від виконання зобов'язань, покладених на неї державним виконавцем у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду. Крім того, доказів про обізнаність боржника за наявністю відкритого виконавчого провадження та строками його добровільного виконання суду не надано.
Обмеження боржника у праві виїзду за межі України є винятковою мірою забезпечення виконання рішення суду, яка має застосовуватись після здійснення виконавцем всіх інших можливих заходів із такого забезпечення.
Факт відкриття виконавчого провадження та невиконання боржником зобов'язання самостійно не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на неї судовим рішенням обов'язків.
Тому суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.
На підставі наведеного та, керуючись ст. ст.81, 441, 353, 354 ЦПК України, ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», суд, -
в задоволенні подання державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: Яремин М. П.