Провадження № 2/742/1117/25
Єдиний унікальний № 742/1842/25
21 травня 2025 року м. Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Давидчука Д.П.,
за участю секретаря судового засідання Сумцової Т.В.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Руднєвої І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Прилуки цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області, Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та стягнення аліментів,
І. Правовідносини сторін.
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області, Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та стягнення аліментів.
Позовні вимоги мотивує тим, що сторони мали стосунки, наслідком яких стало народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Оскільки позивач з відповідачем не перебувала у зареєстрованому шлюбі, тому дочку вона зареєструвала на своє прізвище, а по батькові записала « ОСОБА_4 » .
Вказує, що на даний час вона проживає з малолітньою ОСОБА_5 у Німеччині, де отримує соціальну допомогу, а відповідач у вихованні та матеріальному забезпеченні доньки не бере участі, тому змушена звернутися до суду з позовом про визнання батьківства та стягнення аліментів, починаючи з дати реєстрації позовної заяви у суді до досягнення донькою ОСОБА_3 повноліття.
ІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою судді Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 02 квітня 2025 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.
17.04.2025 року представник позивача адвокат Руднєва І.С., через систему «Електронний суд», подала заяву клопотання призначення та проведення судової молекулярно-генетичної експертизи. У задоволенні якої протокольною ухвалою суду від 13.05.2025 року було відмовлено, з огляду на недоцільність у зв'язку з визнанням позову відповідачем. Крім того, просила стягнути з відповідача на користь позивача всі судові витрати.
28.04.2025 року через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому ОСОБА_2 позовні вимоги про визнання батьківства щодо малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнав. Просив визначити розмір аліментів з урахуванням становища платника аліментів, наявності на його утриманні інших дітей та дружини.
У судове засідання позивач та її представник адвокат Руднєва І.С. з'явилися, взявши участь у засіданні за допомогою відеоконференцзв'язку, позовні вимоги підтримали.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги визнає.
Представники третіх осіб: Служби у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області, Прилуцького відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання батьківства та стягнення аліментів у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч.1 ст 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Відповідно до ч.1 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно із ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.
Згідно абз.3 п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Згідно ч. 3ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.
ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_3 , матір'ю якої значиться ОСОБА_1 , а батьком - ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 26).
Батько дитини записаний на підставі ч.1 ст.135 СК України за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записано за її вказівкою, що підтверджується Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька № 00037832961 від 14.12.2022 (а.с. 27).
Відповідач ОСОБА_2 , визнає себе батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та оцінка суду.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 Сімейного кодексу України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Щодо позовної вимоги про визнання батьківства.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Згідно з ч.1 ст.126 Сімейного кодексу України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Згідно з ст. 7 Конвенції про права дитини, яка ратифікована Верховною радою України 27.02.1991, дитина має бути зареєстрована зразу ж після народження і з моменту народження має право на ім'я і набуття громадянства, а також, наскільки це можливо, право знати своїх батьків і право на їх піклування. Держави-учасниці забезпечують здійснення цих прав згідно з їх національним законодавством та виконання їх зобов'язань за відповідними міжнародними документами у цій галузі, зокрема, у випадку, коли б інакше дитина не мала громадянства.
За змістом ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Виходячи з наведеного, та приймаючи до уваги той факт, що відповідач визнав батьківство щодо дитини, суд вважає батьківство ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 доведеним.
Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.
Пунктом 2.16.4. Розділу II вищевказаних Правил визначено, що на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов'язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.
За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.
Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання батьківства за відповідачем, то відповідно підлягає задоволенню і вимога позивача щодо внесення відповідних змін до актових записів про народження дитини.
Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів.
Відповідач ОСОБА_2 , визнає себе батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Крім того, ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження від 04.02.2010 серії НОМЕР_2 , від 09.08.2016 серії НОМЕР_3 , та від 22.10.2024 серії НОМЕР_4 . З наведеного випливає обов'язок відповідача утримувати зазначених неповнолітніх дітей.
Також 23 грудня 2023 року ОСОБА_9 та ОСОБА_10 уклали шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 .
Судом встановлено, що у провадженні Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області знаходиться цивільна справа № 742/1945/25 за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини та про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення нею трирічного віку. Також у провадженні цього ж суду знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 22.04.2025 задоволено клопотання позивача ОСОБА_10 про об'єднання справ в одне провадження. Об'єднано справу за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання матері дитини до досягнення нею трирічного віку (головуючий суддя Коваленко А.В., провадження у справі №2/742/1262/25), єдиний унікальний номер 742/2225/25) зі справою за позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей (головуюча суддя Фетісова Н.В. (провадження у справі №2/742/1158/25, єдиний унікальний номер 742/1945/25), в одне провадження, присвоївши спільний номер провадження №742/1945/25, та передано справу судді Фетісовій Н.В., яка раніше відкрила провадження у справі (провадження у справі №2/742/1158/25, єдиний унікальний номер №742/1945/25).
Інформація про цю справу розміщена публічно в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на сайті «Судова влада».
У статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» зазначено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень (далі - Реєстр) - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Відтак, перевірка інформації про вказану справу, про яку Відповідач зазначав у відповіді на відзив, не є збиранням доказів зі сторони суду.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, оскільки забезпечує одержання коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Частинами першою та другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй встановлено, що держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ст. 8З Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов'язок є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька.
Згідно зі ст. 80 СК України аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
У разі винесення судом рішення про стягнення аліментів, згідно з частиною 3ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Виходячи з положень, які містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", при вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду, наявність нерегулярного, мінливого, невизначеного доходу
Частиною 2 ст. 182 СК України визначено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ч. 2, 4 ст. 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Згідно з частиною другою статті 91 СК України жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої-четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум», прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно з ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
При визначенні розміру аліментів суд враховує наявність у Відповідача інших дітей, крім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Крім того, суд бере до уваги перебування утриманні Відповідача його дружини - ОСОБА_10 (до досягнення дитиною ОСОБА_8 трьох років).
Таким чином, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, що регулює сімейні правовідносини щодо утримання неповнолітніх дітей, з урахуванням закріплених ч. 9 ст. 7 СК України принципів справедливості, добросовісності, розумності та обов'язку обох батьків утримувати своїх дітей, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей, та необхідності збалансованого, розумного і пропорційного підходу при розподілі часток на утримання інших осіб, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів у розмірі 1/10 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення від дня подання позовної заяви (02 квітня 2025 року) до досягнення нею повноліття, щомісячно на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 .
V. Розподіл судових витрат.
У відповідності до ч.ч.1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Позивача звільнено від сплати судового збору за подання позовної вимоги про стягнення аліментів на підставі п.3 ст.5 Закону України « Про судовий збір». Тому судовий збір за задоволення вимоги про стягнення аліментів в сумі 1211грн. 20 коп. підлягає стягненню з відповідача в користь держави.
Щодо стягнення з відповідача судового збору за позовну вимогу про визнання батьківства суд зазначає, що позивачем при поданні позову до суду не було сплачено судовий збір за позовну вимогу про визнання батьківська в сумі 1211 грн. 20 коп., у зв'язку з поданням заяви про відстрочку сплати судового збору. Тому, у зв'язку із задоволенням позовної вимоги про визнання батьківства, судовий збір в сумі 1211 грн.20 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь держави.
Відтак з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422 грн.40 коп.
Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 247, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , є батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зобов'язати Прилуцький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Прилуцькому районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до актового запису № 164 від 26 травня 2022 року про народження дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , де в графі «Батько» вказати: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 , аліменти у розмірі 1/10 частини від всіх видів його заробітку (доходу), але не менш ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи стягнення від дня подання позовної заяви (02 квітня 2025 року) до досягнення нею повноліття, щомісячно на користь матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення суду може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст судового рішення складено 21.05.2025.
Суддя Дмитро ДАВИДЧУК